На часі – питання безпеки

ХІ Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека - 2014»

Сьогодні уже не секрет, що починаючи з 2004 року, коли в Україні відбулася Помаранчева революція, Російська Федерація систематично працювала над підвищенням власної обороноздатності. Про це свідчить щорічно зростаючий бюджет армії, надходження у військові частини нових зразків озброєння й техніки, різноманітні маневри та навчання. Одним із плацдармів для випробування російської воєнної потуги стала Грузія у 2008 році.

Саме тоді для українських можновладців мав би пролунати попереджувальний сигнал про необхідність повернутися обличчям до вітчизняного збройного бізнесу. При чому не лише до виробників потужного озброєння, а й до тих, хто випускає звичайну стрілецьку зброю та засоби спецзахисту.

Але усвідомлювати загрозу з півночі чиновники не хотіли. Відтак, отримали результат: своїми діями Росія показала, що для захоплення чужих територій не гребуватиме засобами та методами середньовіччя, коли правим вважався той, у кого більше сили.

Чи існували способи, аби попередити агресора? Звісно, так. По-перше, Україна могла б підписати гарантований союз з НАТО чи будь-який інший договір прямої дії, які б забезпечували її захист. По-друге, доречною була б зміна політики щодо експорту й імпорту озброєння та технологій, адже протягом багатьох останніх років вона спрямовувалася виключно на експорт ОВТ та забезпечення боєздатності інших держав. По третє, вітчизняним виробникам зброї, особливо приватному бізнесу, держава могла б, якщо не надати певні преференції, то принаймні не зарегульовувала б його діяльність і розвиток всілякими нормативно-правовими перепонами.

ХІ Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека - 2014»

Саме такі думки висловлювали учасники ХІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека - 2014», яка нещодавно відбулася у столичному Міжнародному виставковому центрі. Нагадаємо, на форумі демонструвалися озброєння, військова, спеціальна техніка, мисливська зброя і боєприпаси, спорядження та екіпірування. Особливий інтерес учасників викликала Міжнародна конференція на тему «Безпека у Східній Європі: виклики та загрози. Військово-технічне співробітництво – важлива складова розвитку озброєння та обороноздатності».

Фактично за усі роки незалежності України цей форум став одним із найпотужніших. Очевидно, що інтерес до нього зумовлений останніми подіями у державі, коли кожен її громадянин не на словах відчув, що означає для нього власна безпека, рідних та близьких. Мається на увазі не лише технічне оснащення Збройних Сил України, які виступають гарантом суверенітету країни загалом. Справа в тому, що у питанні організації безпеки конкретного громадянина наша держава відстає від розвинених країн світу та Європейського союзу майже на ціле покоління.

Разом з тим, згідно із теорією суспільних благ, найвищим благом у всі часи вважався саме стан захищеності. Витрати на його забезпечення приносять суспільству не менше користі, ніж фінансування різноманітних соціальних проектів. Це – та ціна, за яку купується безпека. Тож уряди провідних країн світу оголошують її найважливішою соціальною інвестицією. Хто нехтує безпекою, той втрачає державу. Історія, в тому числі України, – яскраве тому підтвердження.

ХІ Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека - 2014»

Тож очевидно, що одним із найперших питань, яке має розглянути Верховна Рада України вже у новому складі, має стати саме питання безпеки. Необхідно прийняти низку законів, які полегшили б участь приватного бізнесу у виробництві зброї та засобів захисту. Це, своєю чергою, створило б здорову конкуренцію між державними та приватними виробниками.

У Сполучених Штатах Америки, приміром, навіть ядерні бомби та складні космічні й авіаційні системи на замовлення держави виробляють приватні виробники. Звучить дуже нереально, як для нашої країни, але тим не менше. Саме приватний бізнес США у роки Другої світової війни налаштував ефективне виробництво зброї. Це, зрештою, разом із героїзмом радянських солдат дало змогу переломити хід найжорстокішої за останнє тисячоліття бійні людства.

Таким чином, проблема, яку створила для нас Російська Федерація, вдершись на нашу територію, з одного боку є проблемою. З іншого – це виклик, вирішивши який Україна зможе стати успішною європейською державою з потужною системою безпеки та оборони.

Сергій Басараб