Гімн «мелкашці» :)

Я хочу, може дещо емоційно, але від душі, скласти гімн такому чудовому калібру зброї, як «мєлкашка».

Мала, але вдала!

Коли я тільки замислювалась купувати собі зброю, то в мріях я бачила легендарну Мосінку. Як я, така маленька, з цією суворою гвинтівкою як вийду, як пальну… Потім на Gun Open Day я стояла в 10 метрах від людини, яка стріляла з Мосінки і коли хвилин за 20 я знов почала чути, пригадала як хлопцю, який стріляв, віддачею відкидало плече, то якось перестала мріяти про Мосінку.

Тоді я почала шукати щось с меншою віддачею і достатньо легке, щоб я його хоча б у двох руках могла надійно тримати. От тоді, під час кружлянь по збройних магазинах я і побачила її. Мою Мосю :). «Дрібнокаліберний карабін з подовжньо-ковзаючим поворотним затвором для тренувально-розважальної стрілянини чи полювання на дрібного звіра» Mossberg 802.

Вона легенька, акуратна, проста та надійна. А потім почали зростати ціни на набої і я ще більше її полюбила. Так, ціни на набої для неї теж зросли, але, на відміну від інших, і досі лишаються реальними для простої людини, а не міліонера. Тепер багато моїх друзів та знайомих, хто купує собі зброю, теж купують саме дрібний калібр, адже в наших умовах, тільки з нього і можна повноцінно тренуватись.

Вона проста. У подовжньо-ковзаючому затворі взагалі мало складного.

Вона надійна. У тому самому затворі треба дуже постаратись, щоб щось зламати.

Вона точна. Вже з третього магазину зі 100 метрів я спокійно вклала всі кулі у сигаретну пачку.

Вона легенька та акуратна. Вона не має віддачі. Тому, якщо ви досі вагаєтесь, що купити – беріть дрібний калібр. Нема нічого кращого щоб розпочати своє знайомство зі зброєю і мати змогу постійно тренуватись в сучасних умовах.