Додаткові хвилини небезпеки: чому поліція буде їхати довше?
Ілюстраційне зображення
Як рекет став бізнесом «людей у погонах» в Одесі? Хто несе відповідальність за те, що поліція тепер офіційно буде їхати довше на допомогу, і кому вигідно саботувати оцінку довіри до МВС - поговоримо в цьому випуску.
ТЦК та наркотики: як одеські опери «обілечували» водіїв | Факти без ілюзій 16 березня 2026
Вітаю, товариство! Це «Факти без ілюзій» — тут ми говоримо про те, що інші воліють не помічати. У цьому випуску: як одеські поліціянти погрожуючи зброєю вимагали 10 тисяч доларів у водія BMW, чому МВС офіційно збільшує час прибуття поліції на виклик, та як Кабінет Міністрів фактично вивів поліцію з-під контролю суспільства, скасувавши оцінку рівня довіри населення.
Поїхали.
ПРАЙС-ЛИСТ ОДЕСЬКИХ ПОЛІЦІЯНТІВ
Найстрашніше в тому, що зараз мені не вдасться вас здивувати, бо те про, що я розповім вже стало нормою. Ми вже навіть почали звикати до новин про злочини здійснені поліціянтами, але те, що протягом останніх півроку відбувалося в Одесі — це вже інший, так би мовити промисловий рівень. Перший публічний витік інформації стався 4 лютого цього року. Тоді ДБР затримало двох поліцаїв прямо під час патрулювання, коли вони шантажем та погрозами отримали гроші від зупиненого водія за недоставлення до ТЦК:
Працівники ДБР за сприяння СБУ викрили правоохоронців, які налагодили в Одесі заробіток на військовозобов’язаних.
За даними слідства двоє правоохоронців під час патрулювання зупиняли авто, власники яких підлягали мобілізації та вимагали гроші за недоставлення їх до одного з ТЦК та СП Одеси. За свої послуги брали від 2 тис. доларів США, залежно від «можливостей» військовозобов’язаного.
4 лютого 2026 року працівники Бюро затримали правоохоронців після отримання грошей від одного з водіїв.
Затриманим повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК України). Вирішується питання щодо обрання відносно фігурантів запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
Досудове розслідування триває. ДБР встановлює повне коло осіб причетних до оборудки.
Процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура.
Затримані поліціянти
Здавалося б, що після такого затримання їхні колеги по рекетирському цеху мали б залягти на дно. Але ж ніт. Відчуття безкарності було таким, що вже через тиждень чергові правопохоронці вийшли на справу.
11 лютого цього року троє поліцаїв у цивільному підійшли до власника BMW, який зупинив своє авто у Шампанському провулку в Одесі. Вони діяли впевнено, обличчя не приховували і одразу показали посвідчення працівників карного розшуку. І тут же, для «переконливості», спрямовували на чоловіка пістолет. Отримавши під психологічним тиском у водія BMW водійське посвідчення, опера висунули йому першу претензію: Ти — ухилянт, відстрочки немає, їдемо в ТЦК».
Далі вони влаштували обшук в його автомобілі звісно без жодних понятих. І о диво! В салоні автомобіля вони «знаходять» прозорий пакет із білим порошком. Висновок оперів після обшуку був суворим та жорстким: «Це наркотики. Зараз викликаємо групу, вилучаємо твій BMW, а тебе запроторимо в ізолятор». У якості альтернативи такому розвитку подій вони запропонували сплатити 5 000 доларів — за недоставлення до ТЦК і ще 5 000 доларів — за «знищення» ними ж вигаданої наркосправи.
Для пересічної людини, на яку спрямували пістолет, цей пресинг виявився дієвим. Водій зателефонував своїй дівчині та попросив, щоб та допомогла йому зібрати необхідні гроші. З рештою, коли дівчина водія через дві з половиною години привезла зібрані гроші, опери забрали навіть більше — 10 200 доларів США.
Але саме під час передачі грошей двох фігурантів затримали на місці співробітники СБУ. Третьому вдалося втекти, але не надовго лише на дві доби. Як виявляється рекетирами у погонах виявились співробітники одеського відділу поліції № 5, за якими ще з вересня минулого року Служба безпеки України встановила оперативне спостереження.
Не знаю чому служба божа так спокійно вела цих правопохоронців майже півроку, але менше з тим - за цей час було задокументовано кілька десятків епізодів вимагання.
Тобто, СБУ накопичувала доказову базу а, ці перевертні щодня займались бандитизмом, зупиняючи одеситів під дулом пістолетів та підкидаючи їм наркотичні речовини.
Стоп, десь я це вже чув. А точно, ми ж нещодавно вже робили сюжет про інших, херсонських поліцаїв, які підкидали людям наркотики та зброю. До речі, повідомлення про їхню героїчну діяльність якимось чином дивовижно зникло з сайт офісу генерального прокурора. Щоб краще зрозуміти масштаб злочинної діяльності поліцаїв перегляньте це відео тут.
Але повернемось до Одеси - так хто ж фігуранти цієї справи? Як повідомляє одеське видання Думська.нет - це не вчорашні випускники академії, а досвідчені опери: Євген Борис, Станіслав Лісецький та Денис Іванюк, які перед карним розшуком вже встигли попрацювати у батальйоні поліції особливого призначення.
Схоже ватажком у них був старший опер Євген Борис. За даними YouControl, він уже раніше проходив фігурантом у справах про хабарі. Але людина з таким «бекграундом» продовжувала працювати в карному розшуку, що ставить під великий сумнів діяльність цього підрозділу загалом.
До речі, родина опера доволі заможна: сестра є директором великих будівельних компаній — «ЮГ СПЕЦСТРОЙ» та «ПІВДЕННА ПАЛЬМІРА», а сам Борис раніше теж очолював ці підприємства. Тож виникає логічне питання - навіщо людині з такими статками підкидати наркоту звичайним водіям? Чи цей бізнес приносить більший профіт? У будь-якому випадку поліційна система надала йому впевненість, що жетон та зброя зроблять його недоторканним.
Зараз всі троє негідників у СІЗО, а Пересипський районний суд міста Одеси призначив заставу в 2 мільйони гривень для кожного. Їхнє майно арештоване, включно з автомобілем Volkswagen, який вони використовували у своїй злочинній діяльності.
Як ми бачимо, службові пістолети, які держава видала цим поліцаям для захисту прав і свобод громадян, стали інструментом банального розбою.
Ті, які приймали Присягу бути вірними народу, використовували ці пістолети, щоб залякувати той самий народ. Вони порушили все що могли - від Конституції України до Закону «Про Національну, прости господи, поліцію».
І для нас з вами, шановне товариство, ця історія є дуже показовою. Бо така впевненість цих покидьків у безкарності та власних силах не в останню чергу ґрунтується на тому, що в Україні відсутній Закон закон про зброю, що дозволяє людям у цивільному вимахуючи посвідченнями невідомого походження погрожувати громадянам зброєю без ризику отримати належну для такої ситуації відсіч. Тож ця історія - дзеркало системи, яка вже деградувала до рівня вуличного рекету.
І саме тому, варто підтримувати діяльність тих, хто послідовно відстоює право громадян на збройний самозахист. Тож підтримуйте діяльність Української асоціації власників зброї.
Єдиної в Україні профільної організації, яка лобіює ухвалення Закону про зброю, що передбачав би зокрема право українців на придбання та приховане носіння короткоствольної нарізної зброї.
І кожен з вас може допомогти діяльності Асоціації. Зробити це можна набувши членство в Українській асоціації власників зброї. Тим більше, що зараз саме час це зробити, бо триває розіграш 12 напівавтоматичних рушниць TUDORS серед членів Асоціації.
Переходьте за посиланням в описі до цього відео, уважно читайте умови та зголошуйтесь до УАВЗ.
Але найцинічніше в цій ситуації те, що коли мова йде про вуличний рекет чи вимагання грошей у водіїв — поліція діє миттєво, зухвало і без жодних затримок. А от коли допомога справді потрібна вам — у міністерстві внутрішніх справ пропонують просто... почекати. Поки вас грабують чи вбивають, система вирішила додати собі трохи часу на роздуми.
НОВІ НОРМАТИВИ ПРИЇЗДУ ПОЛІЦІЇ
Якщо ви сподіваєтесь, що поліція в разі вашої небезпеки поспішатиме вам на допомогу, в нас є для вас погана новина - поліція вирішила пригальмувати. Відтепер на виклик наряд приїжджатиме пізніше, про це на брифінгу повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Він заявив, що після аналізу терористичної атаки у Львові 22 лютого правоохоронці виявили власні помилки та зробили висновки:
"Ми зробили висновки, але будемо втрачати зараз щодо деяких реагувань десь 2–5 хвилин. Якщо зараз наш час реагування по місту до 10 хвилин, то буде десь 15, може, більше. Якщо будуть такі випадки, де будуть якісь сигнали небезпеки", — повідомив Ігор Клименко.
Він також повідомив, що на єдиний номер екстреної допомоги 112 заборонили дзвінки з-за кордону на час воєнного стану для попередження подібних випадків.
Якщо дзвінок на номер 112 або на номери екстрених служб 101, 102 надходить з іншого міста або є підозра на недостовірну інформацію, він автоматично отримує "червоний рівень" — підвищену увагу поліції.
"У таких випадках ми одразу інформуємо поліцію про необхідність обережності", — додав міністр.
Щоб зрозуміти, як ми до цього дійшли, мушу вам дещо нагадати: "У ніч на 22 лютого, близько пів на першу, на лінію 102 надійшов виклик про нібито пограбування магазину на вулиці Данилишина, 20. Патрульні прибули на місце, і в цей момент стався перший вибух. Коли ж на допомогу приїхало підкріплення — ще два екіпажі поліції та наряд Нацгвардії — пролунали повторні вибухи. Внаслідок цих подій загинула 23-річна патрульна Вікторія Шпилька. Також поранення отримали щонайменше 25 людей: це і правоохоронці, і цивільні, серед яких був і неповнолітній".
Як ми бачимо, в МВС вирішили проігнорувати системність безпекових викликів, які постали перед нашим суспільством. Вони роблять вигляд, що не усвідомлюють, що особиста безпека громадян та безпека суспільства повинна ґрунтуватися не на монополії МВС, а на рівноправному партнерстві сил оборони країни зі свідомими, навченими та озброєними громадянами які діють як одне ціле.
Замість того, щоб змінити систему підготовки поліціянтів, навчити їх бачити такі пастки хоча б через камери, які само ж МВС беззаконно натикало по всій країні, в міністерстві обрали найпростіший шлях — просто не поспішати на виклик.
Трошки зупинюсь на деталях того, що вони вигадали. МВС запроваджує так званий «червоний рівень» для викликів. Це справжня презумпція підозрілості. Якщо уявити, що ви, знаходячись у відрядженні через власну камеру спостереження бачите, як у вашу квартиру чи квартиру ваших батьків лізуть злодії і хочете про це повідомити поліції, то система визначає це, як "Червоний рівень", що потребуватиме додаткової перевірки! Ну а поки вони «перевірятимуть», ваших рідних, або вашу квартиру грабуватимуть на 5 хвилин довше.
Ну, а всім тим, хто знаходиться за кордоном можливість телефонувати на 112 взагалі закрили до кінця дії воєнного стану. Ви просто не додзвонитесь. Держава викреслила вас із системи допомоги.
При чому у мене є обґрунтована підозра, що 5 хвилин на всі ці перевірки може не вистачити тож час прибуття поліції може суттєво збільшитись, звісно за рахунок безпеки тих, на чиї податки поліція власне і існує.
Отже, маємо новий формат виживання - спочатку держава каже: «Ми вас захистимо бо самі ви не здатні та безпорадні», але є нюанс - вам треба набратися терпіння та почекати ще зайві 5 хвилин у кращому випадку. Чомусь складається враження, що таким чином МВС розписується у власній неспроможності захистити своїх співробітників професійними методами, тому перекладає ризик на ваші плечі.
Кожен цивільний виклик тепер — це «ворожа провокація», поки ви не доведете зворотне, стікаючи кров’ю чи благаючи про допомогу.
Тож ці додаткові 5 хвилин від МВС це таке собі ПДВ від МВС на ціну вашої безпеки, яку обміняли на міністерський спокій. Але не все так погано - є і гарні новини!
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко у своєму офіційному Telegram-каналі повідомив, що мобільний застосунок 112 Ukraine отримав важливі оновлення Зокрема, додали дві нові функції:
- відеозвернення до оператора;
- автоматичну передачу геолокації до Служби 112.
Це - про швидкість. Про точність. І про допомогу. Тепер користувачі можуть здійснювати відеовиклик оператору 112, який володіє жестовою мовою. Це важливо для людей із порушеннями слуху та мовлення - вони зможуть самостійно пояснити ситуацію і попросити про допомогу.
Ще одне оновлення - автоматична передача геолокації.
У критичній ситуації людина може не знати точної адреси або не мати змоги її повідомити. Точні координати дозволяють значно швидше визначити місце події.
Дані користувачів захищені. Застосунок відповідає державним стандартам кібербезпеки і використовує інформацію виключно для обробки екстрених викликів.
Хм… ну щодо захищеності даних, які потрапляють до рук МВС та державних стандартів кібербезпеки у мене звісно є багато запитань, але погодьтесь - стало набагато краще від того, що тепер у тих, хто наважиться завантажити цей застосунок з’явилась можливість не тільки повідомити що їх вбивають, ґвалтують або грабують, але й продемонструвати це посадовцям МВС у прямому етері.
Ну що тут скажеш? Дякуємо!
Коли допомога потрібна вам — система офіційно просить зачекати. Але ви навіть не зможете дати цьому оцінку, бо Кабмін надав МВС карт-бланш, скасувавши вимірювання рівня довіри населення до поліції. Про те, як уряд допоміг правоохоронцям юридично сховатися від контролю суспільства — дивіться в нашому наступному сюжеті.
А я поки хочу закликати вас підтримати розвиток нашого каналу, звісно, якщо ви вважаєте важливим контент, який ми створюємо. Зробити це можна за допомогою функції спонсорства на Ютуб або підписавшись на нашу МОНОБАЗУ. До речі, для всіх підписників МОНОБАЗИ у нас є подарунки та розіграші. Всі необхідні посилання ви знайдете в описі до цього відео. Ну і звісно підписуйтесь на сам канал та поширюйте наші відео.
ЯКИЙ РЕЙТИНГ ДОВІРИ ДО ПОЛІЦІЇ?
Чи відчуваєте ви реальну захищеність, коли бачите на вулиці автомобіль патрульної поліції? Чи справді та інституція, яку ми за звичкою називаємо правоохоронною, заслуговує хоча б на крихту вашої довіри?
Якщо ця довіра десь і жевріє в нашому суспільстві, то вона, вочевидь, перебуває десь на рівні плінтуса, і сьогодні ми відверто поговоримо про те, чому система робить усе можливе, аби цей стан речей залишався незмінним.
Мало кому відомо, але згідно із законом про Національну поліцію, а саме частиною третьою статті одинадцятої, саме рівень довіри населення до поліції є тим самим основним критерієм, за яким має оцінюватися ефективність її роботи.
Закон України про Національну поліцію. Стаття 11. Взаємодія з населенням на засадах партнерства:
Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб. З метою визначення причин та/або умов учинення правопорушень планування службової діяльності органів і підрозділів поліції здійснюється з урахуванням специфіки регіону та проблем територіальних громад. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте у грудні ще двадцять другого року Кабінет Міністрів України своєю постановою скасував на час війни всеукраїнське оцінювання рівня довіри населення до поліції. Кабмін вирішив, що під час воєнного стану такі дрібниці, як оцінювання довіри на загальнодержавному рівні, можна просто призупинити, фактично видавши правоохоронній системі безстроковий карт-бланш на відсутність будь-якої реальної відповідальності перед громадянами:
Кабінет міністрів ухвалив рішення, яке передбачає, що під час воєнного стану оцінка рівня довіри населення до поліції на загальнодержавному рівні не проводиться. Передбачається, що проведення оцінки відновлюється наступного року після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану. Згідно до порядку оцінювання довіри населення до поліції таке оцінювання проводиться на загально державному рівні не рідше 1 разу на рік, а на територіальному рівні в разі потреби.
І коли міністерські чиновники починають жонглювати цифрами про наявність будь якої довіри з боку громадян вони свідомо маніпулюють так званою «абстрактною довірою» людей, які бачили поліцію хіба що в телевізійних сюжетах і ніколи не стикалися з нею в реальному житті.
Водночас правозахисники з Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів наголошують, що серед тих громадян, які мали реальний досвід спілкування з органами як свідки, потерпілі чи підозрювані, цей показник настільки мізерний, що є справжнім вироком всій цій правоохоронній системі:
У поліції кажуть, що 40—45% населення їй довіряє. Але це так звана абстрактна довіра, тому що респонденти таких досліджень здебільшого не мають особистого досвіду спілкування з поліцією. Тобто вони не притягалися до відповідальності, не проходили у справі як свідок чи потерпілий або навіть ніколи не зверталися до поліції. Ці цифри відображають уявлення людей про те, як працює поліція, і чи гіпотетично звернулися б вони до неї для вирішення своїх проблем. Таке уявлення формується за допомогою ЗМІ, інформації від родичів і друзів тощо.
