Великокаліберна булпап-гвинтівка Snipex М75 українського виробництва
Фото з фейсбук-сторінки Костянтина Лєсніка
Харківська компанія «ХАДО» показала зброю власної розробки. Снайперський комплекс великого калібру для наддалеких дистанцій – 12,7-міліметрову гвинтівку з ручним перезаряджанням.
Запевняють, що всі компоненти зброї, включаючи ствол, вироблено самотужки. Існують як мінімум два прототипи цієї гвинтівки – один у совєцькому калібрі 12,7х108, другий – представлений на виставці – у західному калібрі 50 BMG (12,7х99).
Snipex М75
Конструктивно модель нагадує одну з гвинтівок компанії Barrett, а саме 99-ту модель – компактний однозарядний булпап. З іншого боку, тут чимало власних рішень, а саме це і кріплення ствола у трубчатій цівці у районі фіксації сошок і його відкат при пострілі на кілька сантиметрів для зменшення відбою та полегшення екстракції гільзи.
Snipex М75
Представники компанії запевняють, що один з прототипів вже має настріл у кілька тисяч пострілів і що зброя може бути ефективною на дистанції до 4000 м. Остання цифра видається дещо перебільшеною, особливо для тих, хто власноруч пробував стріляти на 2000 метрів і знає, що поправок у чудовому сучасному прицілі Nightforce BEAST, встановленому на харківський розробці, ледве вистачає навіть на цю дистанцію. Та дарма.
Snipex M75 (12.7x108) — далекобійна напівавтоматична гвинтівка
Головне, що роботи у цьому напрямку ведуться і це вже не лише балаканина, а дійсно робочі прототипи нової української зброї.
За матеріалами статті Сергія Черновського
У мене великі сумніви щодо ствола. Те, що він саме виготовлений для гвинтівки, а не з "утьоса" спертий чи ще з якогось дшк. Це по-перше. По-друге, щоб стріляти і попадати з 12,7 на відстанях 3000+ по ростовим одиночним мішеням — ніяких напівавтоматів, ніяких рухомих частин. Ствол жорстко прив'язаний. Ніяких додаткових компенсуючих рухомих частин, зайвих мас зміщення. Все, що стосується набій+ствол+приціл=жорсткість. Компенсація тільки за рахунок дульного гальма та амортизуючого приклада+м'яка накладка на прикладі.
Розробники пішли шляхом зручності пострілу, а не точності. Думають напевно, що придумали щось нове, використавши схему руху зустрічних мас? Так, мабуть, всі інші досить дурні, що не мають цих брязькалець.
Так от ця штука має в собі всі ці непотрібні речі, щоб на практиці стріляти не далі 2500! Маю на увазі постріл по одиночній ростовій фігурі. А в БТР чи інший трактор, так, ним можна поцілити і на 4000 м.
Баррет также имеет движущийся ствол.
тоесть, как минимум - в этой части данная винтовка такая-же
ну и калибр говорит о том, что не пехота является ее основной целью, а легкобронированная техника - является.
для стрельбы по живой силе лучше не 12.7, а например .338
У барета чи макмілана стволи виготовляють за власними патентами саме для снайперських(!) гвинтівок з технологічними допусками що дає менше 0.5 МОА. І варіанти гвинтівок з частковою компенсацією імпульса відкату за рахунок короткого руху ствола мають право на існування. В Україні ніхто не виготовляє таких стволів. Та й менших калібрів теж. Тож це черговий разводняк, збірна солянка для лохів. А коштує, мабуть, як "аналоги".
Іноді "жива сила" вагоміша за броню.
управдомы переквалифицировались с минометов на снайперские винтовки?
А ідіоти як були ними, так і залишились.
Хочеться побачити офіційні мішені відстрілу обох калібрів на відстані хоча б 1500, 3000 ну і звісно 4000 ☺. Три серії по п'ять пострілів на кожну відстань з обов'язковим зазначенням характеристик набою і погодних умов. От тоді і можна буде зрозуміти що воно за термін такий "зброя може бути ефективною на дистанції до 4000 м".
P.S. Під "офіційними", я маю на увазі мішені які були відпрацьовані у присутності відомих стрільців - снайперів і волонтерів, яких у нас не мало.
Автор статьи в упор не заметил того факта, что планка Пикатинни, с установленным на ней прицелом, имеет механизм изменения угла установки, о чём можно было догадаться по одной лишь градуировке на корпусе.
Но, трудно не согласиться с автором в том, что: - "Главное, что работы в этом направлении ведутся и это уже не только болтовня, а действительно рабочие прототипы нового украинского оружия."
Правда, здесь возникает закономерные вопросы: - Почему этим заняты частники, по собственной инициативе? Чем занят Укроборонпром, кроме распила бюджета? Что, вооружение армии, по-прежнему, дело - сугубо волонтёрское?
И, таки-да! Полностью солидарен с словами пана Юрия об официальном подтверждении заявленных характеристик.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати