В Україні не має реального права на захист приватної власності!

Суд діє за законом. А ось закон треба міняти!

Не одноразово доводилось чути про те, що у Сполучених штатах та інших розвинутих країнах заходу наріжним каменем суспільства є приватна власність та її недоторканність.

До речі, в Штатах це відбулося не одразу, а тільки після внесення поправок до їх славнозвісної Конституції.

Відтоді не раз приходилося чути про те, як захищаючи свою приватну власність, американські ковбої та супергерої дуже хвацько та красиво позбавляли життя багатьох злодіїв, але за це їм нічого не було, навпаки тільки повага пересічних громадян.

А як йдуть справи з захистом приватної власності в Україні?

Практично ніяк – це моя думка.

Студентам-юристам відомий класичний випадок, коли господар від’їжджаючи з квартири залишив у себе в барі у пляшці з-під дорогого коньяку гальмівну рідину на випадок проникнення злодіїв. Злодії таки проникли у квартиру та напилися «коньяку». Господар сів за грати за умисне вбивство, але свою власність він зберіг.

Хто тут правий, господар чи суд? Суд, звичайно, діяв за законом. А ось закон треба міняти! Ми маємо право захищати свою власність усіма законними засобами, у тому числі зі зброєю в руках.

Але які засоби захисту у нас є наразі?

Конституція України: Стаття 30.

Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Стосовно обшуку та огляду є норма, стосовно невідкладних випадків також є норма, а про право на захист – не має!

Стаття 41.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Жодного слова про право на захист своєї власності!

Стаття 55.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Суд захистить вашу власність, а сам господар має право лише на звернення до суду. Хто судився в Україні, той знає як суди захищають!

Цивільний кодекс України: Стаття 386.

Засади захисту права власності

1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Знову через суд! Тобто, спочатку треба визначити особу, яка порушує права на мою власність, а потім звернутися до суду. А як це зробити зі злодіями, що проникають у житло за моєї відсутності? А ні як.

Кримінальний кодекс України: Стаття 36.

Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

На перший погляд, цікава норма, маємо право зі зброєю в руках захищати себе та своє житло. Але п.3 цієї статті усе псує. Перевищення меж необхідної оборони не прописано чітко. А я хочу точно знати, коли я можу стріляти у злодія.

Але більше за все я хочу, щоб злодій знав – я зможу в нього вистрілити у будь-який момент, коли він перетне межу моєї приватної власності без мого дозволу! Отже, не маємо ми реального права на захист своєї приватної власності!

Те, що нам пропонує діюче законодавство України є, по суті, не захистом наших прав, а відновленням раніше порушеного права.

Я особисто пропоную створити робочу групу з членів нашої Асоціації та усіх тих, хто захоче до нас приєднатися, по обговорюванню та підготовці законопроекту «Про захист приватної власності в Україні».