Furggels - незвичайне швейцарське селище

| Воєнний туризм, За кордоном | Автор: Web admin
По-русски

Festung FurggelsFestung Furggels

На перший погляд це типовий хуторець серед ідилічних ландшафтів північно-східної Швейцарії, але, уважно придивившись, серед зелених лугів та пасовиськ з корівками можна угледіти якісь дивні споруди.

А якщо проявити не лише уважність, а ще й цікавість, то можна виявити одне з найбільших підземних міст Швейцарії, що розташоване просто під селищем.

Festung FurggelsFestung Furggels

Провінційна швейцарська ідилія. Зі скелі видно всю долину з численними населеними пунктами, річкою, автострадою та залізницею.

Аж раптом посеред галявини стирчить щось схоже на вентиляційну трубу. Поруч ще кілька люків. Навіщо все це тут, у п'ятистах метрах від селища і у двадцяти метрах від прірви? Відповідь скоро буде знайдено.

Festung FurggelsFestung Furggels

Прогулюючись по селищу, не відразу завважуєш дивні споруди, що схожі на міні-сарайчики для сіна. Тим паче, що поруч пасуться корови.

Festung FurggelsFestung Furggels

Таких споруд тут декілька, в одному з них не було задньої стіни і те, що побачиш всередині, розвіює всі сумніви – хуторець цей не звичайний.

Всі ці сарайчики – ніщо інше, як артилерійські гармати, замасковані під сільськогосподарські споруди. Вражає, як майстерно швейцарці маскують військові об'єкти.

Festung FurggelsFestung Furggels

Якщо є артилерія, то мають бути і кулеметні точки для прикриття гармат. Шукати довго не доведеться – після викриття села, вже вельми підозрілим скидається сарай, що стоїть трохи осторонь від інших будинків селища.

Festung FurggelsFestung Furggels

За відсутніми маскувальними панелями можна побачити щось на кшталт доту. Він має форму гриба, у ніжці якого знаходяться чотири кулеметні амбразури, що розташовані через 90° один від одного і, таким чином, з доту можна обстрілювати всі 360°.

Festung FurggelsFestung Furggels

Маскувальні панелі дозволяють пильнувати навколишню місцевість, водночас чудово приховуючи сам об'єкт. Було б не правильно назвати цю споруду просто дотом, бо, насправді, це бойовий блок фортеці, що з'єднаний із величезною підземною фортецею. Є тут і аварійний вихід, проте він виявився замурованим.

Festung FurggelsFestung Furggels

На картинці з вікіпедії можна краще роздивитися надземні споруди фортеці Furggels, що розташовані в цьому селищі. Червоними стрілками позначені виявлені об'єкти – три гармати і один кулеметний каземат.

Festung FurggelsFestung Furggels

Всі ці об'єкти – лише верхівка айсберга – величезного підземного міста, частина якого розташована під селом. Вхід у цей підземний світ знаходився просто біля дороги, що веде в селище, приблизно у п'ятистах метрах.

Festung FurggelsFestung Furggels

Виявилося, що в підземній частині фортеці зараз працює ресторан і по тунелях проводять екскурсії. Хоч у багатьох подібних об'єктах Швейцарії дозволений самостійний огляд, у фортеці Festung Furggels екскурсії відбуваються виключно під наглядом місцевого гіда – фортеця величезна і можна легко загубитися в її лабіринтах.

Festung FurggelsFestung Furggels

Розміри потерни, що веде під землю, вражають з першого погляду: її ширини і висоти достатньо для проїзду військової вантажівки. Потерна веде до великої зали, вхід в яку охороняє каземат із кулеметною амбразурою.

Festung FurggelsFestung Furggels

Розміри залу теж вражають, особливо, враховуючи той факт, що все це було вирубано у скелі. Певно, цей зал призначений для розвантаження транспорту. Про це свідчить поворотний круг для розвертання армійських вантажівок.

Festung FurggelsFestung Furggels

Далі потерна суттєво звужується і, після чергового каземату, потрапляєш далі у надра підземного міста.

Festung FurggelsFestung Furggels

Furggels – це одним з найбільших підземних об'єктів швейцарського Редуту – оборонної лінії, створеної під час Другої світової.

Festung FurggelsFestung Furggels

Такі от секрети приховує в собі швейцарська закутина, на яку, часом, натикаєшся абсолютно випадково.

Festung FurggelsFestung Furggels

1,0 1 -1 14
Коментарів (13)

  • 25.11.2014 19:18
    #
    - 18 +

    И это в стране, которая никогда ни с кем не воевала...
    Наглядно работает принцип "Хочешь мира - готовься к войне".

    • 26.11.2014 17:34
      #
      - 4 +

      Не совсем верная причинно-следственная связь. Должно быть "Именно поэтому с этой страной никто никогда не воевал" :)

    • 01.12.2014 11:32
      #
      - 3 +

      Да ладно... в Средние века и отчасти даже в Новое время они так повоевали, что, видимо, выбрали свой лимит до самого Армагеддона. Швейцарские наемники - притча во языцех. Идеал "зольдата", т.е. наемника, воевавшего за денюжку (сольдо, дукаты и таллеры).
      Нынешняя Швейцария и правда, средоточие мира и порядка. Вероятно, осознав, что война это ужас и разорение, а спасет от войны не пацифизм, а постоянная к ней готовность, швейцарцы окопались в своем горном краю так, как никто и никогда не умудрялся.
      Еще в позапрошлом веке у них было лучшее оружие, первая магазинная винтовка, едва ли не первыми они по-настоящему широко перешли на самозарядные пистолеты и пулеметы.
      Еще с ПМВ немцы поняли, что трепать своих соотечественников и не только их (франко- и италоговоящих кантонов как бы больше немецкоговорящих) слишком затратно: завязнешь надолго, потери жуткие, а толку не так уж и много в сравнении с потраченной кровью. В ВМВ то же самое.
      По сути, хрестоматийный пример того, что армия нужна не для того, чтобы воевать, а чтобы войны не было.

      • А может не трепали, потому-что там золото рейха хранилось?

        • 01.12.2014 21:20
          #
          - 2 +

          Это следствие, а не причина.
          Золото можно отобрать, прихватив и чужое. Или, как минимум, вывести перед "днем М". А если не отдадут, смотри пункт первый.
          Да и золото из Рейха уплыло как раз к концу войны, когда необратимость конца стала очевидной, как и нужда в том, чтобы золото понадежнее спрятать. До того золото Рейха из Рейха никто не вывозил - незачем.

  • 25.11.2014 22:53
    #
    - 7 +

    Куда там тому деду, который клумбу маслом машинным поливал)))

  • Еду на НГ в Швейцарию - надо будет себе организовать экскурсию в этот бункер :)

  • 01.12.2014 12:56
    #
    - 3 +

    Ось так виглядає країна, яка піклується про своє майбутнє, мир та безпеку. Країна, якою керують патріоти і яка готова до війни і оборони. Слід вчитися і переймати досвід у Швейцарії - у всіх контекстах. Навіть у геополітичному - швейцарський європейський цивілізований нейтралітет, який завжди готовий захищати і відстояти свою незалежність - вартий уваги й вивчення та наслідування з боку України. Україна - це Східна Швейцарія - по геополітичній суті і ролі. Інші ролі навряд чи зможуть принести мир, спокій і прогрес на нашу землю.

    • 01.12.2014 19:11
      #
      - 3 +

      Добре сказано! Але якщо Україна попрацює над собою, то може перевершити Швейцарію і стати творцем нової системи колективної безпеки в центральній Європі. Кому цікаво - ar25.org

    • Тогда надо начать с федерализации и дополнительных государственных языков - русского и крымо-татарского :)
      Напомню, что Швейцария - КОНФЕДЕРАЦИЯ с ЧЕТЫРЬМЯ (!!!) госязыками :)
      А сняв тем самым внутренние культурные противоречия между различными гражданами Украины, можно строить свою украинскую Швейцарию... ничем не хуже!
      Я довольно часто бываю в Швейцарии, вижу всё это своими собственными глазами. На севере и востоке - германоговорящие кантоны, на западе - франкоговорящие, на юге - италоговорящие. А ретороманцы вообще в основном в одном кантоне Граубюнден сосредоточены. Очень часто германошвейцарец не понимает италошвейцарца, тогда они переходят на английский или общаются жестами. И никто не говорит, что, мол, их язык и их культура - самые лучшие и что надо все прочие языки поотменять, а именно их оставить, а кто не согласен - тех в расход или пусть уезжают.

      • 03.12.2014 18:34
        #
        - -2 +

        Прохання не підмінювати тями, пане Володимире!
        Швейцарія як багатомовна КОНфедерація утворилася за ДОБРОВІЛЬНОЮ згодою сторін.

        Ареал же поширення Української мови (а це не лише нинішня Україна, а також і Ворожчина та Курщина, Кубань та Ростовщина, -- НАСИЛЬНО було скорочено Голодоморами, ҐУЛАҐами та іншими просто нелюдськими репресіями!

        Станом на 1913 рік (тобто перед початком І Світової) Українців було 80 млн.! І це без урахування українців, що мешкали на тих Західних теренах України, які тоді були під Польщею, Угорщиною, Чехо-Словаччиною та Румунією.

        Зрозуміло, що в ті роки вже сама тяма «українець» беззаперечно означала «україномовний».

        Тому досить спекулювати у мовному питанні Швейцарським прикладом! Ось якби Україна від початків була створена як конфедерація, скажімо, з УкрМовних, Тюркомовних та фінно-угромовних громадян -- ось тоді б це порівняння було слушним.

        Ну або інший випадок: якби Швейцарія від початків була б заселена, припустімо, тільки ротеророманським населенням, а прийшли німці - спалили нахрін 2/3 населення і заселили спустошені землі фольк-дойчами -- ось тоді так, згоден: теж би можна було Швейцарію порівнювати з Україною!

        Без окреслених історичних «рівних стартових умов» -- це все кацапо-рашистські спекуляції та облудна пропаґанда! Масна крапка.

        • То что вы сказали, сильно притянуто за уши.
          1) Объясняю на счёт Голодомора. Видите ли, это явление отнюдь не прерогатива одних лишь украинцев. Ну не было такого, что украинцы голодали и умирали, а все прочие народы СССР в это время обжирались и жирели. Всем было одинаково голодно (вспомните Поволжье) и каждому народу Сталин и его приспешники выписывали люлей. Избранных любимчиков не было.
          2) Примите как факт то, что Восток и Юг Украины исторически был более русскоязычным, чем украиномовним. Я прожил на Востоке всю свою сознательную жизнь, так что уверяю вас - злые русскоязычные москали не вырезали несчастных укрояиноязычных хохлов, чтобы занять их территории. А вот то что благодаря СССР украинский язык широко распространился по его территории, это факт.
          3) Исходя из пункта №2, Украина не является монолитным, мононародным и монокультурным государством, не меньше половины населения страны думает и разговаривает на русском языке. Примите это как факт и исторические реалии, по-этому швейцарская модель развития для нас самое оно. Совершенно не важно что и как к этому привело. Маемо то що маемо.
          Совсем не удивительно, что наиболее богатые и/или могущественные страны мира представляют собой именно федерации, а не унитарные государства. Примеры приводить не надо?
          Можно конечно пойти по пути "нам всё, а им ничего", всё глубже загоняя нашу страну в задницу.
          Но лучше работать на ликвидацию противоречий и мирное сосуществование, когда одна половина не пытается навязать своё мировоззрение второй половине. Насильно мил не будешь. Чем сильнее давишь, тем больше будет трещин и в конце концов центробежные силы разорвут страну. Что собственно уже и происходит. Пойдите навстречу, найдите компромисс и тем самым снимите наиболее внутренние острые противоречия. От здоровой страны не отваливаются куски. Вон шотландцы подумали-подумали, провели референдум и... таки решили остаться с Великобританией. И никто там в Европе не кричал, что их шотландский референдум незаконен. И другой пример - когда чехи и словаки по-мирному решили жить отдельно. На данный момент ярый национализм губителен для Украины.

        • Обратите внимание на сколько миллионов сократилось население Украины за время её независимости, а потом задумайтесь и сравните с Голодомором. Как назвать то, что мы имеем сейчас? Не Голодомор-2 ли?


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати