Як вижити під час нападу до приїзду поліції
Георгій Учайкін
Вітаю, товариство! Згідно жахливої бухгалтерії людських життів, яка ведеться на сайті Генеральної прокуратури в розділі статистики, щороку фіксуються сотні тисяч тяжких і особливо тяжких злочинів. Серед них тисячі й тисячі навмисних вбивств.
А час прибуття поліції за викликом, скажімо, в місті Києві, складає в кращому випадку 15 хвилин. Що відбувається в сільській місцевості, важко навіть уявити.
Мене звати Георгій Учайкін. Ви на каналі «Збройовий лобіст». І зараз ми поговоримо про те, як же ж вижити протягом цих, навіть 15 хвилин у ситуації, коли питання життя і смерті вирішується за секунди.
ĐŻĐş виМиŃи ĐżŃĐ´ ŃĐ°Ń Đ˝Đ°ĐżĐ°Đ´Ń Đ´Đž ĐżŃиŃĐˇĐ´Ń ĐżĐžĐťŃŃŃŃ
Рівень злочинності в Україні залишається катастрофічно високим. Попри постійне збільшення фінансування правоохоронних органів. Я наполегливо раджу всім зайти на сайт генпрокуратури в розділ «Статистика», щоб на власні очі побачити ці жахливі цифри.
При показниках в сотні тисяч тяжких злочинів, потрапити в цю жахливу статистику може будь хто. Як звичайний перехожий з сотнею гривень в кишені, так і бізнесмен на дорогому авто.
Можливо хтось сподівається, що на допомогу примчить поліція. Але ж її треба викликати. А нападники згодні? І навіть якщо вдасться їх викликати, то виглядатиме це приблизно так.
- Ви зателефонували до служби 102 міста Києва … Ви знаходитесь у режимі очікування, залишайтесь на лінії… Поліція Києва, слухаю Вас.
І за ці дорогоцінні секунди очікування доведеться платити. Або майном, або здоров’ям, або навіть життям. І є така народна мудрість: «Краще пістолет в кишені, ніж поліцейський в телефоні».
І це правда.
Тож вижити за ці 15 хвилин можна за наступних умов.
1. Спробувати втекти. Непогана ідея. Але що робити літнім людям, батькам з дітьми або людям на протезах.
2. Дати бій. А ви вмієте? А якщо їх двоє, а якщо в них ніж і бита?
3. Можна віддати нападнику телефон і гаманець в надії, що не позбавлять здоров’я або життя.
4. А можна дати збройну відсіч. Тут і зараз.
Мені ближче четвертий варіант. І якщо навіть це буде мій останній бій, я маю на нього право. І для того, щоб не потрапити у ту сумну статистику, мені потрібна моя зброя самозахисту, мій пістолет, зі мною, тут і зараз.
Бог створив людей різними, а Семюел Кольт зробив їх рівними. Тож маленький пістолет дозволить навіть тендітній жінці захиститися від кремезного нападника. І цей пістолет має бути з нею, а не вдома, в сейфі. Так, як нам пропонують депутати та МВС. Це ж очевидно, що пістолет в сейфі нічим не допоможе на вулиці.
Натомість, законопроектом про зброю пропонується зберігати пістолети саме вдома, в сейфі. А за носіння власного, зареєстрованого пістолета вони передбачили покарання. До трьох років обмеження волі. До речі, в цьому ж законопроекті для своїх нагородних пістолетів вони передбачили право на носіння.
Абсолютно зрозуміло, що злочинці проти нашого права на зброю самозахисту. Аж їм складніше буде нас вбивати, ґвалтувати та грабувати. А хто ще проти?
Чому проти права самозахисту виступають наші правоохоронці? Невже вони не хочуть знизити таку жахливу статистику злочинів? Їм же добре відомо, що в Латвії, Литві, Естонії та Молдові злочинність впала на половину. Завдяки зброї самозахисту.
Складається враження, що кількість правоохоронців і фінансування на них знаходиться в якійсь кореляції з показниками злочинності. Менша злочинність = менше правоохоронців = менше грошей. Більша злочинність = більше правоохоронців = більше грошей. Менше грошей – більше грошей…
Та ні, так не може бути!
Чи може?
Ще раз нагадую, в країнах з колишнього табору СРСР, які підтримують нас у цій війні, Латвії, Литві, Естонії та Молдові громадяни володіють зброєю самозахисту. Натомість, у ворожих нам диктаторських країнах, московії та білорусі, є лише травмати. І нам пропонують травмати. Це таке співпадіння?
Ми Україну будуємо. Ми куди зібралися? В Європу чи в…
* * *