У Міністерстві оборони все за«Ібіс»

У Міністерстві оборони все за Ібіс

Якщо послухати виступи директора Національного антикорупційного бюро України Ситника та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького, може скластись враження, що дошкульна критика на адресу цих двох установ, яка систематично лунає з телеекранів, не кажучи вже про соціальні мережі – то є підступи корупціонерів, наляканих невтомною діяльністю НАБУ та САП.

У той час як, насправді, НАБУ та САП нищівно критикують за бездіяльність, за те, що не розслідуються навіть очевидні корупційні злочини високопосадовців, а в тих випадках, коли відомство пана Ситника під процесуальним керівництвом відомства пана Холодницького все ж таки реєструє якесь кримінальне провадження, кричущі порушення КПК України зводять нанівець усю доказову базу.

Ба більш того: у разі, якщо в ході розслідування «антикорупціонерами» якогось кримінального провадження з’ясовується, що підозрювані особи причетні до інших корупційних правопорушень, примусити НАБУ провести з’ясування всіх епізодів протиправної діяльності нереально. Злі язики стверджують, що причиною цього є тотальна корумпованість самих «борців з корупцією», які реєструють кримінальні провадження переважно для того, щоби закривати їх на платній основі.

Прикладів тому безліч. Одним з гучних «антикорупційних» скандалів минулого року стало затримання детективами НАБУ заступника міністра оборони України Ігоря Павловського за підозрою в розтраті державних коштів у сумі понад 149 млн грн під час закупівлі палива для потреб оборонного відомства. 11 жовтня 2017 року на пана Павловського вдягнули кайданки, невдовзі йому був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а вже 9 листопада 2017 року Апеляційний суд м. Києва змінив Павловському запобіжний захід на особисту поруку двох військовослужбовців – майора Олександра Порхуна та майора Ігоря Герасименка.

Турбуватись за долю заступника міністра оборони не доводиться: одним з його захисників є відомий борець з корупцією, колишній заступник генпрокурора Віталій Касько – соратник, однодумець і добрий приятель Ситника та Холодницького. Після звільнення з органів прокуратури внаслідок квартирного скандалу (Касько двічі примудрився отримати державне житло, яке приватизував) пан Віталій продовжив боротьбу з корупційними проявами в складі адвокатського об’єднання «Василь Кисіль і партнери», ще одним відомим представником якого є заступник глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов. Тож, враховуючи, що, за версією слідства, у злочинній схемі Павловського фігурує компанія «Трейд Коммодіті», безпосередньо пов’язана з людьми з найближчого оточення Петра Порошенка, можна не сумніватись: кримінальне провадження щодо заступника міністра оборони завершиться пшиком.

Принаймні, коли 26 грудня 2017 року народний депутат Віталій Купрій направив до НАБУ заяву про кримінальне правопорушення, в якій повідомив про ще один факт розкрадання керівництвом Міністерства оборони України разом з компанією «Трейд Коммодіті» 200 млн. грн. за, начебто, поставку 13 тис. тон палива для літаків, Національне антикорупційне бюро України відмовилось навіть реєструвати заяву народного депутата.

Через це народний депутат змушений був вчергове звернутись до Солом’янського районного суду зі скаргою на бездіяльність НАБУ. Можна не сумніватись, що слідчий суддя знову задовольнить цю скаргу, як і попередні 20 скарг Купрія, і знову зобов’яже НАБУ розпочати досудове розслідування. Але точно так можна не сумніватись, що ухвала судді «антикорупціонерами» буде проігнорована – це принципова позиція НАБУ, керівництво якого не тільки демонстративно відмовляється виконувати настанови статті 214 КПК України й вносити в Єдиний реєстр досудових розслідувань заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, але й не виконує ухвали слідчих суддів.

Втім, в історії з затриманням, домашнім арештом і наступним звільненням Павловського на поруки є ще один цікавий нюанс: ані детективи НАБУ, ані прокурори САП вперто не звертають увагу на постать одного з поручителів – Олександра Володимировича Порхуна, який є засновником громадської організації «Асоціація ветеранів та учасників бойових дій «Купол» і який, попри те, що обіймає посаду командира 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, під покровительством заступника міністра оборони Павловського розгорнув бурхливу комерційну діяльність на базі військового містечка №201 в м. Бровари Київської області.

Корупційне птаство

Навесні 2017 року вздовж кільцевої дороги навколо міста Бровари з’явились білборди з рекламою мережі зброярських крамниць, тирів і стрільбищ, що належать Товариству з обмеженою відповідальність «Ібіс». Попри пишномовну назву (ібіс вважався священним птахом у давньоєгипетський міфології), компанія ця відома своїми особливими відносинами з керівництвом Міністерства внутрішніх справ України, завдяки чому ТОВ «Ібіс» разом з пов’язаною компанією «Вектор-С» (обидві вони розташовані в одному й тому ж приміщенні й користуються одними й тими ж номерами телефонів) неодноразово потрапляло в скандали.

За підрахунками Інтернет-видання "Наші гроші", «Ібіс» і «Вектор-С» є найкрупнішими постачальниками набоїв для Національно поліції України та Нацгвардії, при цьому поставки, здебільшого, здійснюються за так званою переговорною процедурою для потреб оборони. При цьому відносини між цими компаніями та Міністерством внутрішніх справ України явно виходять за окреслені законом рамки.

У ході журналістського розслідування, що було оприлюднено "Громадським телебаченням", з’ясувалось, наприклад, що компанія «Ібіс» регулярно на безкоштовній основі передає МВС України зброю іноземного виробництва, яку міністр Аваков у подальшому дарує як нагородну. Зокрема, «Центр обслуговування підрозділів МВС України» безоплатно отримав від ТОВ «ІБІС» з 2015-го по жовтень 2017 року спортивну нарізну вогнепальну зброю в кількості 276 одиниць на суму 3,4 млн. грн.

Озброєна благодійність ІІ Матеріал Володимира Сілякова для Слідства.Інфо

Щоправда, частиною 1 статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що «Державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України». Але де закон і де Аваков?..

Більш того, ТОВ «Ібіс» віддячило міністру внутрішніх справ за плідне комерційне співробітництво не лише подарунками зброї на суму в кілька мільйонів гривень, але й участю ще в одній афері, яку розслідує (точніше – робить вигляд, що розслідує вже півтора роки) Національне антикорупційне бюро України і яку журналісти охрестили оборудкою з рюкзаками Авакова. Для того, щоби спростувати звинувачення НАБУ на адресу сина Авакова, який через наближених підприємців за допомогою заступника міністра внутрішніх справ Чеботаря організував постачання наплічників для Нацгвардії, за перебігом 2 років був поданий позов до Окружного адміністративного суду м.Києва з вимогою скасувати рішення конкурсних торгів.

Позовні вимоги суд визнав безпідставними і цю обставину тепер використовує захист сина міністра на доказ відсутності в його діях, а також діях Чеботаря, складу злочину. Це – стандартний прийом, коли позов подається з метою програти справу заради фіксації в судовому рішенні потрібних позивачеві фактів. Залишилось лише назвати позивача, який за перебігом 2 років звернувся до суду, щоби допомогти витягнути з халепи Авакова-молодшого. Це – Товариство з обмеженою відповідальність «Ібіс».

Керівництва Міністерства оборони України також має дуже специфічну уяву щодо настанов статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» і тому приймає від ТОВ «Ібіс» подарунки у вигляді вогнепальної зброї для нагородження своїх чиновників. Зокрема, саме пістолетом, переданим компанією «Ібіс» в Міноборони як «благодійна допомога», був нагороджений начальник Київського квартирно-експлуатаційного управління Костянтин Діцуленко. А за це Діцуленко опосередковано передав ТОВ «Ібіс» у користування за символічну плату нерухоме майно на території військового містечка №201 в Броварах. Саме тому компанія «Ібіс» і розмістила свої рекламні білборди на кільцевій дорозі навколо цього міста.

Кримінальна подяка

Але ця подяка з боку начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління виявилась з кримінальним душком.

По-перше, договір про оренду нерухомого майна військового містечка був укладений не з ТОВ «Ібіс», а з отією самою громадською організацією «Асоціація ветеранів та учасників бойових дій «Купол», заснованою майором Порхуном, якому суд передав на поруки заступника міністра оборони Павловського. А вже громадська організація Порхуна передала військове майно компанії «Ібіс» у суборенду. «Прокладка» у вигляді громадської організації, яка недавно створена (причому, складається враження, що саме під цю оборудку), знадобилась тому, що орендна плата для асоціації ветеранів та учасників бойових дій була встановлена суто символічною. А якби договір оренди ККЕУ укладало напряму з ТОВ «Ібіс», довелося б співробітникам Міноборони прописувати в угоді реальну ринкову ціну.

Отже, за допомогою довіреної особи заступника міністра оборони Павловського була укладена удавана угода з метою зменшити надходження від оренди військового майна. При цьому цілком логічним виглядає припущення, що частину тих коштів, які не надійшли до бюджету, представники ТОВ «Ібіс» щомісяця «благодійно жертвують» заступнику міністра оборони Павловському, його поручителю Порхуну та начальникові Київського квартирно-експлуатаційного управління Діцуленку.

По-друге, Міноборони через «прокладку» у вигляді громадської організації, заснованої довіреною особою заступника міністра, передало компанії «Ібіс» не просто якусь нікому не потрібну нерухомість на території військового містечка в Броварах, а частину бази олімпійської та паралімпійської підготовки, що використовувалась також для проведення заходів з допризовної та мобілізаційної підготовки відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 квітня 2014 року №1220. Причому, обладнана ця база була коштом Товариства з обмеженою відповідальність «Сапсан-спорт», яке орендувало приміщення на території військового містечка впродовж 18 років, з травня 1999 року, а статус бази олімпійської та паралімпійської підготовки спортивно-стрілецькому комплексу «Сапсан», де донедавна проводились змагання національного та міжнародного рівня зі стрілецьких видів спорту, було надано Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2008 року №576 й підтверджено Постановою Кабміну від 20 вересня 2017 року №734.

Трапилось наступне. 30 травня далекого 1999 року ТОВ «Спасан» уклало договір оренди нерухомого майна з Міністерством оборони України, на підставі якого обладнало на території занедбаного військового містечка №201 у Броварах сучасний спортивно-стрілецький комплекс, визнаний Кабінетом Міністрів України базою олімпійською та паралімпійської підготовки. У серпні 2009 року стороною по договору замість Міноборони стало Київське квартирно-експлуатаційне управління МО України, договір оренди неодноразово продовжувався, черговий раз його дію сторони пролонгували в серпні 2014 року до 17 травня 2017 року.

Як раптом 15 липня 2016 року тимчасовий виконувач обов’язків начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України полковник Галушко надіслав заступнику Міністра оборони України Павловському доповідь, у якій запропонував достроково розірвати договір оренди з ТОВ «Сапсан-Спорт». На доповіді Павловський наклав резолюцію: «Прошу продовжити роботу згідно чинного законодавства». Власне, після цієї резолюції біля військового містечка в Броварах і з’явились білборди з рекламою компанії «Ібіс» – напевно, слово «законність» заступник міністра оборони Павловський розуміє по-своєму. І як тільки 17 травня 2017 року закінчився строк дії договору між ТОВ «Сапсан-Спорт» і Київським квартирно-експлуатаційним управління МО України, Міноборони, всупереч частині 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оголосило, що замість пролонгації договору передає спортивно-стрілецький комплекс «Сапсан», зведений і обладнаний ТОВ «Сапсан-Спорт», громадський організації майора Порхуна, який за кілька місяців по тому взяв на поруки заступника міністра оборони Павловського. А вже ця громадська організація здала чуже майно в суборенду ТОВ «Ібіс».

Напевно, нема навіть сенсу пояснювати, що за подібне беззаконня передбачена кримінальна відповідальність та наводити перелік законів, що були порушені чиновниками Міноборони. Урешті-решт, відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця (а ніяких офіційних заперечень Міноборони так і не висунуло), договір вважається автоматично поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Але який пасаж: заступник міністра оборони за безцінь здає в найом майно військового містечка, яке було суттєво поліпшено за 18 років оренди, з використанням фірми-прокладки (тобто, громадської організації, заснованої довіреною особою цього заступника міністра), при тому, що статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статтею 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» встановлено, що передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі.

У Міністерстві оборони все за Ібіс

Але Національне антикорупційне бюро України на бачить нічого дивного в подібних махінаціях. Втім, можливо в НАБУ відключили Інтернет і тому підлеглі пана Ситника не здатні зайти на сайт компанії «Ібіс» і переконатись, що Олександр Порхун, який виступив поручителем при обранні запобіжного заходу заступникові міністра оборони Ігорю Павловського, є засновником фіктивної фірми, а його псевдо-громадська організація «Купол», якій Павловській здав в оренду спортивно-стрілецький комплекс, облаштований ТОВ «Сапсан-Спорт», не займається ніякою діяльністю. Натомість на території військового містечка №201 хазяйнує виключно ТОВ «Ібіс», яке проводить тут розважальні стрілецькі заходи під назвою «Ibis Glock Cup», на веб-сайті громадської організації «Купол» публікується виключно реклама продукції та послуг компанії «Ібіс», а сам Порхун лише проголошує промови під час відкриття комерційних заходів на території військового містечка №201 та усіляко рекламує ТОВ «Ібіс» у ході їх проведення

І якщо Ситник та Холодницький не усвідомлюють, що це і є та сама корупція на вищих щаблях української влади, заради боротьби з якою були створені їх установи, то їм краще пошукати собі інше місце роботи – яке б відповідало рівню їх правосвідомості й де б вони завдавали меншої шкоди.

Автор: Володимир Бойко