Сім видів брехні про бойові мистецтва

Сім видів брехні про бойові мистецтва

У будь-якій сфері людської діяльності знайдуться люди, що схильні до перебільшення, прикрашання та відвертої брехні. У бойових мистецтвах - це вже окремий жанр, так би мовити, «міфи, зведені в канон».

Поїхали.

Брехня номер 1. Сила, вага і зріст не мають значення!

Ну, читали ж в рекламі - «наша система розрахована на кожного! Навіть тендітна дівчина або немічний старий легко переможе кого завгодно за допомогою наших прийомів! »

Брехня. Ньютонову фізику ніхто не відміняв. Бійка - це взаємодія двох (або більше) тіл, що наділені масою та швидкістю. Прийоми допомагають нівелювати різницю в масі та силі, але не скасовують їх.

Людина важка, сильна, витривала, швидка та спритна легко переможе слабку, легку та незграбну.

Для того, щоб техніка перевершила силу і вагу - різниця в рівні майстерності повинна бути значною (наприклад: досвідчений дзюдоїст проти п'яного дебіла). Якщо рівень техніки приблизно однаковий - переможе більш важкий та сильний. Вагові категорії в спорті є не просто так.

Тому значну частину тренувань з рукопашного бою займає ОФП і СФП.

(Nota bene: зброя, звичайно, здатна компенсувати різницю в масогабаритних характеристиках - але не на сто відсотків!)

Брехня номер 2. Наша школа давня, а тому справжня.

Більшість «древніх» бойових мистецтв виникли в другій половині двадцятого століття. Реальний родовід можна відстежити в лічених школах і то, лише до 19 століття.
Це не добре, але і не погано. Адже створюючи школу, прибрехати про древні корені не вважалось чимось поганим.

Більш того, якщо прийом описаний в стародавньому манускрипті, це ще не означає, що це хороший прийом. Шахраї та шарлатани були в усі часи. Коли-небудь і та гора макулатури, що лежить зараз на полицях книжкових магазинів «книги з бойових мистецтв», теж стане старою від часу.

Але стара макулатура - все одно макулатура.

Брехня номер 3. Нашим бойовим мистецтвом займаються мільйони людей, а це показник його ефективності.

Ні.

Мільйони лемінгів теж можуть помилятись. І мух.

Брехня номер 4. Вивчаючи формальні комплекси, можна навчитись битися.

Ката (таолу, тулі, пхумсе і т.д.) - це гарні вправи для розвитку координації, дихання та пам'яті. Багато ізометричного навантаження, суворих виразів обличчя, ідеомоторного тренування.

А ще ката - це вкрай неефективний спосіб документувати прийоми і комбінації в епоху відсутності фото- і відеотехніки.

Щоб навчитися битися, треба битися. А ката - це красиво.

Брехня номер 5. Якщо займатись досить довго, можна стати непереможним Майстром.

Непереможних не існує.

Будь-якого Майстра може зарізати наркоман в підворітні. В спину. Раптово.

Такі справи.

Брехня номер 6. Майстер бойових мистецтв - завжди мудрий і може бути наставником в житті учнів.

Один з найбільш гидких видів брехні. Якщо чувак вміє битися - це ще не означає, що він розуміється в житті краще за тебе. Якщо тобі необхідний ментор, коуч, радник - на хєра шукати його в спортзалі?

Тренер може бути як мудрим, так і повним дурнем. Інтелект та життєвий досвід ніяк не корелюють зі здатністю набити комусь морду.

Як результат цієї брехні - ореол величі навколо особи тренера і безліч сектоподібних клубів.

Найстрашніше - коли дебілові-тренеру з непомірним ЧСВ батьки віддають дітей, а той розпочинає влаштовувати Шаолінь з поклонами до землі, биттям палицями і стійкою на кулаках.

Брехня номер 7. Всі бойові мистецтва гарні для самооборони, якщо займатися ними досить довго.

Ні. Є відверто неробочі системи, «вигадані з голови». Які ніколи не працювали і працювати не будуть.

Є застарілі системи, розроблені для неіснуючих нині реалій та видів зброї (боротьба в обладунках, стрільба з лука).

Є «красиві» різновиди театрального сценічного бою, які ближчі до акробатичним танців, ніж до мордобою.

І навіть якщо говорити про «прикладні», «контактні» єдиноборства - бокс, боротьба, муай-тай, кекушін, дзюдо, БДР, крав-мага - їх також для самооборони недостатньо.

Тому що самооборона не зводиться до навичок рукопашного бою. Потрібна ще алертність, ситуативна готовність, аналіз загроз, навички деескалації та ухилення, зброя і спецзасоби.

Коли на тебе біжать троє з арматурою, головне запитання не «яким бойовим мистецтвом ти займався», а «як ти взагалі потрапив в таку ситуацію»?

Самооборона - це комплекс заходів по уникненню ситуацій, де довелося б застосовувати навички рукопашного (або будь-якого іншого - ножового, вогнепального, газобалонного) бою.

Тому спортивні єдиноборства і бойові мистецтва - це вкрай важливі, але не єдині елементи самооборони.

Одного чорного пояса на вулиці мало.

Тренуйтеся - життя бентежне!