Водночас є дослідження, в яких вибірка сформована з респондентів, що мають особистий досвід спілкування з поліцією. Вони показують довіру до поліції на рівні 1—5%.
Ця прірва лише поглиблюється, коли ми згадуємо заяви керівництва МВС про статус поліціянтів, як «некомбатантів», які нібито згідно міжнародного права мають залишатися на місцях навіть після окупації та продовжувати виконувати свої функції вже під іншим прапором. На практиці це призводило, як до масового переходу поліції на бік ворога та і до трагічних наслідків, таких як здача окупантам збройових кімнат та повідомлення персональних даних активістів, атовців та власників зброї.
А нинішній міністр Клименко взагалі стверджує, що підготовка поліцейського не має нічого спільного з окопом чи боєм у лісі, ніби захист власної держави від агресора не є конституційним обов’язком кожного, хто носить погони та отримує зарплату з кишень платників податків:
😂 ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ НЕМАЄ НІЧОГО СПІЛЬНОГО З ОКОПОМ
Поліція вже давно перетворилася на закриту від суспільства структуру в якій всі процеси, зокрема призначення керівництва відбувається у непрозорий спосіб.
Суспільство ними сприймається лише як годівничка для отримання офіційних доходів, ну і не неофіційних, про які ми вам вже неодноразово розповідали.
Навіть Європейська комісія у своєму звіті прямо вказує на критичну необхідність запровадження прозорих конкурсів на керівні посади за участю незалежних експертів:
«Запровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору й відбору на керівні посади в центральних і регіональних підрозділах Національної поліції та Державного бюро розслідувань (ДБР), із суттєвою участю незалежних експертів, а також із чіткими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту й спрямованими на подолання реальних корупційних ризиків.»
Тож Єврокомісія прямим текстом каже, що мають бути прозорі конкурси на посади керівного складу національної поліції, як центрального апарату, так і регіональних підрозділів причому ці конкурси мають відбуватися із залученням громадськості та іноземних представників з правом вето. Ніби для імплементації цих вимог, МВС від імені Прем'єр-мінІстерки Свириденко розробило та зареєструвало у Верховній Раді Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо підвищення ефективності службової діяльності поліції №13716.
Але як і слід було очікувати, участь громадськості, якої вимагає Єврокомісія в ній не передбачена, що прямо зазначено у пояснювальній записці, яку підписав міністр Клименко:
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” щодо підвищення ефективності службової діяльності поліції» (далі – проєкт Закону) розроблено Національною поліцією України.
Проєкт Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю, у зв’язку із чим не виносився на громадське обговорення відповідно до вимог Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996.
В принципі стає очевидно, що МВС, поліція та громадяни України вже давно живуть у паралельній реальності. Мова вже не про рештки довіри, а про те, як по справжньому реформувати цього правопохоронного монстра, який, нагадую, утримується коштом жертв оподаткування але живе і керується ще радянськими принципами репресивного апарату.
На мою скромну думку це замкнене коло неможливо розірвати без проведення справжньої реформи МВС, яка передбачає тотальну люстрацію та докорінну зміни самої філософії Міністерства внутрішніх справ, яка має базуватися на інституті виборних шерифів, підзвітних виключно своїм громадам, а не високим кабінетам у Києві.
Лише поєднання прямого контролю громади, шляхом виборів над своїм шерифом та невід’ємного права кожного громадянина на володіння та носіння зброї самозахисту може стати тим фундаментом, на якому ми зрештою побудуємо реальну, а не паперову безпеку в нашій країні. Ну і з рейтингом довіри до поліції, яка нарешті стане частиною суспільства все буде гаразд, а не так, як зараз.
Товариство, на сьогодні це всі факти без ілюзій. Тож поширюйте це відео. Зголошуйтесь до Української асоціації власників зброї та Мережі вільних людей. Підписуйтесь на цей канал та підтримуйте його на Монобазі. Всі необхідні посилання ви знайдете в описі до цього відео.
І пам'ятайте — вільні люди мають зброю.
Далі буде.