У ВРУ зареєстровано Проект Закону про цивільну зброю та боєприпаси 4335-1 (альтернативний)

Проект Закону про цивільну зброю та боєприпаси 4335-1

Проект

Номер, дата реєстрації: 4335-1 від 24.11.2020
Сесія реєстрації: 4 сесія IX скликання
Редакція законопроекту: Альтернативний
Рубрика законопроекту: Правова політика
Суб'єкт права законодавчої ініціативи: Народний депутат України
Ініціатори законопроекту: Шараськін Андрій Андрійович (IX скликання)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про цивільну зброю та боєприпаси

Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері обороту в Україні цивільної зброї, бойових припасів до неї, а також конструктивно схожих зі зброєю та бойовими припасами виробів, та визначає правовий режим власності на цивільну зброю, встановлює основні права та обов’язки фізичних і юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, відчуження, носіння, транспортування, ремонту, застосування цивільної зброї та бойових припасів, а також інші суспільні відносини, що безпосередньо з цим пов’язані, у тому числі і відповідно до міжнародних зобов’язань України.

РОЗДІЛ І. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів і понять

1. В процесі регуляції суспільних відносин з обороту цивільної зброї та бойових припасів в Україні використовуються наступні визначення термінів та понять:

1.1.  автоматична вогнепальна зброя – вогнепальна зброя з повною автоматизацією перезаряджання та пострілів завдяки енергії порохових газів, що утворюються під час горіння метального заряду у стволі, і яка здатна здійснити більше одного пострілу після одного натискання на спусковий гачок;

1.2.  бойові припаси – спеціально виготовлені вироби одноразового використання, призначені для проведення пострілу із вогнепальної зброї снарядом, що одержує направлений рух у стволі за рахунок енергії, що утворюється при згорянні порохового метального заряду чи спеціальних горючих сумішей, та має достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані;

1.3.  виробництво (виготовлення) бойових припасів – створення нової одиниці бойових припасів з матеріалів та речовин що не були бойовими припасами (крім переспорядження бойових припасів);

1.4.  виробництво (виготовлення) зброї – створення нової одиниці зброї з матеріалів та речовин, що не були зброєю; складання зброї з частин та деталей в умовах виробництва (закладу) чи перероблення будь-яких предметів, завдяки чому вони набувають властивостей зброї; створення основних частин зброї;

1.5.  вихолощена зброя – зброя, що імітує постріл з вогнепальної зброї, виготовлена шляхом спеціального пристосування конструкції вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що здатний уразити ціль;

1.6.  вогнепальна зброя – будь-яка переносна ствольна зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що перебуває на визначеній відстані, за винятком старовинної вогнепальної зброї в незарядженому стані, яка виготовлена до 1899 року включно та не призначена для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення.

1.7.  гладкоствольна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, що має ствол або стволи тільки з гладкими каналами, у тому числі із свердленням типу «парадокс» при довжині нарізної частини каналу ствола не більше 140 мм та з овальним свердленням типу «ланкастер». До гладкоствольної зброї також належить вогнепальна довгоствольна зброя, призначена для стрільби бойовими припасами для гладкоствольної зброї, канал ствола якої містить нарізи в його кінцевій частині, або нарізи для покращення осипу дробового метального заряду;

1.8.  гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (зброя менш летальної дії) – зброя виробництва, спеціально сконструйована та виготовлена або перероблена для стрільби патронами, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами менш летальної дії;

1.9.  довгоствольна (довга) вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, довжина ствола якої перевищує 200 мм та загальна довжина якої з прикладом становить не менше 700 мм. У випадку, якщо приклад є складаним, загальна довжина зброї вимірюється в складеному стані, окрім випадків, коли зброя зі складеним прикладом не здатна здійснити постріл. Загальна довжина зброї або її ствола включає усі частини зброї або ствола, які неможливо відокремити від зброї або ствола без використання спеціальних інструментів;

1.10.  додаткове обладнання до зброї – пристрої, спеціально створені або адаптовані для встановлення на зброю, які служать для покращення її зовнішнього вигляду, ергономіки (користувальницьких властивостей), комфорту у використанні, адаптації до анатомічних особливостей власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання відповідних завдань (самозахист, мисливство чи зайняття спортом тощо). До додаткового обладнання належать, зокрема, але не виключно, засоби зменшення гучності пострілу, засоби зменшення сили віддачі, полум'ягасники, додаткові прицільні та цілевказівні засоби, оптичні приціли, оптично-електронні прицільні пристрої, приціли нічного бачення, освітлювальні пристрої тощо;

1.11.  дрібний ремонт – усунення несправностей, дефектів та/або заміна неосновних частин зброї, що не призводить до підсилення чи зміни основних властивостей зброї та здійснюється з метою відновлення властивостей зброї і задля можливості подальшого користування нею;

1.12.  Єдиний державний реєстр цивільної зброї (Реєстр зброї) – єдина інформаційно-пошукова система обліку зброї, що знаходиться у державній власності та забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист та надання інформації про зареєстровану цивільну зброю, про права на зброю, а також про об’єкти та суб’єкти цих прав;

1.13  Реєстратори Єдиного державного реєстру цивільної зброї – уповноважені службові особи Національної поліції, Міністерства юстиції, суб'єктів господарювання в сфері обороту цивільної зброї і боєприпасів, що отримали відповідну ліцензію, нотаріуси, які в порядку, визначеному цим Законом, вносять відомості до Єдиного державного реєстру цивільної зброї;

1.14.  Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру цивільної зброї (далі – технічний адміністратор) – державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру цивільної зброї, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру цивільної зброї, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром;

1.15.  заняття стрільбою – комплекс заходів, що полягає у ознайомленні з правилами безпечного поводження зі зброєю, її матеріальною частиною та правилами користування, а також у разовому або регулярному виконанні вправ зі стрільби з метою навчання, вдосконалення навичок зі стрільби та навичок поводження зі зброєю на стрілецькому тирі або стрільбищі;

1.16.  заряджена зброя – зброя з бойовим припасом (метельним елементом) в патроннику;

1.17.  зброя – пристрій або предмет, спеціально виготовлений, конструктивно призначений та технічно придатний (або може бути легко пристосований) для знищення, ураження, ушкодження або заподіяння іншого руйнівного впливу на живі чи неживі об’єкти та цілі, та який не має іншого прямого виробничого чи господарсько-побутового призначення;

1.18.  зброя учбово-розрізна – нейтралізована зброя, яка спеціально приведена в непридатний для стрільби стан, основні деталі якої мають спеціально виконані вирізи, що дозволяє наочно вивчити порядок взаємодії деталей і вузлів;

1.19.  ідентифікаційні ознаки зброї – відомості про виробника, вид, марку, модель, маркування, калібр та рік випуску зброї;

1.20.  калібр – діаметр каналу ствола зброї (у нарізного -визначається відстанню між протилежними полями нарізів), а також діаметр вражаючого елементу (кулі);

1.21.  канал ствола – внутрішня сторона ствола або її частина, яка вимірюється від початку кульового входу до торця дульного зрізу ствола;

1.22.  колекція зброї та/або бойових припасів (колекція) – це впорядковане зібрання зброї та бойових припасів, яке має історичну, наукову та культурну цінність, що використовується або може бути використане для експонування, наукової, дослідницької, практичної чи експертної роботи, або підвищення професійного рівня у зв’язку зі службовою діяльністю;

1.23.  комбінована вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, що має стволи з нарізними і з гладкими каналами;

1.24.  компоненти бойових припасів – окремі складові частини спорядження патронів до вогнепальної зброї (порох, метальні елементи (снаряди, кулі), метальні заряди, капсулі, гільзи, пижі, прокладки, контейнери тощо);

1.25.  конструктивно схожі зі зброєю вироби – пристрої, які в силу відсутності чи малозначності уражаючої сили або наявності іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення не вважаються зброєю;

1.26.  копія старовинної (антикварної) зброї – зброя, виготовлена за оригіналом або кресленням зразка старовинної (антикварної) зброї за умови точного або масштабного відтворення його конструкції, зовнішнього вигляду і художнього оздоблення, і не включає справжні частини антикварного або інших видів зброї;

1.27.  короткоствольна (коротка) вогнепальна зброя – будь-яка вогнепальна зброя, яка не є довгоствольною;

1.28.  місце постійного зберігання зброї – адреса спеціально обладнаного місця, за якою зберігається зброя, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру цивільної зброї;

1.29.  нагородна зброя – персоніфікована відомча зброя, що є відзнакою фізичної особи за особливі заслуги перед державою, державними органами та установами;

1.30.  напівавтоматична вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно та з якої внаслідок її конструктивних особливостей та технічних характеристик неможливо зробити більше ніж один постріл шляхом разового натискання на спусковий гачок;

1.31.  нарізна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, направляюча частина каналу ствола якої по всій довжині містить нарізи, призначені для надання метальному елементу обертального руху під час пострілу;

1.32.  нейтралізована зброя (макети, макети масогабаритні, учбово-розрізна зброя) – стрілецька зброя будь-якої моделі, яка з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов спеціально приведена на заводах-виробниках чи у майстернях з ремонту зброї в непридатний для стрільби стан;

1.33.  носіння зброї – будь-яке переміщення (перенесення) зарядженої зброї категорії B, C та D поза місцем її постійного зберігання;

1.34.  транспортування зброї та боєприпасів – переміщення розрядженої зброї, боєприпасів до неї поза місцем їх постійного зберігання у спосіб, який виключає негайне застосування зброї.

1.35.  оборот зброї – виробництво зброї, торгівля зброєю, продаж, обмін, дарування, передача, відчуження в інший законний спосіб, придбання, колекціонування, експонування, спадкування, облік, зберігання, носіння, перевезення, транспортування, застосування, вилучення, утилізація, ввезення зброї до України та вивезення зброї з України;

1.36.  облік куль, гільз і патронів зі слідами зброї (кулегільзотека) – вид криміналістичного обліку, що ведеться уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України у порядку, визначеному законодавством;

1.37.  основні частини вогнепальної зброї – будь-які елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, рамка, ствольна коробка (включаючи верхню та нижню частину, у разі їх наявності), затвор чи інший пристрій для запирання ствола, барабан;

1.38.  отримання категорії зброї – внесення уповноваженим державним органом відмітки у Посвідчення власника зброї, яка підтверджує право особи на володіння та використання зброї певної категорії;

1.39.  патрон – бойовий припас стрілецької зброї одноразового використання, що складається з метального елементу (куля, картеч або заряд шроту), гільзи, заряду пороху (іншої вибухової речовини), запалювального елементу (капсуля), та інших, конструктивно обумовлених елементів (пижі, контейнери тощо);

1.40.  патрон “Флобера” – патрон кільцевого запалення, снаряд якого приводиться в рух лише за рахунок газів запалюючого складу (не має у своєму складі порохового заряду);

1.41.  патрон газової дії – спеціально виготовлений виріб одноразового використання, що призначений для пострілу з пістолетів або револьверів газових, або гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії), об’єднаний в одне ціле за допомогою гільзи, засобу ініціації, споряджений сльозоточивими або дратівними речовинами;

1.42.  патрон світлозвукової дії – спеціально виготовлений виріб одноразового використання, що призначений для пострілу з вогнепальної зброї, гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії), сигнальної зброї, пістолетів або револьверів газових, об’єднаний в єдине ціле за допомогою гільзи, засобу ініціації та спорядження світлозвукової дії і не призначений для ураження живої або іншої цілі;

1.43  патрон менш летальної дії – бойовий припас, що призначений для пострілу з гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії), який об’єднаний в єдине ціле за допомогою гільзи, засобу ініціації, метального заряду і снаряду менш летальної дії;

1.44. переспорядження бойових припасів – виготовлення бойових припасів з використанням гільз, нових, або тих, які раніше були відстріляні в складі інших бойових припасів та придатні для повторного використання;

1.45.  пістолети та револьвери газові – вироби, конструктивно призначені лише для нелетального ураження живих цілей шляхом використання хімічних подразнюючих речовин та не належать до вогнепальної зброї;

1.46.  Посвідчення власника зброї – дозвільний документ встановленого зразка, який підтверджує, що фізична або юридична особа має право придбавати, володіти, користуватися і розпоряджатися зброєю відповідної категорії (яка зазначається в ньому), що зазначена у ньому, бойовими припасами та основними частинами до придбаної зброї, категорія якої зазначена в посвідченні;

1.47.  технічний паспорт на зброю – документ встановленого зразка, в якому наведені ідентифікаційні ознаки цивільної зброї категорій B, C та D, який містить інформацію про особу, що є власником конкретної одиниці цивільної зброї;

1.48.  пневматична зброя – зброя, в якій куля чи інший метальний елемент отримує спрямований рух під дією сили стисненого газу або суміші газів;

1.49.  предмети, що імітують зброю – електропневматичні, пневматичні та інші пристрої, які зовні та конструктивно нагадують, копіюють та відповідають принципам дії вогнепальної зброї, метальний елемент якої служить для імітації чи фіксації влучення без застосування бойового припасу, або містить оптичний пристрій для фіксації влучень без застосування метального елементу;

1.50.  пристрої для подачі звукових або світлових сигналів – сигнальна зброя, стартові (шумові) пістолети і револьвери, інші предмети або механізми, конструктивно призначені виключно для подачі піротехнічного світлового, звукового або димового сигналу, салютні патрони, які не мають снаряду та призначені для імітації стрільби, салюту чи подачі сигналу;

1.51.  приціл нічного бачення – прилад, який кріпиться на зброю та слугує для отримання у темряві видимого зображення об'єктів та місцевості;

1.52.  револьвер – вогнепальна зброя, з магазином у вигляді циліндру, що обертається;

1.53.  ремонт зброї – усунення несправностей, дефектів, у тому числі шляхом заміни, суттєвої зміни або обробки основних частин зброї з метою відновлення її властивостей задля можливості користування зброєю за прямим призначенням. Не належать до ремонту зброї: дії власника зброї з покращення зовнішнього вигляду зброї та/або адаптації до його анатомічних особливостей, які не призводять до підсилення чи зміни основних властивостей зброї та здійснюється з метою подальшого користування нею за прямим призначенням, а також заміна власником зброї основних частин зброї, виготовлених виробником для встановлення на цю модель зброї та придбаних у передбаченому цим Законом порядку;

1.54.  репліка старовинної (антикварної) зброї – зброя, виготовлена за оригіналом, кресленням або описом зразка старовинної (антикварної) зброї з творчим варіюванням конструкції, зовнішнього вигляду або художньої обробки, та має культурну цінність як зразок художньої творчості і декоративно-прикладного мистецтва;

1.55. розряджена зброя – будь-яка зброя, що не є зарядженою;

1.56.  сигнальна зброя – пристрій, призначений виключно для подачі звукового або світлового сигналу з використанням сигнального піротехнічного пристрою або сигнальних патронів;

1.57.  службова зброя – цивільна зброя, яка перебуває у власності юридичних осіб приватного права і використовується їх службовими особами для виконання службових обов'язків;

1.58.  стан алкогольного та/або наркотичного сп’яніння (нетверезий стан) - стан перебування особи під впливом дії алкоголю (вміст чистого алкоголю перевищує значення 0,45 г на літр крові або перевищує значення 0,20 мг на літр повітря, що видихає така особа) та/або під дією речовин, визначених у переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

1.59.  старовинна (антикварна) вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, виготовлена не пізніше 1899 року і не призначена для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення;

1.60.  стрілецький тир (тир) – спеціально обладнане приміщення, будова, споруда та/або територія, яка використовується для занять зі стрільби;

1.61.  стрільбище – комплекс, який складається з двох або більше стрілецьких тирів та розташовується на окремій земельній ділянці;

1.62  громадське місце – територія, частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони, парки, зупинки громадського транспорту тощо;

1.63.  демонстрування зброї – умисний публічний показ зброї за відсутності підстав та намірів для її застосування;

1.64.  зона, вільна від зброї – будівля, приміщення, споруда, територія, де існує законна заборона на перебування зі зброєю;

1.65.  тепловізійний приціл – прилад, який кріпиться на зброю та слугує для отримання видимого зображення об'єктів, що випускають теплове (інфрачервоне) випромінювання;

1.66.  холостий патрон – спеціально виготовлений виріб одноразового використання, без метального елементу (снаряду), який складається з гільзи, капсуля, порохового заряду і пижа або без пижа для імітації пострілу з вогнепальної зброї;

1.67.  цивільна зброя та бойові припаси – зброя та бойові припаси, які не заборонені цим Законом для цивільного обороту, порядок обороту яких регулюється цим Законом;

2.  Усі інші терміни, крім зазначених у частині 1 цієї статті у цьому Законі вживаються в значеннях, визначених законами України.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1.  Цей Закон регламентує правовий режим власності на зброю та:

1.1.  визначає правові підстави і порядок обороту цивільної зброї та бойових припасів і регулює суспільні відносини з цих питань;

1.2.  визначає категорії цивільної зброї;

1.3.  визначає загальні права і обов’язки фізичних осіб та суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом, торгівлею, ремонтом та користуванням цивільною зброєю та бойовими припасами;

1.4.  визначає характеристики зброї, забороненої до цивільного обороту;

1.5.  встановлює засади ведення Єдиного державного реєстру цивільної зброї.

2.  Дія цього Закону не поширюється на:

2.1.  промислово виготовлені інструменти, в яких застосовані принципи дії або конструкції вогнепальної чи пневматичної зброї;

2.2.  ядерну, хімічну, біологічну та будь-яку іншу зброю масового ураження;

2.3.  зброю та бойові припаси, не віднесені до цивільної зброї та бойових припасів до неї;

2.4.  іграшки або інші предмети, які своїм зовнішнім виглядом нагадують зразки зброї, але такими не є, та для стрільби з яких не можуть бути використані бойові припаси чи холості патрони до вогнепальної зброї;

2.5.  упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії;

2.6.  спеціально створені копії старовинної (антикварної) зброї та репліки старовинної (антикварної) зброї, що не призначені для стрільби патронами до вогнепальної зброї, за умови, що основні їх частини не можуть бути використані у якості основних частин вогнепальної зброї;

2.7.  пневматичну зброю, пістолети та револьвери газові;

2.8.  колючо-ріжучі предмети, предмети ударно-дробильної або метальної дії.

Стаття 3. Законодавство у сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів

1.  Законодавство у сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів складається з Конституції України, Цивільного Кодексу України, цього Закону та інших законів, які приймаються відповідно до цього Закону, а також прийнятих на виконання цього Закону підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері обороту цивільної зброї.

2.  Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені законодавством України у сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Державна політика у сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів

1.Державна політика у сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів спрямовується на:

1.1. визначення принципів та порядку обороту в Україні цивільної зброї та боєприпасів;

1.2. встановлення державного контролю за оборотом в Україні цивільної зброї та бойових припасів і додержання законодавства про їх оборот;

1.3. запобігання потрапляння цивільної зброї та бойових припасів у незаконний оборот;

1.4. встановлення правил обороту цивільної зброї та бойових припасів в Україні;

1.5. встановлення технічних вимог до цивільної зброї та бойових припасів;

1.6. виведення цивільної зброї та бойових припасів з незаконного обороту;

1.7. встановлення відповідальності за порушення законодавства про оборот цивільної зброї;

1.8. розвиток міжнародного співробітництва у сфері контролю за оборотом цивільної зброї.

Стаття 5. Категорії цивільної зброї

В Україні цивільна зброя поділяється на такі категорії:

А – автоматична вогнепальна зброя;

В – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя, пневматична зброя калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, зброя під патрон “Флобера” калібру більше 4 мм;

С – короткоствольна нарізна вогнепальна зброя та гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (менш летальної дії);

D – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Стаття 6. Конструктивно схожі зі зброєю вироби

1.  В Україні у цивільному обороті перебувають конструктивно схожі зі зброєю вироби, до яких відноситься:

1.1.  пневматичні пристрої калібру до 4,5 мм (включно);

1.2.  пристрої під патрон “Флобера” калібру до 4,0 мм (включно);

1.3.  пристрої для подачі звукових та/або світлових сигналів;

1.4.  нейтралізована зброя;

1.5.  предмети, що імітують зброю;

1.6.  інші предмети і пристрої не призначені для ураження цілей

2.  Патрони та метальні елементи до пневматичної, газової, охолощеної зброї, зброї під патрон “Флобера” калібром до 4 міліметрів включно не належать до боєприпасів.

3.  Цивільний оборот виробів, патронів та метальних елементів, наведених в частинах першій та другій цієї статті, не обмежується та є вільним.

Стаття 7. Цивільний оборот і володіння зброєю та бойовими припасами

1.  В обмеженому цивільному обороті перебуває зброя та бойові припаси, які належать фізичним та юридичним особам, за винятком зазначених у статті 9 цього Закону, яким дозволено користуватися зброєю у порядку, встановленому цим Законом.

2.  Цивільний оборот додаткового обладнання до зброї та виробів, наведених у статті 6 цього Закону не обмежується та є вільним.

3.  Цивільний оборот і володіння вихолощеною цивільною зброєю, основними частинами зброї, бойовими припасами до цивільної зброї здійснюється на підставі дозвільного документу і в порядку, визначеному цим Законом.

4.  Фізичні особи та суб’єкти господарювання (за винятком тих, що мають ліцензії на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї), які мають у власності чи іншому законному володінні цивільну зброю, повинні укласти в установленому законодавством порядку договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи застосування цієї зброї (далі – Договір страхування) протягом 5 робочих днів після отримання зброї у власність і у 3-денний строк надати його копію уповноваженому органу Національної поліції України.

5.  Вогнепальна зброя та бойові припаси до неї, які перебувають у цивільному обороті, можуть переходити в спеціальний оборот у встановленому Законом порядку.

Стаття 8. Вилучені з цивільного обороту зброя, бойові припаси, частини зброї та додаткове обладнання до зброї

1.  В Україні до цивільного обороту заборонені (вилучені з цивільного обороту):

1.1.  вогнепальна зброя, виготовлена з матеріалів, що не дозволяють виявити її за допомогою металошукачів або інших пристроїв призначених для її виявлення;

1.2.  вогнепальна зброя, яка створена шляхом переробки невогнепальної зброї, або вогнепальної зброї, в якій було замінено основні частини, що призвело до суттєвих змін властивостей такої зброї, якщо такі переробки та зміни проведено без ліцензії на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї;

1.3.  вогнепальна зброя, перероблена таким чином, що ускладнює її ідентифікацію, в тому числі зброя з незаконно заміненими основними частинами а також вогнепальна зброя, замаскована під інші предмети;

1.4.  вогнепальна зброя з видаленим чи незаконно зміненим її маркуванням;

1.5.  довгоствольна вогнепальна зброя, яка дозволяє вести стрільбу зі складеним прикладом, якщо її довжина зі складеним прикладом не перевищує 700 мм;

1.6.  гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя, призначена для стрільби патронами, спорядженими

гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами менш летальної дії з діаметром ствола більше 7 мм;

1.7.  нарізна зброя калібром більше 13 мм;

1.8.  короткоствольна нарізна вогнепальна зброя калібром більше 13 мм;

1.9.  довгоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя калібром більше 27 мм;

1.10.  вогнепальна зброя, що не відповідає вимогам безпеки та технічним вимогам, визначеним чинним законодавством.

1.11. патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами менш летальної дії, які не пройшли сертифікацію відповідно до чинного законодавства;

1.12. бойові припаси бронебійної дії (спеціально сконструйовані для посилення пробивної дії та ураження захищених цілей), вибухової або запальної дії, а також метальні елементи для подібних бойових припасів;

Стаття 9. Вогнепальна зброя та боєприпаси, що перебувають у спеціальному обороті

1.  У спеціальному обороті перебуває вогнепальна зброя юридичних осіб, якщо інформація про неї віднесена до державної таємниці, табельна зброя, а також вогнепальна зброя та бойові припаси, які закріплені за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, а також іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, правоохоронними та розвідувальними органами, правоохоронними органами спеціального призначення, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, вогнепальна зброя та бойові припаси, що постачаються за Державним оборонним замовленням.

2.  У спеціальному обороті може перебувати вогнепальна зброя усіх категорій, а також вогнепальна зброя та бойові припаси, заборонені для цивільного обороту.

3.  Вогнепальна зброя, яка перебуває у спеціальному обороті, обмежена в цивільному обороті. Спеціальний оборот зброї та бойових припасів здійснюється у порядку, встановленому Законом.

4.  Знаходження у спеціальному обороті певних одиниць вогнепальної зброї не припиняє в Україні цивільний оборот інших одиниць вогнепальної зброї відповідних (ідентичних, тотожних) моделей та марок та бойових припасів до них.

5.  Вогнепальна зброя, яка перебуває у спеціальному обороті, може переходити в цивільний оборот у встановленому Законом порядку.

6.  Інформація про зброю, що перебуває у спеціальному обороті вноситься у відповідний розділ Реєстру.

РОЗДІЛ II. Облік цивільної зброї, Єдиний державний реєстр цивільної зброї

Стаття 10. Єдиний державний реєстр цивільної зброї

1.  В Україні створюється і ведеться Єдиний державний реєстр цивільної зброї (надалі – Реєстр зброї) – єдина державна інформаційно-пошукова система обліку зброї, що містить відомості про права на зброю, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав.

2.  Реєстр зброї є державною власністю.

3.  Держателем Реєстру зброї є Міністерство юстиції України.

4.  Облік цивільної зброї – це комплекс заходів, які полягають у:

4.1.  внесенні відомостей до Реєстру зброї, їх накопиченні, узагальненні, зберіганні та передачі інформації про зареєстровану цивільну зброю, її власників, володільців та користувачів;

4.2.  перевірці документів, які є підставою для здійснення реєстрації;

4.3.  перевірці відсутності будь-яких обтяжень за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

4.4. звірці та, за необхідності, дослідженні ідентифікаційних номерів зброї та огляді зброї;

4.5.  внесенні інших відомостей до Реєстру зброї передбачених порядком його ведення, який встановлюється Кабінетом міністрів України.

5.  Реєстрації підлягає цивільна зброя категорії В, С та D, що визначені цим законом.

6.  У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації зброї з метою її відчуження суб'єкти Реєстру зброї зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про таку зброю.

7.  Реєстрація та ведення обліку службової зброї здійснюється в порядку, визначеному цим Законом для реєстрації та ведення обліку цивільної зброї.

8.  За запитом власника або користувача зброї суб’єктами Реєстру зброї, що мають відповідний доступ, йому видається витяг з Реєстру зброї, який містить інформацію про зброю, яка йому належить, або на яку він має право спільного користування.

9.  Закупівля за державні кошти бланків дозвільних документів для цивільної зброї здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо реєстрації такої зброї.

10.  Придбана, ввезена чи виготовлена для потреб цивільного обороту зброя реєструється в Реєстрі зброї за місцем її продажу.

11.  Порядок ведення та функціонування Реєстру зброї визначається Кабінетом Міністрів України.

12.  Режими доступу суб’єктів та користувачів до Реєстру зброї визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Закону, законів України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про захист персональних даних”.

13.  Заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Реєстру зброї, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Реєстру зброї, технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру зброї здійснюються технічним адміністратором відповідно до цього Закону, законів України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про захист персональних даних”.

