Сергій Мельник

Можна зрозуміти коли поранили чи застрелили під час затримання, але забити, та ще й "численні" травми (впав та вдарився головою це одне, а численні це інше). Розумію якби дід в стані афекту забив злочинця який поранив когось з рідних. Як вони проходили мед комісію?

Добре хоч не застрелила, а тільки зарізала. Це напевно пом'якшить її вину перед цим збоченим суспільством. І мертвому злочинцю напевно спокійніше лежатиметься в землі.

Причому опитування проходило так:- друзі мої, хто хоче отримати кулю від розлючених громадян. - Так і думав що всі проти, - легалізація не підтримана абсолютною більшістю голосів :)

Не розумію- чи зуби ще не виросли, чи підбуль з характером лабрадора. Напевно хочуть показати, що вони правильні, але особисто я ходів би бачити "закон" - не більше, ні менше.

Не знаю хто як, а за "Свободу"- причому у всіх сверах життя.

На даний час основне - це зміна суспільної думки, щоб ніяке підкупне опитування не могло вплинути, а в цьому допоможе телебачення. Більше соціальної реклами на дану тематику, більше роликів, кіно та виступів у різних дебатах по радіо та телебачення. Тільки лозунг змінити (легагалізацію чи щось потібне, що лякає людей на ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ТА СВОЇХ РІДНИХ ВІД СВАВІЛЛЯ ЗЛОЧИНЦІВ) а суспільство саме продовжить думку та запропонує правильний варіант.

Не хочу здатись песимістом, але не бачу чому повинна з'явитись конкуренція та ще й серйозна. Карабіни ми можемо купляти - можемо, а де ж та конкуренція яка б здешевила їх. Бакс то дорогий. А в нас народ такий, що завжди знайде спосіб домовитись, аби бабла з людей витягнути :(

Ніколи не розумів перенесення зброї для самозахисту в сумках, барсетках тощо. так, як сумка це перше на що зазіхне грабіжник. Прикольно погрожувати застосуванням зброї, яка біжить у викраденій сумці перед вами :) Колись переконав товариша у безглуздості ношення травмата в барсетці. Через місяць після придбання ним кабури, на нього напали, банально із заді, після удару по голові вирвали барсетку і накивали п'ятами. Звичайно це не врятувало від нападу та викрадення барсетки, принаймні зброя залишилась, і гемору меньше.

Вчора зайшов у збройовий магазин в районі м. Мінська, думав пару патронів прикупити для полювання, бо запаси закінчились. Оглянувши ціни вирішив дати качкам цього року шанс та вирізав собі рогатку, бо купити качку вийде дешевше ніж підстрелити. Ціни на нарізне взагалі мене шокували. Особливо не зрозуміла ціна на карабіни "АК", яке відношення мають замучені, протерті до дірок , з облупленим лаком карабіни до курсу долара ?! При такій цінові політиці жоден закон про зброю не вирішить питання адекватного захисту, бо придбати її буде не реально, а ще потрібно тренуватись.

цікаво, яка була б популяція їжачків у природі, якби вони не мали голок?

хоплофоби- це по суті комуністи, в найгіршому прояві. Бо - самі бояться брати на себе відповідальність у прийнятті важливих рішень (захист себе та своїх рідних), життя людини розглядають в контексті суспільства, а не особистості, перетворюючи життя людей на статистику. Тут можна використати "церковні слова", якщо врятується хоча б один, значить наші старання не були марними.

Перечитав нині діючу Конституцію, а саме: Розділ II ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Зробив певні висновки:
Так в ст. 27 Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла. – з цього виходить, що я маю необмежені права для захисту життя близьких мені людей, свого життя, свого майна, так як про якісь обмеження не йдеться. Конституція, що являється основним законом і має найвищу юридичну силу надає мені такі права і не обмежує мій вибір у засобах захисту, про жодні межі необхідної оборони, чи необхідності викликати міліцію тут також не згадується. Якщо до моє оселі, чи іншого майна, вриваються не прохані гості (в любий час доби) в любій кількості та якості, я маю право їх відправити на лікування, засоби вибираю на свій розсуд. Тим більше з моральної точки зору - якщо хтось порушує мої права, при цьому попередньо зі мною не узгодивши, я маю беззаперечне право порушити його права не узгоджу чуючи з ним (можу поранити або навіть убити, залежить від ситуації).
Стаття 27. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Стаття 41. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. – цікаво виходить, якщо держава гарантує мені захист життя (про здоров’я не йдеться, бо згідно ст. 27 захищати своє здоров’я це наше право, а не обов’язок держави, тому коли до вас в помешкання вдираються невідомі особи ви повинні запитати, чи вони будуть вас вбивати –тоді викликати міліцію, чи будуть калічити – тут ви вже самі вирішуйте питання) та майна, а мій обов’язок платити податки то в разі не виконання нею своїх обов’язків (м..ти не приїхала вчасно на виклик, чи швидка ..) я маю позиватися на державу до суду, або не платити податки?!
Хто, що думає по даному питанню?

Як казала одна мудра людина: - при любій не зрозумілій ситуації запасайся набоями :)

Зверніть увагу, що міліція про подію отримала інформацію від лікарів. Якби та дівчина чи хлопець мали для свого захисту короткоствольну зброю, то в райвідділ інформація надійшла б з моргу, про не о пізнаний труб грабіжника.

Цілком з вами погоджуюсь. Для того щоб щось коментувати потрібно спочатку розібратись, щоб не мати вигляд "не професіонала", як це "юрист". Норма завжди була, завжди мали право дістати зброю (завжди - на період коли я працював :) )Проблема була в тому, що коли ти це зробиш, твій керівник і система сама тебе спише, щоб не мати клопоту. Вони не розбираються, а звільняють. Тому рядовим співробітникам (рядові - це ті що не мають даху від керівника) краще було самим застрелиться чим дістати зброю і захистити себе чи оточуючих. Коли після академії прийшов на службу мав спір із нач. штабом по питанню попереджувального пострілу, виписки із закону про міліцію його не цікавили. Більш того, після здачі зброї до камери зберігання він перевіряв, чи досилався патрон до патронника (по відбитку на капсулі). І коли на одному з чергувань, в мене виникла ситуація, в якій я був змушений дістати зброю (із закритої кабури за дві секунди) мотивуючи своє рішення ст. 15 прім1, на ранок мені заявили щоб я писав рапорт на звільнення особливо не розбираючись у ситуації. Я так його тоді і не написав, з часом звільнився сам за сімейними обставинами, а його вигнали раніше за фінансові провини. ( охороняли обєкт, і вночі вдерлася група осіб. Ніч темна, туман, освітлення 0, огорожа відсутня, знаки попередження відсутня, зв'язку із відділком немає, до точки зв'язку 20 хвилин пішого ходу ). Такі були керівники. І до прокуратури ходив майже щодня, як на роботу, постійно даючи якісь пояснення. Походу хотіли показник зробити, мудаки.