Проблемний Калашніков: на що нарікали радянські солдати

| Силові структури, Гвинтівки | Автор: Web admin

У багатьох людей, автомат Калашникова закріпився у свідомості як зброя «виключно надійна, проста і дуже ефективна».

Варто сказати, що, за великим рахунком, популярність АК обумовлена ​​не стільки їхніми бойовими якостями скільки тим, що Радянський Союз, підтримуючи різні тоталітарні, а іноді й відверто терористичні режими, постачав їх зброєю фактично безкоштовно, в борг або за символічну ціну (іноді навіть по бартеру, за фініки або в’ялені банани).

Тому, зовсім не дивно, що «безкоштовні» автомати Калашникова розбирали з більшою охотою ніж аналогічну Західну зброю за яку, в більшості випадків, потрібно було платити «дзвінкою монетою». Саме завдяки цьому СРСР буквально завалив своєю зброєю, і автоматами Калашнікова зокрема, весь світ.

Однак, при усій своїй «мегапопулярності», автомат Калашнікова все ж ніколи не був найкращим в світі, так, він дуже надійний і дешевий, але далеко не найкращий.

Скарги солдатів на автомат Калашнікова АК-74

Сьогодні ми поговоримо про те які недоліки цього автомата викликали найбільшу кількість нарікань радянських солдатів, котрі воювали в Афганістані.

Відразу варто обмовитися, що, можливо, комусь ці претензії можуть здатися досить суб’єктивними або навіть спірними, але, як то кажуть-з пісні слів не викинеш.

Найбільше радянських солдатів, що пройшли Афганістан, бентежило в автоматі Калашнікова три речі: магазин, скоба спускового гачка і прицільні пристосування.

У магазині радянських солдатів найбільше бентежив його колір. Справа в тому, що магазини АК-74 робилися з технічного пластику – бакеліта, який мав характерний помаранчевий колір.

Солдати були переконані, що яскраві магазини демаскують стрілка під час бойових дій.

Крім того, опинившись на сонці бакелітові магазини дуже сильно «смажили» патрони в результаті чого останні періодично приходили в непридатність (досить спірне твердження, але знову таки, така думка все ж була).

Цікаво, що з металевими магазинами і сучасними пластиковими такої проблеми не спостерігається.

Не подобалася радянським солдатам і скоба, що прикривала спусковий гачок. Правда, варто відзначити, що дана претензія від солдатів різних армій виходить на адресу майже всіх штурмових гвинтівок і автоматів, коли мова заходить про експлуатацію останніх в зимовий умовах. Все тому, що не дуже велика скоба не дозволяє комфортно просовувати палець в рукавичці.

Нарешті, радянські солдати в Афганістані постійно скаржилися на те, що на штатних АК-74 була відсутня можливість установки оптичних або нічних прицілів. Звичайно ж були модифікації АКМН2 (АКМСН2), АК74Н2 (АКС74Н2), які мали кріплення під оптику, але вони були на озброєнні виключно спецназу.

У числі недоліків відзначалася так само низька влучність автомата Калашникова, недостатня бронепробиваємість (мається на увазі автомати під патрон 5,45х39) і схильність кулі до рикошету навіть при зустрічі з незначними перешкодами.

Описувалися випадки, коли кулі АК-74 рикошетили навіть від шибок! Що, можна сказати, відродило популярність старих АКМ в калібрі 7,62 мм.

Радянська інтервенція в Афганістан

Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан — збройний конфлікт за участю Радянського Союзу на території Афганистану. Розпочалася у грудні 1979 році і тривала до 15 лютого 1989 року.

Рішення про введення радянських військ в Афганістан було прийняте на підмосковній дачі Брежнєва Сусловим, Андроповим, Устиновим, Громико. Фатальне рішення було ухвалено неповним складом політбюро. На той час Брежнєву виповнилось 73 роки, Суслову — 77, Андропову — 65, Устинову — 71, Громико — 70.

25 грудня 1979 року так званий «обмежений контингент радянських військ» висадився в Афганістані на летовищах Кабула, Баграма і Кандагара. Приводом для вторгнення стало бажання тогочасного керівництва Кремля змінити очільника Афганістану – Аміна. Це поглибило протистояння всередині країни, яке переросло в громадянську війну, що триває досі.

Участь громадян Радянського Союзу у війні в Афганістані замовчувалася комуністичною владою. Про це відкрито ніде не говорили, але приховати загибель солдатів строкової служби у далекій країні було неможливо. На похорони молодих хлопців, яких привозили на батьківщину у запаяних цинкових трунах, приходило багато людей.

Ті, хто повернувся після «служби в Афганістані» додому, хоч і підписували документи «про нерозголошення», однак з часом почали розповідати де вони були і що там довелося пережити. У народі їх назвали «афганцями», а радянська влада – «воїнами-інтернаціоналістами».

Через радянсько-афганську війну пройшло біля 620 000 військовослужбовців. Унаслідок цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СРСР) близько 1,5 млн або 10 % з числа тодішнього населення Афганістану. За уточненими даними, всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік, КДБ — 576 чоловік, МВС — 28 чоловік загиблими і зниклими безвісти. Поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців.

Пам'ятник “афганцям”, м. Київ, УкраїнаПам'ятник “афганцям”, м. Київ, Україна

За етнічним походженням, із «обмеженого контингенту радянських військ» в Афганістані найбільше загинуло росіян, українців та узбеків.

Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

Попри те, що Україна визнала цю війну Радянського Союзу агресією проти Афганістану, вояки-українці, котрі брали в ній участь, все одно прирівняні до учасників бойових дій — «особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини» — та користуються відповідними державними пільгами, а пам’ятники учасникам війни в Середній Азії не підпали до пунктів Закону про декомунізацію.

Web admin Автор: Web admin10463,8 Переглядів: 1476 , Коментарів: 39 - 5 +
1,0 1 -1 5
Коментарів (39)

  • 02.06.2021 23:25
    #
    - 2 +

    Из описанных в статье недостатков АК реальным является лишь один - отсутствие базы для крепления оптики на части АКМ/АК-74. В принципе, боковое крепление легко устанавливается на оружие в условиях мастерской, поэтому проблема легко решаема. На западных образцах 70-х далеко не везде была база под оптику, но об этом автор статьи почему то умолчал. Открытый прицел АК достаточно неплохо работает и охренительно надёжен, а вот диоптр легко может забиться грязью до состояния полной неработоспособности.
    Что касается низкой кучности АК-74, то это тоже полный бред. Как раз переход на калибр 5.45 позволил приблизить кучность стрельбы из АК к западным аналогам. По кучности очередями АК-74 немного даже превосходит М-16, т.к. импульс отдачи у нашего патрона меньше. Вообще, кучность стрельбы больше зависит от качества боеприпасов, но советские химики попросту не могли создать порох со стабильными характеристиками горения. Бронепробиваемость пуль 5.45 даже выше, чем у 7.62*39, особенно с сердечником из карбида вольфрама.
    Что касается реальных недостатков АК, то их не так много - неудобный предохранитель тут на первом месте, а затем идут уже отсутствие затворной задержки и не самая удобная фурнитура

    • 05.06.2021 17:20
      #
      - 2 +

      База під "оптику" була майже на всіх (крім FAL) зразках зброї NATO - це була умова конкурсу. І основне призначення цієї бази не оптичний приціл, а інфрачервоний. Після 1945-го року і успішного використання "Вампірів" стала очевидною потреба в нічниках. Тільки на AR10 i G3 через їхню конструктивну точність передбачалося ставити саме оптичний, як основний "обвіс". В АК, до речі, первинне призначення планки під "оптику" - саме для НСПУ і подібних.
      Забивання прицілу брудом - проблема надумана. За час роботи в різних конторах і в різних локаціях були в мене АК (усілякі), M4, M16, FAL, G3, ARX - жодного разу проблеми з айронсайтами не виникало. Забиваються, що цілик, що діоптр однаково легко, але діоптр набагато легше продути - бо він ближче до обличчя. А от цілик на АК зимою в рукавицях прочистити довше. Переваги діоптру очевидні, на всій нормальній бойовій зброї давно лише діоптри.
      Реальною проблемою те, що із сучасних автоматів якраз АК має найнижчу надійність. Клинить від найменшого бруду. На рівні FAL. Але у FAL ергономіка на голову вища. Причина - систему закривання затвору АК здерли з "Гаранду", майже один в один. Глухий копірний виріз затворної рами із малим плечем важеля + відкриті, доступні для бруду механізми + трохи піску в ствольну коробку = АК стає однозарядним (у кращому разі).

    • 05.06.2021 17:21
      #
      - 3 +

      Про кучність М16 чергами посміявся :). Звідки така інформація, Ви самі з неї стріляли чергами?
      В мене розсіювання на 50 м чергами по три постріли були такими:
      М4 - 38-41см, G3A7 - 47-50см, M14 - 88-93см, FAL 50.00 - 69-72см, АК-47 (фрезерований) - 52-55см, АКM - 56-58см, АК-74 - 52-54см.
      І, взагалі, прицільно стріляти чергами далі 30-50 метрів немає сенсу з жодного автомата.
      Кучність стрільби залежить, в першу чергу, від довжини і жорсткості ствола (чим коротший і жорсткіший, тим краще), відношення імпульсу кулі до маси зброї (чим менше, тим краще), компоновки (лінійна - найкраща) і амплітуди роботи рухомих частин (чим менша, тим краще).
      Для стрільби до 350-400 метрів характеристики радянського пороху і патронів цілком прийнятні, а далі з відкритого прицілу по головній цілі все одно ніхто гарантовано не попаде.

    • не соглашусь.

      Пуля 5, 45 недостаточно стабилизирована по продольной оси, отсюда и склонность к рекошету. Я не говорю, что она рикошетит от веток, но склонность к ришошету у нее гораздо выше, чем у 5,56.

      Пробиваемость пули калибра 5,45 ПС значительно выше, чем у 7,62 ПС. Но у короткой семерки номенклатура боеприпасов гораздо выше, сделовательно, больший спектр задач можно выполнить. Да и у 7,62 останавливающая способность выше. С другой стороны, на вес БК короткой семерки можно взять в два раза больше патронов пятерки. В целом, пятерку и короткую семерку сравнивать не корректно, это разные калибры под разные задачи.

      Сердеченики из карбида вольфрама на пятерку, скорее фальклер, чем реально используемые. Максимум, что было это 7Н10 и его аналог луганский ПП. Если не ошибаюсь, с карбидовыми сердечниками производили в эрэфии уже после 1992 года.

      По поводу импульса отдачи, совершенно не согласен. Все дело в конструкции. Не буду описывать нюансы. Просто простреляйте очередями из ар-ки и из любого калибра АК. Сами все поймете.

      Из недостатков АК и патрона к нему называлось: -герметизирующий лак с дульца гильзы забивал газовую камеру, в следствие чего автоматика не работала.
      -Этот же лак с донца гильзы забивал зеркальный зазор, и затвор не закрывался.
      -Дешовый и химически агрессивный порох подъедал дульный срез под хромом, геометрия пульного выхода нарушаестся и пуля летит куда хочешь.
      -Нормально почистить АК можно только из кёрхера. Конструкция ствольной коробки не позволяет его обслужить так, как положено.
      -лакированные гильзы патронов прикепают в патроннике. Не всегда их можно выбить без лишних телодвижений.
      -биметаллическая оболочка пули приводит к повышенному износу ствола. Даже не смотря на хром. В свою очередь хром трескается, химически агрессивний порох тупо уничтожает ствол через трещины в хроме.

      Еще из реальных недостатков АК, я могу назвать кривую резьбу под ДТК. Он становится туда нормально. Но не редко, кроме него ничего прикрутить нельзя. Тот же ПБС становится криво и пуля цепляет потроха прибора. Устройстава газоотвода не редко не паравильно запресовано на ствол, в следствие чего в стволе наблюдается переменный диаметр, что прямо влияет на баллистику пули и на ресурс ствола.

      По диоптру..... вы наверное никогда диоптром не пользовались, раз такое пишите.

      • 08.06.2021 16:07
        #
        - 0 +

        Дякую, що навели ці факти. Я їх спеціально не вказував, бо криві різьби і відвертий брак - це вже відсутність виробничої культури, а не дефект конструкції. Але це дуже наочно показує ставлення до кінцевого користувача - солдата.
        Щодо якості патронів і забивання лаком також не згадував, бо в реальному бою стільки не настріляеш, щоб ці ефекти проявились. Але вони, звісно, є а АК і відсутні в AR.
        По стрільбі чергами - через великий імпульс затворної рами автомати "ковбасить" при стрільбі сильніше (на 03:51) www.youtube.com
        ніж FAL під потужніший патрон (на 04:57) www.youtube.com
        А з М16 взагалі немає чого порівнювати (на 07:03) www.youtube.com

  • 03.06.2021 07:32
    #
    - 5 +

    В 81 году служа в СА мне попался документ ДС (для служебного пользования) в нем описывались сравнительные характеристи АК - 74 и М-16 запомнилось то, что АК был в два раза хуже по тактико-техническим характеристикам по сравнению с М-16, но стоил в 4 раза дешевле, был значительно прост в обращении, что позволяло освоить его даже "Васе - трактористу", а в условиях войны это имеет решающее значение.

    • 03.06.2021 23:45
      #
      - 0 +

      В 81-м году АК-74 могли сравнить только с М16А1 времен Вьетнама. Скажем, это далеко не самая надёжная винтовка своего времени. Тогда ещё использовались патроны с пулей М193, не имевшей стального сердечника. Советский боеприпас 7Н6 изначально проектировался в качестве ответа американцам, поэтому не уступал М193 в эффективности по мясу, но имел гораздо лучше пробитие. Кучность огня у обоих винтовок +- одинаковая, но калаш значительно выносливее. У М16 эргономика получше будет, можно стрелять винтовочными гранатами, но это не перекрывает ее недостатков. К тому же, М16А1 оснащались крайне дерьмовым алюминиевым магазином на 20 патронов, в которой не рекомендовали заряжать больше 18-19 штук

      • 04.06.2021 07:32
        #
        - 3 +

        Из личного опыта скажу автомат создавал за счет скорострельности высокую плотность огня, был легок в обслуживании и прост (чем проще вещь тем она надежней) в изготовлении, что в конечном итоге и позволило наштамповать их в таких количествах. Задача автомата создать достаточную плотность огня (для точной стрельбы служат снайперские винтовки) с чем АК-74 вполне справлялся. В остальном он и близко не стоял с М-16. М -16 модефицировалась, АК практически не изменился. Калашникову небыло, что модефицировать? или он его не изобритал, а лишь скопировал немецкий образец Штурмгевера, слегка видоизменил и получил тот самый АК-47. Вопрос остается открытым.

        • 04.06.2021 08:02
          #
          - 0 +

          И снова мне твердят о том, что АК - это копия германского STG-44. У них общего только использование газоотвода с длинным ходом газового поршня, широкое использование штамповки при производстве и применение промежуточного патрона. В остальном эти винтовки совершенно разные - разные прицелы, разный способ разборки и сборки, разная схема запирания ствола - у STG-44 перекосом затвора. Опытный АК-46 был похож на STG-44 тем, что использовал отделяемый на шарнире блок УСМ. Патрон 7.62х39 действительно был создан в качестве аналога 7.92x33 Kurz, но чуть превосходит последний по энергии и баллистике.
          Если Хуго Шмайссер и помогал в создании АК, то эта помощь, скорее всего, заключалась в налаживании производства. Первые АК имели фрезерованные ствольные коробки, потому как технические возможности промышленности не позволяли делать штамповку требуемого качества.
          Сравнивать современные версии AR-15 и АК-74 НЕТ смысла - это оружие разных эпох и разных концепций. АРка имеет модульную конструкцию, поэтому и возможности ее тюнинга гораздо выше, а на АК можно заменить разве что фурнитуру и магазин для улучшения эргономики

          • 04.06.2021 20:51
            #
            - 4 +

            Хуго Шмайссер изобретатель, а не производственник, он изобретал, а производство налаживали инженера – производственники. Так что версия, что Хуго Шмайссер помогал в налаживании производства придумана фанатиками автомата Калашникова и не выдерживает ни какой критики. Она придумана, что бы оправдать присутствие Хуго Шмайссера. Гениальный Калашников за свою долгую жизнь, так и не смог ничего кардинально нового изобрести. Если вы посмотрите на оружие изобретенное в СССР, то увидите, что до его появление нечто подобное появлялось за рубежом ППШ - SUOMI и так далее. Ведь так хочется хоть, чем - то гордится вот и придумываем мифы. У АК два неоспоримых преимущества; Первое - он технологичен (дешев в производстве и не требует высокоточного оборудование, что и позволило наладить его производство в странах третьего мира), плюс СССР давало лицензию на его производство все врагам империализма именно поэтому он является самым массовым оружием в мире, второе – он прост в обращении (повторюсь, его может освоить даже «Вася – тракторист»). В случаи войны именно эти два факта будут иметь решающее значение. В остальном все его преимущества весьма сомнительны.

            • 04.06.2021 21:45
              #
              - 0 +

              У Калашникова были ещё разработки, кроме АК. Еще во время войны им был представлен пистолет пулемет, а параллельно с разработкой автомата был создан самозарядный карабин в 1948 году. Карабин получился удачным, но в серию пошел СКС-45.
              Кстати, Юджин Стоунер тоже самоучка, как и Михаил Тимофеевич. Почему то никто не ставит под сомнение авторство американских разработок. Если бы Хуго Шмайссер действительно был создателем АК, то разработку, скорее всего, приписали бы именитым Дегтяреву, Симонову или Токареву, а не малоизвестному на тот момент Калашникову. Ясное дело, что Калашникову помогали, но в одиночку отработать все узлы и технологию производства крайне сложно.

              • 05.06.2021 06:57
                #
                - 2 +

                Я не утверждал, что АК разработал Хуго Шмайссер, я утверждаю, что за основу АК была взята разработка Хуго Шмайссера Штурмгевер и он помогал доводить до ума АК. По сведения очевидцев Дегтярев, Симонов и Токарев отказались работать с Хуго Шмайссером. Они уже считали себя маститыми оружейниками и принемать советы от "фашиста" не хотели. Для тех кто считает Калашникова оружейным "Богом" никакие факты не очевидны, поэтому дальнейшая полемика на эту тему беспреспективна.

