Синдром закопаного кулемета

Квіточки пов’януть, а от кулемет не заіржавіє!

Днями на американському ресурсі Gun Facts вийшла моя стаття Weapon in Ukraine: Lessons in Law and Reality і звичайно ж я пообіцяла українську версію для УАВЗ. Проте, сівши за переклад статті, я зрозуміла, що більша її частина не буде цікава українцям.

Це американці були шоковані нашою корумпованою дозвільною, медичними комісіями, «роботою» дільничних інспекторів, антигромадянською юстицією та іншою українською буденністю. А ми з цим і самі щодня стикаємось, нічого нового.

Щодо цін на зброю та набої… Я вже розглядала цю тему і планую написати окремий великий матеріал через припинення співпраці багатьох закордонних зброярських компаній з Україною. А от «синдром закопаного кулемета» і американців зацікавив, і в Україні актуальний, тому для сайту УАВЗ я вирішила більш докладно розглянути саме його.

Ну, звідки «синдром закопаного кулемету» взявся, всі мають пам’ятати, проте нагадаю:

Виходить чоловік надвір, аж бачить, що за тином його кум поливає мастилом квітник. Чоловік здивувався, підійшов до тину:

- Доброго дня, куме! А що то ви робите? Квіточки ж пов’януть!

А кум, продовжуючи поливати, спокійно відповідає:

- І вам добридень, куме! Так, квіточки пов’януть, а от кулемет не заіржавіє!

Цей жарт сьогодні актуальний для України як ніколи, адже війна, відсутність збройного законодавства, недолугі владні спроби контролювати наше право на самозахист та бажання кожного нормального українця захистити себе, родину, країну роблять все для поширення «синдрому закопаного кулемета».

Аби довести це, розглянемо спершу офіційний обіг вогнепальної зброї. Перше і головне, що ви маєте знати про офіційний обіг вогнепальної зброї на Україні - не існує повних офіційних статистичних даних щодо обігу зброї в країні. Чому?

"До 2005 року офіційна статистика щодо видачі дозволів на зброю нормально не велась, а частина старих даних взагалі була втрачена міліцією. Всі дані кожного місяця доставлялись з районів в центральний офіс на флоппі-дисках, а деякі магазини просто вели зошити.

Таким чином, фізично неможливо отримати офіційні дані від Міністерства, однак, відповідно до наших підрахунків налічується близько 2,5 млн офіційних одиниць зброї в Україні, і близько 1,5 мільйонів чоловік є власниками зброї. Це мисливська зброя (гладкоствольна і нарізна), травматична (близько 300 тисяч одиниць) та нагородна (близько 25-40 тисяч одиниць).

Згідно статистики Міністерства за 2014 рік видано 217614 дозволів на придбання зброї.", - розповів Георгій Учайкін, Голова Української асоціації власників зброї.

Ви уважно прочитали? МВС само не в курсі скільки дозволів воно загалом видало! А в комплексі із відсутністю закону та необмеженими можливостями по маніпулюванню внутрішніми розпорядженнями та даними, МВС може «намалювати» взагалі що завгодно.

Тепер щодо незаконного обігу зброї. Проект Small Arms Survey стверджує, що станом на 2014 рік обсяг незаконної зброї в Україні коливався в межах від 2 до 6 мільйонів одиниць, без врахування «російського імпорту» в Криму та на Сході. А поінформовані люди в Україні кажуть, що ті цифри можна сміливо множити на п'ять. І це 2014 рік, тож всі ми розуміємо, що на серпень 2015 цифри ще неабияк зросли.

Не будемо розглядати тут високі ціни, як чинник звернення українців до чорного ринку, як я вказала вище – це тема окремого матеріалу, розглянемо краще статистику по злочинності.

А от зі злочинами ми маємо дивну ситуацію. Ну, по-перше, ділитись офіційною статистикою МВС, як і раніше, не дуже хоче. Адже кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї занадто мала, щоб підтвердити МВСівське «Всі один одного постріляють!».

Найновіші статистичні дані це період з 2002 по 2012 рік. За ці 10 років, за офіційною статистикою МВС, скоєно 33500 вбивств. З них 1150 – із застосуванням зброї, або близько 3,5%. А от дані про долю вбивств з легальної зброї МВС оприлюднювати не поспішає, мабуть тому, що за даними неофіційних джерел – це кілька десятків випадків за 10 років, і ті – в рамках самозахисту.

Приклад: у березні 2012 року в Кодимі Одеської області 62-річний бізнесмен Олексій Соколов використав свою легальну гвинтівку, і підстрелив двох з чотирьох грабіжників, які вночі вдерлись до його будівлі. Доречи, двоє підстрелених лишились живі, а ще вони вже мали судимості за розбій, грабіж і крадіжки авто. І щоб ви не сумнівались, Соколов був звинувачений відповідно до статті 118 (перевищення меж самооборони).

Відсутність права громадянина на зброю для самозахисту та позиція МВС такі, що звичайні громадяни завжди винні, навіть якщо вони невинні!

Є ще одна чудова деталь у питанні статистики з незаконного обігу зброї – порівняйте українську та англійську версії сайтів МВС. Побачите, що на українській новини про затримання людини з нелегальною зброєю чи знаходження нелегальної збройної схованки – просто через одну, а от на англійській версії – їх нема. Незручна тема, не хочуть МВС-ники її іноземцям демонструвати.

А чому ж не хочуть? Бо з того незаконного обороту саме зараз – лише 10% - нелегальна зброя для криміналу, а решта 90% - «синдром закопаного кулемета». Так, ці 90% - зброя нелегальна, проте не кримінальна. Це не просто закопані «на чорний день» пістолет, автомат, граната. Це показник того, наскільки громадяни не довіряють владі у питанні захисту. Це запобіжник від синдрому «російської демократії». Це слідування історичним традиціям українського народу.

І якщо МВС почне дуже жваво розкопувати кулемети та засуджувати тих, хто закопав, то більшість з засуджених виявиться захисниками України, нашими Героями, які боронять країну на Сході. Чи це МВС треба?

Саме тому відсутність закону, юридичне свавілля МВС, дурнуватий процес отримання офіційного дозволу, штучно контрольовані завищені ціни та інші перепони, які влада ставить перед громадянами, аби завадити їм мати легальну зброю для самозахисту… Все це призводить до розповсюдження «синдрому закопаного кулемета».

Українці – не злочинці, нам не потрібні смерті невинних людей, нам не потрібне чуже майно, ми проти беззаконня… І ми абсолютно беззахисні, як перед злочинцями, ворогами, так і перед законом, тому доки влада не зрозуміє, що право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися, «синдром закопаного кулемета» не тільки не зникне, а й охоплюватиме всю країну.

Квіточки пов’януть, а от кулемет не заіржавіє!