Одвічні «За і Проти» узаконення обігу вогнепальної зброї в Україні

Зброю - українцям: "за" i "проти"

Генпрокуратура i МВС багато рокiв виступали проти масової легалiзацiї вогнепальної зброї. I яка несподiванка: нещодавно генеральний прокурор Вiктор Шокiн заявив про доцiльнiсть надання українцям права купувати зброю для самозахисту.

I йдеться не просто про персональну думку посадовця. Генпрокурор повiдомив, що вже офiцiйно передав вiдповiднi пропозицiї Радi нацбезпеки й оборони. До того ж запевнив: iнiцiативу пiдтримує Президент Порошенко.

Синхронно з цiєю заявою з'явилися вiдповiднi звернення до парламенту Київської i Луцької мiськрад...

До парламенту внесено декiлька законопроектiв на тему легалiзацiї вогнепальної зброї.

Зокрема, законопроектом, розробленим за участi Української асоцiацiї власникiв зброї, запропоновано подiлити зброю, доступну для придбання, на чотири категорiї. До першої категорiї належить переважно пневматична зброя калiбру до 4,5 мм зi швидкiстю польоту кулi до 100 метрiв за секунду. Зброю цього типу пропонують продавати без дозволiв. Потужну пневматику, мисливськi рушницi, а також пiстолети зi звичайними та гумовими кулями зараховано до трьох iнших категорiй. Для їх придбання, у разi ухвалення закону, знадобиться дозвiл.

Аргументи "за" i "проти" журналіст з'ясовував у дискусiї за участю голови наглядової ради Української асоцiацiї власникiв зброї Георгiя Учайкiна та директора Iнституту соцiальної i полiтичної психологiї Нацiональної академiї педагогiчних наук України Павла Фролова.

– Якi аргументи можете навести на користь надання українцям права вiльно купувати зброю для самозахисту?

Г. Учайкiн: – Хочу нагадати: Конституцiя України надає кожнiй людинi право захищати своє життя. А закону, який би регламентував таке право, немає. Ота невiдповiднiсть має бути врегульована не внутрiшньовiдомчими актами Мiнiстерства внутрiшнiх справ, а законом. Якщо такий закон буде, громадяни матимуть право придбавати зброю пiсля спецiального навчання.

– А ви як вважаєте, варто українцям надавати право купувати зброю чи нi?

П. Фролов: – А це залежить вiд вiдповiдi на запитання: "В якому свiтi ми хочемо жити?". Якщо ми хочемо жити у свiтi, в якому не вiдомо, коли i де нас хтось пристрелить, то можна дозволяти. Якщо хочемо жити спокiйнiше, то, мабуть, не варто. Українське суспiльство поки що не готове до легалiзацiї зброї. Культура поводження зi зброєю в нас ще надто низька. Якщо придбання зброї дозволять, будь-яка суперечка чи протестна акцiя з простої штовханини переростатиме у перестрiлку, в котрiй зазнаватимуть калiцтв та гинутимуть невиннi люди.

Зрештою, згадаймо нещодавнi сутички на Осокорках у Києвi через скандальну будову нового торговельного центру. Там уже стрiляли з травматичних пiстолетiв. Якщо зброя буде дозволена, люди, якi мають грошi i зможуть її придбати, формуватимуть собi при потребi приватнi озброєнi групи та з їхньою допомогою захищатимуть свою власнiсть. Беззбройнi громадяни навряд чи
зможуть подолати таких захисникiв власностi.

Г. Учайкiн: – Я категорично не згоден. Українцi i так мають легальну зброю, зокрема мисливську, яка за наслiдками застосування небезпечнiша, нiж звичайний пiстолет. На руках у громадян нинi щонайменше 2,5 мiльйона одиниць зброї. Це зброя потужних калiбрiв - цивiльнi версiї автомата Калашникова, снайперських гвинтiвок. Ми не бачимо, щоб мiлiцiя фiксувала, що цю зброю застосовують для злочинiв. Тобто немає пiдстав говорити, що українцi не вмiють поводитися зi зброєю.

Питання лише в тому, що в обiг запропоновано ввести ще й пiстолети. Але тут маємо достатньо прикладiв, якими можна заспокоїти суспiльство. Переважна бiльшiсть розвинутих країн свiту (усталенi демократiї) надали таке право своїм громадянам, що сприяло зменшенню кiлькостi насильницьких злочинiв проти особи та злочинiв проти власностi. Свiтовими лiдерами у володiннi населенням вогнепальною зброєю є США, Швейцарiя та Фiнляндiя з показником вiд 88 до 45 одиниць цивiльної вогнепальної зброї на 100 осiб. В Українi цей показник становить 5,5 одиницi.

– А про що свiдчить приклад iнших країн, якi наважилися на такий крок?

– Досвiд країн Балтiї, Грузiї та Молдови переконує, що пiсля надання права громадянам на цивiльну вогнепальну зброю протягом року з моменту ухвалення вiдповiдних законiв рiвень вуличної злочинностi знижується на 50 - 70%. Там показник використання зброї пiд час скоєння умисних злочинiв не сягає навiть одного вiдсотка (щодо загальної кiлькостi злочинiв), а становить якихось 0,001%. Бо зловмисникiв, готових нападати на людину, ризикуючи отримати кулю в лоб, завжди менше, нiж готових на таке стосовно беззахисних громадян.

П. Фролов: – Водночас не бракує випадкiв, коли начебто законослухнянi громадяни приходять i розряджають обойму в людей у кiнотеатрi, супермаркетi чи школi. Бо психiчна хвороба спiткала ранiше здорову людину, однокласники "довели" пiдлiтка своїми знущаннями i так далi. Як наслiдок, деякi країни запровадили або планують запровадити обмеження ранiше лiберального режиму володiння зброєю.

Г. Учайкiн: – Справдi, такi трагiчнi випадки бувають, але масштаб цiєї проблеми значно менший, нiж вулична злочиннiсть зi зброєю. Тим паче в країнi, де нелегальна зброя масово доступна через вiйну. Хто не знає, яким став рiвень бандитизму в СРСР пiсля Другої свiтової вiйни, раджу спочатку бодай подивитися фiльм "Мiсце зустрiчi змiнити не можна" з Володимиром Висоцьким у головнiй ролi.

До речi, навiть у давно мирнiй Великiй Британiї запровадження суворих правил i обмежень щодо володiння цивiльною зброєю призвело до стрiмкого збiльшення кiлькостi злочинiв: на 88% злочинiв iз застосуванням насильства, на 101% - озброєних пограбувань, на 105% - згвалтувань та на 24% - убивств (зростання за 5 рокiв).

На сьогоднi обiг цивiльної вогнепальної зброї законодавчо врегульовано спецiальними законами у всiх державах Європи та в бiльшостi пострадянських країн, обiг короткоствольної вогнепальної зброї дозволений у бiльшостi європейських країн, зокрема в Естонiї, Латвiї, Литвi, Молдовi, Бiлорусi.

– Чому до питання про право на вiльне володiння зброєю можновладцi повернулися саме тепер?

– Проблема загострилася пiсля того, як виник конфлiкт на Донбасi. Вiн став каталiзатором узаконення права на зброю. Бо потiк нелегальної зброї iз зони бойових дiй став такий, що озброїтися тепер не проблема для будь-якого охочого. Натомiсть законослухнянi громадяни, попри багатократно збiльшену загрозу стати об'єктом збройного нападу, i далi залишаються проти цього беззахисними.

П. Фролов: – Не згоден. Зброя потрiбна для того, щоб захищати себе чи країну, - це найслабший аргумент. Тому що будь-яка зброя потребує дисциплiни. Така дисциплiна може бути в армiї. Якщо країна має добре пiдготовлену армiю, то не потрiбно людям мати зброю.

– Якщо українцi таки матимуть право купувати зброю... За скiльки можна буде озброїтися найпростiшим пiстолетом пристойної якостi з комплектом боєприпасiв?

Г. Учайкiн: – Насправдi важко об'єктивно сказати, скiльки коштує такий пiстолет. Тому що досi монопольна змова виробникiв мала наслiдком захмарнi цiни на зброярському ринку нашої країни. Досвiд країн Балтiї свiдчить, що не заможнi, а пересiчнi люди купують переважно пiстолет Макарова. Вiн коштує до 150 доларiв.

Наталiя ВАСЮНЕЦЬ