1) Згадана автором "спрощена система" це не тільки для військових, а для всіх громадян, які бажають придбати вогнепальну зброю під час дії воєнного стану. 2) Наказ МВС від 21.08.1998 року № 622 не є "Головним документом" по відношенню до наказу МВС № 170 від 01.03.2022. Це різні накази. Наказ №170 не покладає на власника зброї дотримуватися вимог наказу №622. Вам лише відмовити можуть у видачі дозволу за наказом №170 у разі, якщо до цього у вас вже було "систематичне порушення вимог Інструкції...", тобто наказу №622 раніше. Після отримання дозволу за наказом №170 обов'язку в подальшому дотримуватися вимог наказу №622 ніде не передбачено. 3) Не розпитуйте в дозвільників, що потрібно зробити для видачі вам дозволу, бо їхні хотілки і пальцезагиналки безмежні. Читайте наказ №170: два документи - заява, яку вам видадуть в дозвільній, та копії паспорта. Ну і дві фотографії 3х4, одна з яких залишиться в них, а іншу вклеять вам в дозвіл. Всі інші документи подавати до дозвільної це ваше право, а не обов'язок. Тому цю процедуру і називають в збройових магазинах "дозвіл по паспорту". Якщо будете розпитувати, а що хоче бачити серед ваших документів "Інспектор на ім’я Андрій" та "за повного сприяння поліцейських та їхніх консультацій", то отримаєте суміш вимог з обох наказів, як і сталося в автора. 4) Далі, знову ж таки, автор нас переконує, як і його переконали дозвільники, що наказ №170 тільки для військових, але це не так. Ні з його назви, ні з його тексту не випливає, що цивільні особи не можуть або не повинні отримувати за ним дозволи. Див. п.1 вище. 5) По документам, які дозвільникам приносив автор: 5.1) Страховка - по наказу №170 не потрібна; 5.2) Ідентифікаційний код - по наказу №170 не потрібен; 5.3) Квитанції про сплату за послуги дозвільної системи за опрацювання дозволу - по наказу №170 не сплачуються; 5.4) Довідка з кадрового органу за місцем служби - по наказу №170 не подається; 5.5) Завірена командуванням копія картки-замінника на штатну зброю чи довідка про її за вами закріплення - по наказу №170 не подається. 6) Щодо сейфу, в попередньому коментарі вже це поставили під сумнів. Нагадаю лише, що в наказі №170 сейф взагалі не згадується, це вимога з довоєнного наказу №622. Далі продовжувати аналізувати шлях автора нема натхнення... Тому стаття автора це суто його шлях, яким він пройшов. Для необізнаного майбутнього власника зброї деякі з порад можуть бути корисними, але деякі будуть точно шкідливими. Не підштурхуйте інших повторювати свій шлях зі своїми для себе створеними "підводними каміннями". Плисти по течії це не досвід. Досвід це на вимогу надати непередбачені законодавством документи сказати "непередбачено" та "не зобов'язаний" і змусити їх видати дозвіл на основі поданого. Оце досвід, а не компліментарні похвали кровопивцям з дозвільної, які навіть в такий час готові викручувати руки збройовій спільноті.
Пістолет SIG P320 у Каліфорнії - можна без мікроштампування
Якщо хтось не зрозумів, що мається на увазі під "мікроштампуванням"
en.wikipedia.org
Як вибити пістолет з рук нападника. Відео
Дякую, обов'язково спробую і напишу чи вдалося!
Якщо нічого не напишу, то думаю всі зрозуміють що сталося...
У Києві чоловік із автомата обстріляв магазин
теж звернув увагу, або в цього тіпа всратий калаш з оболонської вантажівки, який регулярно настрілювався і не доглядався з минулого століття
Як працює спрощена система придбання мисливської зброї для військових - випробувано на собі
1) Згадана автором "спрощена система" це не тільки для військових, а для всіх громадян, які бажають придбати вогнепальну зброю під час дії воєнного стану.
2) Наказ МВС від 21.08.1998 року № 622 не є "Головним документом" по відношенню до наказу МВС № 170 від 01.03.2022. Це різні накази. Наказ №170 не покладає на власника зброї дотримуватися вимог наказу №622. Вам лише відмовити можуть у видачі дозволу за наказом №170 у разі, якщо до цього у вас вже було "систематичне порушення вимог Інструкції...", тобто наказу №622 раніше. Після отримання дозволу за наказом №170 обов'язку в подальшому дотримуватися вимог наказу №622 ніде не передбачено.
3) Не розпитуйте в дозвільників, що потрібно зробити для видачі вам дозволу, бо їхні хотілки і пальцезагиналки безмежні. Читайте наказ №170: два документи - заява, яку вам видадуть в дозвільній, та копії паспорта. Ну і дві фотографії 3х4, одна з яких залишиться в них, а іншу вклеять вам в дозвіл. Всі інші документи подавати до дозвільної це ваше право, а не обов'язок. Тому цю процедуру і називають в збройових магазинах "дозвіл по паспорту". Якщо будете розпитувати, а що хоче бачити серед ваших документів "Інспектор на ім’я Андрій" та "за повного сприяння поліцейських та їхніх консультацій", то отримаєте суміш вимог з обох наказів, як і сталося в автора.
4) Далі, знову ж таки, автор нас переконує, як і його переконали дозвільники, що наказ №170 тільки для військових, але це не так. Ні з його назви, ні з його тексту не випливає, що цивільні особи не можуть або не повинні отримувати за ним дозволи. Див. п.1 вище.
5) По документам, які дозвільникам приносив автор:
5.1) Страховка - по наказу №170 не потрібна;
5.2) Ідентифікаційний код - по наказу №170 не потрібен;
5.3) Квитанції про сплату за послуги дозвільної системи за опрацювання дозволу - по наказу №170 не сплачуються;
5.4) Довідка з кадрового органу за місцем служби - по наказу №170 не подається;
5.5) Завірена командуванням копія картки-замінника на штатну зброю чи довідка про її за вами закріплення - по наказу №170 не подається.
6) Щодо сейфу, в попередньому коментарі вже це поставили під сумнів. Нагадаю лише, що в наказі №170 сейф взагалі не згадується, це вимога з довоєнного наказу №622.
Далі продовжувати аналізувати шлях автора нема натхнення...
Тому стаття автора це суто його шлях, яким він пройшов. Для необізнаного майбутнього власника зброї деякі з порад можуть бути корисними, але деякі будуть точно шкідливими. Не підштурхуйте інших повторювати свій шлях зі своїми для себе створеними "підводними каміннями". Плисти по течії це не досвід. Досвід це на вимогу надати непередбачені законодавством документи сказати "непередбачено" та "не зобов'язаний" і змусити їх видати дозвіл на основі поданого. Оце досвід, а не компліментарні похвали кровопивцям з дозвільної, які навіть в такий час готові викручувати руки збройовій спільноті.