Як захистити своє житло?

 Ласкаво прошу!

Підпис під фото: "Ласкаво прошу до моєї хати! Двері, в які ти щойно вломився, були замкнені, щоб захистити тебе, не мене."

Які висновки напрошуються з недавнього погрому, влаштованого в будинку вчительки Ніни Москаленко "групою спортсменів"?

Як стверджує вчителька, вижити її сім'ю з будинку хочуть генерали МВС Грицак та Москальчук. Може, воно і не так, але чим тоді пояснити, що представники Печерського райвідділку "тримають нейтралітет" і всіляко уникають втручання в ситуацію?

Заступник начальника Печерського райвідділку м.Києва полковник Володимир Стахович Соцький з підлеглими

Отже, може статися так, що міліція ваше житло не захищатиме.

Не допоможуть вам захистити житло і народні депутати, як не допомогли Ніні Москаленко свободівці Мірошниченко і Сиротюк.

Захистити своє житло можете тільки ви самі, і ніхто інший. Слід також враховувати, що якщо ваша хатка або земля сподобалась якомусь генералові, прийти її забирати може кількадесят спортсменів, майстрів спорту з якихось там єдиноборств.

Захиститись від них голіруч ви навряд чи зможете. Навіть якщо покличете на допомогу родичів, кумів і сватів.

Треба мати зброю, вміти нею користуватись. І у випадку злочинного посягання на ваше житло не посоромитись застосувати. Закон в цьому випадку - на вашому боці. І неправда, що він не працює.

Наприклад, в березні цього року 46-річний житель Семенівки, Полтавської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, намагався увірватися до будинку місцевої пенсіонерки. За що отримав від пенсіонерки сокирою по пальцях.

Після оприлюднення журналістами випадку, який стався з 61-річною жінкою в Семенівському районі, прокуратура зацікавилася даним фактом. Було з'ясовано, що дії пенсіонерки не перевищували меж необхідної оборони.

"Згідно ч. 5 ст. 36 КК України не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів або предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для запобігання протиправному насильницькому вторгненню у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає", - відзначила начальник управління нагляду за дотриманням законів в кримінальному провадженні прокуратури області Наталія Лець.

Тому в діях немолодої жінки відсутній склад кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження) КК України. "За вказівкою прокуратури кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України, яке розпочали працівники органів внутрішніх справ, закрите", - відзначила Наталія Лець.

Отже, коли є належний розголос в пресі, і в прокуратурі можуть згадати про свої обов'язки.

Випадок другий, більш складний. 15 листопада 2006 року у двір мешканця села Просяного Нововодолазького району Харківщини Михайла Жиденка пришли два чоловіка і почали бити господаря і його дружину. Жиденко схопив рушницю і застрелив одного з бандитів. Як потім виявилось, старшину Пісочинського райвідділку Віталія Сидоренка.

За офіційною версією міліції і звинувачення, правоохоронці в селі сусіднього району проводили подворовий обхід, розшукуючи викрадача мобільного. У двір Жиденка вони зайшли випадково, уточнити інформацію, назвалися представниками міліції та пред'явили посвідчення. П'яний Михайло убив одного з них. За умисне вбивство співробітника правоохоронних органів прокуратура вимагала довічного ув'язнення для Жиденка.

Але в суді за допомогою захисників вдалося довести, що правду говорять саме земляки Жиденка. Більш того, захист довів, що посвідчень у правоохоронців при собі дійсно не було. Їх потім підклали до речових доказів, а рапорти підробили. Замість касети, на якій мав бути запис огляду місця злочину, в матеріалах слідства опинився американський бойовик, а медики засвідчили, що дружину Михайла дійсно побили.

Останнє в прокуратурі взагалі не брали до уваги. Тільки в суді було доведено, що чимало очевидців бачили, як сусідка привела правоохоронців у цивільному у двір Жиденка, а проаналізувавши телефонні розмови її сина Романа, з'ясували, що саме він постійно спілкувався з міліціянтами.

Три години суддя читав вирок, з якого випливало: Михайло не перевищив рамки необхідної самооборони. Під час стрілянини він був наляканий: три роки тому таким же чином якісь бандити вбили його брата, а тепер двоє невідомих били його дружину і погрожували вбити його самого.

Анатолій Бринцев, суддя: «Жиденка Михайла Андрійовича в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченому статтею 384 КК визнати невинним і по суду виправдати за відсутністю в його діях складу злочину».

Отже, захиститись від тих, хто посягає на ваше житло а, можливо, і життя, ви можете тільки самі. Міліція може відмовитись це робити, як у випадку з Москаленко.

Більш того, як у випадку з Жиденком, нападники можуть бути перевдягненими міліціянтами.

Не соромтесь боронитися, стріляйте, якщо слова не переконують, і здіймайте галас. Кличте родичів, друзів, знайомих, пресу.

Міліція завжди стає на бік нападників. Але якщо розголос буде достатнім, може згадати про свої обов'язки прокуратура. Тоді справа може й не дійти до суду. В гіршому випадку під тиском громадськості про закон згадає суддя.