Мобілізація в Україні триває: як змінилися правила з 1 квітня 2025 року

Ілюстраційне зображення

Указ президента України Володимира Зеленського про загальну мобілізацію діє з 24 лютого 2022 року. В Україні мобілізацію та воєнний стан продовжено до 9 травня 2025 року, і це вже 13-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Що відомо про строки мобілізації в Україні з 1 квітня

Мобілізація в Україні проводиться відповідно до рішення Президента, який визначає її вид, масштаби, порядок і термін. За загальним правилом, термін мобілізації складає три місяці та може бути продовжений на такий же строк. Таким чином, мобілізація завершується або після відповідного рішення Президента, або якщо її термін закінчиться і подальше продовження не буде прийнято.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну парламент 13 разів продовжував мобілізацію:

• з 24 лютого по 25 травня 2022 року;

• з 25 травня по 23 серпня 2022 року;

• з 23 серпня по 21 листопада 2022 року;

• з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року;

• з 19 лютого по 20 травня 2023 року;

• з 20 травня по 18 серпня 2023 року;

• з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;

• з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року;

• з 15 лютого до 13 травня 2024 року;

• з 14 травня до 11 серпня 2024 року;

• з 12 серпня до 9 листопада 2024 року;

• з 10 листопада 2024 року до 8 лютого 2025 року;

• з 8 лютого 2025 року по 9 травня 2025 року.

Цифровізація мобілізації, або що таке Оберіг

Наприкінці грудня 2023 року Міноборони завершило роботу над електронним реєстром військовозобов'язаних Оберіг. Спочатку він мав бути заповнений даними, що зберігаються на папері в ТЦК. Однак дані були неповними, оскільки мільйони чоловіків або не зареєструвалися для проходження військової служби, або не оновили свої дані в ТЦК. Закон, ухвалений Верховною Радою 16 січня 2024 року, дозволив створити єдиний реєстр військовозобов'язаних. Законопроект був направлений на підпис президенту 7 лютого 2024 року.

Формування реєстру передбачило передачу до Міністерства оборони даних про всіх військовозобов'язаних, придатних до військової служби та резервістів віком від 18 до 60 років, взятих з різних державних реєстрів, зокрема податкової служби, МОЗ, МЮ, МВС, ЦВК, Державної міграційної служби та інших відповідних відомств. Для збору даних згода не потрібна. Зібрана інформація зберігатиметься на території України, на відміну від хмарного сервісу на території країни НАТО, хоча закон передбачає останню можливість. Суб'єктами ведення реєстру є Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України. Доступ надали до всіх ТЦК.

Також було створено підреєстр військовослужбовців для автоматичного доступу до статусу учасника бойових дій.

Які права в українців щодо реєстру в Оберіг

Призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:

• отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;

• звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов’язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Демобілізація в Україні

Демобілізація діючих військовослужбовців відкладена на невизначений термін. В Указі Президента про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року сказано, що звільнення в запас відбудеться «тільки після офіційного оголошення в установленому порядку демобілізації». Відповідно до чинного законодавства у воєнний час військовослужбовці підлягають демобілізації по досягненню 60-річного віку за станом здоров’я та рішенням військово-лікарської комісії або за вироком суду. Закон України «Про підготовку та мобілізацію» був прийнятий у 1993 році, коли державні інституції тільки становилися. Численні поправки, внесені після цього, не змогли вирішити багато існуючих проблем.

Вручення повісток для мобілізації: види, зобов’язання та права з 1 квітня

Законодавство України передбачає чотири види повісток, які можуть бути видані українцям-призовникам.

1. Для уточнення облікових даних. Такі повістки вручаються військовозобов'язаним для отримання відомостей про його особу, сімейний стан, місце роботи чи навчання, стан здоров’я та інші дані.

У разі неявки до військового комісаріату за цим порядком передбачена адміністративна відповідальність, тобто штраф.

2. Повістка для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Такий порядок денний передбачає перевірку стану здоров’я громадян на службу. До нього додається карта дослідження та медичного огляду, де після медичного огляду буде вказано, придатний призовник до служби чи ні.

Штраф за неявку.

3. Повістка на військову службу. Під час загальної мобілізації такі повістки не виписують, оскільки в країні немає призову на термінову службу.

Однак у разі поновлення призову за неявку до військового комісаріату за такою повісткою передбачена кримінальна відповідальність.

4. Мобілізаційний наказ. Якщо особа пройшла медичний огляд і визнана придатною до військової служби, їй може бути видано приказ про мобілізацію. У документі йдеться про обов’язок з’явитися на певний призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

У разі неявки передбачена кримінальна відповідальність.

Отримання повістки та візит до військового комісаріату не означає, що призовника одразу відправлять на фронт. Варто пам’ятати, що в армії потрібні не лише люди, здатні фізично знищити ворога, а й інші спеціалісти вузького профілю, зокрема медики, айтішники та механіки.

У повістці зазначаються:

• прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

• найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

• мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

• місце, день і час явки за викликом;

• найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання — для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;

• прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису — для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

• реєстраційний номер повістки;

• роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Отже, якщо повістка має відповідні реквізити, дату і час прибуття та вручена у межах діючого законодавства, явка за повісткою є обов’язковою.

Відстрочка від мобілізації — все що відомо з 1 квітня

Якщо у військовозобов'язаного є підстави для відстрочки, він повинен подати заяву на ім'я голови комісії районного, міського військкомату. Звертатись потрібно до призовного пункту, де ви перебуваєте на військовому обліку.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6−12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

• усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

• опікун особи, визнаної судом недієздатною;

• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

• які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

• члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу;

• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• Голова та інші члени Рахункової палати;

• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;

• дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;

• державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

• інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Бронювання працівників з 1 квітня 2025 року

У липні 2024 року уряд запустив новий механізм бронювання через Дію. Це суттєво скоротило час співробітників на запис на зустріч, але кількість фактичних бронювань швидко зросла в 2−3 рази до 1−1,5 млн осіб (за різними даними).

Нещодавно Кабмін вніс зміни до порядку бронювання військовозобов'язаних. Це стосується обліку мобілізованих працівників, скасування 72-годинної перевірки для держорганів під час бронювання, скорочення критично важливих.

Про те, як працюватимуть нові зміни та що вони означають на практиці, пояснюють експерти Юридичного Гончаренко центру.

Основні зміни прийняті у постанові КМУ від 4 березня. Вони стосуються:

• Швидке анулювання відстрочок. Термін скасування відстрочки для працівників підприємств, установ та організацій зменшили до п’яти днів.

• Врахування мобілізованих працівників. Працівників, яких призвали на службу після 18 травня 2024 року, будуть враховувати до загальної кількості осіб, що підлягають бронюванню.

• Оновлені підходи до розрахунку зарплати. Тепер через перехід на щомісячну звітність середню зарплату підприємства розраховуватимуть за останній календарний місяць, а не квартал.

• Автоматична перевірка зарплат. Верифікація даних відбуватиметься автоматично через електронний обмін інформацією з Пенсійним фондом України.

Працівника можуть забронювати, якщо:

• уточнив облікові дані та перебуває на військовому обліку;

• не перебуває у розшуку;

• його роботодавець внесений до Єдиного переліку критично важливих підприємств;

• відносно його роботодавця коректно підтягуються всі відомості (назва, податковий номер, адреса, рішення про визнання критичним, помітка про відповідність зарплатним критеріям);

• отримує офіційну зарплату розміром не менше 20 000 грн.

Щоб отримати бронювання, працівники мають відповідати всім зазначеним вище критеріям.

* * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