Про зброю, окуповані території та українських можновладців

Лише вільні люди мають зброю

Нещодавно Георгій Учайкін попереджав, що на окупованих територіях населення може швидше отримати від окупантів право на зброю, ніж громадяни України на нібито вільній українській землі. 

Пророцтво збулося завдяки опору українських можновладців визнати право громадян на збройний захист себе, своєї родини і своєї країни. Мешканці окупованої території тепер мають право на зброю, надане їм окупантами! На відміну від решти громадян України.

Навіть право на бойову зброю , не лише на цивільну. Ніяких штучних перешкод цьому. Можуть легалізувати стрілецьку зброю, яку мають, просто принести у дозвільну систему, там її відстріляють і повернуть у законну тепер власність. Тепер кожен на окупованій території матиме легальну можливість захищати зброєю те, що він вважає справедливим. Бойовою зброєю.

Що це означає?

1. Окупаційна влада довіряє мешканцям окупованих територій більше, ніж українська влада громадянам України. Щодо володіння зброєю окупанти і їхні посібники ставиться до місцевих як до більш вільних людей, ніж українська влада до наших громадян, оскільки лише вільні люди мають зброю.

Окупаційна влада визнає кожного місцевого мешканця правочинним захисником землі з правом самостійно чинити збройний опір ворогам. Озброєні місцеві мешканці у разі повернення цієї землі до України не віддадуть таку зброю просто так українській міліції. Це буде потужним чинником запобігання поверненню тієї землі до повноцінної української юрисдикції.

2. Українські можновладці, на відміну від керівників ворогів, не довіряють українським громадянам. Влада України ставиться до нас не як до вільних громадян, а як до підданих, які мають лише утримувати її даниною і підкорятися їй. Влада України більше боїться власних громадян, ніж вторгнення військ Московії. У Верховній Раді вже рік гальмують прийняття закону навіть Про цивільну зброю і боєприпаси.

Про бойову зброю взагалі не йдеться. Українські можновладці не хочуть, щоб у разі вторгнення ворога на більшу глибину місцеві мешканці мали можливість оборонитися зі зброєю, вести партизанські дії. Навіть загони оборони при райвійськкоматах створили лише з переляку після поразки під Іловайськом. Коли побачили, що подальшого великого наступу нема, ті загони оборони навіть не отримали зброї, де-факто залишилися на папері. Таке собі паперово-віртуальне військо.

3. Тепер у українських військ у разу входження в населені пункти, звільнені від окупації, буда два вибори: або проводити тотальне зачищення з можливими втратами серед цивільних, або чекати кожної секунди кулю в спину. Як будуть до наших вояків ставитися після таких зачищень по-бойовому, можете уявити.

4. Україна виглядає в цьому менш вільною і більш поліцейською країною у порівняння з "ДНР". Постійні вимоги створити в Україні масовий військовонавчений озброєний територіальний резерв залишаються лише папером багатьох законопроектів, не узгоджених один з одним а часто суперечливих, де кожен про своє.

Це навіть не смішно, це ганьба українським можновладцям.