Багатозарядна гвинтівка Еванса із першим у світі шнековим магазином

Гвинтівка Еванса

Одна з найважливіших характеристик стрілецької зброї, що впливає на ефективність її використання на полі бою – це місткість магазину. Від цього параметра залежить час, протягом якого стрілець зможе вести вогонь без перезаряджання.

На сьогодні використовуються безліч варіантів магазинів з підвищеною місткістю. Одним з найбільш цікавих у технічному значенні можна назвати шнековий магазин, в якому патрони подаються за принципом черв'ячної передачі, відомої як «архімедів гвинт».

Гвинтівка Еванса

Шнекові магазини, ємність яких сягає до 100 і більше патронів, через свою форму і габарити, зручніші для перенесення у підсумках і на зброї, ніж класичні барабанні магазини, а проблему маси частково вирішує застосування сучасних пластмас.

Системою зброї, що використовує шнекові магазини, на сьогодні є сімейство пістолетів-кулеметів від компанії Calico. Але найперший шнековий магазин з'явився ще 150 років тому.

Схема з патенту Еванса від 08.12.1868 року

8 грудня 1868 року стоматолог Уорен Р. Еванс зі штату Мен, який захоплювався механікою, отримав перший патент «на поліпшення магазинних гвинтівок».

У вересні 1871 року Еванс отримав свій другий патент на «поліпшення у збройових замках». Разом узяті, ці два патенти дали початок конструкції зброї, яку згодом створив Еванс. Найбільшою відмінністю гвинтівки Еванса від розроблених на той час систем була рекордна місткість магазина – 34 патрона.

Гвинтівка Еванса має роторний магазин у прикладі, в якому патрони розміщені у чотири ряди. Магазин працює за принципом «архімедова гвинта» і має форму закритого рифленого валу, що обертається усередині труби.

Шнековий магазин Еванса у розібраному вигляді

Перезаряджання гвинтівки здійснювалося важелем – скобою. При русі вперед важіль відмикав затвор, витягував і видаляв стріляну гільзу. Водночас із цим провертався ротор магазину і при зворотному русі важеля новий патрон досилався у патронник. Магазин споряджався через отвір у затильнику приклада.

Патрони для своєї гвинтівки Еванс також розробив власноруч. Вони отримали назву .44 Evans, мали гільзу завдовжки 25,4 мм. маса порохового заряду становила 2 г, маса свинцевою кулі – 13 г. При такому співвідношенні початкова швидкість кулі була 255 м/с. За сучасними мірками небагато, але в той час – нормальна початкова швидкість.

Шнековий магазин Еванса

У 1872 році армія США розпочала випробування різних казнозарядних систем вогнепальної зброї, щоб обрати модель для прийняття на озброєння. Гвинтівка Еванса показала неймовірну для того часу скорострільність – 38 пострілів за 19 секунд, без осічок. Але через механічні затримки її зняли з випробувань.

У сім'ї Евансів не лише Уорен виявився обдарованим механіком, його молодший брат, Джордж Франклін, був інженером. Після провалу на армійських випробуваннях, брати Еванс, разом із кількома бізнесменами, організували виробництво гвинтівки для цивільного ринку. Компанія «Evans Repeating Rifle Company» була організована в 1873 році, мала у своєму штаті 25 працівників та на початку 1874 року випустила перші гвинтівки.

Розташування патронів у шнековому магазині Еванса

Гвинтівка Еванса випускалася у трьох модифікаціях: спортивна, військовий мушкет та кавалерійський карабін. Розрізнялися модифікації лише довжиною ствола і незначними особливостями у конструкції. За різними джерелами було випущено, від 12 до 15 тисяч «магазинок дантиста Еванса».

Рушниця системи Еванса здобула популярність як найбільш багатозарядна і скорострільна зброя, яка добре підходить для подорожі, охорони, полювання та спортивної стрільби.

Набираючи обертів, компанія «Evans Rifle Manufacturing Company» створювала великі перешкоди для підприємства Олівера Вінчестера, безпосередньо конкуруючи з його «Вінчестером» моделі 1873. Як наслідок, Вінчестер просто викупив і закрив цю компанію у 1879 році.

Споряджався магазин через отвір у затильнику приклада