Закон України про дозвільну систему

| Політики та зброя, Травматична зброя та спецзасоби, Законодавство | Автор: Web admin

ЗАКОН УКРАЇНИ                                 Проект  

Про дозвільну систему у сфері поводження зі спеціально визначеними видами зброї, бойовими припасами до неї, засобами індивідуального захисту та активної оборони, вибуховими матеріалами промислового призначення

Цей Закон регулює правові відносини у сфері надання дозволів на поводження з об’єктами дозвільної системи, які можуть знаходитися у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб, і здійснення контролю у цій сфері.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: дозвільна система – це сукупність урегульованих законодавством відносин з контролю держави за поводженням з об’єктами дозвільної системи;
об’єкти дозвільної системи – встановлені в цьому законі спеціально визначені види зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони, вибухові матеріали та об’єкти (приміщення), на яких проводиться виготовлення, ремонт, зберігання, реалізація та використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони і вибухових матеріалів;
поводження з об’єктами дозвільної системи – придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони, вибухових матеріалів та відкриття і забезпечення функціонування об’єктів (приміщень), на яких проводиться виготовлення, ремонт, зберігання, реалізація та використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони і вибухових матеріалів;
дозвіл – документ, який видається уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України фізичній чи юридичній особі за її зверненням на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони, вибухових матеріалів, та відкриття і забезпечення функціонування об’єктів (приміщень), на яких проводиться виготовлення, ремонт, зберігання, реалізація та використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони і вибухових матеріалів;
уповноважений орган Міністерства внутрішніх справ України (далі – уповноважений орган внутрішніх справ) – це орган внутрішніх справ, який виконує функції з розгляду звернень, оформлення та видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони, вибухових матеріалів, на відкриття і забезпечення функціонування об’єктів (приміщень), на яких проводиться виготовлення, ремонт, зберігання, реалізація та використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони і вибухових матеріалів, відмовляє у видачі та анулює зазначені дозволи, а також здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи.

2. Інші терміни, наведені в цьому Законі, уживаються у значенні, наведеному в Законі України „Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення” та інших законах України.

Стаття 2. Мета Закону

1. Основною метою цього Закону є створення умов для: захисту майна, забезпечення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; забезпечення державного контролю за поводженням з об’єктами дозвільної системи.

Стаття 3. Сфера застосування Закону

1. Дія Закону поширюється на фізичних і юридичних осіб, у тому числі на державні органи, крім зазначених у частині другій цієї статті, які придбавають, відкривають, володіють і користуються об’єктами дозвільної системи.

2. Порядок придбання, зберігання, носіння, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, спеціальних засобів, вибухових матеріалів, інших предметів і матеріалів, перебування яких у цивільному обороті не допускається, відкриття і функціонування об’єктів, на яких проводиться поводження з ними, у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах внутрішніх справ, інших державних органах у сфері митної, податкової справи визначаються законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 4. Об’єкти дозвільної системи

1. До об’єктів дозвільної системи належать такі види зброї, бойових припасів до неї і спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони:
вогнепальна зброя (нарізна військових зразків, несучасна стрілецька, мисливська нарізна і гладкоствольна, спортивна, навчальна), у тому числі деактивована (охолощена), бойові припаси до неї;
холодна зброя (арбалети, шаблі, мечі, кинджали, мисливські ножі тощо);

пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду;

пістолети і револьвери (пристрої) вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони;

газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, а також: вибухові матеріали, визначені у Законі України „Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”;

об’єкти (приміщення, у тому числі виробничі), на яких виготовляються, ремонтуються, зберігаються, використовуються та реалізуються визначені в цій статті види зброї, бойові припаси до неї, засоби індивідуального захисту та активної оборони, чи на яких проводиться навчання з вивчення матеріальної частини зазначеної зброї, конструкції та властивостей засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування, а також на яких використовуються визначені в цій статті види зброї, засоби індивідуального захисту та активної оборони (стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди). Вогнепальна мисливська і спортивна зброя, боєприпаси до неї, пістолети і револьвери (пристрої) вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, вибухові матеріали, визначені у Законі України „Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”, є об’єктами дозвільної системи лише в разі, коли вони сертифіковані в установленому законодавством порядку.

Стаття 5. Умови реалізації права на поводження з об’єктами дозвільної системи

1. Об’єкти дозвільної системи в порядку, визначеному цим та іншими законами України, фізичними та юридичними особами можуть придбаватися, зберігатися, носитися, перевозитися і використовуватися, а також відкриватися і функціонувати лише за умови отримання дозволів, визначених цим Законом.

2. Дозволи видаються окремо на право придбання; зберігання та/або носіння; перевезення (ввезення, вивезення, транспортування); використання; відкриття та функціонування визначених у цьому Законі об’єктів дозвільної системи.

Стаття 6. Державне регулювання у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи

1. Державне регулювання у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи здійснюється відповідно до вимог цього Закону, Закону України „Про міліцію” та інших актів законодавства.

2. Органами державного регулювання у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи є Кабінет Міністрів України та Міністерство внутрішніх справ України.

3. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики у сфері контролю держави за поводженням з об’єктами дозвільної системи.

4. Міністерство внутрішніх справ України:
визначає порядок придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання, а також відкриття і функціонування відповідних об’єктів дозвільної системи;
узагальнює практику застосування законодавства з питань дозвільної системи, готує пропозиції щодо його вдосконалення, зокрема шляхом розроблення проектів нормативно-правових актів з питань дозвільної системи;
у порядку та у строки, визначені законодавством, видає дозволи у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи, відмовляє у їх видачі, анулює видані дозволи;
здійснює в межах компетенції контроль за додержанням законодавства у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи, забезпечує усунення порушень у зазначеній сфері;
здійснює державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами відповідно до Закону України „Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”;
виконує інші функції згідно з цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

5. Науково-дослідне забезпечення безпечності використання об’єктів дозвільної системи та оцінка їх відповідності покладається на визначені згідно із законодавством органи.

Стаття 7. Права фізичних осіб на об’єкти дозвільної системи

1. Громадяни України у сфері дозвільної системи мають право:
придбавати, володіти, відкривати, користуватися та розпоряджатися об’єктами дозвільної системи в порядку та на умовах, установлених законодавством;

оскаржувати в установленому порядку дії та рішення посадових осіб уповноваженого органу внутрішніх справ, пов’язані з відмовою у видачі дозволу, його анулюванням і вилученням предметів та матеріалів, що належать до об’єктів дозвільної системи, виконанням інших функцій щодо контролю за поводженням з об’єктами дозвільної системи.

2. Громадяни України, які досягли 18-річного віку, мають право володіти такими об’єктами дозвільної системи: вогнепальна зброя (мисливська гладкоствольна), у тому числі деактивована (охолощена), бойові припаси до неї;
холодна зброя (арбалети, шаблі, мечі, кинджали, мисливські ножі тощо);
пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду;
пістолети і револьвери (пристрої) вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони;
газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії;

3. Володіти вогнепальною мисливською нарізною зброєю мають право громадяни України, які досягли 21-річного віку.

4. Іноземці, особи без громадянства, які отримали дозвіл на постійне проживання в Україні, мають право на придбання об’єктів дозвільної системи в порядку, установленому для громадян України. Інші іноземці, які перебувають на законних підставах на території України, мають право придбавати, володіти, користуватися та розпоряджатися об’єктами дозвільної системи в порядку та на умовах, установлених законодавством України за клопотанням дипломатичних представництв або консульських установ держав, громадянами яких вони є.

Стаття 8. Права юридичних осіб щодо об’єктів дозвільної системи

1. Юридичні особи у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи мають право:
придбавати, володіти, відкривати, користуватися та розпоряджатися об’єктами дозвільної системи в порядку та на умовах, установлених законодавством України;
оскаржувати дії та рішення посадових осіб спеціально уповноваженого органу у сфері дозвільної системи, пов’язані з відмовою у видачі дозволу, його анулюванням і вилученням предметів та матеріалів, закриттям підприємств і організацій, які є об’єктами дозвільної системи, виконанням інших функцій щодо контролю за поводженням з об’єктами дозвільної системи.

Стаття 9. Обов’язки фізичних і юридичних осіб щодо об’єктів дозвільної системи

1. Фізичні та юридичні особи зобов’язані: отримати відповідний дозвіл на право поводження з об’єктами дозвільної системи;
додержуватися правил, установлених законодавством щодо обігу об’єктів дозвільної системи;
забезпечувати належну охорону та використання за призначенням об’єктів дозвільної системи;
у разі втрати об’єктів дозвільної системи негайно повідомляти орган, що видав відповідний дозвіл на об’єкт дозвільної системи.

Стаття 10. Видача дозволів у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи

1. Видача дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення й використання предметів, матеріалів, відкриття та функціонування об’єктів дозвільної системи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

2. Підстави та порядок відмови у видачі та анулюванні дозволів, передбачених цією статтею, визначаються Міністерством внутрішніх справ.

3. За видачу дозволу справляється плата, розмір та порядок стягнення якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Рішення про відмову у видачі дозволу, його анулювання може бути оскаржено в установленому законом порядку.

Стаття 11. Вимоги до приміщень

1. Прийняття в експлуатацію будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (зокрема сховищ, складів, баз і приміщень для зберігання й використання предметів та матеріалів, виробничих приміщень, підприємств, організацій, у тому числі майстерень, на які поширюється дозвільна система) здійснюється відповідно до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” з урахуванням вимог цього Закону.

2. Підприємства і організації, що здійснюють зберігання, реалізацію та використання об’єктів дозвільної системи, розміщуються в приміщеннях, які забезпечують їх схоронність. Такі приміщення повинні бути обладнані технічними засобами охорони з підключенням їх, за потреби, на пункт централізованого спостереження, у них може встановлюватися пропускний режим. Щодо них можуть здійснюватися інші заходи охорони. Вимоги до охорони зазначених приміщень установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 12. Дозвіл на відкриття та функціонування об’єктів і приміщень, що належать до об’єктів дозвільної системи

1. Дозвіл на відкриття та функціонування об’єктів і приміщень, призначених для придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони, вибухових матеріалів видається фізичній та юридичній особі уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України. Дозвіл видається на підставі результатів перевірки відповідності цих об’єктів і приміщень вимогам, установленим Міністерством внутрішніх справ України.

2. Рішення про видачу дозволу чи відмову у видачі дозволу приймається уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів з дня подання фізичною чи юридичною особою документів за переліком, установленим Міністерством внутрішніх справ України. Протягом зазначеного строку особі видається дозвіл або надсилається письмове повідомлення про відмову у видачі дозволу із зазначенням причин відмови.

Стаття 13. Підстави, які виключають можливість видачі дозволу на придбання, зберігання, носіння, перевезення та використання, відкриття і функціонування об’єктів дозвільної системи

1. Підставами для відмови видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення та використання об’єктів дозвільної системи є:
відсутність довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров'я може володіти об’єктом дозвільної системи;
рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
відомості про систематичні порушення особою правил обігу об’єктів дозвільної системи, громадського порядку (якщо є рішення суду), перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин;
вирок суду про засудження особи до позбавлення волі;
непогашена або не знята в установленому порядку з особи судимість за тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також злочини, скоєні із застосуванням зброї чи вибухових пристроїв;
недосягнення особами віку, установленого частинами 2, 3 статті 7 цього Закону;
відсутності постійного місця проживання;
відсутності необхідних умов для забезпечення зберігання об’єктів дозвільної системи чи незабезпечення зазначених умов у строк 30 календарних днів;
відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування.

