Патронного заводу досі нема. Литва "виручає" патронами
Ілюстративне фото
У понеділок транспортний літак військово-повітряних сил України вивіз з Литви майже мільйон одиниць боєприпасів, які армія Литви більше не використовує.
Вони призначені для Збройних сил України (ЗСУ). Загальна вартість вантажу - 255 тисяч євро.
Ці боєприпаси підходять для легкої стрілецької зброї радянського виробництва - автоматів, кулеметів.
Рішення про передачу боєприпасів уряд Литви ухвалив ще на початку лютого. Крім того, наголошується, що Литва і раніше передавала Україні набої і деякі елементи озброєнь.
Вперше такий вантаж був доставлений в Україну в 2014 році, коли Росія окупувала Крим. За останні 5 років Литва виділила Україні допомоги на кілька мільйонів євро.
Цікаво, звідки пішла ця легенда, що в Україні повинен бути патронний завод? Хтось хоче нову годівничку чи просто попіаритись на популізмі?
Ну ніхто ж не агітує за завод з виробництва телефонів чи винищувачів! Це елементарно може бути не вигідно.
До того ж є Форт МВС з пістолетними патронами. Так що формально щось є.
Ну да, кормушку... Гораздо выгоднее покупать за границей, кормить экспортеров, таможню, органы сертификации и т.д. Не говоря уже о том, что в случае войны патроны можно закупать по тройной/десятерной цене, конечно если их нам продадут, это же какие откаты можно попилить !! Не знаю каким вы боком к оружейному сообществу, но ваши слова попахивают в лучшем случае хоплофобством.
Друзі, спробуйте оцінити інформацію без емоцій.
Той факт, що заводу немає, скоріше свідчить про те, що це невигідно.
Чим китайський патрон гірший від китайського телефону?
Патрони - це такий самий товар як і інші. Наприклад, якщо Ви хочете їсти хліб, то не купуєте землю з трактором і комбайном, не будуєте млин і піч і т.д. Чому? тому що Ваш особистий попит занадто малий для того, щоб було вигідно використовувати ці технології в масштабі однієї людини. Приватний ринок патронів в Україні дуже малий, армія і силовики теж майже не стріляють, тому що з бюджету виділяють дуже мало грошей (пенсіонерів і отримувачів субсидій більше як виборців - вони в пріоритеті).
Світовий ринок патронів дуже конкурентний, це - не засоби масового ураження. Навіть найгірші диктатори і терористи під найсерйознішими санкціями мають чим стріляти. А в України багато друзів, тому аргумент про десятерну ціну і блокаду - необгрунтований.
На мою думку, на будівництві і обслуговуванні державного заводу можна вкрасти значно більше, ніж на закупці патронів, оскільки патрон - досить стандартизована річ, на яку легко порівняти ціну закупки з тим, що пропонують на ринку, а от з промисловим обладнанням і сировиною відкати так просто не побачиш.
Коротше кажучи, давайте не створювати з мімімішних ідей секту, а просто рахувати. Якщо у вашому бізнес-плані EBITDA зашкалює - будуйте завод на здоров"я :)
Не нужно подходить к патронам и "стрелковке" вообще, как - к "товару", такому же, как - чипсы и "пепси-кола"!...В своё время, именно такой подход "гениальных маркетологов", едва не угробил - всю "стрелковую" отрасль США! (Последствия, "выдыхаются" - по сию пору!)...
Вы, совершенно не учитываете тот факт, что на торговлю оружием и патронами, со странами, ведущими боевые действия, имеются - жёсткие законодательные ограничения и запреты, придуманные безголовыми "голубями"!...(Вспомните последние скандалы, связанные с "Неклер и Кох", и то, почему их продукцию, для украинской полиции, пришлось закупать у Турции, а не - напрямую!)...
Кроме того: Цены на оборудование (патронные линии) - отслеживаются - без проблем!...
Стовідсотково! Патрони - це не чіпси і Пепсі-кола, а еквівалент хлібу, бензину і мила, тим паче, у воюючій країні.
Пане Андрію! Дуже ціную Вашу думку як фахівця. А як Ви вважаєте, потрібен в Україні власний завод набоїв, чи можна обійтись купованими?
Я не Андрей, но скажу - НУЖЕН! Потому что надо иметь свое производство - для армии, полиции, нацгвардии... Закупать за границей не всегда бывает возможно из-за т.н. "голубей", которые всячески стараются ограничить торговлю оружием и боеприпасами с воюющими странами. Вспомните хотя бы покупку автоматов в Турции... Да не только это...При желании еще можно кучу эпизодов накопать...
Я не Андрей, но скажу - НУЖЕН! Потому что надо иметь свое производство - для армии, полиции, нацгвардии... Закупать за границей не всегда бывает возможно из-за т.н. "голубей", которые всячески стараются ограничить торговлю оружием и боеприпасами с воюющими странами. Вспомните хотя бы покупку автоматов в Турции... Да не только это...При желании еще можно кучу эпизодов накопать...
Я не Андрей, но скажу - НУЖЕН! Потому что надо иметь свое производство - для армии, полиции, нацгвардии... Закупать за границей не всегда бывает возможно из-за т.н. "голубей", которые всячески стараются ограничить торговлю оружием и боеприпасами с воюющими странами. Вспомните хотя бы покупку автоматов в Турции... Да не только это...При желании еще можно кучу эпизодов накопать...
Дякую за відповідь, пане Вікторе. Я також притримуюсь такої думки. Тим більше, як свідчить історичний досвід, у тяжку хвилину навіть найвірніші друзі можуть зрадити. Ті, які мали би постачати набої.
ане Дмитро, дуже дякую, що вважаєте мене фахівцем! Моя думка - звичайно ж, потрібен! Це навіть не повинно піддаватися сумніву.
По-перше, це запорука обороноздатності, незалежності боєпостачання на випадок тліючого затяжного конфлікту. Гарантія того, що у разі оголошення нам санкцій, патрони будуть. Сумна історія Родезії свідчить, як можна втратити державу, вигравши війну, але не маючи внутрішнього воєнного виробництва, покладаючись лише не закупівлі.
По-друге, набої можна експортувати, і це буде стабільно прибуткова стаття національної економіки. Продавати треба готову техніку, зброю і боєприпаси, а не сировину і робочу силу, як зараз.
Думаю, в цьому питанні треба брати приклад зі Швейцарії, у свій час генерал Анрі Гізан виписав оборонну стратегію настільки досконалу, що вона актуальна і зараз, і для України.
Тобто, пане Дмитро.
блин.... Из-за глюка получилось 3 коммента...
Админы, приберите, плс, 2 из них...
В сучасному світі зброя є засобом виживання. Питання зброї - це питання безпеки, а не прибутку. Наприклад, Швеція чи Чеська республіка з населенням близько 10млн. кожна не переймаються обсягами національного ринку зброї. Назви Saab або Czeska Zbrojowka відомі багатьом. А в Україні вже були "міністри оборони", котрі переймалися не обороноздатністю, а прибутками від армії. Наслідки такого підходу ми зараз і розгрібаємо. Хоча й прибуток від зброї можливий, коли її виробництвом опікуватимуться фахівці, а не злодії.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати