Українські реформи сприяють зростанню злочинності?

Українські реформи сприяють зростанню злочинності?

Невдовзі починається черговий політичний сезон. Народні обранці мають розглянути кілька законопроектів, спрямованих на подальше просування різних реформ. То саме час згадати, які маємо наслідки реформаторських запроваджень останніх років.

Результатом економічних «реформ» стало падіння ВВП від 2013 року до 2016-го більше ніж удвічі, зменшення доходів населення майже втричі й зниження курсу національної валюти - так само в три рази. До 80% українців, за стандартами ООН, стали бідними, відтак збільшилася кількість злочинів проти власності.

Протистояти правопорушенням була покликана «нова поліція», другі роковини створення якої з пихою та пафосом відзначили нещодавно. Нові очільники «реформованої поліції», готуючись до свята, знайшли десь зниження рівня злочинності за останній рік. Так, за повідомленням першого заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Ярового (від 11 липня 2017 року), за перше півріччя цього року загальна кількість кримінальних злочинів зменшилася на 17% (з 356 тис. до 297 тис. по Україні), кількість розбоїв - на 26%, грабежів - на 32%, хуліганства та крадіжок автотранспорту - на 27%, зґвалтувань - на 36%.

Як би не хотілося, повірити в таке диво важко. Особливо з огляду на те, що від 2013 року статистичну інформацію щодо правопорушень збирає прокуратура, а за її даними, ситуація із злочинністю в Україні є невтішною. Кожен може зазирнути на сайт Генеральної прокуратури і пересвідчитись у цьому. Якщо звести дані Єдиного звіту про кримінальні правопорушення, що регулярно оприлюднюються, за останні п'ять років, то отримаємо таку картину (дивись таблиці).

Зверніть увагу: з 2016 року змінився формат статистичної звітності - замість періоду від початку року до поточного місяця почала враховуватися статистика лише за місяць.

Кількість злочинів

Як можна наочно з'ясувати, з 2013-го до 2015 року (до «реформи поліції») кількість правопорушень дещо зменшувалася, а рівень вручених повідомлень про підозри залишався приблизно той самий. А з 2015-го до 2017 року кількість злочинів зросла більше ніж удвічі, при цьому рівень вручених повідомлень про підозри впав майже у вісім разів!

В ті самі періоди спостерігалась і інша дивна картина: злочини проти власності, злочини у сфері обігу наркотиків, злочини проти безпеки руху залишалися на одному рівні до 2015 року, а потім почали стрімко зростати. Якщо розглядати співвідношення, то найгіршою є ситуація із злочинами з використанням вогнепальної зброї. Їхня кількість від 2013-го до 2017 року збільшилася майже в сім разів!

Беззаперечне лідерство впродовж останніх трьох років тримає сфера безпеки дорожнього руху - кількість правопорушень зросла втричі! І це не дивно. Бо прикладом є робота «нової поліції». Від початку 2017 року співробітники патрульної поліції внаслідок дорожньо-транспортних пригод пошкодили 461 службовий автомобіль.

Найбільше патрульних автомобілів розбили в Києві та Харкові: 150 і 45 відповідно. В Одесі потрощили 36 машин, у Львові - 34, в Дніпрі - 33. Найменшу кількість авт потовкли в Рівному, Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному - по 3. Сума завданих збитків становить близько 6 млн гривень. Враховуючи, що за останні два роки парк управлінь патрульної поліції поповнився 1514 службовими автомобілями, то, отже, лише за сім місяців поточного року пошкоджено практично третину патрульного автопарку!

На другому місті за темпами зростання - злочини проти власності.

На третьому місті - злочини проти авторитету влади. І знову не дивно: влада, яка працює заради зубожіння населення, втрачає свою репутацію.

То де поліція знайшла «зменшення рівня злочинності» - не збагнути. А якщо статистика прокуратури відрізняється від статистики поліції, то ситуація насправді є ще гіршою, бо незрозуміло тоді, яким даним можна довіряти, адже вони мають співпадати чи принаймні вказувати на однакові тенденції. Якщо прокуратура говорить про зростання злочинності, а поліція наполягає на її зменшенні, то жоден українець не може почуватися у безпеці.

Чим довше тривають «реформи», тим глибше падіння економіки та більше зубожіння населення. А чим біднішим стає населення, тим частіші випадки пограбувань, розбійних нападів, шахрайства й крадіжок. Тому можна сміливо стверджувати: саме економічні «реформи», які впроваджуються в життя останні три з половиною роки, і є основним фактором, що сприяє зростанню злочинності. Насамперед кількості злочинів проти власності. Бідні в бідних цуплять останнє. Щоб вижити.

Реформи вдалися?!

Юрій ГАВРИЛЕЧКО,

експерт ГО «Фонд суспільної безпеки»