А чи є ви зброєвим маніяком?

Типовий член УАВЗ у хворій уяві хоплофоба

Так сталося, що кожному з нас дуже подобається зброя. Хтось полюбляє зброю, бо є затятим мисливцем. Хтось постійно носить зброю на службі/роботі і звик до неї. Хтось її колекціонує, хтось просто хоче мати змогу захистити себе і своїх близьких, а комусь, я певен, зброя вже рятувала життя.

Так от, хоч навряд чи ми пригадаємо відколи вперше в нас з’явилося ця дивна жага до усього, що стріляє (чи ріже, і т.д.) - ми вже не уявляємо себе без неї і звикли, що зброя - невідмінний атрибут вільної людини. І доволі часто, нам усім доводиться стикатися з іншою, полярно-протилежною категорією суспільства, тими, кого називають хоплофобами, зброєненависниками і т.д.  Їх основна риторика - мовляв, зброя людині не потрібна. Кажуть що зброя провокує і т.д.

І якщо ти так не думаєш - то ти маніяк кровожера, якого хлібом не годуй, лише дай когось застрелити. І хочеш не хочеш, хоплофобське суспільство тебе потроху дістає і нав’язує тобі роль цього маніяка. і найгірше - з часом ти до цієї ролі звикаєш. Так от, я захотів з’ясувати, чи був би я маніяком у нормальних умовах. Думаю - вам теж буде цікаво відповісти на це питання для себе!

До написання цієї коротенької статті мене надихнуло знайомство з доволі ліберальним чеським зброярським законодавством. Справа ця відома, то вибачаюся якщо я баяню. У них зброю поділено на чотири категорії,  A,  B,  C і D відповідно. До перших трьох належить те, що ми з вами і звикли називати зброєю, пістолі, гвинтівки і таке інше.

Але ми з вами звернемо увагу на категорію D. Категорія D - це те, що можна придбати по паспорту з 18-ти річного віку. Фактично закінчивши школу. Без будь-якого дозволу. Не ходячи ані до нарколога, ані до дільничого, ані до ‘розрєшітіля’, а саме:

- воздушки енергетикою до 16 Дж

- дульнозарядна зброя на димному поросі (репліки або історичні до 1890 р.) що має 2 або меньшу зарядність

- зброя під набої 6мм флобер < 7.5 дж

- страйкбольні приводи і т.п.

- пістолети і револьвери під холості набої з розсікателем у стволі

Так ось. Почитав я це і подумав - живучи у Чехії я втамував би свою зброярську жагу навіть не засвітившись у дозвільній системі і абсолютно прицьому легально: для самооборони у місті носив би револьвер з перцевими патронами,

Револьвер alfa 020 під газ

для пострілушок на пікніку мав би таку собі іграшку під 22СB

Револьверний карабін під флобер 6мм і сам набой (перший зліва)22cb Flobert

Для оборони житла (чи міста) від оскаженілих ватних зомбі мені вистачило-б якої-небудь капсюльної ружбайки с рубленими цвяхами чи кулею у 50 гр.

Головне тримати порох сухим

Ось і все! Ось і вся моя зброярська маніакальність! Так, я розумію, цей набір не зрівняти з glock-17 у кишені та AR-15 у сейфі, але вдумайтеся - це все без жодних зустрічей з ментівською системою! І це все - реально працює хоч і вимагає навичок.

А що я маю на Батьківщині? На газ - дозвіл і морока, хоча це сміх, а не зброя. На рушницю на димному пороху - те саме. Ну і якщо спортивно-пікнікова потреба в зброї ще якось задовільняється дозволеним флобером 4мм та пневмою, то захищати себе українці можуть хіба-що вєніками…

Самозахист для українців (узгодженно особисто з Мустафою Наємом)

Так от, я це все осмислив і виявляється, лише наша обмежена реальність змушує мене бути збройовим маніяком. А взагалі - Маніяки - це не ми!

Маніяки (причому, прихильники мазохізму і інших збочень) це ті - хто вважає нормальним витрату шаленої тучі державних (їхніх) грошей на утримання безглуздої гільзотеки газової зброї.

Маніяки-мазохісти - це ті, хто спокійно сприймає наявність у "обранців народу" бойової нагородної зброї, а у самого себе - кукіша в кишені.

Маніяки це ті, хто довіряє зброю мєнтам-гвалтівникам з Врадіївки, і не довіряє її собі, бо якогось ‘мєнталітету’ боїться, причому невідомо чийого.

Маніяки, (ще й божевільні), це ті, хто довіряє охорону своїх офісів і осель приватним охоронним службам, навіть не знаючи - що завдяки нашим законам вони навіть не озброєні вогнепалом окрім резиноплюїв.

Фух, ніби відпустило.

От зараз напишу це все і запощу, можу комусь ще, як і мені, це допоможе пережити черговий прессінг хоплофобських знайомих.

Дякую вам за увагу і влучних вам пострілів!