Скандинавське чудо: Як в короткі терміни мобілізувати максимальну кількість громадян

Скандинавське чудо

З початком військової агресії РФ проти України було відновлено призов і країна де-факто повернулася до змішаного комплектування збройних сил (ЗС) – за контрактом та за призовом.

Однак питання ефективного використання мобілізаційних ресурсів в інтересах оборони держави, а також створення відповідного підготовленого резерву, досі залишається відкритим.

З огляду на це, доцільним є ознайомлення з досвідом країн, які в умовах обмежених людських ресурсів, використовуючи змішану систему комплектування своїх ЗС, можуть, у разі необхідності, в короткі терміни організувати для захисту держави достатню кількість військово-навчених громадян. Показовим в даному випадку є досвід скандинавських країн.

Комплектування збройних сил особовим складом є не тільки однією з важливих складових частин військового будівництва, але й запорукою ефективного протистояння зовнішній агресії. Для України дане питання є більш ніж актуальним. До недавнього часу, в державі ніяк не могли визначитись, яким чином комплектувати свої ЗС: одні говорили про необхідність збереження призову, інші – про перехід на 100% контрактну основу (при цьому абсолютно не розуміючи що це таке).

Проте агресія Росії, фактично, розставила в даному питанні всі крапки над «і»: в країні було відновлено призов та пройшло декілька хвиль мобілізації. Звичайно, це були вимушені кроки, а не результат послідовної воєнної політики держави. В той же час вони чітко показали, що для України, (яка в умовах зовнішньої агресії може розраховувати тільки на себе), збереження призову, а відтак – комплектування ЗС за змішаним принципом, є найефективнішим способом отримання достатньої кількості військовослужбовців та військово-навчених мобілізаційних ресурсів для захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.

Більш того, за змішаний спосіб комплектування ЗС України говорять й такі фактори:

• армії, що комплектуються змішаним способом, більш ефективні при проведенні широкомасштабних операцій по відбиттю зовнішньої агресії;
• даний спосіб сприяє соціальному згуртуванню молодих людей, які є вихідцями з різних класових, етнічних, релігійних та культурних прошарків суспільства;
• при змішаному комплектуванні забезпечується більш ефективна взаємодія між державою та її громадянами;
• в такий спосіб забезпечується регулярне оновлення ЗС, а також можливість постійної підготовки військово-навчених мобілізаційних ресурсів держави.

Незважаючи на те, що вищезазначені фактори вкотре підтверджують доцільність комплектування української армії за змішаним принципом, відкритим залишається не менш важливе питання: а яким чином це робити, щоб його ефективність для обороноздатності держави була максимальною. Частково, відповідь на нього можна отримати ознайомившись з досвідом скандинавських країн (Фінляндія, Данія, Норвегія і Швеція), які комплектують свої ЗС за змішаним принципом і є на сьогодні одними з найбільш готових до відбиття зовнішньої агресії.

Фінляндія

Фінляндія

На сьогодні ЗС Фінляндії комплектується змішаним способом. Частка професійних військовослужбовців і громадян, що проходять військову службу за призовом, складає відповідно 55% і 45%. У мирний час чисельність сил оборони Фінляндії, загальній чисельності населення країни в близько 5,5 млн чол., становить близько 23 тис. чол., включаючи 7 тис. цивільних службовців. Сили оборони військового часу становлять близько 540 тис. чол., тобто, в 17 разів більше, ніж мирного. При цьому розгортання угруповання військового часу проводиться протягом 72 годин. Військовий бюджет Фінляндії становить €2,9 млрд, що є 1,37% ВВП.

У стані постійної боєготовності знаходяться тільки ВПС і деякі підрозділи ВМС. У Сухопутних військах немає жодного з'єднання або частини за штатами воєнного часу. Вони знаходяться в навчальних центрах. Їх завданням є підготовка призовників і резервістів, а також забезпечення мобілізаційного розгортання, на що з боку керівництва держави звертається особлива увага.

На військову службу громадян Фінляндії закликають після досягнення ними 19-річного віку. Термін служби залежить від посади і військової спеціальності військовослужбовця: звичайних солдатів (стрілець, радист, водій категорії В) - 6 місяців; солдатів, служба яких вимагає спеціальної підготовки (санінструктори, водії категорії С, метрологи, коректувальники вогню), - 9 місяців; солдатів, які виконують обов'язки молодшого командного складу (командири відділень, розрахунків, бойових машин і т. п.), а також проходять службу на посадах висококваліфікованих фахівців (механіки, водії категорії Е, водолази і т. п.), - 12 місяців.

Щорічно військову підготовку проходять 31 тис. призовників (з них 500 жінок) і 30 тис. резервістів. В цілому строкову службу проходять понад 80% всього призовного контингенту. В свою чергу, максимальна тривалість загальної професійної підготовки офіцерів, включаючи основну підготовку, навчання на курсах офіцерів в Академії національної оборони, а також курсах офіцерів Генерального штабу – становить 6 років.

Крім безпосередньої служби в силах оборони, в державі також активно розвивається добровольча національна оборона. Її мета полягає в максимальному використанні ресурсів всього суспільства, особливо парамілітарних та цивільних громадських організацій, в інтересах підвищення рівня обороноздатності держави. За даний напрямок, відповідає Міністерство оборони Фінляндії.

Данія

Данія

Комплектування ЗС Данії здійснюється на основі закону «Про загальний військовий обов'язок» і шляхом набору військовослужбовців за контрактом. Відбір призовників здійснюється на конкурсній основі, так як кількість молодих людей, придатних і готових служити в збройних силах значно перевищує потребу в них. Як правило конкурсний відбір призовників проходить підчас т.з. «Днів оборони Данії». Відповідно до данського законодавства всі особи призовного віку чоловічої статі (з 19 років) зобов'язані брати участь в «Днях оборони Данії», а жіночої – за бажанням. В рамках даних заходів, на основі поданих заяв та наявної потреби ЗС в особовому складі, Міністерство оборони (МО) оформляє контракти на добровільній основі і визначає кількість необхідних призовників.

Термін строкової служби для рядового складу становить 7,5 - 11 місяців, сержантів та офіцерів резерву - до 24. Початкова підготовка строковиків проводиться в навчально-мобілізаційних полках і навчальних центрах видів ЗС. Її тривалість 1-3 місяці, після чого військовослужбовці направляються для проходження служби у військах. Після звільнення з дійсної служби рядові і сержанти зараховуються в резерв, в якому вони перебувають до досягнення 35-річного віку. Після досягнення зазначеного віку, військовозобов'язані переводяться в війська місцевих сил оборони.

На службу за контрактом приймаються військовозобов'язані у віці від 17 до 30 років. У збройних силах Данії встановлено два види контракту: короткостроковий (27 - 72 місяці) і тривалий (до досягнення 45 років з можливістю продовження до 60). Кадровий офіцерський склад готується у військових училищах видів ЗС. Вищу військову освіту офіцери отримують у військовій академії.

Загалом, на сьогодні чисельність ЗС Данії, при населенні країни в 5,7 млн. чол., нараховує понад 15 тис. військовослужбовців та майже 5 тис. цивільних. В свою чергу чисельність військово-навченого резерву становить 12 тис. чол. Військовий бюджет Данії становить близько $3 млрд, що є 1,3% ВВП.

Крім регулярних військ, в країні діє нерегулярна воєнізована організація «Хемверн» («Національна гвардія»), яка комплектується на добровільній основі і призначена для вирішення допоміжних завдань в інтересах збройних сил. Чисельність «Хемверна» становить близько 51 тис. чол. Підрозділи організації мають високу мобілізаційну готовність. На їх збір по тривозі відводиться 4-6 год, а оскільки військова форма, особиста зброя та боєприпаси до неї зберігаються вдома або на робочих місцях, то підрозділи практично відразу ж після прибуття на збірні пункти готові до виконання завдань. При переведенні ЗС на військовий стан, «Хемверн» передається в підпорядкування командирів військових округів сухопутних військ, BMС і військово-повітряних баз.

Норвегія

Норвегія

Збройні сили Норвегії складаються з регулярної армії і, як і в Данії – з «Хемверна», який формується з громадян, що мають досвід військової служби. Загалом, чисельність ЗС Норвегії за штатами мирного часу, при населенні країни в 5,2 млн. чол., становить понад 29 тис. чол., а у воєнний час їх чисельність перевищує 300 тис. Військовий бюджет Норвегії становить близько $7 млрд, що є 1,2% ВВП.

Комплектування ЗС Норвегії здійснюється за змішаним принципом. Також, законодавством передбачена і альтернативна служба, проте її вибирають лише 4% призовників, оскільки в країні прийнято вважати, що кожен чоловік повинен хоча б одну зиму провести на військовій службі.

Відповідно до Конституції Норвегії, всі придатні громадяни чоловічої статі зобов'язані служити в ЗС. Призовний вік починається з 19 років, і триває до 44. Добровольці можуть призиватись з 17 років, а у військовий час – і з 16. Кількість призовників, які проходять початкову військову підготовку, визначається керівними документами збройних сил. При цьому основною метою ЗС в даному випадку є забезпечення того, щоб дану підготовку проходили найбільш кваліфіковані і найбільш мотивовані призовники.

Особливість Норвегії полягає в тому, що у 2014 р. парламент країни прийняв новий Закон «Про військову службу», в якому йшлося про те, що жінки підлягають призову до лав ЗС так само, як чоловіки. Зокрема, всі придатні до військової служби жінки у віці від 19 до 44 років зобов’язані відслужити в ЗС 19 місяців. В 2016 р. буде перший призов жінок 1997 року народження.

Автор: Ігор Федик,
Defense Express