                • Блин, да вы хоть штурмгевер в руках держали? Я уже не говорю про "разобрать и изучить устройство". Это совершенно разные платформы! Арка и та ближе к штурмгеверу!

              • 05.06.2021 17:29
                #
                - 1 +

                Вклад німців був дуже великий - креслення, проектування, досвід - цього в Cоюзі не було, ні якісно, ні кількісно в достатньому обсязі.
                АК напряму Шмайсер не розробляв. Надто вже "не німецький почерк". Проектували б його німці "з нуля" - було би щось типу FG42 або G3, значно краще, одним словом.
                Щодо приписування винаходів. Токарєв на таке би не погодився, він завжди відмовлявся від запозичення у конкурентів. Навпаки, здирали у нього. Та й на момент розробки АК він уже відходив від справ. Симонова не дуже любили через характер і манери. СКС і ПТРС, до речі, також придумав не він. Дегтярьов на той час розробкою уже не займався, оскільки хворів і у 1949 році помер.
                Калашников був молодий, перспективний, скромний (тоді), "слухався старших", розбирався у техніці (відносно), без амбіцій "всезнайки", коротше, найбільш компромісною фігурою. Тому на нього і "записали" винахід.

          • 05.06.2021 17:27
            #
            - 1 +

            Звісно ж, напряму штурмгвер не копіювали. Бо промисловість не змогла б осилити. "Команда Калашникова" копіювала із усього потроху, те, що нормально на той момент працювало і що могли повторити. Із STG-44 скатали ідею, дизайн, компоновку і патрон. Затворну механіку майже повністю здерли у Гаранда (протирозклинювач), тому Калаш і вийшов такий ненадійний при забрудненні. Запобіжник - у Remington Model 8, зі значним спрощенням, що погіршило конструкцію. УСМ із патентів Браунінга і Холека (ZH-29). Газовий вузол - у Сева і Шмайсера. І так далі. Якби АК повністю проектували німці, то ця зброя вийшла би значно надійніша - як СЕТМЕ.
            Порівнювати AR-15 і АК-74 є сенс завжди і, особливо, зараз, коли у нас на носі переозброєння. Це прямі конкуренти, родом із 1950-х. Тюнінг - фігня, непотрібна опція для армії. Лише для спорту. Модульність для армії взагалі не є вагомою перевагою. Але і без неї Арка виносить Калаш в одні ворота по всіх параметрах, якщо Калаш куплений не по демпінгу або дармовий.

        • 04.06.2021 18:29
          #
          - 3 +

          Всем считающим АК копией STG-44 рекомендую сравнить схему разборки и сборки оного STG и, допустим, AR-15. Можно ещё на FN FAL посмотреть.
          Для ленивых- возвратная пружина в прикладе, ствольная коробка из аппера и ловера на шарнире. Дружно вспоминаем калаши с уроков НВП.
          И тут вопрос - что всё-таки чья копия?- играет новыми красками))

          • 05.06.2021 17:29
            #
            - 1 +

            Компоновка FAL зроблена на основі ідей Браунінга і Холека, як, власне, і STG-44, і AR-10/15. УСМ і газовий регулятор - оригінальні Сева. Після Браунінга в збройовому світі мало що можна придумати оригінальне, тому й копіюють один в одного ефективні рішення. Це нормально. Погано, коли приписують чужі винаходи собі.

          • посмотрите картинки АК-46. Все станет на свои места.

      • 05.06.2021 17:23
        #
        - 1 +

        М16 (і все AR-сімейство Стоунера) - це найбільш надійна система зброї не лише в 1950-х, але і зараз. І буде такою, очевидно, ще довго. Із сучасних з нею можуть позмагатися хіба що G36 і ARX-160. АК програє М16 і по стійкості до бруду, і по живучості ствола, і, тим паче, по ергономіці та точності. Плюси АК - "дуракостійкість", ну, і його не жалко :). Ще дешевий в пострадянських країнах, бо дістався задарма.
        Байки про ненадійність М16 так розписані лише в радянській пропагандистській літературі. Насправді проблема була лише з експериментальною партією, з патронами із "лівим" порохом і у значно менших масштабах, ніж роздла західна преса. А радянська підхопила і розвинула. Проблеми ж АК були набагато більші і їх ретельно приховували.
        Щодо зарядки магазинів - звідки така інформація? Це маячня. Нормально працюють, якщо губками не відкривати пиво. Та й замінили їх уже давно на стальні і пластикові. А якщо відкривати, то вийдуть з ладу будь-які.

        • 05.06.2021 18:21
          #
          - 0 +

          AR-15 стала достаточно надёжной только после многочисленных модернизаций и доработок. Если бы проблем не существовало, то не стали бы лепить сбоку шток для принудительного досылания патрона. Первые М16 шли без него, поэтому винтовка получила крайне негативную репутацию во Вьетнаме. Частично проблему надежности смогли решить только в версии М16А1, где начали хромировать ствол, патронник и затвор, добавили шток досылателя и сделали нормальный магазин на 30 патронов. К тому же, пришлось заменить тип используемого пороха, который не давал бы столько нагара. Проблема надежности при загрязнении нагаром не решена полностью до сих пор, иначе не появились бы версии AR15 с коротким ходом газового поршня. Даже была разработана программа модернизации М4, где предполагалось заменить верхний ресивер с прямым газоотводом на ресивер с поршнем. Американцы давно хотели заменить М4 и даже устроили сравнительные испытания с XM8, HK416 и SCAR. При тесте на запыление М4 показала наихудший результат по количеству задержек, что о многом говорит. 882 задержки против 127 на 60к патронов. Ствольная коробка из алюминия 7075 значительно уступает стальной ствольной коробке АК74 по механической прочности и стоикости к нагреву. По живучести ствола М16 действительно превосходит АК, но это больше заслуга патронов с латунной гильзой. Если из М16 начать стрелять патронами со стальной лакированной гильзой, то ее ресурс сильно упадет. Благо, что замена ствола на AR платформе не представляет большой сложности.
          Что касается сравнения АК74 с G36, то у G36 ствольная коробка пластиковая, а значит не очень устойчива к высоким и низким температурам. Есть фото в сети, где видно разрушение шахты магазина при стрельбе на морозе. Были негативные отзывы из Афгана, что после продолжительной стрельбы плывет СТП по причине плавления ствольной коробки в месте, где она контактирует с патронником.
          Про ARX-160 у меня данных нет, поэтому ничего не скажу. Скорее всего, она имеет те же проблемы, что и любая другая штурмовая винтовка с пластиковой ствольной коробкой

          • вы просто скопировали текст с какого то рассиянского ресурса и запостили сюда. В том числе, откровенную глупость на влияние на ресурс ствола стальной или латунной ГИЛЬЗЫ. Влияние имеет только оболочка пули. У пятерки это биметалл, у 5,56 это латунь.

            Как AR-ка вод я со всей ответственностью утверждаю, что ваш пост, в занчительной мере, далек от реальности.

            Досылатель в оружии по мил спек спецификации просто необходим. У АК затвор физически жестко связан с ручкой взвода. У AR такой связи нет. По этому есть досылатель. Вообще, он не нужен, но с ним спокойнее. При чем, за 5 лет владения и эксплуации AR я им не разу не пользовался. А вот при эксплуации АК несколько раз ударом по ручке затвора его дозакрывал.
            Остальное даже коментировать не хочу.

            • 08.06.2021 16:08
              #
              - 0 +

              Можете бути впевнені - він Вам і надалі не знадобиться :). Я форвард ассістом в реальності користувався лише, коли на заняттях показував солдатам фокуси із безшумним закриванням затвору. В класичній AR10 його не було і все працює на 100%, а в М4, М16, PSG-1 він лише, що виконати вимоги міл-спеку. Ну, і для психологічного заспокоєння :).

          • 08.06.2021 16:09
            #
            - 0 +

            Цей, як Ви сказали "шток", а, насправді, актуатор затвору або "форвард ассіст" служить зовсім не для боротьби із брудом. При інтенсивному тестуванні перед прийняттям на озброєння були одиничні випадки, коли у гвинтівки, залишеної на великому морозі, затвор примерзав і не
            закривався під дією пружини. От тоді і ввели форвард ассіст. Друге його призначення - "безшумне" закривання затвору. Сам Стоунер був категорично проти нього, оскільки, якщо бруд потрапив у патронник, то примусово забивати туди патрон небезпечно. В реальності ним користуються приблизно у 0% випадків. І в кіно, для драматизму.

          • 08.06.2021 16:09
            #
            - 0 +

            Ви або троль, або жертва совкового агітпропу. В першому випадку респект, у другому все дуже сумно. Не бачу сенсу коментувати усю маячню, що Ви написали - про СТП, яка "пливе", про алюмінієві і пластикові ствольні коробки, що поступаються стальним і т. д. Казки про перегріви G36 розказують кухонні експерти, які їх бачили лише в іграх. Прекрасно тримає "нуль" навіть після зйому-установки прицілу. Якщо Ви так упевнені у своїй правоті, можу запропонувати парі, скажімо на 3000$. Беремо Калаш (совіцький чи іноземний) і якусь капіталістичну стрілялку, що є у моїй власності (AR10, AR15, CQ-A, G3, G43, G36, ARX...). Спочатку відстрілюємо на кучність, потім на перегрів. Далі засипаємо піском і землею. Дивимося, яка виживе, робимо висновки, кеш переходить до переможця. Деталі і гарантії можемо обговорити, якщо зацікавить.

    • 05.06.2021 17:22
      #
      - 1 +

      "Вася-тракторист" це ще нормальний рівень :). Бо, принаймні, має спілкування з технікою. А з AR10 навіть аборигени в Африці без проблем розібралися і віддавали їй перевагу над АК.
      Калаш насправді дуже складний і дорогий у виробництві. Одна затворна рама чого варта, з усіма спряженнями. І взагалі, дуже багато застарілих і суперечливих рішень, помилок при розрахунку, які потім усували експериментально, але так і не виправили до кінця (кріплення штоку поршня, сухар подачі патронів, незйомні УСМ і відбивач екстрактора, "глуха" ствольна коробка, відкриті механізми).
      І автомат Калашникова насправді недешевий. Наштампували, бо в СРСР була дармова робоча сила і планова економіка.

  • 07.06.2021 10:50
    #
    - 1 +

    коментар прибрано

    • Хорошо написано! Плюсую!

    • 08.06.2021 16:10
      #
      - 0 +

      Ви хоч цей автомат в руках тримали? Бо, судячи із фрази "військові США у Афганістані використовували АК 7,62 для боїв в гірських умовах і умовах пилу та піску" - ще той фантазер. Ось, полюбуйтесь на результати: www.youtube.com
      Люблять, так - бо патрони дешеві. Але ніхто у здоровому глузді не віддасть перевагу АК, коли буде можливість вибору.

      • 08.06.2021 16:23
        #
        - -2 +

        Я його не тільки тримав, а і використовував в складних умовах, І використовую. Я Вам можу накидати багато відео де навпаки все показано в кращу сторону АК... Я не збираюся сперичатися з людиною, яка робить оцінки зброї з любительських відосів.

        • 10.06.2021 19:22
          #
          - 0 +

          1. Накидайте. Цікаво побачити нелюбительські відео.
          2. А якщо людина, яка оцінює зброю по любительських відео, запропонує Вам парі. На 3000$. AK проти AR чи G3, вогонь пісок і бруд. Знімемо відео за участі того, що використовував і використовує АК у складних умовах. Перевіримо чи Ваші фантазії підкріпляться практикою. Так піде?

    • 08.06.2021 16:11
      #
      - 2 +

      Які саме здобутки радянського народу? Кріпосне право у вигляді невидачі паспортів селянам? Першотравнева демонстрація після аварії в Чорнобилі, яку намагались приховати? Черги і дефіцити, неможливість поїхати за кордон, травля дисидентів, каральна психіатрія і відсутність нормальної стоматології?
      Чим пишатись, операцією "Дунай"? Участю в ганебній агресії на Афганістан? Чи у ще більш ганебній війні проти Фінляндії?
      Адже років через 10-15-20 мразь, яка воює проти нас на Донбасі також буле розказувати, що "ісполнялі заданіє своєй Родіни".
      І да, хохлами українців, називають, зазвичай, кацапи і мудаки.

      • 08.06.2021 16:37
        #
        - -1 +

        Послухайте Андрію. Ви вивчіть більш глибше історію починаючи з Кіївської Русі одночасно задаючи собі питання навіщо це робилося в тій чи іншій ситуації. Потім вивчить історію США по такій же схемі. Потім зробіть порівняння і глибокі висновки. І може тоді до Вас прийде просвітлення... А ще зверніть увагу, що коїться зараз у нашій країні і до чого все це веде...Хоча може у Вас не вистачить терпіння та інтелекту зробити правильні висновки. Я від Вас чую слова політиків і продажних ЗМІ, які вливали людям починаючи з 1990 року перед початком розвалу СРСР... Якщо щось не подобається в Україні і в її історії-чемодан, білет і нах Ойропа панам .опу підтерати...

        • 10.06.2021 19:23
          #
          - 0 +

          Як добре, що хоч хтось взявся мені показати шлях просвітлення. Які джерела порекомендуєте для вивчення? Тільки, звісно, не совіцього-путенських авторів. Ну, і на казки Нестора чи Сільвестра не посилатись. На кшталт походу Олега проти Візантії, чого не могло бути в принципі.
          А щодо "Ойропи" і "панів"... Цікаво, чому Ви так цим переймаєтеся, болюча тема? :) Думаю, якби за одне підтерте очелло платили по 500 ойро, Ви б у числі перших побігли по робочу візу :) :) :).

      • 08.06.2021 21:24
        #
        - 0 +

        Зачем скатываться в откровенную антисоветчину ? И тогда было много дерьма, но и сейчас его ничуть не меньше. Были достижения, были провалы и ошибки, были преступления режима. Лучше этот вопрос оставить историкам - той страны уже нет как 30 лет.
        Советская оружейная школа, на мой взгляд, является одной из лучших в мире. Плохое оружие не копируют и не производят десятками миллионов единиц. АК - это очень хорошее оружие, которое до сих пор пользуется огромной популярностью в мире. Даже в США, где выбор оружия огромен, миллионы поклонников платформы АК, причем хорошие варианты стоят сопоставимо с AR-15.

        • 10.06.2021 19:24
          #
          - 0 +

          1. Тому, що довбанутий північно-східний сусід хоче знову витягнути совок зі смітника історії.
          2. Досягнення були, деякі просто грандіозні (перший політ у Космос, дослідження Венери), але їх мало. За це заплачено мізерними пенсіями і скотським існуванням громадян. Провалів маса, а злочини лежали в основі СРСР, із дня створення. Зараз в Україні не солодко, проблем багато, але дихається в рази вільніше. Я це ні на що не проміняю. І на відміну від Рашки з вічним Путеном, ми не знаємо, хто буде нашим наступним президентом.
          3. Радянська школа тримала першість по здиранню ідей, забиванню на авторські права. Талановиті конструктори були (Токарєв, Макаров, Вольхін), вони створили класні зразки, але на Заході конструкторів такого класу було в десятки разів більше. І їх ніхто не обмежував. Тому вибірка якісної західної зброї більша на порядок. Уявити, щоб хтось у совку в гаражі збирав гвинтівки, як Стоунер чи Баррет, може лише невиправний мрійник.
          В умовах вільного ринку у радянського озброєння шанси мізерні. Мільйонні тиражі - через дармові ліцензії країнам Варшавського договору і бананово-людожерським республікам.
          4. Сам по собі АК непоганий, якщо ні з чим не порівнювати. Я також багато з нього стріляю, бо патронів можу безкоштовно набрати дофіга. Але Калаш на фоні конкурентів - їхня бліда тінь. Так, зроблений у США, він коштує, як американська AR. І це показує його реальну собівартість.

    • 08.06.2021 21:15
      #
      - 0 +

      Если сравнивать АК и AR-15, то только в калибрах 5.45 и 5.56. 7.62 мм варианты АК имеют совершенно иной импульс отдачи, дальность прямого выстрела и настильность траектории пули. Если брать оружие для охоты и спорта, то мой выбор однозначно AR-15, т.к. она кучнее любого АК одиночным огнем, имеет лучшую эргономику и легко тюнингуется. Для реальных боевых действий однозначно АК.

      • 10.06.2021 19:25
        #
        - 0 +

        Калібр не має значення, AK-74, AKM, FAL, AR10, AR15, G3, G36 - все це зброя одного класу - індивідуальна зброя піхотинця. Якась країна робила ставку на меншу масу і більший боєкомплект, якась на більшу убивчу і пробивну силу, але реальна ефективна дальність у них однакова. До 300-400 метрів з механічним прицілом, далі ніхто не попаде.
        Щодо АК - можна легко повторити ось це:
        www.youtube.com
        www.youtube.com
        www.youtube.com
        із такими ж результатами і самостійно переконатися, що він по надійності у порівнянні із західною зброю - металобрухт.

    • 08.06.2021 23:31
      #
      - -1 +

      Андрей Терен - бан навсегда.

  • 10.06.2021 19:41
    #
    - 0 +

    Реальні недоліки АК наступні.
    1. Надійність АК дуже переоцінена. В реальності при забрудненні вона вкрай низька. Також невеликий ресурс до поломки (у порівнянні із західними "однокласниками). А от кучність одиночними в АК недооцінена і є нормальною, як для армійської зброї.
    2. Відсутність можливості для блочного ремонту. Викришився відбивач екстрактора = потрібна зварка. Забився УСМ грязюкою = досить геморойне розбирання. В М16 (М4) це просто заміна ловера, в G3 ще простіша заміна касети УСМ. І так у всьому.
    3. Політичний момент. За легендою, АК створювався для захисту своєї Вітчизни. Але жодного разу її не захищав. Навпаки служив для загарбання чужої: Угорщина, Чехія, Ефіопія, Ангола, Афганістан, Чечня, Грузія, Україна, ... список відкритий.
    А щодо платформи AR, то жоден із критиків так і не вказав один її реальних конструктивний недолік, якого немає в АК. І це показує рівень цих критиків.


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати