Иван Черемисин

Странное у них понятие о "старых напильниках", у нас "старые", это те, у которых уже отбит хвостовик, вся рабочая поверхность в сколах, да еще и местами "лысый" (или ржавый настолько, что дальнейшее использование по прямому назначению не представляется возможным). Умению "впаривать", у их маркетологов, нашим еще учиться и учиться.

Бійці загонів тер.оборони перші-ліпші кандидати до наступної хвилі мобілізації. Медичну комісію самостійно пройшли, актуальні контакти залишили, ще-й з додатковою інформацією. Воєнкоматам значно простіше забрати «таких», коли їх починають «смажити» за невиконання планів (а наскільки мені відомо жоден з регіонів нашої країни не виконав планових показників за двома останніми хвилями), аніж шукати бозна де «партизанів від призову». То ж є сенс замислитись – чи варта потенційно можлива тяганина з воєнкоматом, декількох вистріляних магазинів з АК на полігоні.

Сучасний політикум за жодних обставин не підтримає подібної ініціативи, бо по-перше, таку міць складно буде контролювати, а рахуватись постійно озираючись через плече буде конче необхідно. Тому й таке відношення та увага зі знаком «-» до пара-мілітаристичних об’єднань. По-друге, не важко уявити, що саме станеться тієї самої миті, коли «любов обернеться до них 5-ю точкою», варто лишень пригадати, що саме додали до статуту Кайтселіту після того, як тодішнє керівництво їхньої держави наказало їм скласти зброю перед зовнішнім ворогом.
До того-ж багато хто з нас не забажає стати гвинтиком в машині чиєїсь приватної «кишенькової» армії.
І на кінець відповідаючи на запитання на початку публікації: «Чому українці не мають свого Кайтселіту? – Тому що, в нас часто й густо на два козака виходить три гетьмана.»
П.С. Не згоден з принципом неприбутковості – якщо на доброму ділі можна ще й грошей заробити – чому б ні? – Чи ви давно до збройової крамнички заходили і вже забули скільки там набої коштують? Позашляховик давно паливом заправляли? Тренуватись на дерев’яних макетах будемо – десь ми вже це проходили…
П.П.С. Тут цікавий момент був – «…хочеш захищати та допомагати йди в ЗСУ та …» куди йти – до рабо-армії (де скрізь «ватно-совкові» принципи та заходи)? Де бійця інколи за людину не вважають? - обіцяють одне, а на ділі виходить геть інше!
Пропонували йти до тер. оборони – запитав лише одне питання – чи дозволять мені тримати закріплену за мною зброю та боєкомплект за місцем проживання? Відповідь, вважаю, очевидною. Про що ще можна говорити? (І це ми ще не підіймали питання – що саме вони пропонують захищати такими загонами, і в якому разі та як саме вони отримають закріплену зброю, бо до того дуже вже багато питань).

Переглядаючи ваш сайт завжди жалкую, що я проживаю не в столиці.
Прошу, додайте інформацію, щодо ціни набоїв, якщо купувати їх "на місці", та скільки буде коштувати відвідати тренування.

Учитывая цену конструктора, не удивлюсь, если сборка своими руками полноценной винтовки "там" обойдется в сумму чуть большую 150-200$
Соотносим с ценами на нашем "рынке" - выводы неутешительны.