За кого голосувати власникам зброї?

Георгій Учайкін

Брати по зброї, 26 жовтня ми всі з вами перетворимось на виборців і мусимо віддати свої голоси за ту чи іншу партію або кандидата. Саме тому, я вирішив поділитися з вами своїми думками з цього приводу.

Під час цих виборів ми з вами маємо перемогти у головному, в тому, що є зрозумілим та важливим для кожного з нас – нам потрібно законодавчо врегулювати обіг зброї в Україні. Ми як ніхто розуміємо, що саме наше право на зброю є тим фундаментом, на якому може бути побудована та Україна, в який ми хочемо жити.

Одразу хочу попередити – буду казати правду, незважаючи на те, що вона може не всім сподобатись.

Партії

Блок Петра Порошенка

Не занурюючись у персоналії, ставлю жирний мінус. Пояснюю чому – я не можу підтримати БПП, бо Президент України Петро Порошенко систематично ігнорує наші офіційні звернення щодо необхідності його персонального втручання в ситуацію, що склалася з обігом зброї в Україні.

Він не хоче виходити на діалог з багатомільйонною спільнотою власників та прихильників зброї. Чим він керується – ми розберемося згодом, а сьогодні БПП має отримати мінус.

Батьківщина

Змушений теж поставити мінус. Жодних офіційних заяв на тему необхідності законодавчого врегулювання обігу зброї в Україні від них не пролунало. Таке враження, що їх це не стосується.

Народний Фронт

Ставлю два мінуси. Можу пояснити чому два. На весні я особисто звертався до пана Авакова, який є одним з хед-лайнерів Народного Фронту, з проханням надати інформацію стосовно того, хто є власником нагородної зброї.

Нагородна зброя – це державна нагорода і на нашу думку країна повинна знати своїх “героїв”. Звісно, ми розуміли, що це складне питання, бо нагородили тисячі посадовців, депутатів та бізнесменів, але розраховували на притомну відповідь.

Цілком прогнозовано ми отримали негативну відповідь з посиланням на конфіденційність (!) такої інформації. Навіть повторне звернення одного з народних депутатів за нашим проханням до МВС не допомогло нам отримати цю інформацію. Нонсенс – люди отримують ДЕРЖАВНУ нагороду, а хто та за що – дізнатися неможливо.

Проте, коли пану Авакову треба було пропіаритись – він із задоволенням позував разом зі своїм радником Антоном Геращенко з руфером Мустангом, якого особисто нагородив пістолетом. Це звичайна політика подвійних стандартів, тому мінусів Народний Фронт від мене отримує аж два.

ВО Свобода

Тут все складніше. Мене, як і багатьох дратують витівки деяких свободівців, але є декілька але.

Свобода була єдиною фракцією у ВР сьомого скликання, яка підтримала нашу ініціативу з розробки законопроекту “Про цивільну зброю і боєприпаси”, причому зробила це офіційно та відкрито. Нам не вдалося за суто технічних причин зареєструвати наш законопроект, і в тому немає їхньої провини.

Наявність в співавторах нашого законопроекту Юрія Сиротюка, якого я особисто поважаю, а також те, що для Свободи зброярське законодавство – це базове питання, значить багато. Вони будуть голосувати, нікуди не подінуться. Тому впевнено ставлю Свободі плюс.

Самопоміч

На тему підтримки наших ініціатив мені вдалося більш-менш ґрунтовно поспілкуватися тільки з Семенченко. Під час майже двохгодинної розмови ми дійшли згоди та порозуміння, проте очікуваних офіційних заяв стосовно підтримки законопроекту ані з його боку, ані з боку партії не пролунало.

Я чудово розумію, що обережність – риса, яка найбільш притаманна саме цій політичній силі, але мені цього не зовсім достатньо. Думаю, що особисто Семен буде в подальшому нашим союзником, але позиція партії досі не відома. Проте це нові обличчя, яких сьогодні бракує, тому поставлю плюс з мінусом.

Громадянська позиція

Мені нема чого про них сказати. Поєднання з Демальянсом на мене теоретично могло б справити враження, проте відсутність будь-якої позиції по нашому питанню навіть не дозволяє зробити висновків. Ставлю мінус.

Правий сектор

Вони мені дуже подобаються, дуже! Я розумію, що в них ще не до кінця сформована політична складова та не вистачає досвіду саме політичної боротьби, але погодьтесь – вони заслуговують на повагу!

Я без вагань поставлю їм плюс за сміливість, патріотизм та відданість Україні, тим більше, що в програмі партії чітко зазначено конституційне право громадян України на володіння зброєю.

Але є дещо, чого я ніяк не можу зрозуміти.

Борислав Береза, для мене просто Слава. Щоб усім було зрозуміло – ми знаємо один одного понад 10 років. Разом ходили в один спорт-клуб, віталися та спілкувалися майже щодня, разом сиділи за одним столом, тобто мали нормальні чоловічі стосунки, але...

Я не вважаю себе відомою людиною, скоріше я людина, яку знають ті, хто цікавиться зброярським законодавством. Звісно не всі знають, проте знайомим точно відомо, чим я займаюся.

Дивує те, що на тему лібералізації зброярського законодавства зі мною говорило багато людей з ПС, але Слава не проявив навіть найменшої ініціативи.

Більше того, коли в розмові з Євгеном Лауером, який є одним із спікерів нашої Асоціації він сказав, що мене не знає, я був дуже здивований.

А 19 жовтня в телевізійній програмі Береза, з виглядом фахівця, повідомив, що не буде підтримувати наш законопроект, бо він поганий, а литовський – найкращій в світі, і саме його треба взяти за зразок. Звісно, в мене є певні підозри звідки ростуть ноги в цієї заяви, але сьогодні мова про інше.

Владислав Збаранський (керівник юридичної групи) коли це почув, ледь не луснув зі сміху.

Береза точно не знає про що говорить, бо не читав жодного закону про зброю. В литовському – ліміт 1000 набоїв на одного власника, заборонені ПНБ, ПБС та тепловізори.☺

Слава, якщо ти проаналізував закони багатьох країн та вважаєш, що українцям теж потрібен Закон про зброю, то чому ти це не зазначив у своїй передвиборчій програмі? Боїшся бабусь налякати? А голоси власників зброї тобі потрібні, чи соціологія для тебе важливіша за переконання?

Скажу чесно – протягом декількох місяців я намагався зустрітися безпосередньо з Ярошем, щоб проговорити всі можливі варіанти співпраці та підтримки ПС на виборах, проте зусилля посередників були марними.

Можливо хтось протидіяв з середини ПС, можливо зовні, а можливо по відношенню персонально до мене існують якісь настанови. Сьогодні це вже не важливо – з часом все стане на свої місця.

Отже мій висновок – Правий Сектор отримує величезний плюс, а Береза не менший мінус за популізм і непослідовність.

Всі інші партії не справили або не встигли справити особисто на мене враження. Це суб’єктивна точка зору, але вона моя. Принаймні я намагавсь орієнтуватися на розкручених, або на тих, хто має в програмі позицію саме по зброярському законодавству. Якщо когось не помітив, вибачайте – вас багато, а ми одні.

Мажоритарники

Я знаю багатьох, але симпатизую тільки двом з цілком зрозумілих причин.

Олександр Ольшанський – 223 виборчий округ (Київ, Шевченківський район)

Я знаю його вже 41 (!) рік. Ми виросли в одному дворі та товаришуємо все життя.
Не буду розповідати про те, що він відомий та успішний інтернет-бізнесмен і зробив дуже багато для розвитку цієї галузі в Україні.

Я розповім вам про те, що він є членом Української асоціації власників зброї з першого року її існування.

Він разом зі мною входить до складу Наглядової ради Асоціації та докладає усіх зусиль, щоб ми з вами отримали врешті-решт потрібне нам зброярське законодавство.
Олександр Ольшанський є співавтором нашого Законопроекту «Про цивільну зброю і боєприпаси» і я певен, що його потужні організаційні здібності стануть у нагоді саме в просуванні нашого Законопроекту в парламенті.

Тетяна Монтян – 212 виборчий округ (Київ, Дарницький район)

Так, нічого мені не кажіть, бо я все знаю сам. Тетяна складна, прямолінійна жінка, яка має власний погляд на, здавалося б, очевидні речі.

Проте вона професійна, послідовна, вперта та вміє грати в довгу. Ми познайомились з нею декілька років тому на якомусь ток-шоу на УТ-1.

Я намагався відбитися від нападаючих на мене опонентів – комуняк, регіоналів та социків. Таня допомогла мені закрити їм рота.

Наступного разу на 5-ому каналі, я зчепився з регіоналом Лук’яновим з приводу травматичній зброї і Таня знову прийшла на допомогу. Я й досі пам’ятаю її фразу – “Нам з Учайкіним не потрібні ваші травматичні пістолети, нам потрібні справжні”.

Вже пізніше ми остаточно з’ясували, що Тетяна підтримує законопроект власників зброї, про що вона відверто і офіційно повідомила.

Думає вона системно, фахово підходить до питань, якими переймається, і наш законопроект теж потрапив в її систему координат. У Верховній раді таких жінок просто не вистачає.

Ось в принципі все.

Хоча ні, є ще дещо, про що я повинен вам сказати.

Те, на що іншим країнам довелося витрачати десятиріччя, ми здолали за один рік. За цей рік Україна змінилася докорінно і все, про що ми говорили довгі роки стало зрозумілим більшості наших співгромадян.

В свою чергу змінилися і ми – з кола однодумців ми перетворилися у потужну, соціально-відповідальну, активну та виважену спільноту.

Українці зрозуміли, що саме на них лежить відповідальність за власне майбутнє, майбутнє дітей та своєї країни, але це неможливо без права громадян на захист свого життя та країни зі зброєю в руках.

Ми вже неодноразово пересвідчувались, що популісти та обіцяльники ніколи не виконують своїх передвиборчих зобов’язань.

Тому саме ми, озброєні та відповідальні члени суспільства, маємо покласти цьому край, продемонструвавши нашу єдність і вимогливість до тих, за кого віддаємо свої голоси.

Закликаю всіх власників зброї та людей, які поділяють наші погляди не потрапляти на гачки політтехнологів, а робити свій вибір, керуючись власними переконаннями. Ми маємо віддати наші голоси однодумцям або людям, які підтримують наші законодавчі ініціативи.

Зі свого боку, як голова наглядової ради Української асоціації власників зброї, я обіцяю, що ми докладемо усіх зусиль для того, щоб наша мета була досягнута.

Ми переможемо.
Слава Україні!

Щиро ваш,
Георгій Учайкін