Компанії Ford пощастило, що вони випускають автомобілі, а не зброю

На цьому стоп-кадрі позашляховик пролітає поруч з дівчинкою та решту людей, що зібралися на Різдвяний парад, а потім в’їжджає в натовп.

Якщо б компанія Ford випускала зброю, то найсвітліші голови американської політики та традиційні ЗМІ вже викручували б їм руки, вимагаючи відповідальності за скоєне тут і зараз.

Вони б вже відкинули раціональну оцінку того, що сталося, і по всім телеканалам розповідали б про те, що жертви нападу в м. Вокеша, Вісконсин, мають подати позови проти компанії Ford, де надмірно потужний, високошвидкісний Ford Escape вбив шістьох та поранив щонайменше 60 людей на параді.

Вони б розповідали, що компанія заохочує незаконне використання своєї продукції шляхом рекламної кампанії, насиченої токсичною маскулинністю, яка відверто пропонує покупцю «Здійснити свою втечу (escape – втеча)» за допомогою цього позашляховика.

Адже це саме те, що зробив вбивця – таким чином він втік від своїх особистих проблем, які його турбували ще з 11-річного віку, коли у нього діагностували біполярний розлад та депресію. Він пів життя провів за ґратами за різні злочини, включаючи розбещення неповнолітньої.

Очевидно, що вбивця придбав цей транспортний засіб, подивившись заряджену тестостероном рекламу Ford та вподобавши безрозсудний вибір назви машини. Компанія Ford очевидно проявила недбалість, спонукаючи потенційне незаконне використання цього небезпечного транспортного засобу, створивши позашляховик, здатний заподіяти таку бійню.

Реклама Ford

Для того, щоб просто їздити на роботу та додому, не потрібна півторатонна сталева ракета-зброя масового знищення.

Оскільки поїздки на роботу – це єдина вагома причина для цивільного автомобілізму, одномісні транспортні засоби на кшталт електросамокатів з біометричною активацією і здатністю проїхати на одному заряді лише кілька кілометрів до пункту призначення, є єдиною формою транспортного засобу, яким можна легально володіти та продавати.

Цілком природньо, що лише поліція, яку громадяни найняли виконувати правоохоронні функції (багато з яких можуть виконувати самі громадяни), має право на безперешкодний доступ до таких транспортних засобів, як повністю автоматичний Ford Escape.

А ще поліція – це збіговисько вбивць-расистів, але не тоді, коли йде мова про закони, що регулюють транспортні засоби.

Перевернуті стільці після того, як позашляховик в’їхав в натовп 21 листопада.

Очевидно, що компанія Ford відповідальна за протиправне використання свого продукту. Так, компанія продає легальну продукцію через легальні канали збуту, але виробник зобов’язаний, і це навіть його моральний обов’язок переконатись у тому, що злочинці або люди, які потенційно можуть вчинити злочин, не змогли придбати їх продукцію – ні через офіційного дилера, ні на майданчику для вживаних авто, ні у свого сусіда, і навіть не шляхом крадіжки.

Звісно, компанія Ford не може моніторити та керувати продажами після передачі своєї продукції ліцензованим дилерам і виробник не може контролювати те, що покупці роблять з їх продукцією, але все, що стається після передачі транспортного засобу дилеру – це сфера абсолютної відповідальності виробника.

Приклад безвідповідальної рекламної кампанії, яку Ford використовує для продажу цих небезпечних машин. Тільки погляньте, яка швидкість! Нікому ж не потрібна міць сотень кінських сил, яка злітає при легенькому натисканні на гашетку.

Ці пихаті виробники небезпечної моторизованої зброї більше не повинні уникати відповідальності від незаконного використання своєї продукції споживачами. Потрібно покласти край імунітету, яким виробники транспортних засобів користуються вже стільки років.

Жодна галузь промисловості не має повного імунітету від відповідальності за незаконне використання своєї продукції, як виробники транспортних засобів. Цьому має прийти кінець вже зараз.

Подібним чином потрібно ідентифікувати та притягнути до відповідальності заправку, в якій придбав паливо вбивця для того, щоб здійснити свою різдвяну різанину, вбивши невинних людей. Адже небезпечний позашляховик не зміг би нічого зробити без палива, яке його живить. Продавець, який нерозсудливо продав паливо цьому вбивці, має понести відповідальність.

І взагалі, на продаж будь-якого палива потрібно накласти жорсткий контроль, включаючи біографічні перевірки, спеціальні податки, систему дозволів, курси, ну і звичайно ж, алкотестери.

Нафтопереробні заводи та продавці повинні нести фінансову та кримінальну відповідальність за злочини, які були б неможливі без їх продукції.

Якщо б на місті компанії Ford була б Remington, то саме такий рівень божевілля ми б спостерігали. Прикладів чимало – в липні цього року Remington запропонувала родичам жертв бійні в школі «Сенді Хук» $33 млн, щоб справа не пішла в суд.

Спроби збанкрутити виробників зброї були настільки шаленими, що в 2005 р. законодавці прийняли закони, що унеможливлюють таке хибне використання системи покарань за порушення правил громадянських норм. Але сьогодні все йде до того, що цей імунітет можуть відмінити.