Стаття 11. Вимоги до змісту Єдиного державного реєстру цивільної зброї

1.  Реєстр зброї повинен містити, зокрема, такі відомості:

1.1. марку зброї;

1.2. модель зброї;

1.3. номер зброї;

1.4. калібр зброї;

1.5.  дані для кулегільзотеки;

1.6. для кожного власника зброї:

1.6.1.фотографію,

1.6.2. прізвище, ім’я, по батькові,

1.6.3. серія та номер паспорта,

1.6.4. код за ДРФО (у разі його наявності),

1.6.5.  дані засобів зв’язку,

1.6.6. про дозвільний документ;

1.6.7. про проходження кваліфікаційного іспиту;

1.6.8.  для юридичних осіб зазначається повне найменування юридичної особи, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код та місцезнаходження юридичної особи (місце державної реєстрації, та адреса фактичного місцезнаходження, в разі їх неспівпадіння), а також фотографію, прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), відповідальної за зберігання та використання зброї;

1.7.  про умови набуття, перехід права власності на зброю, а також обтяження права власності;

1.8.  про місце постійного зберігання зброї або зміну місця зберігання зброї;

1.9.  про спільне володіння чи користування зброєю;

1.10.  про підтвердження права на зброю, про призупинення та припинення дії дозвільного документу, про довічне позбавлення особи права володіти зброєю;

1.11. про зміну основних частин зброї;

1.12. про тимчасове вилучення зброї чи обмеження прав на зброю, а також вилучення зброї у випадку позбавлення права на зброю;

1.13.  інформацію про притягнення особи до відповідальності за порушення правил використання зброї;

1.14. про планові та позапланові перевірки умов зберігання зброї та боєприпасів;

1.15. про викрадену, загублену та знайдену зброю, а також зброю, яка є знаряддям чи засобом злочину або арештована в кримінальному провадженні.

2. Інформація в Реєстрі зберігається до утилізації або вивезення зброї з України та 30 років після цього.

Стаття 12.  Суб'єкти Єдиного державного реєстру цивільної зброї

1. Суб'єкти Реєстру зброї:

1.1. Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

1.2. уповноважені органи Національної поліції України;

1.3. Державна митна служба України;

1.4. нотаріуси;

1.5. суб’єкти господарювання у сфері обороту цивільної зброї і боєприпасів, що отримали відповідну ліцензію.

Стаття 13. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері реєстрації зброї

1. Міністерство юстиції України:

1.1. забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації та обліку зброї, її власників та користувачів;

1.2. здійснює нормативно-правове регулювання у сфері реєстрації та обліку цивільної зброї та готує проекти нормативно-правових актів в сфері реєстрації та обліку цивільної зброї та боєприпасів;

1.3.затверджує статут державного підприємства – технічного адміністратора Реєстру зброї, призначає та звільняє його керівника;

1.4. здійснює контроль за використанням та збереженням майна, належного державному підприємству – технічному адміністратору Реєстру зброї;

1.5. здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України;

1.6. встановлює кваліфікаційні вимоги, умови доступу та позбавлення доступу для осіб, уповноважених на внесення відомостей до Реєстру зброї;

Стаття 14. Повноваження органів Національної поліції

1.  Органи Національної поліції:

1.1.  забезпечують внесення відомостей до Реєстру зброї;

1.2. визначають повноваження осіб з числа працівників, уповноважених на внесення відомостей до Реєстру зброї;

1.3.  надають відомості з Реєстру зброї за запитом громадян та уповноважених органів відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Стаття 15. Повноваження нотаріусів як реєстраторів Єдиного державного реєстру цивільної зброї

1. Нотаріуси:

1.1.  посвідчують договора відчуження (купівлі-продажу, дарування, міни) цивільної зброї, видають свідоцтва на спадщину цивільної зброї у випадках представлення дозвільного документу;

1.2.  здійснюють перевірку дозвільних документів;

1.3.  вносять відомості до Реєстру зброї;

1.4.  здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

1.5.  Реєстратори з числа уповноважених службових осіб суб’єктів господарювання в сфері обороту цивільної зброї і боєприпасів здійснюють внесення відомостей до Реєстру зброї про продану цим суб'єктом зброю.

РОЗДІЛ ІІІ. Загальні засади та особливості цивільного обороту зброї та бойових припасів

Стаття 16. Право власності на цивільну зброю та бойові припаси

1.  Право власності на цивільну зброю, її основні частини та бойові припаси набувається в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

2.  Володіння, користування та розпоряджання цивільною зброєю фізичними особами відбувається за наявності Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї та технічного паспорту на кожну одиницю зброї.

3.  Володіння, користування і розпорядження цивільною зброєю юридичними особами здійснюється на підставі Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї та технічного паспорту на кожну одиницю зброї. Окремі види діяльності, пов’язані з оборотом цивільної зброї та бойових припасів до неї, підлягають ліцензуванню.

4.  Технічний паспорт видається в єдиному екземплярі на кожну одиницю зброї. Порядок видачі, заміни, відновлення втраченого технічного паспорту визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Набуття у власність фізичними особами цивільної зброї та бойових припасів, віднесених до цивільного обороту

1.  Право на набуття у власність цивільної зброї та бойових припасів, мають фізичні особи з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2.  Фізичні особи володіють цивільною зброєю, бойовими припасами, основними частинами зброї за наявності Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї та технічного паспорту на кожну одиницю зброї.

3.  Фізичні особи отримують право набути цивільну зброю, бойові припаси, основні частини до неї після отримання ними Посвідчення власника зброї з відповідною категорією зброї.

4.  Фізичні особи мають право набувати у власність бойові припаси лише того калібру, який відповідає калібру наявної в них цивільної зброї, та основні частини лише до цієї зброї.

5.  Фізичні особи не мають права набувати у власність цивільну вогнепальну зброю категорії А.

6. Кількість одиниць цивільної зброї та бойових припасів, які може набути у власність фізична особа, не обмежена.

Стаття 18. Набуття у власність юридичними особами цивільної зброї та бойових припасів, віднесених до цивільного обороту

1.  Право на набуття у власність цивільної зброї та бойових припасів мають юридичні особи з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом та іншими законами України. Юридичні особи можуть придбавати цивільну зброю та бойові припаси для їх подальшого перепродажу (зброя для продажу) або для використання у власній господарській діяльності (зброя для експлуатації).

2.  Юридичні особи набувають зброю та бойові припаси за наявності Посвідчення власника зброї та технічного паспорту на кожну одиницю зброї. Посвідчення власника зброї видається на ім’я юридичної особи в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.  Юридичні особи не мають права набувати у власність зброю категорії А, окрім випадків передбачених Законами України.

4.  Юридичні особи, які мають ліцензію на діяльність тирів та стрільбищ, виробництво цивільної зброї і бойових припасів, мають право на набуття цивільної зброї всіх категорій без обмеження, а категорії А – у кількості не більше п’яти одиниць однієї моделі за одним місцем постійного зберігання зброї.

5.  Юридичні особи, які мають ліцензію на торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї мають право на набуття для продажу цивільної вогнепальної зброї всіх категорій, окрім категорії А.

6.  Суб’єкти охоронної діяльності мають право набути у власність цивільну зброю з урахуванням положень Закону України “Про охоронну діяльність”.

7.  Юридичні особи – суб’єкти сфери фізичної культури і спорту мають право на набуття у власність зброї для експлуатації та бойових припасів до неї будь-якої категорії окрім А.

8.  Кіностудії мають право на набуття у власність для експлуатації виключно вихолощену зброю.

9.  Музеї, які використовують зброю в якості експонатів, мають право на набуття у власність для експлуатації вихолощену, нейтралізовану, старовинну (антикварну) зброю, копій та реплік старовинної (антикварної) зброї.

10.  Працівники юридичних осіб мають право користуватися зброєю та бойовими припасами до неї, які належать такій юридичній особі, виключно за наявності у них Посвідчення власника зброї та отриманого погодження органу Міністерства внутрішніх справ України на укладення трудового (цивільно-правового) договору з такою фізичною особою. Порядок отримання такого погодження визначається Кабінетом Міністрів України.

11.  Положення цього Закону, що встановлюють порядок поводження зі зброєю та бойовими припасами для юридичних осіб, поширюються також на фізичних осіб-підприємців при здійсненні ними господарської діяльності.

Стаття 19. Спадкування цивільної зброї та бойових припасів

1.  Після смерті власника цивільної зброї, уповноважені службові особи Національної поліції роблять відповідний запис в Реєстрі та тимчасово вилучають належну йому цивільну зброю та бойові припаси або передають її на відповідальне зберігання членам сім’ї (чоловік, дружина, діти, батьки) померлого власника зброї, при наявності в них Посвідчення власника зброї відповідної категорії, до вирішення питання про передачу її як спадкового майна.

2.  Спадкоємці власника цивільної зброї, які вступили в спадщину, мають право:

2.1.  після отримання відповідної категорії зброї в порядку, передбаченому цим Законом, набути цю зброю у власність;

2.2.  продати, подарувати або відчужити цю зброю та/або бойові припаси до неї іншим встановленим законом способом, шляхом укладення цивільно-правового договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, через юридичних осіб, які мають ліцензію на торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї або через відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України;

2.3.  передати цю зброю та/або бойові припаси до неї органам Національної поліції;

2.4.  у встановленому законодавством порядку привести цю зброю до стану нейтралізованої.

3.  У випадку неприйняття спадкоємцем протягом шести місяців з моменту вступу у спадщину рішення, передбаченого частиною другою цієї статті, цивільна зброя та бойові припаси підлягають продажу в установленому Кабінетом Міністрів України порядку з відшкодуванням їх вартості спадкоємцю.

4.  Зброя чи бойові припаси, включені до складу відумерлої спадщини, підлягають продажу в установленому Кабінетом Міністрів України порядку з відшкодуванням їх вартості територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Стаття 20. Знайдена цивільна вогнепальна зброя та бойові припаси

1.  На знайдену цивільну зброю та бойові припаси поширюються положення статті 337 Цивільного кодексу України з урахуванням положень цього Закону.

2.  Особа, яка знайшла цивільну зброю та/або бойові припаси, зобов’язана невідкладно повідомити органи Національної поліції про факт знахідки, місце знаходження цивільної зброї та/або бойових припасів, додаткові обставини, пов’язані з її знахідкою. Знайдена зброя та бойові припаси підлягають передачі органам Національної поліції для подальшої перевірки.

3.  Знайдена цивільна зброя, інформацію про яку відсутня в Реєстрі, підлягає обліку.

4.  Особа, яка знайшла цивільну зброю та/або бойові припаси, набуває право власності на них в порядку визначеному цим Законом.

5.  Якщо в Реєстрі наявна інформація про власника знайденої зброї, або є дані про те, що ця зброя була знаряддям чи предметом вчинення злочину, або зброя перебуває в технічному стані, який не дозволяє користуватися нею за цільовим призначенням, або зброя є забороненою до цивільного обороту, особі, яка знайшла цю цивільну зброю відмовляється у набутті права власності на знайдену зброю.

6.  У разі якщо особа, яка знайшла цивільну зброю та/або бойові припаси, не скористається правом набути у власність знайдену зброю та/або бойові припаси, знайдена зброя підлягає реалізації на аукціоні в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а бойові припаси утилізації.

7.  За неможливості негайного повідомлення органів Національної поліції про знайдену зброю, особа, що її знайшла має право транспортувати знайдену зброю виключно для передачі її уповноваженому представнику Національної поліції.

Стаття 21. Нагородна зброя

1.  Фізичні особи можуть бути нагороджені відзнакою “Іменна вогнепальна зброя” - вогнепальною цивільною зброєю категорій B, C та D.

2.  Військовослужбовці - можуть бути нагороджені відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” - вогнепальною цивільною зброєю категорій B, C та D.

3.  Одна та сама особа може бути нагороджена відзнакою “Іменна вогнепальна зброя” та відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” тільки один раз. Відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа що проходить службу в відповідному відомстві.

4.  Особа, нагороджена відзнакою “Іменна вогнепальна зброя”, військовослужбовці, нагороджені відомчими заохочувальними відзнаками “Вогнепальна зброя”, повинні мати Посвідчення власника зброї, у якому зазначено відповідну категорію зброї, до якої віднесена зброя, якою було нагороджено дану особу. У разі відсутності у нагороджуваної особи Посвідчення власника зброї з необхідною категорією зброї, вона зобов’язана отримати Посвідчення власника зброї та/або категорію зброї в установленому цим Законом порядку.

5.  До отримання нагороджуваною особою документів, передбачених частиною 4 цієї статті, нагородна зброя отримана, як відзнака, зберігається у відповідному підрозділі Національної поліції.

6.  Інформація про нагородну зброю підлягає внесенню до Реєстру.

Стаття 22. Спільне володіння і спільне використання цивільної зброї і боєприпасів

1.  Дозволена в цивільному обороті зброя може на праві спільної власності належати особам, які мають дозвільний документ відповідної категорії.

2.  Власник зброї може надати право володіти та/або користуватися власною зброєю іншим особам, які мають дозвільний документ відповідної категорії.
Для цього до відповідного органу Міністерства внутрішніх справ України за місцем своєї реєстрації або постійного проживання (перебування) власник зброї подає заяву про внесення відомостей до Реєстру про спільних власників (володільців, користувачів) зброї.

3.  Відомості про спільних власників, осіб, що володіють, та користувачів зброї, місце постійного зберігання зброї, обмеження в користуванні, володінні чи розпорядженні спільною зброєю вносяться до Реєстру зброї.

4.  Спільне володіння, користування та розпоряджання зброєю громадянами України і юридичними особами не дозволяється.

5.  Співвласник, особа, що спільно володіє, дію дозвільного документу якого припинено, не має права зберігати спільну зброю.

6.  Порядок спільної власності, володіння та користування спільною зброєю здійснюється з дотриманням вимог статті 16 цього Закону.

7.  Особи, що спільно володіють, користуються та розпоряджаються зброєю, у разі порушення законодавства, що регулює цивільний оборот зброї, несуть індивідуальну відповідальність, визначену законодавством.

Стаття 23. Тимчасове обмеження права власності на цивільну зброю та боєприпаси

1.  Обмеження та позбавлення права власності на цивільну зброю та боєприпаси під час кримінального провадження здійснюється у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

2.  Право власності на зброю та боєприпаси може бути тимчасово обмежене лише на підставі вмотивованого рішення суду. У випадках, передбачених цим Законом, органи Національної поліції звертаються до суду за зареєстрованим місцем проживання власника зброї (якщо таке місце відсутнє, то за останнім місцем, відомості про яке внесено до Реєстру зброї) щодо тимчасового обмеження права власності на цивільну зброю та боєприпаси.

3.  У випадках передбачених цим Законом та іншими Законами України, у порядку визначеному цим Законом, допускається тимчасове вилучення зброї та боєприпасів без судового рішення.

4.  Тимчасове вилучення зброї та боєприпасів у власника допускається у разі призупинення дії дозвільного документу, окрім:

4.1.  призупинення у зв'язку з неможливістю перевірити умови зберігання зброї та боєприпасів через відсутність власника за місцем зберігання зброї відповідно до відомостей Реєстру зброї;

4.2.  виявлення порушень умов зберігання зброї в порядку, визначеному цим Законом.

5.  Тимчасове вилучення зброї співробітниками Національної поліції без судового рішення допускається на строк не більше сімдесяти двох годин, протягом яких орган Національної поліції зобов’язаний звернутися до суду за зареєстрованим місцем проживання власника зброї (якщо таке місце відсутнє, то за останнім місцем, відомості про яке внесено до Реєстру зброї) або за місцем фактичного вилучення зброї щодо тимчасового обмеження права власності на цивільну зброю та боєприпаси.

В такому рішенні суду визначається порядок та обсяг обмеження права власності на зброю та боєприпаси.

6.  Якщо орган Національної поліції не звернувся до суду в порядку, визначеному в першому абзаці частини п’ятої цієї статті, зброя негайно повертається її власнику.

7.  Тимчасове вилучення цивільної зброї чи інших предметів (боєприпасів, пороху, капсюлів) проводиться в присутності щонайменше двох осіб, що не є працівниками правоохоронних органів, а також не мають особистої зацікавленості у вилученні цивільної зброї чи інших предметів (боєприпасів, пороху, капсюлів).

Про тимчасове вилучення цивільної зброї, боєприпасів, пороху, капсюлів складається протокол, в якому зазначаються:

- місце, дата і точний час (година і хвилини) вилучення;
- детальний опис вилученої цивільної зброї чи інших предметів (боєприпасів, пороху, капсюлів): відомості про марку, модель та маркування (серійний номер) зброї та додаткового обладнання, включаючи змінні стволи, тощо;
- відомості про кількість вилучених боєприпасів, їх калібр;
- детальний опис стану зброї і встановленого додаткового обладнання;
- клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили.

Протокол підписується особою, що здійснила вилучення, особою в якої було вилучено цивільну зброю чи інші предмети (боєприпаси, порох, капсюлі), а також особами, що були залучені, як поняті і були присутні під час вилучення. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі, в якої вилучили зброю.

Уповноважена особа, що здійснює вилучення цивільної зброї чи інших предметів (боєприпасів, пороху, капсюлів), зобов'язана здійснювати відео- і фотофіксація процесу вилучення. Матеріали відео- і фотофіксації повинні зберігатися до моменту повернення вилученої цивільної зброї чи інших предметів (боєприпасів, пороху, капсюлів) їх власнику, або до вирішення питання щодо їх конфіскації (оплатного вилучення) відповідно до вимог Закону.

Право особи, в якої здійснюється вилучення цивільної зброї чи інших предметів (боєприпасів, пороху, капсюлів), здійснювати відео- і фотофіксація вилучення не може бути обмежено.

8.  Вилучена зброя та боєприпаси підлягають поверненню власнику в разі відновлення дії дозвільного документу. Зброя та боєприпаси повертаються протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту відновлення дії дозвільного документу. Про повернення зброї та боєприпасів складається відповідний акт, в якому зазначається інформація про стан зброї та перелік додаткового обладнання, встановленого на зброї на момент повернення, а також перелік та кількість боєприпасів, які повертаються.

9.  Вилучена зброя може бути витребувана власником (його спадкоємцями, правонаступниками) протягом десяти років з моменту вилучення. Вилучена зброя повертається іншій особі, яка має дозвільний документ відповідної категорії та якій власник вилученої зброї на підставі договору передав зброю та боєприпаси на відповідальне зберігання. У такому випадку органу Національної поліції надається копія договору про передачу зброї на відповідальне зберігання іншій особі, про що до реєстру зброї орган Національної поліції вносить відповідні відомості.

Стаття 24. Позбавлення права власності на цивільну зброю та бойові припаси

1.  Після припинення дії дозвільного документу вся наявна зброя та боєприпаси відповідної категорії підлягають вилученню у власника на підставі вмотивованого рішення суду в порядку, визначеному для оплатного вилучення майна.

2.  До набрання законної сили таким рішенням суду власник може відчужити або передати зброю на відповідальне зберігання іншій особі, яка має дозвільний документ відповідної категорії, про що до реєстру зброї вносяться відповідні відомості.

3.  Зброя та боєприпаси вилучаються співробітниками Національної поліції на підставі вмотивованого рішення суду. Орган Національної поліції звертаються до суду за зареєстрованим місцем проживання власника зброї для отримання дозволу на вилучення цивільної зброї та боєприпасів з метою їх реалізації або знищення.

4.  Вилучені зброя та боєприпаси передаються на зберігання до органу Національної поліції для подальшої реалізації на користь власника (спадкоємця) або її знищення.

5.  Вилучена зброя та боєприпаси може бути передана для знищення при наявності письмової згоди на це особи власника зброї (спадкоємця) або її законного представника.

6.  Вилучена та не витребувана протягом 10 років власником чи уповноваженою ним особою зброя та боєприпаси підлягають реалізації на аукціоні в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

7.  Порядок реалізації і знищення вилученої зброї і боєприпасів встановлює Кабінет міністрів України.

Стаття 25. Посвідчення власника зброї

1.  Громадяни набувають право на придбання цивільної зброї категорій B, C та D та боєприпасів до такої зброї після одержання ними посвідчення власника зброї з відповідною категорією (категоріями). У посвідченні вказується інформація про власника, а також зазначається категорія (категорії) зброї, яку особа має право придбати у власність.

2.  Посвідчення власника зброї видається строком на п’ять років. Дія посвідчення власника зброї продовжується у порядку, визначеному цим Законом. Порядок видачі посвідчень та їх форму встановлює Кабінет Міністрів України.

3.  Придбання боєприпасів, пороху, капсулів до цивільної зброї здійснюється за наявності посвідчення власника зброї. Особа має право придбати боєприпаси до цивільної зброї лише тієї категорії, на яку вона має дозвільний документ, та лише тих калібрів, які зазначені у технічних паспортах зброї, що є в її власності або право на користування якою вона має.

4.  Посвідчення власника зброї видають органи Національної поліції за місцем звернення особи протягом десяти робочих днів з дня подання документів, визначених цим Законом.

5.  Під час носіння, транспортування, зберігання, придбання цивільної зброї та/або боєприпасів тощо, особа власника зброї встановлюється за Посвідченням власника зброї і вимагання будь-яких інших документів, що посвідчують особу, забороняється.

Стаття 26. Умови отримання фізичними особами Посвідчення власника зброї та категорії зброї

1.  Звертаючись за Посвідченням власника зброї, особа визначає категорію зброї, яку вона бажає отримати. Особа може визначити одночасно декілька категорій зброї або звернутись за отриманням додаткової категорії зброї після отримання Посвідчення власника зброї. Якщо особа бажає бути власником виключно вихолощеної зброї, вона вказує про це у заяві.

2.  Право на отримання Посвідчення власника зброї мають дієздатні громадяни України які:

2.1.  не мають медичних протипоказань;

2.2.  не мають непогашеної або незнятої судимості за злочини передбачені статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 117, 120, 121, 126-1, 127, 146, 146-1, 147, 149, 152, 153, 154, 181, 185, 186, 187, 189, частини 2 та 3 статті 206, частини 2 та 3 статті 206-2, 248, 257, 258, 258-1, 258-3, 258-4, 260, 261, 262, 348, 348-1, 349, 349-1, 379, 397, 398, 399, 400, 437, 439, 442, 443, 444 Кримінального кодексу України;

2.3.  не притягалися до адміністративної відповідальності протягом останнього року за частиною третьою, четвертою статті 126, статтями,172-19, 172-20, 173-3, 174, 183-1, 187, 190-195, 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.  Право на отримання категорії зброї В та вихолощеної зброї мають громадяни України, які досягли 18-річного віку та відповідають вимогам, зазначеним у частині другій цієї статті.

4.  Право на отримання категорії зброї D мають громадяни України, які досягли 25-річного віку, відповідають вимогам, зазначеним у частині другій цієї статті.

5.  Право на отримання категорії зброї С мають громадяни України, які досягли 25-річного віку та не менш, як п’ять років мають у законному користуванні цивільну вогнепальну зброю та відповідають вимогам, зазначеним у частині другій цієї.

6.  Для отримання Посвідчення власника зброї з категорією зброї або додаткової категорії зброї, фізична особа подає до відповідного органу Національної поліції України за місцем своєї реєстрації або постійного проживання (перебування):

6.1.  заяву за встановленою формою;

6.2.  копію медичної довідки (висновку) встановленого зразка, наданою лікувально-консультативною комісією про відсутність у заявника медичних протипоказань для володіння зброєю;

6.3.  копію відповідного документу, що підтверджує причини звільнення особи від проходження курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, у разі його наявності;

6.4.  копію паспорта громадянина України;

6.5.  копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру, окрім випадків законної відмови заявника від його отримання або зазначення індивідуального податкового номеру у паспорті громадянина України;

6.6.  копію документу, що підтверджує сплату послуг з видачі дозвільного документу.

6.7.  копії документів, що підтверджують право на користування або проживання в житлі в разі, якщо воно відмінне від місця реєстрації особи.
Оригінали документів, поданих в копіях, надаються заявником для огляду при подачі заяви.

7.  Якщо громадянин звертається за Посвідченням власника зброї або категорії зброї до відповідного органу Національної поліції України за місцем постійного проживання (перебування), а не за місцем реєстрації, він зобов’язаний повідомити про це у заяві. Звернення може бути тільки до відповідного органу Національної поліції України, що територіально обслуговує місце постійного проживання (перебування) заявника.

8.  За отримання Посвідчення власника зброї та кожної нової категорії зброї стягується плата в розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

9.  Порядок проходження медичного огляду, який повинен включати безпосереднє обстеження та спілкування з особою, та форму довідки (висновку) встановленого зразка, що надається лікувально-консультативною комісією про відсутність у особи медичних протипоказань для володіння зброєю, а також перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких така довідка не видається, встановлює Кабінет Міністрів України.

10.  Громадяни України, які мають намір вперше отримати Посвідчення власника зброї, повинні пройти курси з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування та скласти іспит, що складається з теоретичної та практичної частин.

Під час складання іспитів обов'язково використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу складення іспиту).

Порядок використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інформація про проходження особою курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, а також результат складання іспиту вносяться до Реєстру.

Програма та порядок проведення курсів та іспитів на право володіння зброєю затверджуються Кабінетом міністрів України.

11.  Громадяни, які проходили службу не менше 2 років у підрозділах Збройних Сил України, а також інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, правоохоронних та розвідувальних органах, правоохоронних органах спеціального призначення, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями звільнені у відставку (окрім осіб, звільнених у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) чи в запас і мають намір набути у власність цивільну зброю, звільняються від проходження курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування. Такі особи повинні скласти кваліфікаційний іспит на загальних підставах.

Стаття 27. Відмова фізичній особі у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї

1.  Підставами для відмови фізичній особі у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї є:

1.1.  відсутність передбаченого статтею 26 цього Закону права на отримання Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї;

1.2.  позбавлення особи права на володіння цивільною зброєю;

1.3.  подання недостовірної інформації, документів або відомостей не в повному обсязі;

1.4.  рішення суду про визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною, яке набрало законної сили;

1.5.  наявність медичних протипоказань до поводження зі зброєю;

1.6.  відсутність в Реєстрі відомостей про проходження заявником курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, крім випадків передбачених частиною 11 статті 26 цього Закону;

1.7.  перебування на профілактичному обліку у зв’язку із вчиненням особою домашнього насильства, а також вчинення жорстокого поводження із дітьми;

1.8.  відсутність документу про підтвердження плати за послугу з отримання Посвідчення власника зброї або категорії зброї.

2.  Рішення про видачу або про відмову у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї із зазначенням конкретних підстав для відмови приймається відповідним органом Національної поліції України та надається заявнику протягом десяти робочих днів із дня звернення про отримання Посвідчення власника зброї з категорією зброї або додаткової категорії зброї.

3.  Відмова у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї не позбавляє особу права на повторне звернення у разі усунення підстав для відмови.

4.  Відмову у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї може бути оскаржено до суду.

Стаття 28. Продовження дії Посвідчення власника зброї та категорій зброї для фізичної особи

1.  Фізичні особи можуть продовжити дію Посвідчення власника зброї шляхом надання до відповідного органу Національної поліції України за місцем своєї реєстрації або постійного проживання (перебування):

1.1.  заяви за встановленою формою;

1.2.  копію Договору страхування (у разі наявності у такої особи цивільної зброї у власності);

1.3.  копії документу, що підтверджує сплату послуг з продовження дії дозвільного документу;

1.4.  документи зазначені в частині шостій статті 26 цього Закону.

1.5.  документів, поданих в копіях, надаються заявником для огляду при подачі заяви;

1.6.  для продовження категорії зброї С додатково надається Довідка про проходження кваліфікаційного практичного заліку, що проводиться за програмою практичної частини іспиту до курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування.

2.  Якщо громадянин звертається до відповідного органу Національної поліції України про продовження Посвідчення власника зброї за місцем постійного проживання (перебування), а не за місцем реєстрації він зобов’язаний повідомити про це у заяві. Звернення може бути тільки до відповідного органу Національної поліції України, що територіально обслуговує місце постійного проживання (перебування) заявника.

3.  Особі може бути відмовлено у продовженні дії Посвідчення власника зброї з підстав, передбачених частиною першою статті 27 цього Закону.

4.  Рішення про продовження або не продовження дії Посвідчення власника зброї приймається відповідним органом Міністерства внутрішніх справ України в порядку, передбаченому для його видачі.

Стаття 29. Призупинення, відновлення та припинення дії Посвідчення власника зброї для фізичної особи

1.  Дія Посвідчення власника зброї призупиняється в разі:

1.1.  взяття на профілактичний облік у зв’язку з вчиненням власником зброї домашнього насильства, а також вчинення жорстокого поводження із дітьми, окрім випадків втрати права на отримання Посвідчення власника зброї;

1.2.  взяття на профілактичний облік до психоневрологічних та наркологічних диспансерів;

1.3.  відсутності власника за місцем постійного зберігання зброї, що унеможливило органам Національної поліції протягом трьох років перевірити умови зберігання зброї та бойових припасів;

1.4.  наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у вигляді призупинення дії Посвідчення власника зброї;

1.5.  закінчення строку дії Договору страхування.

2.  Протягом призупинення дії Посвідчення власника зброї, особі, дозвільний документ якої призупинено, забороняється носіння та транспортування зброї, отримання інших категорій зброї та набуття будь-якої цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів.

3.  Дія Посвідчення власника зброї відновлюється за умови:

3.1.  зняття власника зброї з профілактичного обліку у зв’язку з вчинення домашнього насильства, а також вчинення жорстокого поводження із дітьми, окрім випадків втрати права на отримання Посвідчення власника зброї;

3.2.  зняття власника зброї з профілактичного обліку у психоневрологічних або наркологічних диспансерах та надання висновку лікувально-консультативної комісії про відсутність у особи медичних протипоказань для володіння зброєю;

3.3.  надання власником зброї органам Національної поліції можливості перевірити умови зберігання зброї та бойових припасів;

3.4.  винесення державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження про встановлення тимчасового обмеження боржника у вигляді призупинення дії Посвідчення власника зброї;

3.5.  надання власником зброї необхідних документів для продовження дії дозволу у порядку та строки, встановлені статтею 28 цього Закону, а також після завершення цих строків, у разі прийняття судом рішення в порядку окремого провадження про встановлення факту поважності причин недотримання такого строку;

3.6.  продовження (укладення нового) Договору страхування.

4.  Інформація про призупинення та відновлення дії Посвідчення власника зброї вноситься до Реєстру відповідним органом Національної поліції України.

5.  Дія Посвідчення власника зброї, виданого фізичній особі, припиняється в разі:

5.1.  не продовження протягом встановленого цим Законом строку Посвідчення власника зброї;

5.2.  добровільної відмови від Посвідчення власника зброї на підставі письмової заяви;

5.3. смерті особи;

5.4.  на підставі відповідного рішення суду;

5.5.  набрання законної сили обвинувальним вироком суду за злочини, перелік яких наведено у пункті 2.2 частини 2 статті 26 цього Закону;

5.6.  обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою за рішенням суду, яке набрало законної сили;

5.7.  погіршення здоров’я особи до стану, який виключає можливість володіння зброєю, що підтверджено висновком закладу охорони здоров’я, у тому числі, за зверненням членів сім’ї, органів опіки та піклування;

5.8.  виявлення факту подання недостовірної інформації особою під час отримання Посвідчення власника зброї або категорії зброї;

5.9.  незаконності прийнятого рішення про надання особі Посвідчення власника зброї, встановленої у судовому порядку;

5.10.  носіння цивільної зброї особою, що перебуває у стані алкогольного та/або наркотичного сп’яніння (нетверезому стані), факт якого встановлено в судовому порядку;

5.11. з підстав, зазначених у пункті 6 статті 48 цього Закону.

6.  Припинення дії Посвідчення власника зброї позбавляє власника права на володіння належною йому цивільною зброєю відповідної категорії та бойовими припасами до неї. Така зброя та бойові припаси вилучаються співробітниками Національної поліції з компенсацією їх ринкової вартості у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Після припинення дії Посвідчення власника зброї особа вважається такою, що не має Посвідчення власника зброї.

7.  Інформація про припинення дії Посвідчення власника зброї вноситься до Реєстру відповідним органом Національної поліції України.

8.  Рішення про призупинення, відновлення та припинення дії Посвідчення власника зброї приймається відповідним органом Національної поліції України за наявності підстав, передбачених цією статтею, та може бути оскаржено до суду.

Стаття 30. Умови отримання, продовження дії, відмови у видачі юридичним особам Посвідчення власника зброї та категорії зброї

1.  Право на отримання Посвідчення власника зброї мають юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України.

2.  Для отримання Посвідчення власника зброї з категорією зброї або додаткової категорії зброї, керівник юридичної особи подає до відповідного органу Національної поліції України за місцезнаходженням юридичної особи такі документи:

2.1.  заяву за встановленою формою;

2.2.  копію ліцензії на здійснення діяльності, пов’язаної з оборотом цивільної зброї;

2.3.  наказ про призначення осіб відповідальних за збереження та використання зброї працівників такої юридичної особи;

2.4.  копії посвідчення власника зброї (із відповідною категорією), осіб відповідальних за збереження та використання зброї;

2.5.  договір обов’язкового страхування професійної відповідальності;

2.6.  документ, що підтверджує сплату послуг з видачі дозвільного документу.

Оригінали документів, поданих в копіях, надаються заявником для огляду при подачі заяви. За наявності відповідного документа, зазначеного у наведеному вище переліку у електронній формі або у вигляді запису у електронному реєстрі, ведення якого передбачено чинним законодавством, подання оригіналу документу не вимагається.

3.  Використовувати зброю, яка належить юридичній особі, мають право виключно громадяни, які перебувають в трудових відносинах з такою юридичною особою та мають посвідчення власника зброї відповідної категорії.
Здійснення господарської діяльності із використанням цивільної зброї, що потребує ліцензії, має здійснюватися з дотриманням приписів зу про ліцензування та відповідних ліцензійних умов.

4.  За отримання Посвідчення власника зброї та кожної нової категорії зброї стягується плата в розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

5.  Юридичні особи можуть продовжити дію Посвідчення власника зброї шляхом надання до відповідного органу Національної поліції України за місцезнаходженням юридичної особи:

5.1.  заяви за встановленою формою;

5.2.  копію Договору страхування (у разі наявності у такої особи цивільної зброї у власності);

5.3.  копії документу, що підтверджує сплату послуг з продовження дії дозвільного документу;

5.4.  документи зазначені в частині другій цієї статті.

6.  Підставами для відмови юридичній особі у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї є:

6.1.  відсутність передбаченого цією статтею права на отримання Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї;

6.2.  позбавлення особи права на володіння цивільною зброєю;

6.3.  подання недостовірної інформації, документів або відомостей не в повному обсязі;

7.  Рішення про видачу або про відмову у видачі (із зазначенням конкретних підстав для відмови) Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї, приймається відповідним органом Національної поліції України, та надається заявнику протягом десяти робочих днів із дня звернення про отримання Посвідчення власника зброї з категорією зброї або додаткової категорії зброї.

8.  Відмова у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї не позбавляє особу права на повторне звернення у разі усунення підстав для відмови.

9.  Відмову у видачі Посвідчення власника зброї або отриманні категорії зброї може бути оскаржено до суду.

Стаття 31. Призупинення, відновлення та припинення дії Посвідчення власника зброї, виданого юридичній особі

1.  Дія Посвідчення власника зброї, виданого юридичній особі призупиняється в разі:

1.1.  відповідного рішення суду;

1.2.  ненадання зброї, яка перебуває у власності юридичної особи, з метою огляду її технічного стану та контрольного відстрілу для формування кулегільзотеки;

1.3.  неукладення у строки, визначені статтею 7 цього Закону Договору страхування;

1.4.  закінчення строку дії Договору страхування.

2.  Під час призупинення дії Посвідчення власника зброї, працівникам юридичної особи, дію Посвідчення власника зброї якої призупинено, забороняється носіння та транспортування належної такій юридичній особі зброї, отримання інших категорій зброї та набуття будь-якої цивільної зброї та бойових припасів.

3.  Дія Посвідчення власника зброї, виданого юридичній особі відновлюється за умови:

3.1.  відповідного рішення суду;

3.2.  надання зброї, яка перебуває у власності юридичної особи, з метою огляду її технічного стану та контрольного відстрілу для формування кулегільзотеки;

3.3.  продовження (укладення нового) Договору страхування.

4.  Дія Посвідчення власника зброї виданого юридичній особі припиняється в разі:

4.1.  закінчення строку дії Посвідчення власника зброї і його не продовження у порядку визначеним Кабінетом Міністрів України;

4.2.  добровільної відмови від Посвідчення власника зброї на підставі письмової заяви юридичної особи;

4.3.  ліквідації юридичної особи;

4.4.  підстав, зазначених у пункті 6 статті 48 цього Закону;

4.5.  на підставі відповідного рішення суду;

4.6.  втрати передбаченого статтею 18 цього Закону права на отримання Посвідчення власника зброї.

5.  Інформація про призупинення, відновлення та припинення дії Посвідчення власника зброї виданого юридичній особі вноситься до Реєстру відповідним органом Національної поліції України.

6.  Рішення про призупинення, відновлення та припинення дії Посвідчення власника зброї, виданого юридичній особі, приймається відповідним органом Національної поліції України за наявності підстав, передбачених цією статтею, та може бути оскаржено до суду.

Стаття 32. Зберігання цивільної зброї та бойових припасів

1.  Зберігання цивільної зброї та бойових припасів здійснюється фізичними особами та юридичними особами в умовах, що забезпечують їх схоронність, безпеку зберігання і виключають доступ сторонніх осіб, з дотриманням установлених цим законом вимог.

2.  Забороняються зберігання і користування знайденою цивільною вогнепальною зброєю та бойовими припасами.

3.  Цивільна зброя та бойові припаси за відсутності фізичної особи її власника за місцем постійного зберігання зброї повинні зберігатися у сейфах (металевих шафах) для унеможливлення доступу до них сторонніх осіб.

4.  У випадку зміни місця постійного зберігання зброї, її власник зобов’язаний протягом 10 календарних днів письмово повідомити відповідний орган Національної поліції України для внесення даних про це до Реєстру зброї.

5.  Юридичні особи, які набули цивільну зброю, зобов’язані отримати дозвіл на місце постійного зберігання зброї, якщо вони не володіють ліцензією на здійснення діяльності, пов’язаної з оборотом цивільної зброї.

6.  Дозволяється за письмовим повідомленням органу Національної поліції (за місцем постійного зберігання цивільної зброї) передача зброї на тимчасове зберігання без права використання іншій особі за наявності у такої особи посвідчення власника зброї з відповідною категорією, або органам Національної поліції, на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. В Реєстрі зброї робиться запис про передачу зброї із зазначенням даних особи, яка отримала зброю на тимчасове зберігання.

7.  Власник цивільної зброї має право передати її на зберігання юридичним особам, які мають дозвіл на місце постійного зберігання зброї. Факт передачі зброї оформлюється актом, в якому вказуються місце, дата і час прийому зброї, її марка, номер і модель. Відомості про передачу на зберігання цивільної зброї вносяться до Реєстру.

8.  Порядок отримання дозволу для юридичних осіб на місце постійного зберігання зброї визначається Кабінетом Міністрів України.

9.  Перевірки дотримання умов зберігання зброї та бойових припасів здійснюються в порядку статті 48 цього Закону.

10.  Зброя, бойові припаси до неї, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах за місцем постійного зберігання зброї або в місцях тимчасового (до 6 календарних місяців) перебування власника за умови забезпечення у таких місцях умов для їх зберігання, визначених цією статтею. Про зберігання зброї у місці тимчасового перебування громадянина повідомляються органи Національної поліції.

Стаття 33. Тимчасова передача цивільної зброї та бойових припасів

1.  Передача цивільної зброї та бойових припасів власником третій особі, яка не має Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї, забороняється за винятком випадків тимчасової передачі:

1.1.  для ознайомлення зі зброєю в межах тирів та стрільбищ, а також з розрядженою зброєю за місцем її зберігання або реалізації у присутності власника зброї (представника юридичної особи – власника зброї);

1.2.  під час заняття стрільбою або проведення спортивних заходів в межах тирів та стрільбищ;

1.3.  під час навчання на курсах з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування;

1.4.  та з інших підстав, передбачених законами України.

2.  Тимчасова передача фізичним особам цивільної зброї та бойових припасів, які належать тирам і стрільбищам допускається виключно в формі прокату зброї в межах таких тирів і стрільбищ.

3.  Власник зброї має право передати зброю на зберігання суб’єкту господарювання, який має ліцензію на торгівлю, і/або ремонт, і/або виробництво, і/або діяльність тирів та стрільбищ. Факт передачі оформлюється актом, в якому вказуються місце, дата і час прийому зброї, її марка, номер і модель. Відомості про передачу на зберігання зброї вносяться до Єдиного державного реєстру цивільної зброї суб’єктами підприємницької діяльності, що отримали таку зброю на зберігання або за їх повідомленням органами Національної поліції.

4.  У разі тривалого (понад три місяці) відрядження, або проходження військових зборів чи строкової служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших поважних причин, власник зброї, має право передати власну зброю на тимчасове зберігання, без права користування, особі, яка має дозвільний документ відповідної категорії за умови повідомлення органів Національної поліції для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру цивільної зброї.

Стаття 34. Носіння та транспортування цивільної зброї та бойових припасів

1.  Носіння цивільної зброї за винятком зброї категорії С забороняється, окрім випадків, передбачених законами України.

2.  Носіння цивільної зброї категорій B, C, D дозволяється:

2.1.  під час здійснення полювання в мисливських угіддях;

2.2.  під час здійснення охоронної діяльності;

2.3.  заняття стрільбою чи на спортивних заходах у межах стрілецьких тирів та стрільбищ;

2.4.  у межах місця постійного зберігання зброї власником цієї зброї.

3.  Носіння цивільної зброї, що перебуває у спеціальному обороті, здійснюється у встановленому законодавством порядку.

4.  Носіння зброї категорії С за межами постійного зберігання зброї здійснюється з наступними обмеженнями:

4.1. власник зброї може носити не більше однієї одиниці зброї категорії С;

4.2.  місткість магазину (барабану) зброї категорії С при її носінні не може перевищувати двадцяти набоїв;

4.3.  загальна кількість патронів споряджених в магазинах чи в пристроях що прискорюють перезаряджання револьверів до зброї категорії С при її носінні не може перевищувати сорока патронів;

4.4.  зброя категорії С повинна носитись приховано від оточуючих у спосіб, що забезпечує безпеку власнику та оточуючим, її надійне зберігання та унеможливлює безперешкодний доступ до них сторонніх осіб (в спеціально пристосованих кобурах, зброярських сумках);

4.5.  Безпідставна, умисна демонстрація носимої зброї забороняється.

5.  Власники цивільної зброї мають право її транспортування.

1.  Транспортування цивільної зброї та бойових припасів повинно здійснюватися у спеціально призначених для цього засобах (чохол, кейс, тощо) у спосіб, що забезпечує безпеку власнику та оточуючим, їх надійне зберігання та унеможливлює безперешкодний доступ до них сторонніх осіб. Транспортування однією фізичною особою більш ніж п’яти одиниць цивільної вогнепальної зброї заборонено.

6.  Власники зброї під час носіння та транспортування цивільної вогнепальної зброї зобов’язані мати при собі Посвідчення власника зброї з відповідною категорією зброї та технічний паспорт на кожну одиницю зброї, що носиться або транспортується.

7.  Носіння та транспортування бойових припасів відповідної категорії дозволено за умови наявності у особи при собі Посвідчення власника зброї з відповідною категорією зброї до якої належать бойові припаси.

8.  Транспортування юридичними особами понад десяти одиниць цивільної вогнепальної зброї здійснюється у супроводі озброєної охорони.

9.  Пересилання зброї та бойових припасів до неї здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 35. Застосування цивільної зброї для захисту

1.  Особи, які мають право володіти та користуватися зброєю мають право застосовувати зброю для необхідної оборони та в разі крайньої необхідності.

2.  Особа має право дістати цивільну зброю і привести її у готовність до застосування, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, може виникнути необхідність в її застосуванні.

3.  Відповідальність за незаконне застосування цивільної зброї встановлюється законами України.

4. При завданні шкоди особі внаслідок застосування цивільної зброї, особа, яка застосувала зброю, після того, як впевниться, що немає загрози її життю чи здоров'ю, повинна викликати екстрену (швидку) медичну допомогу для постраждалого та сповістити про подію органи Національної поліції.

5.  Особа, яка правомірно застосувала цивільну зброю, не підлягає адміністративній чи кримінальній відповідальності та не зобов’язана відшкодовувати шкоду (моральну та/або матеріальну), завдану внаслідок застосування нею зброї. Обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок правомірного застосування зброї, покладається на особу (осіб), яка вчинила протиправні дії, що призвели до застосування зброї чи на спадкоємців таких осіб, в межах вартості їхніх часток успадкованого від правопорушника майна.

Стаття 36. Колекціонування та експонування зброї та бойових припасів

1.  Громадяни України мають право колекціонувати та експонувати зброю та бойові припаси з додержанням вимог цього Закону.

2.  Експонована та колекційна зброя повинна бути розряджена, зберігатися в замкнених та/або закритих за допомогою механічних пристроїв вітринах або надійно бути прикріплена до підлоги, стіни або іншої будівельної конструкції. Експоновані бойові припаси повинні знаходитися в замкнених та/або закритих за допомогою механічних пристроїв вітринах.

3.  Приміщення, де експонується зброя або зберігається колекційна зброя, повинно бути обладнане системами охоронного призначення та перебувати під охороною.

Стаття 37. Зони, вільні від зброї

1.  У приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабінетом Міністрів України, діють зони, вільні від зброї.

2.  У будівлях, приміщеннях, спорудах та на територіях недержавної форми власності статус зони, вільної від зброї, встановлюється за рішенням власника.

3.  Усі місця входу до зони, вільної від зброї, та/або межі її території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, розташованими на видному місці.

4.  Зона, вільна від зброї, повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї. Вимоги щодо створення та обладнання зон, вільних від зброї, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5.  У разі, якщо не забезпечені умови щодо наявності озброєної охорони у місці, яке позначене як зона, вільна від зброї, та/або якщо відсутнє охоронюване місце для тимчасового зберігання зброї, яка належить відвідувачам (працівникам тощо), така будівля, споруда, приміщення чи територія не є зоною вільною від зброї, незважаючи на будь-які позначення чи рішення уповноважених органів влади (власника).

Стаття 38. Обмеження обороту цивільної зброї та бойових припасів

1.  В Україні забороняється:

1.1.  застава цивільної зброї чи бойових припасів;

1.2.  використання для гладкоствольної короткоствольної (менш летальної дії) зброї будь-яких патронів, за виключенням патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами менш летальної дії, холостих патронів, патронів газової дії;

2.  Обмеження щодо місткості від'ємних та невід'ємних магазинів цивільної зброї та/або використання додаткового обладнання може бути встановлено виключно законами України або регламентами (правилами) спортивних змагань.

Стаття 39. Відстріл цивільної вогнепальної зброї для кулегільзотеки

1.  В Україні ведеться криміналістичний облік куль, гільз і патронів зі слідами зброї (кулегільзотека). Порядок ведення криміналістичного обліку визначається Міністерством внутрішніх справ України.

2.  Цивільна вогнепальна зброя, яка вперше набувається у власність, має бути відстріляна для отримання необхідних даних для кулегільзотеки. Обов’язок надання зброї для її відстрілу покладається на юридичних осіб, які мають ліцензію на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї. Відомості про відстріл зброї та отримані дані для кулегільзотеки вносяться до Реєстру.

3.  Вогнепальна зброя, яка перебуває у цивільному обороті (за виключенням довгоствольної гладкоствольної зброї та зброї, що належить юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, які мають ліцензію на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї) підлягає періодичному огляду технічного стану та контрольному відстрілу не рідше ніж кожні п’ять років. Інформація про результати огляду технічного стану та контрольного відстрілу вноситься до Реєстру.

4.  Обов’язок надання зброї, яка перебуває у власності, з метою огляду її технічного стану та контрольного відстрілу для формування кулегільзотеки, покладається на її власника.

5.  Порядок огляду технічного стану та відстрілу зброї визначається Міністерством внутрішніх справ України.

6.  Плата за відстріл зброї для кулегільзотеки, огляд технічного стану та контрольний відстріл з власників вогнепальної зброї не стягується.

Стаття 40. Утилізація зброї та бойових припасів до неї

1.  Зброя, яка непридатна для подальшого користування, а також бойові припаси до зброї, у яких закінчився встановлений виробником строк зберігання, підлягають утилізації. На утилізацію може бути передана також технічно придатна зброя за бажанням її власника.

2.  Технічно непридатна зброя може бути придбана юридичними особами, що мають відповідну ліцензію на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, торгівлю цивільною зброєю бойовими припасами до неї, з метою її переробки у нейтралізовану або вихолощену зброю або розукомплектування та використання її частин для виробництва або ремонту іншої зброї.

3.  Порядок утилізації та продажу цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів, які підпадають під дію пунктів 1 та 2 цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ IV. Господарська діяльність у сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів

Стаття 41. Виробництво цивільної зброї та бойових припасів до неї. Ремонт цивільної зброї

1.  Право на виробництво цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї мають юридичні особи, які отримали ліцензію на виробництво цивільної зброї і бойових припасів до неї та дозвіл на функціонування закладу з виробництва зброї та бойових припасів до неї.

2.  Юридичні особи, які мають право на виробництво цивільної зброї повинні забезпечувати безпеку виробництва, здійснювати контроль за виробничим процесом, дотримуватись ліцензійних умов провадження такої діяльності.

3.  Кожна одиниця виробленої цивільної зброї, віднесена до відповідної категорії, повинна мати маркування, відповідати вимогам безпеки та технічним вимогам до зброї цієї категорії.

4.  Право на ремонт цивільної зброї мають юридичні особи, фізичні особи-підприємці, які отримали ліцензію на ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї та дозвіл на функціонування майстерні з ремонту зброї.

5.  Дрібний ремонт може проводитись власником цивільної зброї за відсутності відповідної ліцензії та дозволу.

6.  Відомості про заміну основних частин зброї, які мають ідентифікаційні номери, вносяться до Реєстру.

7.  Цивільна вогнепальна зброя із заміненими основними частинами підлягає відстрілу для кулегільзотеки.

8.  Власники цивільної зброї мають право самостійно для власних потреб переспоряджувати бойові припаси для власної зброї, якщо ці бойові припаси не є забороненими в цивільному обороті. Забороняється переспорядження боєприпасів до гладкоствольної короткоствольної (менш летальної дії) зброї. Переспоряджування бойових припасів дозволяється лише за допомогою ініціюючих елементів (капсулів) та метальних речовин (порохів), що придбані у магазинах, які мають відповідну ліцензію на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї.

9.  Порядок отримання ліцензій на виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, дозволу на функціонування закладу з виробництва зброї та бойових припасів до неї, дозволу на функціонування майстерні з ремонту зброї визначається законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” та відповідними ліцензійними умовами.

Стаття 42. Продаж цивільної зброї та бойових припасів. Торгівля цивільною зброєю

1.  Фізичні особи можуть у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку продати або безоплатно відчужувати належну їм цивільну зброю, основні частини до неї, що мають маркування та бойові припаси іншим особам через юридичних осіб, які мають право на здійснення торгівлі зброєю, або через відповідні органи Національної поліції України або шляхом укладення цивільно-правового договору який підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому інформація про зміну власника зброї вноситься до Реєстру.

1.1.  Юридичні особи можуть у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відчужувати належну їм цивільну зброю та бойові припаси до неї іншим юридичним особам, які мають Посвідчення власника зброї з відповідною категорією зброї, через органи Національної поліції України.

1.2.  Юридичні особи, які мають доступ до Реєстру, можуть відчужувати належну їх цивільну зброю іншим юридичним особам без залучення органів Національної поліції України з обов’язковою фіксацією інформації в Реєстрі про зміну власника зброї, а також придбавати цивільну зброю та бойові припаси у її власників.

2.  Власник цивільної зброї має право безоплатно відчужувати належну йому на праві власності зброю, основні частини до неї, що мають ідентифікаційні номери, а також бойові припаси органам Національної поліції.

3.  Власники цивільної зброї мають право відчужувати бойові припаси, якими вони володіють на законних підставах, іншим особам, що мають Посвідчення власника зброї з відповідною категорією зброї.

4.  Право на здійснення торгівлі цивільною зброєю, бойовими припасами до неї, основними частинами зброї та засобами зменшення гучності пострілу мають виключно юридичні особи, що отримали ліцензію на торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї та дозвіл на функціонування магазину з продажу зброї та бойових припасів до неї, основних частин зброї.

5.  Кожна одиниця проданої цивільної зброї підлягає обов’язковому обліку в Реєстрі. Інформація про зміну власника зброї також підлягає внесенню до Реєстру.

6.  Юридичні особи, які мають право на здійснення торгівлі цивільною зброєю та бойовими припасами до неї, зобов’язані:

6.1.  володіти чинною ліцензією на торгівлю цивільною зброєю та бойовими припасами до неї та дозволом на функціонування магазину з продажу зброї та бойових припасів до неї, основних частин зброї;

6.2.  перевіряти інформацію в Реєстрі про наявність у покупця Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї;

6.3.  забезпечувати облік придбаної і проданої зброї та бойових припасів до неї у встановленому Законом порядку;

6.4.  забезпечувати надійне збереження цивільної зброї та бойових припасів. Вимоги до умов зберігання цивільної зброї та бойових припасів встановлюються Кабінетом Міністрів України;

6.5.  надавати у встановленому порядку до уповноважених експертних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України зброю для огляду її технічного стану та контрольного відстрілу, або направляти відповідні довідки та раніше відстріляні з реалізованої зброї кулі і гільзи до уповноважених експертних підрозділів.

7.  Юридичні особи мають право торгувати виробами, конструктивно схожими на зброю, перелік яких наведено в частині першій статті 6 цього Закону, без ліцензій та дозволів, однак виключно за умови наявності підтвердження відповідності таких виробів технічним регламентам, стандартам чи вимогам інших положень законодавства.

8.  Порядок отримання дозволу на функціонування магазину з продажу зброї та бойових припасів до неї, основних частин зброї встановлюється Кабінетом Міністрів України;

9.  При укладенні фізичною особою договору купівлі-продажу, дарування, міни цивільної зброї який посвідчується нотаріально, нотаріус зобов’язаний перевіряти інформацію про наявність у покупця Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї.

Стаття 43. Стрілецькі тири і стрільбища

1.  Для заняття стрільбою з метою поліпшення навичок володіння зброєю, стрілецьким спортом, проведення спортивних стрілецьких заходів, здійснення навчання стрільби, проведення навчання власників зброї та ознайомлювальної стрільби, а також здійснення іншої діяльності, пов’язаної із заняттям стрільбою, в Україні створюються та функціонують стрілецькі тири та стрільбища.

2.  Діяльність стрілецьких тирів та стрільбищ здійснюється відповідно до отриманої ліцензії згідно Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” та вимог цього Закону.

Стаття 44. Діяльність курсів з підготовки власників зброї

1.  Громадяни, які бажають придбати зброю, повинні опанувати засади законодавства України про зброю, правила безпечного поводження зі зброєю та правила її застосування, знати її технічні характеристики, а також мати практичні навички поводження зі зброєю.

2.  Для забезпечення належного рівня набуття громадянами навичок поводження зі зброєю та боєприпасами в Україні, підготовки (перепідготовки) створюються та функціонують курси підготовки власників зброї.

3.  Курси підготовки власників зброї проводяться на базі Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки власників зброї, яку затверджує Кабінет Міністрів України.

4.  Курси повинні включати в себе теоретичну частину щодо знання основ законодавства про оборот та використання цивільної зброї, про правила безпечного поводження з нею, матеріально технічну частину зброї та практичну частину. Проходження курсів закінчується екзаменом, який приймає представник органів Національної поліції та представник організації, де проводяться курси. Екзамен для отримання посвідчення власника зброї категорії C здійснюється шляхом виконання тестових завдань щодо знань заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання, відповідальності,  матеріальної частини зброї, а також практичного виконання вправ зі стрільби та нормативів з вогневої підготовки для зброї категорії С, подібних до встановлених для працівників патрульної поліції.

5.  На базі курсів підготовки власників зброї проводяться кваліфікаційні курси щодо поводження зі зброєю відповідної категорії та приймаються регулярні кваліфікаційні іспити. Проходження кваліфікаційного курсу є передумовою для отримання посвідчення власника зброї відповідної категорії.

6.  Діяльність курсів підготовки власників зброї здійснюється відповідно до отриманої ліцензії згідно Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.

РОЗДІЛ V. Володіння та користування цивільною зброєю та бойовими припасами іноземцями і особами без громадянства. Тимчасове ввезення на територію України та вивезення цивільної зброї та бойових припасів, транзит цивільної зброї

Стаття 45. Володіння та користування цивільною зброєю та бойовими припасами іноземцями та особами без громадянства на території України

1.  Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України, мають право тимчасово користуватись зброєю та бойовими припасами категорій B, C, D на умовах тимчасового отримання зброї, яка належить стрілецьким спортивним організаціям, під час участі у спортивних змаганнях, спортивних заняттях і тренуваннях, а також на умовах отримання зброї в прокат у стрілецькому тирі чи на стрільбищі без наявності Посвідчення власника зброї.

Стаття 46. Ввезення на територію України та вивезення з території України цивільної зброї та бойових припасів фізичними особами. Транзит цивільної зброї

1.  Іноземці, що прибувають в Україну з метою проведення полювання, участі у спортивних змаганнях, виставках, мають право тимчасово ввозити на її територію цивільну зброю відповідної категорії та бойові припаси, на підставі дозволу на переміщення зброї через державний кордон України.

2.  Строк тимчасового ввезення особами зазначеними у частині першій цієї статті цивільної зброї та бойових припасів на територію України не може перевищувати тридцяти календарних днів з дати перетину митного кордону України.

3.  Зброя, тимчасово ввезена на територію України, з метою проведення полювання, участі у спортивних змаганнях, виставках, повинна постійно зберігатися за місцем проведення полювання, виставкового заходу, спортивних змагань, спортивних занять і тренувань. Носіння такої зброї поза межами місця проведення полювання, виставкового заходу, спортивних змагань, спортивних занять і тренувань заборонено.

4.  Громадяни України мають право на тимчасове вивезення зброї та бойових припасів, які перебувають у їх власності, з метою проведення полювання, участі у спортивних змаганнях, виставках на підставі дозволу на переміщення зброї через державний кордон України.

5.  Транзит територією України зброї та бойових припасів, які перебувають у цивільному обороті, здійснюється на підставі дозволу на транзит зброї.

6. Митне оформлення тимчасового ввезення/вивезення, отримання дозволу на переміщення зброї через державний кордон України, транзиту зброї та бойових припасів до неї, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ VI. Державний контроль у сфері обороту цивільної зброї

Стаття 47. Державний контроль за зброєю, яка перебуває в цивільному обороті, та бойових припасів

1. Державний контроль за зброєю, яка перебуває в цивільному обороті, та бойових припасів здійснюють органи Національної поліції відповідно до законодавства.

2.  Контроль за господарською діяльністю юридичних осіб здійснюються в порядку, визначеному Законами України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та іншими законами України.

3.  За порушення законодавства в сфері обороту та використання зброї і боєприпасів настає кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність згідно з законодавством України.

Стаття 48. Перевірки дотримання умов зберігання цивільної зброї та бойових припасів

1.  Перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів суб’єктів господарювання здійснюються уповноваженими співробітниками органів Національної поліції за місцем зберігання зброї та боєприпасів у порядку визначеному Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

2.  Перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів за місцем проживання фізичних осіб здійснюються уповноваженими співробітниками органів Національної поліції за попереднім узгодженням із власником зброї або на вимогу власника зброї чи особи, яка спільно володіє зброєю, але не частіше, ніж раз на три роки. Проведення таких перевірок також може бути здійснено на підставі рішення суду.

3.  Перевірка місця зберігання зброї та боєприпасів проводиться в присутності щонайменше двох осіб, які не є співробітниками органів Національної поліції. Протокол перевірки умов зберігання складається на вимогу власника зброї, а також у разі виявлення порушень незалежно від згоди власника зброї.

4.  У разі виявлення порушення умов зберігання зброї та боєприпасів, визначених цим Законом, уповноважена особа, яка проводила перевірку, виносить припис про усунення виявлених порушень, який під підпис вручається власнику зброї та підлягає виконанню власником зброї протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту його вручення.

5.  Власник зброї зобов’язаний надати докази усунення порушень умов зберігання цивільної зброї та бойових припасів уповноваженій особі, яка винесла припис про усунення виявлених порушень, або надати інформацію про оскарження зазначеного припису в суді.

6.  Невиконання припису власником зброї є підставою припинення дії Посвідчення власника зброї особи щодо якої було винесено припис про усунення виявлених порушень.

Стаття 49. Відповідальність за порушення правил обороту цивільної зброї

1.  У випадку порушення законодавства в сфері обороту цивільної зброї та бойових припасів, винна особа несе кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та цивільно-правову відповідальність згідно із законодавством.

РОЗДІЛ VII. Дія Закону під час оголошення воєнного стану в державі або окремих областях

Стаття 50. Права органів держави та громадян під час оголошення воєнного стану в державі або окремих областях

1.  Під час введення воєнного стану відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” на території, де його запроваджено, забороняється носіння за межами місця постійного зберігання зброї цивільної зброї категорії B та D. Носіння громадянами цивільної зброї категорії С не може буде обмежено.

2.  Військовослужбовцям та поліцейським дозволяється тимчасове вилучення цивільної зброї у разі порушення частини 1 цієї статті, з дотриманням всіх процесуальних норм.

3.  Під час воєнного стану на території, де його введено, припиняться продаж бойових припасів для цивільної зброї, їх виготовлення та діяльність, пов’язана з ремонтом цивільної зброї.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.  Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень, який набирає чинності в день наступний за днем його опублікування.

2.  Встановити, що раніше видані (до дати набрання чинності цим Законом) дозволи на придбання, на право зберігання та носіння вогнепальної зброї та пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами менш летальної дії не підлягають продовженню, але залишаються чинними та підлягають обміну на Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї без проходження, курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування з видачею технічного паспорту на кожну одиницю зброї.

3.  Особи, які набули у власність чи інше законне володіння або користування вогнепальну зброю до вступу в дію цього Закону, повинні укласти в установленому законодавством порядку Договір страхування протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом та надати його копію уповноваженому органу Міністерства внутрішніх справ України.

4.  Особи, нагороджені відзнаками “Іменна вогнепальна зброя” і “Вогнепальна зброя”, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом отримати Посвідчення власника зброї, відповідну категорію зброї та технічний паспорт на кожну одиницю зброї. Інформація таку зброю підлягає внесенню до Реєстру.

5.  Особи, які на день набрання чинності цим Законом, зберігають зброю та/або бойові припаси за відсутності дозволу, зобов’язані у шестимісячний строк отримати Посвідчення власника зброї, відповідну категорію зброї та технічний паспорт на кожну одиницю такої зброї.

6.  Внести зміни до таких законодавчих актів України:

6.1.  У Законі України “Про Національну поліцію”:

6.1.1.  пункт 21 частини 1 статті 23 викласти у такій редакції: “21) здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання цивільної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ”;

6.1.2.  пункт 16 частини 1 статті 26 викласти в такій редакції: “16) цивільної зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, які мають Посвідчення власника зброї”;

6.1.3.  статтю 39 викласти в такій редакції:

“Стаття 39. Перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ

1. Поліція в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України, може оглядати за участю адміністрації (керівництва) юридичних осіб, фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) чи їх уповноважених представників приміщення, де знаходяться спеціальні засоби, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила або порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також безпосередньо оглядати місця їх зберігання з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.

Огляд приміщень, де знаходяться цивільна зброя, боєприпаси, порох, капсюлі здійснюється уповноваженими співробітниками органів Національної поліції в порядку, визначеному Законом України “Про цивільну зброю та боєприпаси”.

2. Поліція може оглядати спеціальні засоби, що знаходяться у фізичних та юридичних осіб, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання та використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.

3. Поліція відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України, вилучає спеціальні засоби, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також опечатує і закриває об’єкти, де вони зберігаються чи використовуються (у тому числі стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування) у випадку виявлення порушення правил поводження з ними та правил їх використання, що загрожують громадській безпеці, до усунення таких порушень.

Вилучення цивільної зброї, боєприпасів, пороху, капсюлів здійснюється уповноваженими співробітниками органів Національної поліції в порядку, визначеному Законом України “Про цивільну зброю та боєприпаси”.

4. Поліція інформує відповідний орган Міністерства внутрішніх справ України в одноденний строк про кожен факт виявленого порушення правил зберігання і використання цивільної зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів, матеріалів і речовин, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ”.

6.1.4.  частину 3 статті 41 викласти в такій редакції: “3. Поліцейський уповноважений вилучити у особи предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу.

Вилучення цивільної зброї та боєприпасів, як засіб поліцейського піклування, здійснюється в порядку визначеному частиною 7 статті 23 Закону України “Про цивільну зброю та боєприпаси”.

Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування”.

6.1.5.  частину 4 статті 41 викласти у такій редакції: “4. Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського заходу; підстави застосування; опис вилучених предметів; клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили, наявність чи відсутність видимих тілесних ушкоджень.

Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі. Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому абзацом другим частини першої цієї статті”.

6.1.6.  частину 9 статті 62 викласти у такій редакції: “9. Поліцейські, а також особи, звільнені зі служби в поліції на підставі пунктів 1-4, 7, 8 частини першої статті 77 цього Закону, для забезпечення власної безпеки мають право придбавати у власність гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброя (зброю менш летальної дії).

Умови та порядок придбання зазначеними особами гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії) визначаються Законом України “Про цивільну зброю та боєприпаси”.

6.2.  У Законі України “Про охоронну діяльність”:

6.2.1.  пункт 1 частини 1 статті 9 викласти в такій редакції: “1) для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку цивільну зброю та боєприпаси, спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України”;

6.2.2.  пункт 5 частини 1 статті 12 викласти в такій редакції: “5) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, цивільну зброю та використовувати службових собак відповідно до цього Закону”;

6.2.3.  назву розділу IV викласти в такій редакції: “Застосування в охоронній діяльності заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, цивільної зброї та використання службових собак”.

6.2.4.  статтю 16 викласти в такій редакції:

“Стаття 16. Порядок застосування персоналом охорони заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та цивільної зброї

1.  Під час здійснення охоронної діяльності персонал охорони має право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та цивільну вогнепальну зброю в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі:

1)  захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров'ю або майну;

2)  запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами або цивільною вогнепальною зброєю;

3)  необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об'єкт, що охороняється та чинить опір при затриманні;

4)  знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю персоналу охорони або інших осіб.

2. Затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням. Затримана особа негайно передається органу Національної поліції за місцем вчинення правопорушення.

3. Застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби дозволяється тільки після попередження голосом і жестами про намір їх застосування, цивільну зброю після здійснення попереджувального пострілу в повітря.

4.  Заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та цивільна зброя можуть застосовуватися без попередження у разі:

1)  раптового нападу;

2)  нападу чи опору з використанням зброї або предметів, що становлять загрозу життю та здоров'ю особи, або з використанням механічних транспортних засобів.

5.  Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням ситуації, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.

6.  Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та цивільну зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, коли їхній вік очевидний або відомий, за винятком випадків здійснення останніми збройного або групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов’язків, окрім випадків вчинення ними неправомірних дій, які загрожують життю чи здоров’ю людей.

7.  У разі якщо неможливо уникнути застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або цивільної зброї, їх застосування має здійснюватися в межах правомірності з дотриманням умов і обставин, які виключають злочинність діяння, і повинно обмежуватися заподіянням мінімальної шкоди здоров'ю особи чи інших негативних наслідків. У разі заподіяння такої шкоди персонал охорони, після того, як впевниться, що немає загрози життю чи здоров'ю його та/або фізичних осіб, які охороняються, повинен викликати екстрену (швидку) медичну допомогу для постраждалого та сповістити про подію органи Національної поліції.

8.  Персоналу охорони забороняється застосовувати спеціальні засоби та цивільну зброю в місцях значного скупчення людей, якщо це може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров'ю сторонніх осіб, крім випадків самооборони (самозахисту).

9.  Про всі факти припинення правопорушення стосовно персоналу охорони, майна або фізичних осіб, які охороняються, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, цивільної зброї, використання службових собак персонал охорони зобов'язаний негайно в усній або письмовій формі повідомити свого безпосереднього керівника і територіальний орган Національної поліції, а в разі нанесення тілесних ушкоджень правопорушнику - негайно викликати екстрену медичну допомогу.

10.  У разі виявлення ознак кримінального правопорушення персонал охорони зобов'язаний до прибуття працівників правоохоронних органів вжити всіх можливих заходів для охорони місця події та збереження слідів кримінального правопорушення, виявлення очевидців і фіксації їхніх персональних даних. Після прибуття працівників правоохоронних органів персонал охорони зобов'язаний діяти за їх вказівкою.

11. Вчинення опору, погроз або насильства стосовно осіб, які здійснюють охоронну діяльність, тягне відповідальність згідно із законодавством”.

6.3.  У Законі України “Про ліцензування видів господарської діяльності”:

6.3.1.  пункт 11 частини 1 статті 7 викласти в такій редакції: “11) виробництво та ремонт цивільної зброї і бойових припасів до неї, холодної зброї, торгівля цивільною зброєю та бойовими припасами до неї, холодною зброєю; виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж”;

6.3.2.  частину 1 статті 7 доповнити пунктами

11-1 та 11-2:

“11-1)  діяльність тирів та стрільбищ;

11-2)  діяльність курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування”;

6.4.  У Законі України “Про виконавче провадження”:

6.4.1.  пункт 3 частини 9 статті 71 викласти в такій редакції: “3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування цивільною зброєю, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі”;

6.5.  У Законі України “Про мисливське господарство та полювання”:

6.5.1.  абзац п'ятий частини першої статті 14 викласти в такій редакції: “Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї та технічний паспорт на кожну одиницю зброї у разі її використання”;

6.5.2.  абзац 2 частини 2 статті 15 викласти в такій редакції: “цивільної вогнепальної зброї категорії B, C (окрім гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії) або D”;

6.5.3.  частину 3 статті 15 викласти в наступній редакції: “Полювання може здійснюватися з цивільною вогнепальною зброєю категорій B, C (окрім гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії) або D, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця цивільна зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї та технічного паспорту на кожну одиницю зброї”.

6.5.4.  абзац 12 пункту 4 частини 1 статті 20 викласти в такій редакції: “вогнепальної зброї, яка перебуває у спеціальному обігу; цивільної вогнепальної зброї, віднесеної до категорій А, гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї (зброї менш летальної дії), пневматичної зброї калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с; цивільної вогнепальної зброї, віднесеної до категорій B або D без встановленого обмежувача, що дозволяє споряджати не більше двох патронів в магазин”;

6.5.5.  частину 3 статті 39 викласти в такій редакції: “Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські інспектори з охорони довкілля та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї, технічного паспорту на кожну одиницю зброї, службового посвідчення, а для громадських інспекторів - посвідчення громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на проведення рейду. Рейд очолює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.”

6.5.6.  частину 7 статті 40 викласти в такій редакції: “Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері державних підприємств, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і цивільної вогнепальної зброї (окрім зброї категорії А)”.

6.6.  У Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища”:

6.6.1.  частину 3 стаття 20-2 викалсти в такій редакції: “У структурі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, можуть створюватися спеціальні підрозділи, працівники яких мають право носити форму встановленого зразка і цивільної вогнепальної зброї (окрім зброї категорії А)”.

6.7.  У Законі України “Про тваринний світ”:

6.7.1.  абзац 5 частини 1 статті 23 викласти в такій редакції: “Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї та технічного паспорту на кожну одиницю зброї (у разі полювання з такою зброєю)”;

6.8.  У Законі України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”:

6.8.1.  абзац 3 частини 2 статті 2 викласти в такій редакції: “міжнародні передачі не в рамках Державного оборонного замовлення цивільної вогнепальної зброї категорій В, С, D, основних частин та бойових припасів до неї, засобів зменшення гучності пострілу чи іншого додаткового обладнання до цивільної вогнепальної зброї, цивільний оборот якої регулюється Законом “Про цивільну зброю та боєприпаси”;

6.9.  У Постанові Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” визнати такими, що втратили чинність:

6.9.1.  пункт 1 Додатку №1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII “Про право власності на окремі види майна”;

6.9.2.  пункт а) Додатку №2 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII “Про право власності на окремі види майна”.

7.  До введення в дію Єдиного державного реєстру цивільної зброї – зброя та відомості про власника зброї обліковується в порядку визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Протягом року з моменту початку функціонування Єдиного державного реєстру цивільної зброї усі відомості щодо облікованної зброї мають бути перенесені до Реєстру зброї.

8.  До набрання чинності закону, предметом якого буде регулювання обороту луків, арбалетів, стріл до них, холодної зброї цивільний оборот зазначених видів об’єктів цивільних прав регулюється положеннями Конституції України і Цивільного Кодексу України.

9.  Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

9.1.  розробити та прийняти відповідні нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

9.2.  привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

9.3.  забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова

Верховної Ради України

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України “Про цивільну зброю та боєприпаси”

1. Обґрунтування необхідності ухвалення проекту Закону

Конституцією України проголошено, що людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя, право на свободу та особисту недоторканність, а також недоторканність житла. Обов'язок держави – захищати життя людини (ст.ст. 3, 27, 29, 30 Конституції України).

З огляду на існуючі загрози та небезпеки для громадян України, нагальною потребою є ухвалення законів, спрямованих на виконання вищевказаних статей Конституції України, у тому числі Закону, який врегульовує питання забезпечення громадянами нашої держави захисту свого життя та здоров'я, а також життя та здоров'я навколишніх від злочинних посягань за допомогою вогнепальної зброї, а також приведення існуючого нормативного регулювання в питанні зброї у відповідність до норм Конституції.

Позаяк зброя є річчю матеріального світу, на яку поширюється право приватної власності. При цьому виключно законами України визначається правовий режим власності та засади підприємництва.

Вогнепальна зброя є найефективнішим засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист. Переважна більшість розвинених країн світу (усталених демократій) забезпечили таке право своїм громадянам, що сприяло зменшенню кількості насильницьких злочинів проти особи та злочинів проти власності. Світовими лідерами у володінні населенням вогнепальною зброєю є США, Швейцарія та Фінляндія з показником від 88 до 45 одиниць цивільної вогнепальної зброї на 100 осіб. В Україні цей показник становить 5,5 одиниці.

Досвід країн Балтії, Грузії та Молдови доводить, що забезпечення громадянам права на самозахист за допомогою цивільної вогнепальної зброї протягом року з моменту ухвалення відповідних законів знижує вуличну злочинність на 40–60%. Водночас введення жорстких правил і обмежень щодо володіння цивільною зброєю у Великій Британії призвело до стрімкого зростання кількості злочинів: на 88% злочинів з використанням насильства, на 101% озброєних пограбувань, на 105% зґвалтувань та на 24 % вбивств (зростання за 5 років).

На сьогодні обіг цивільної вогнепальної зброї законодавчо врегульовано спеціальними законами у всіх країнах Європи та у більшості пострадянських країн, обіг короткоствольної вогнепальної зброї дозволений у більшості країн Європи, зокрема, в Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Білорусі.

Досвід вищезазначених країн засвідчує, що офіційно зареєстрована цивільна зброя використовується при вчиненні умисних злочинів менш ніж у 0,001% випадків від загальної кількості злочинів.

Зважаючи на те, що держава наразі не в змозі убезпечити своїх громадян від злочинних посягань, володіння громадянами вогнепальною зброєю буде визначальним стримувальним фактором для значної частини злочинців.

Крім того, вже сьогодні за інформацією МВС України громадяни легально володіють вогнепальною зброєю у загальній кількості близько 1,3 млн. одиниць, а, за даними МВС України, протягом 2016 року було зафіксовано лише 69 випадків із використанням легальної зброї (включно з необережними поводженням та випадками застосування зброї для необхідної оборони), тобто 0,000056% від загальної кількості легальної вогнепальної зброї в Україні.

Разом з тим, за даними організації Small Arms Survey (Женева, Швейцарія), яка досліджує питання обігу нелегальної вогнепальної зброї у світі, в Україні в незареєстрованому обігу перебуває від 3 до 5 млн. одиниць вогнепальної зброї.

Незважаючи на таку кількість зброї в обігу, ці правовідносини в країні досі не врегульовані жодним законом. Усі питання, пов’язані з обігом цивільної зброї, вирішуються виключно підзаконними нормативними актами МВС України та інших міністерств і відомств.

Постає питання притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю за фактичної відсутності відповідного закону.

Цілком прогнозованою є ситуація, коли Україна буде змушена виплачувати значні компенсації особам, які постраждали внаслідок правового нігілізму прокуратури та судових органів.

Нормативні акти МВС України, що регламентують обіг вогнепальної зброї в державі, фактично дублюють основні положення колишнього радянського законодавства. Переважна більшість норм є тепер анахронізмом та не регламентує навіть усталених суспільних відносин у сфері обігу зброї. Так, дотепер відсутній єдиний державний реєстр власників зброї, не визначені правові підстави діяльності стрілецьких спортивних організацій, немає будь-якої класифікації сучасної зброї тощо.

Відсутня узгоджена термінологія та класифікація, що призводить, з одного боку, до вільного трактування і неузгодженості, а з другого - створює підґрунтя для зростання корупції у цій сфері.

Такий стан речей не може ані забезпечити нормальне врегулювання цих вже наявних суспільних відносин, ані гарантувати громадянам забезпечення їх конституційного права на захист.

Водночас необхідно врахувати, що зосередження всіх важелів впливу в руках одного органу виконавчої влади, як у цьому випадку у сфері МВС України, створює підґрунтя до розвитку бюрократизму та зростання корупції у сфері обігу цивільної зброї.

Брак правового забезпечення режиму контролю у сфері обігу вогнепальної зброї і бойових припасів, застарілість наявної нормативної бази не дозволяють громадянам ефективно та в законний спосіб реалізувати своє право на захист, а органам державної влади ефективно контролювати обіг цивільної зброї.

Така правова ситуація також заважає розвитку економічних відносин та розвитку стрілецького спорту в державі.

2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону

Головною метою ухвалення Закону України «Про зброю» є законодавче врегулювання придбання, зберігання та використання зброї фізичними та юридичними особами. Норми проекту Закону спрямовані, перш за все, на гарантування конституційного права громадян України на захист свого життя, здоров'я і власності та приведення у відповідність до Конституції нормативного регулювання цієї сфери суспільних відносин.

Крім того, Закон має впорядкувати вже наявні правовідносини у сфері обігу цивільної зброї, які до цього часу не врегульовані, або суперечливі, регламентувати та запровадити нові правовідносини, які сприятимуть розвитку громадянського суспільства, економіки та спорту, подоланню корупції, зменшенню кількості нелегальної зброї та поступового її виведення з тіньового обігу.

Ухвалення цього Закону також значно підніме рівень довіри громадян до держави.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Цей Закон на основі положень Конституції України, якими встановлено право кожної людини на життя та його захист від злочинних посягань, право на недоторканність та безпеку людини, її життя, здоров'я, честі та гідності, рівність конституційних прав і свобод громадян, непорушність права приватної власності, захист суверенітету і територіальної цілісності держави, як справи всього українського народу, а також на основі природного права кожної людини на життя, встановлює право на володіння зброєю та боєприпасами, визначає умови, порядок та правила придбання зброї і боєприпасів фізичними і юридичними особами, володіння ними, їх зберігання, переміщення, використання та застосування, позбавлення права на володіння зброєю та її вилучення, регламентує порядок організації курсів з підготовки власників зброї, а також визначає перелік повноважень органів державної влади та управління у сферах обігу зброї та боєприпасів і надання послуг, пов'язаних із використанням зброї та боєприпасів.

Закон складається з 7 розділів і регулює усі сфери цивільного обігу та використання зброї і боєприпасів в Україні, починаючи від набуття права на зброю, її придбання, використання, господарської діяльності у цій сфері, закінчуючи міжнародною співпрацею у цій галузі.

Закон регламентує використання зброї суб’єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення охоронної діяльності, що значно підвищить рівень громадської безпеки.
Закон передбачає запровадження відсутнього на цей час ліцензування діяльності у галузі виробництва зброї та боєприпасів військового призначення, що вкрай важливо з огляду на потреби Державного оборонного замовлення.

До того ж, Закон, окрім іншого, не лише регламентує обіг короткоствольної вогнепальної зброї в Україні, але й посилює відповідальність за її незаконне використання, а також регламентує обіг пневматичної зброї, обіг якої, зважаючи на різність характеристик пневматичної зброї, також потребує регламентації.

Закон запроваджує чітку класифікацію зброї та боєприпасів у цивільному обігу, розмежовує види зброї за режимом їх обігу, а також визначає види та категорії зброї, забороненої до цивільного обігу.

Встановлює чіткі вимоги щодо набуття зацікавленими особами права на зброю.

4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання

За відсутності базового регуляторного Закону, у цій сфері діє велика кількість неузгоджених підзаконних нормативних актів, які фактично створюють видимість регулювання обігу зброї, хоча відповідно до Конституції та ЦК України обіг зброї має регламентуватися виключно законом. Наслідком застосування цих “нормативних актів” є незаконне обмеження права власності на певні речі, незаконне притягнення осіб до кримінальної відповідальності за правомірну поведінку. Також неналежне правове регулювання обігу зброї є величезним корупційним ризиком як безпосередньо в питаннях придбання, зберігання, носіння та використання зброї, так і в сферах суспільного життя, які безпосередньо із зброєю пов’язані, як то - виробництво чи ремонт зброї, функціонування стрілецьких тирів та стрільбищ, навчання поводження зі зброєю, спорт тощо.

Відсутність чіткої законодавчо встановленої класифікації та термінології не дозволяє узгодити підзаконні нормативні акти та сприяти розвитку законних суспільних відносин у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів.

Сьогодні у зазначеній сфері суспільних відносин діють Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України «Про фізичну культуру та спорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про об’єднання громадян» тощо.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

На момент внесення законопроект не потребує виділення коштів з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Ухвалення зазначеного Закону цілком відповідає інтересам держави та суспільства, враховує європейське законодавство та досвід, дає можливість врегулювати на законодавчому рівні питання набуття та володіння громадянами зброї для захисту свого життя та здоров'я від злочинних посягань, а також життя та здоров'я оточуючих.

Реалізація цього Закону суттєво знизить рівень злочинності в країні, зокрема, дасть змогу зменшити кількість тяжких злочинів та злочинів проти власності.

Сприятиме економічному зростанню у галузі виробництва військової зброї та боєприпасів, створить сприятливі умови для виробництва та торгівлі цивільною зброєю та боєприпасами, а також надання послуг населенню в цій сфері.

Зазначені фактори позитивно вплинуть на створення нових робочих місць та зростання надходжень до Державного бюджету України.

Крім того, Закон слугуватиме розвитку сучасного стрілецького спорту та зростанню спортивного престижу України на міжнародному рівні.

Народний депутат України                                                       Шараськін А. А.

* * *

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про цивільну зброю та боєприпаси»
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Про цивільну зброю та боєприпаси”

* * *

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про цивільну зброю та боєприпаси»

Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України “Про цивільну зброю та боєприпаси”

* * *

Авторський колектив розробників проекту Закону України «Про зброю»

Шараськін Андрій Андрійович – народний депутат України IХ скликання

Кримець Андрій Григорович – засновник Руху власників зброї “Твій голос вплине”

Кримець Сергій Григорович – засновник Руху власників зброї “Твій голос вплине”

Коломієць Віталій Анатолійович – адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Ореховський та Коломієць»

Мінкін Юрій Геннадійович – юрист

Ореховський Микола Леонідович – адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Ореховський та Коломієць»

Учайкін Георгій Миколайович – голова наглядової ради ВГО “Українська асоціація власників зброї”

Шевченко Станіслав Вадимович – адвокат, партнер адвокатського об’єднання “Юргазенєрго”

Чорний Іван Тимофійович – адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Головань і Партнери»