Чи потрібен Україні "вільний обіг" зброї: аргументи і контрагрументи

Чи потрібен Україні вільний обіг зброї: аргументи і контрагрументи

В Україні петиція «Законодавчо затвердити право громадян України на захист» отримало 37 тисяч голосів – саме стільки "так" віддали користувачі мережі інтернет за те, щоб глава держави нарешті розглянув питання про надання і пересічним громадянам права на законний захист із зброєю у руках.

Як відомо, в Україні дозволені лише службова вогнепальна зброя, а також спецзасоби, що їх використовують силовики та працівники приватних охоронних фірм. А от пересічним громадянам, за винятком представників певних професій, для самооборони дозволено хіба що газові балончики.

Петиції щодо розширення списку осіб, що мають право на вогнепальну зброю для самозахисту, у нас реєструють вже не вперше. Є навіть відповідний законопроект. Тим часом, еліта не відмовляє собі в праві на збройний захист. Проте чомусь не квапиться розділити це право з народом...

– Від рук злочинців в Україні впродовж року гинуть тисячі осіб. Переконаний: вдови, сироти загиблих, їхні згорьовані батьки бажали б, щоб у їхніх рідних під час злочину був шанс відбитися. Але його не було, зазначає голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

Щодня кожен з нас ризикує опинитися на шляху зловмисника з пістолетом чи гранатою у кишені. Неконтрольовані "стволи" і вибухівка гуляють по країні як ніколи вільно. Проте влада не поспішає законодавчо врегулювати право всіх українців на адекватний захист.

Інструменти для цього існують. Один з них – прийняття Закону про цивільну зброю і боєприпаси №1135-1, розроблений ще в 2014 році, але досі не розглянутий у Верховній Раді.

Звісно ж, у законі чітко мусить бути прописано, на яких засадах має право володіти зброєю громадянин – з урахуванням різновидів і параметрів зброї, вікового цензу, механізму отримання дозволу... А головне – з прийняттям цього закону має закінчитися монополія силовиків, які нині контролюють ринок зброї і отримання дозволів на неї. Відповідно, будуть зруйновані й корупційні схеми.

Знаю, що знайдуться голоси "проти" навіть серед неозброєних і найбільш вразливих: "Як це: вулиці заполонять люди з пістолетами?" Даруйте, але це норма в тих країнах, де держава, маючи ефективну поліцію і спецслужби, збудувала нормальні стосунки з усіма громадянами, а не лише кастою обраних.

Наші колишні сусіди з радянського блоку Латвія, Литва та Естонія уже мають закони, що передбачають право на придбання і носіння короткоствольної нарізної зброї. Із досягненням певного віку, стажу, кожна психічно нормальна людина без кримінального минулого може піти й купити пістолет. І об'єктивна статистика свідчить, що із законодавчим затвердженням права на збройний захист у цих країнах відчутно знизилась вулична злочинність, скоротилася кількість убивств. За право на реальний захист людина відповідає власною свободою.

Звісно ж, є певні ризики, що супроводжують наявність зброї у населення. Але ризики будуть зведені до мінімуму, якщо створити прозору, загальнодоступну й некорумповану систему підготовки й реєстрації власника зброї.

Шанс стати жертвою злочинця нині має кожен із нас. Наприклад, у столиці України, за стандартами нової поліції, норматив для прибуття поліцейських у середньому – 8 хвилин. Отже, впродовж цього часу людина повинна сама захищатися від потенційного вбивці, грабіжника, ґвалтівника. Якщо зловмисник озброєний або їх кілька – чи великий у жертви шанс навіть набрати номер служби спасіння?