2. Підставами для відмови фізичній чи юридичній особі, які мають намір отримати дозвіл на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи, у його видачі є:
відсутність у фізичної особи – підприємця та юридичної особи умов поводження з об’єктами дозвільної системи;
наявність у керівництві юридичної особи чи серед працівників фізичної особи – підприємця чи юридичної особи осіб, яким за результатами медичного огляду, проведеного в установленому порядку медичним закладом, установлено діагноз психічного розладу, пов’язаного із зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами чи психотропними речовинами;
наявність у керівництві юридичної особи чи серед працівників фізичної особи – підприємця чи юридичної особи осіб, визнаних непридатними до здійснення окремих видів діяльності, пов’язаних з обігом об’єктів дозвільної системи, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;
наявність у керівництві юридичної особи чи серед працівників фізичної особи – підприємця чи юридичної особи осіб, які мають доступ безпосередньо до об’єктів дозвільної системи, у яких не зняті чи не погашені в установленому порядку судимості за вчинення злочинів середньої тяжкості, тяжких чи особливо тяжких злочинів або за злочини, пов’язані з незаконним обігом об’єктів дозвільної системи.

Стаття 14. Термін дії дозволів

1. Дозволи на зберігання, носіння та використання об’єктів дозвільної системи видаються фізичним та юридичним особам строком на 5 років.

2. Дозволи на придбання та перевезення об’єктів дозвільної системи видаються строком на 6 місяців.

Стаття 15. Заходи контролю

1. Державний контроль за додержанням вимог законодавства з питань поводження з об’єктами дозвільної системи здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок у встановленому Міністерством внутрішніх справ України порядку.

2. Об’єкти дозвільної системи, де зберігається 20 чи більше одиниць вогнепальної зброї, а також базові склади вибухових матеріалів обстежуються уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України щомісяця. Інші об’єкти (приміщення), на яких проводиться виготовлення, ремонт, зберігання, реалізація та використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони і вибухових матеріалів – щокварталу.

3. Незалежно від строку раніше проведених перевірок об’єкт (приміщення), на яких проводиться виготовлення, ремонт, зберігання, реалізація та використання спеціально визначених видів зброї, бойових припасів до неї, засобів індивідуального захисту та активної оборони і вибухових матеріалів у кожному випадку обстежується:
при оформленні на новий строк дозволу у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи;
при переоформленні дозволу у сфері поводження з об’єктами дозвільної системи у зв’язку зі зміною місця зберігання чи використання об’єктів дозвільної системи, одиниць зберігання, місткості сховищ, баз, складів тощо, керівника юридичної особи на ім’я якого видано дозвіл.

Стаття 16. Транзитне перевезення через територію України, ввезення та вивезення об’єктів дозвільної системи

Транзитне перевезення через територію України, ввезення та вивезення об’єктів дозвільної системи, що належить іноземним фізичним або юридичним особам, здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 17. Сертифікація зброї та боєприпасів

Обов’язковій сертифікації підлягає зброя та бойові припаси до неї, інші об’єкти дозвільної системи, які виготовляються в Україні або ввозяться на її територію з інших країн фізичними та юридичними особами з метою їх подальшого зберігання та використання в державі відповідно до законодавства України.
Сертифікація зброї та боєприпасів проводиться визнаними в установленому порядку органами відповідно до вимог, установлених нормативно-правовими актами України.

Стаття 18. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

Фізичні та юридичні особи, винні у порушені вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно з законами України.

Стаття 19. Міжнародні договори України

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 20. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити і привести у відповідність до цього Закону свої нормативно-правові акти, забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів згідно із цим Законом.

Міністр внутрішніх справ України ______________ В.Ю. Захарченко

____ ____________ 2013 року

1,0 1 -1 3
Коментарів (1)

  • 17.05.2013 00:31
    #
    - 1 +

    Пичаль. А КНО где? Неужто у молдаван списать нельзя?)))))


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати