Закону про зброю не буде: суспільство "розводять", як кошенят
Ілюстративне фото
Джерела у парламенті привернули мою увагу до законопроекту №10179 від 23 жовтня 2023 року, внесеного Павлюком, Бужанським, ОПЗЖшником Мамкою та компанією. Бо виглядає це як спроба обдурити суспільство.
Трошки історії. 23 лютого 2022 року, за шістнадцять годин до широкомасштабно вторгнення росіян в Україну, Верховна Рада підтримала МВСівську версію закону про зброю у першому читанні. Це був поганий законопроект, але тоді депутати виправдовувались тим, що хороший не мав шансів набрати 226 голосів.
Проголосований документ не давав громадянам права володіти, носити та застосовувати короткоствольну зброю для самозахисту. Тому одразу, після голосування у першому читанні, експерти, учасники ринку, Українська асоціація власників зброї, громадські діячі через знайомих депутатів подали правки, які мали розв’язати цю несправедливість. А широкомасштабне вторгнення лише їх актуалізувало…
Відсутність поліції поряд в момент скоєння злочину, велика кількість нелегальної зброї у злочинців, підвищені загрози через війну просто "кричать" про те, що нарешті в Україні має зʼявитись закон "про зброю", який надасть законослухняним громадянам можливість захистити себе від злочинців, які мають зброю попри відсутність закону.
Критичність моменту призвела до того, що навесні 2022 року тодішній Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський оголосив опитування в Дії, аби довідатись позицію українців з питання володіння та носіння короткостволу. Воно привернуло увагу безпрецедентно великої кількості громадян. Що не дивно, адже опитування робили для того, щоб МВС визначилось зі змінами, які потрібно внести для ухвалення закону про зброю у другому читанні.
Але дві петиції з понад 25 тисячами підписів до двох президентів України, понад мільйон голосів в Дії, різноманітні соціологічні дослідження, які свідчать, що абсолютна більшість українців хоче законного права володіння, носіння та застосування короткоствольної зброї для самозахисту, не змусили МВС змінити позицію у цьому питанні.
Після трагічної смерті Дениса Монастирського і приходу нового керівника в МВС з лав поліції боротьба з правом громадян на зброю самозахисту відновилася.
Попри суспільні настрої та не зважаючи на виборчу програму партії влади, МВС хоче зберегти монополію на формування політики обігу та поводження зі зброєю, тому намагається не дозволити прийняти закон, яким можна було б надати громадянам право володіння, носіння та застосування зброї для самозахисту.
Розробивши та подавши через лояльних народних депутатів законопроект №10179, міністерство вирішило "поховати" закон про зброю, який можна було допрацювати у другому читанні з урахуванням вимог українців, та залишити за собою монопольне право регулювати обіг зброї через власні накази. Тобто, після ухвалення законопроекту №10179, МВС зробить все можливе, щоб закон "про зброю" більше не розглядався в сесійній залі - про розгляд його у другому читанні можна буде забути.
Простими словами, зброя самозахисту залишиться лише для "обраних" — тих, кого нагородить нею влада…
Міністерство винесло урок із поразок в суді, коли не можна засудити за незаконне поводження зі зброєю по причинні відсутності закону про зброю, до якого наразі відсилає ККУ, і вирішило без зайвого галасу виправити це таким чином, щоб відпала потреба в наявності відповідного закону.
Так, законопроектом №10179, з-поміж іншого, пропонується внести системну зміну в Кримінальний кодекс України. Мова про те, щоб змінити формулювання: відповідальність настає не за незаконне поводження зі зброєю, а за поводження, яке порушує законодавство. Зміною слова "закон" на "законодавство" МВС фактично посилається на підзаконні акти, або, якщо бути точним, на свої накази.
Днями голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін зробив коротеньке відео про цю ситуацію, в якій вказав на цю шахрайську спробу ввести в оману депутатів та суспільство. Він розповів, як МВС збирається ошукати громадян та парламентарів.
Каденція цього складу парламенту добігла кінця, країна у стані війни, а законопроект "про зброю" майже два роки припадає пилом. Партія "Слуга народу", маючи всю повноту влади, одна з небагатьох, яка обіцяла на виборах ухвалити "Закон про зброю", адже Україна - єдина країна в Європі, яка його не має. Нам обіцяють одне, а на ділі роблять інше.
Якщо профільний комітет продовжить ігнорувати законопроект "про зброю", вже проголосований у першому читанні, натомість ініціюватиме внесення до сесійної зали законопроекту зі змінами до Кримінального кодексу України, це означатиме, що ніякого народовладдя не існує.
Як кажуть, оцініть красу гри. Нас просто "розводять", як кошенят.
Руслан Рохов, політтехнолог,
керуючий партнер компанії PGRConsultingGroupLLC
* * *
З якого дива досі в парламенті шаряться члени забороненої ОПЗЖ і чому досі на свободі Бужанський, цей українофоб і копія Шарія?
На мій погляд заміна у ч. 1 ст. 263 кку слова "закон" на слово "законодавство" принципово нічого не змінить, бо до поняття "законодавство", навіть у широкому його значені, не входять нормативні акти міністерств, такі як відомчі інструкції, навіть якщо вони зареєстровані у мінюсті:
У вузькому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів України, що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України).
У широкому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів та інших нормативних актів, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, — постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і не мають їм суперечити. Юридична сила таких нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідні акти.
У найширшому значенні під терміном «законодавство» розуміють систему законів і постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.
Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто, Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.
Роз’яснення Верховного Суду України, накази Генерального прокурора України, інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України належать до актів, що можуть давати тлумачення законодавчих норм та викладати рекомендації щодо більш оптимального і доцільного порядку їх застосування.
Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати