FIREARMS NEWS: Українській територіальній обороні наказано здати зброю «на зберігання»

"Відважні українці, поверніть видану вам зброю. Ми вам не довіряємо".

Розвиток та становлення територіальної оборони України та відсутність зброярського законодавства є предметом запеклих дискусій і не тільки в Україні.

Пропонуємо вашій увазі матеріал, який вийшов ще минулого року в одному з найавторитетніших американських видань Firearms News. Враховуючи те, що за минулий рік жодне з піднятих у публікації питань не вирішено, ми може сміливо констатувати – у новий рік ми зайшли зі старими проблемами, що є неприпустимим з огляду на загрози, що зростають.

«Бійці тероборони на звільнених територіях мають здати зброю», — повідомляє українське цифрове мовлення «Громадське» у четвер. З посиланням на повідомлення Міноборони в месенджері Telegram йдеться про наказ командувача Сил ТрО генерала Юрія Галушкіна.

«Частина наших областей звільнена від окупантів, боїв немає. На цих територіях нам потрібно виконати завдання, пов’язані з відбудовою наших міст і сіл, відновити економіку, повернутися до роботи», – заявив Галушкін.

«Тому в цих регіонах настав час зосередити озброєння в певних місцях зберігання. Ви будете доглядати її, брати на тренування та за потреби отримувати для виконання завдань. Ми збережемо порох сухим. Правильне зберігання зброї важливе для того, щоб у відповідальний момент нею можна було швидко скористатися і застосувати проти нашого ворога – російських військ».

Зауважимо, що тільки в Києві станом на 11 березня новим бійцям територіальної оборони «роздали» понад 18 тисяч одиниць зброї.

Натомість 24 березня 2022 року литовський парламент проголосував (119 за, жоден проти та п’ять утрималися) за те, щоб дозволити всім членам цивільної воєнізованої організації Союз стрільців зберігати свої видані урядом гвинтівки G36 вдома.

Щоб перевірити цю заяву (генерала Галушкіна), Firearms News зв’язалися з представником українського уряду в армії, відповідь була такою:

«Привіт! Так, це правда. Він говорив про Житомирську, Київську, Чернігівську, Сумську області. Він зазначив, що військовослужбовці підрозділів територіальної оборони та члени добровольчих формувань територіальних громад із зазначених областей повинні зберігати зброю в збройових кімнатах».

27 лютого 2022: Війна Росії проти України. Громадянин-військовослужбовець батальйону територіальної оборони міста Києва. (Shutterstock/Drop of Light)

Роззброєння громадян-солдат-добровольців (особливо, коли війна ще в самому розпалі) є красномовним показником того, що якщо і коли ситуація в Україні «нормалізується», планується повернутися до обмежувальних законів про зброю.

Firearms News закликали президента Зеленського, ще до російського вторгнення, «Відкрити українцям володіння зброєю».

Однією з причин, чому він (Зеленський), можливо, став улюбленцем лівих США, є те, що до початку повномасштабних бойових дій він був «у тому ж таборі, що й демократи проти володіння зброєю – Джо Байден, Ненсі Пелосі та інші щодо розширення прав на зброю», як зазначено в лютневій статті.

[ПРИМІТКА РЕДАКЦІЇ: українці можуть володіти напівавтоматичними гвинтівками військового зразку та магазинами будь-якої місткості, а також будь-якими гладкоствольними рушницями (вся ця довгоствольна зброя класифікується, як «мисливська»). Пістолети є забороненими.]

Але хіба Зеленський не «дав» Україні 2-у поправку?

Відповідь така: ні.

На початку цього року Рада (парламент) ухвалила закон, який скасовує певні  обмеження для українських власників зброї, але лише якщо вони беруть активну участь у захисті від вторгнення. Щодо цього закону УАВЗ зазначає наступне:

«Закон зобов’язує цивільних осіб здати вогнепальну зброю та невикористані боєприпаси до Національної поліції України не пізніше 10 днів після закінчення або припинення воєнного стану в Україні. За порушення вимог цієї статті цивільні особи несуть кримінальну відповідальність».

Крім того, в законі йдеться про застосування зброї виключно проти окупантів. У всіх інших випадках застосування зброї передбачає посилення відповідальності в умовах воєнного стану.

Цивільні особи можуть використовувати зброю, отриману законним шляхом. Військові та правоохоронні органи категорично забороняють збирати будь-яку зброю на полі бою, незалежно від того, російська вона чи українська.

Дія закону не поширюється на чинних військовослужбовців та осіб, які підлягають мобілізації. Вони отримують зброю за іншим законом».

Коли політичний істеблішмент побачив, що на кону їхні власні шиї, раптом «реформи», про які клопотала Асоціація власників зброї України (УАВЗ), перетворилися з «передчасних» на актуальні.

Зрештою виявилось, що міліція* всього народу (* тут і далі по тексту міліція – це військова сила, яка формується з цивільного населення для доповнення регулярної армії в надзвичайних ситуаціях) «необхідна для безпеки вільної держави».

Як заявив незабаром після вторгнення засновник УАВЗ Георгій Учайкін, «я попереджав, що автомати для оборони країни будуть роздаватися з вантажівок».

Учайкін посилався на свій прогноз, який був зроблений ним багато років тому, що якщо українське законодавство про зброю не буде дерегульовано таким чином, щоб процес позбувся бюрократичної тяганини, місяців паперової тяганини та включав право власності на пістолети, то у відчайдушної України не залишиться іншого вибору, як поспішно навчати громадян і роздавати зброю під час можливого російського вторгнення, тоді як нація, де володінню зброєю не перешкоджають, а заохочують, завжди матиме навчене населення для такої події.

БУЧА, УКРАЇНА – 07 КВІТНЯ 2022 РОКУ. Кінцівки та взуття мирних жителів, убитих російськими військами, спостерігають у братській могилі біля бучанської церкви. (Shutterstock/Вінсент Манді)

24 квітня Учайкін на сайті УАВЗ зазначив: «Українці побачили, як це залишатися без зброї під ворогом».

Дійсно. Кількість зґвалтувань і страт, вчинених російськими солдатами-окупантами, просто вражає. У лютому, всього за тиждень до вторгнення, коли уряд США попереджав про те, що Росія збирається вдертися, Зеленський спростував ці повідомлення і замість того, щоб озброїти українців гвинтівками та бойовою зброєю, для захисту свого життя, він організовував паради з прапорами та банерами.

У зв’язку з тим, що Зеленський критикував пересічних громадян, які приєднуються до Територіальної оборони, і його спротив пом’якшенню законодавства про володіння зброєю у 2021 році, Firearms News у статті поставило запитання, закликаючи Зеленського «відкрити володіння зброєю»:

«Чи стане це російське вторгнення другим Голодомором [коли Сталін і росіяни вбили від 7 до 12 мільйонів українців] не через брак їжі, а через відсутність вогнепальної зброї у цивільних? Будемо сподіватися, що ні. Але якщо це станеться, Зеленський буде тим, на кого можна вказати пальцем».

Безумовно, мільйони українців на сьогодні не були вбиті, але багато тисяч наразі страчено і покладено в братські могили. Незліченній кількості смертей можна було б запобігти, якби громадяни України були озброєні, як озброєні громадяни США.

КИЇВСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА 04.05.22 Ірпінь, Буча, Дмитрівка. Звірства російської армії в передмісті Києва. Ірпінь. Зруйновані російськими танками будинки мирних жителів. (Shutterstock/Кібрі Хо)

Отже, що ж із заявленим бажанням Зеленського мати озброєні населені пункти в майбутньому України?

«Ми не можемо говорити про «Швейцарію майбутнього» — напевно, наша держава не зможе бути такою ще довго», — спрогнозував Зеленський у статті The Jerusalem Post. — Але «великим Ізраїлем» зі своїм обличчям ми точно станемо».

Ймовірно, цього теж не станеться.

У той час як нещодавно прем’єр-міністр Нафталі Беннетт потрапив у заголовки газет після терористичної атаки, оголосивши, що «солдати з елементарною бойовою підготовкою будуть брати свою зброю з собою додому на вихідних», і заявивши, що громадяни повинні «Бути пильними. У кого є ліцензія на зброю, це саме час носити її  з собою».

Ми не можемо забувати, що Ізраїль запроваджує суворий «контроль над зброєю», включаючи ліцензування (де 40% заявок відхилено, обмеження на кількість зброї, яку можуть мати цивільні особи (одна), обмеження на боєприпаси (50 патронів) і ліцензійні обмеження (наприклад, полювання) і «обґрунтована потреба носити».

Із забороною на носіння зброї та зброї в Україні будуть ще більші обмеження.

«Ми не здивуємося, якщо у нас в усіх установах, супермаркетах, кінотеатрах будуть представники ЗСУ чи Нацгвардії, будуть люди зі зброєю», – передбачає Зеленський. Тільки не «прості» люди, виходячи з повернення до «наявних законів про зброю».

І це не означає, що швейцарці пропонують оптимальну модель, як зазначає Firearms News. Хоча референдум про заборону швейцарським міліціонерам (резервістам) зберігати вдома табельну зброю було відхилено у 2011 році, за даними USA Today, у 2019 році, «понад 63% виборців по всій країні погодилися узгодити з правилами Європейського Союзу щодо вогнепальної зброї, прийнятими за два роки тому після смертоносних терактів у Франції, Бельгії, Німеччині та Великобританії».

Зеленський прагне вступу України до Євросоюзу і не схоже, що він кліпне оком щодо відповідності вимогам Брюсселя щодо обмеженого володіння зброєю, що приходить із членством.

Вирвати Поразку з Пащі Перемоги

Найбільша справа щодо Другої поправки розгорталася перед очима світу в Україні, як зазначено в цій статті Firearms News, і все, що могли зробити прихильники заборони зброї – проігнорувати це, змінити тему «привиди зброї», або щонайбільше запропонувати хибну помилку, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів.

Всі вони втратили очевидну істину, сформульовану Томасом Пейном, що «зброя знеохочує та тримає в страху загарбників і грабіжників та зберігає порядок у світі, а також власність…»

Тобто, стримувальний ефект постійно озброєного та навченого населення, при якому ніхто при здоровому глузді не спробував би вдертися –  повністю проігнорований українськими елітами, які, замість того, щоб капіталізувати те, що вони почали, і дозволити йому розвинутися в безпечне суспільство, здається, мають намір повернутися до старого.

Уряд роздав зброю. Чому б їм не повернути її? Зрештою, навіть у США ми не бачимо солдатів, які ходять озброєними на військових базах.

Кілька резонансних інцидентів за участю жорстоких, фанатичних божевільних, які скористалися перевагами таких «зон, вільних від зброї» (офіцер ВПС Саудівської Аравії Мохаммед Саїд Альшамрані, який розстріляв військово-морську авіабазу Пенсаколи, і майор Нідал Хассан, який масово вбивав у Форт-Гуді) ставлять під сумнів доцільність роззброєння збройних сил.

Фактично, тодішній кандидат у президенти Дональд Трамп пообіцяв у передвиборчий кампанії, що він «дозволить, щоб солдати залишалися озброєними та були в бойовій готовності на наших військових базах» (обіцяння, про яке чомусь забули, коли він став Головнокомандувачем).

В Україні (фактично в усіх випадках) влада те, що дає, те й забирає. Ось чому, якщо це не розглядається як право на зброю, воно розглядається як привілей, при цьому ті, хто проголошують верховенство уряду, вважають усі права такими, які вони дозволять, на відміну від існуючих, даних Богом і невід’ємних від людини.

Але навіть Конституція делегує Конгресу повноваження «забезпечувати організацію, озброєння та злагодження міліції». Їхні речі, їхні правила, чи не так?

Закон про міліцію 1792 року зазначив, що громадяни повинні були з’явитися зі власною зброєю та спорядженням, «коли їх викликають на навчання або на службу».

Крім того, специфіка того, що вони повинні були взяти з собою («хороший мушкет або фаєр, достатній багнет і ремінь, два запасних кремені та рюкзак, мішок зі скринькою в ньому, щоб містити не менше двадцяти чотирьох патронів…”) змусили деяких “дослідників Другої поправки” зробити висновок, що це означає, що обов’язкова реєстрація зброї буде відповідати Конституції.

Вони не враховують, лише те, що не було вимоги звітувати за те, що не було принесено на збори.

Проблема України в цьому відношенні полягає в обмеженнях на зберігання та носіння зброї, яка не постачається чи несанкціонована урядом.

Порівняйте це з тим, на що спиралися засновники нашої країни, статути різних штатів, таких як Плімут, Вірджинія, Меріленд та інші, які вимагають, щоб громадяни були озброєні, коли вони поза домом або в церкві.

Прикладом цього є правознавець Стівен П. Хелбрук у книзі «Право носити зброю», «Акт 1639 року в Род-Айленді наказував, «що жодна людина не може відходити за дві милі від міста без зброї, зі зброєю чи мечем; і щоб ніхто не приходив на публічні збори без зброї».

Це також досить хороший орієнтир того, наскільки далеко просунулись США.

Будуть стверджувати, що українські добровольці не є професійними військовими, і хоча це правда, також згадайте, що постійна армія не була чимось, що Засновники вважали ворожим для Свободи (отже, постійний процес асигнувань жорстко закріплений у Конституції).

Одним із засновників, який визнав різницю в наборах навичок, був Олександр Гамільтон, який визнав це у Федералісті № 29, у тому числі про те, як важко було б нав’язати вимоги дисципліни людям, які мали ферми, щоб доглядати, і ремесла, щоб займатися…

«Зобов’язати велику кількість йоменства та інших класів громадян бути зі зброєю з метою проходження військових вправ так часто, як це може бути необхідно для досягнення ступеня досконалості, який дає їм право називатися добре відрегульованою міліцією, стало б справжніми труднощами для людей, а також серйозними суспільними незручностями», – написав він.

Ну ось і маєте. Хіба це не означає, що це на користь генерала Галушкіна?

Зовсім ні. Тому що ви повинні прочитати, як Гамільтон завершив цю думку:

«Щодо людей загалом можна прагнути трохи більше, ніж мати їх належним чином озброєними та екіпірованими; і для того, щоб цим не знехтувати, необхідно буде зібрати їх один або два рази протягом року», — міркував він, добре знаючи, що ця зброя залишається в руках народу, а не у контрольованому урядом сховищі.

Бородянка, Київська область, Україна, 11.04.22: рятувальники працюють у будівлі, враженій російською ракетою, намагаючись врятувати тіла людей, які опинилися в будівлі. (Shutterstock/Девід Пейнадо Ромеро)

Звідки ми знаємо?

«[А]але якщо обставини в будь-який час змусять уряд сформувати армію будь-якої величини, ця армія ніколи не зможе бути загрозою для свобод народу, поки є велика група громадян, навіть, якщо вона поступається армії  у дисципліні та володінні зброєю, яка готова захищати власні права та права своїх співгромадян. Мені здається, що це єдина заміна постійної армії, яка може бути винайдена, і найкращий захист від неї, якщо вона взагалі існує».

«Міліція складається з усіх чоловіків, фізично здатних діяти узгоджено для спільного захисту», – зазначив Верховний суд у справі Сполучені Штати проти Міллера. «І далі, зазвичай, коли їх викликали на службу, ці люди повинні були мати власну зброю, яку вони використовували на той час».

Щоправда, міста зберігали деякі військові припаси в магазинах, але коли британські війська рушили, щоб вивезти їх із Конкорду, їх зустріли вже озброєні континентальні війська в Лексінгтоні. Вся концепція «Minutemen» передбачала, що патріоти можуть швидко прийти зі своїх домівок туди, куди потрібно та коли це буде потрібно.

Ганьба вам, генерал Галушкін. Ганьба вам, президенте Зеленський.

Про автора: Девід Кодрі є лауреатом багатьох журналістських нагород за розслідування/захист RKBA і давній захисник прав власників зброї, який зухвало кидає виклик безглуздості роззброєння громадян. Крім того, що він є постійним дописувачем для Firearms News, він веде блог у “The War on Guns: Notes from the Resistance“, та розміщує повідомлення у Twitter: @dcodrea та Facebook.

* * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