Георгій Учайкін: "У населення на руках гори нелегальної, але законної зброї"

 Добровільно здана зброя

У країні близько 4,5 млн одиниць нелегальної зброї. Однак ВР досі не прийняла закон «Про цивільну зброю і боєприпаси», тому всі заяви про необхідність здачі зброї - маніпуляції і порожні погрози, заявив голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

У період з 1 по 31 березня по всій Україні пройде місячник добровільної здачі зброї. Про це повідомили в Національній поліції.

Якщо громадяни здадуть зброю, яку зберігають незаконно, то їх звільнять від кримінальної відповідальності. При цьому здану добровільно мисливську вогнепальну, холодну і газову зброю надалі можна буде зареєструвати і використовувати вже на законних підставах.

Наскільки такий місячник здачі зброї може бути ефективним, в ефірі радіостанції Голос Столиці спрогнозував глава наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

У Національній поліції анонсували місячник добровільної здачі зброї. Як ви прокоментуєте цей заклик?

― У мене нема жодних сантиментів стосовно нової поліції, старої міліції, тому я буду називати речі своїми іменами. Єдина мета цієї акції, яка відбувається два рази на рік, це імітація бурхливої діяльності на ниві боротьби з нелегальним обігом зброї. Тобто будь-якому професіоналу зрозуміло, що це абсолютно недієво, що ніхто нічого здавати не буде, і взагалі сам термін «незаконна зброя», який використовує МВС в таких-от повідомленнях, не відповідає дійсності. У нас нема жодного закону, який би регламентував обіг зброї серед цивільного населення. Тобто професійна юридична казуїстика досягла такого рівня, що вже це просто смішно. Ці місячники - імітація. Ефективності не буде жодної.

Тобто людина, якщо має у себе пістолет, може з ним йти по вулиці, і ця зброя не буде незаконною?

― Ви використовуєте термін «закон» - а у нас його нема. У нас є наказ №622 від 1998 року, який ніби регулює обіг зброї серед населення. А термін «закон» у нас взагалі не використовується. І все це дуже добре розуміють і в МВС, і в ВР, і в Адміністрації президента, але, спираючись на Карний Кодекс, на статтю №263, вони маніпулюють свідомістю громадян і постійно погрожують — у вас незаконна зброя. Але без закону весь обіг зброї серед населення де-юре легітимний. І якщо вони заперечують сам факт існування, наприклад, необхідної для населення короткоствольної зброї для самозахисту, то яким чином вони можуть зупинити попит, який виникає на нелегальну зброю, що продається на «чорному ринку»? Люди хочуть захищати себе, їм абсолютно наплювати на позицію МВС в цьому, вони йому не довіряють.

Але ж люди здають якусь зброю під час місячників?

― Здають якісь старі мисливські рушниці дідівські, які вже непридатні. Може хтось необачний здасть один-два пістолети. Тобто все виміряється від трьох до семи тисяч одиниць зброї максимально. З нашим обсягом в 4,5 мільйони одиниць нелегальної зброї, вони будуть вилучати цю зброю орієнтовно 400 років. Україна фізично не має часу на такі недієві заходи, треба змінювати докорінно ситуацію, ухвалювати необхідний закон, який вже понад рік знаходиться в ВР - «Про цивільну зброю і боєприпаси» - і далі зменшувати попит на нелегальну зброю. Не буде попиту — не буде пропозиції, це стандартна модель, яка використовується в усьому світі.

За даними прокуратури, в Україні за останні два роки в півтора-два рази зросла кількість крадіжок, кількість вбивств зросла до 8 тисяч. Це пов'язано з такою великою кількістю нелегальної зброї?

― Все взаємопов'язано. Ми маємо розуміти, що ситуація буде розвиватися та ускладнюватися з кожним днем. Тобто зубожіння населення стало визнаним фактом, курс гривні постійно зменшується по відношенню до основних валют, люди втрачають роботу, і в той момент, коли хтось придбав собі пістолет для того, щоб захистити себе, ніхто не знає, що він буде з ним робити після того, коли втратить робоче місце, а його діти будуть потребувати їжі. Фактично держава підштовхує людей на нелегальний ринок зброї, не прогнозуючи того, як вони в подальшому будуть її використовувати. Це є злочин.

Що відбувається зі зброєю, яку здають українці?

― Ніхто достеменно не може сказати. Зі звітністю МВС та можливістю громадського контролю за їх діяльністю взагалі величезні проблеми. Вони не можуть створити нормальну громадську раду при собі, щоб залучити такі профільні структури, наприклад, як нашу, для спостерігання за їх діяльністю, але я можу нагадати приклад: колись в Феодосії застрелили мера зі зброї, яку перед тим за кілька місяців вилучили в Івано-Франківську. На які факти я можу спиратися, окрім таких зрозумілих? Ми не знаємо, що відбувається з цією зброєю. Переплавляють її чи знищують - вони не повідомляють про це так, щоб суспільство їм повірило. Тому, якщо ми кажемо про місячник здачі зброї, я вважаю, що це неефективно. Якщо ми використовуємо термін «незаконна зброя», то у нас нема закону, який міг би взагалі щось регламентувати, тобто ми зайшли в стан правового колапсу і це є дискусія, яку треба терміново виводити на інший рівень. На превеликий жаль, всі законодавчі ініціативи, які були подані нашою асоціацією, це і закон «Про цивільну зброю та боєприпаси», і петиція до президента на право на конституційному рівні зафіксувати право громадян України на збройний захист - все там і поховано, нічого не відбувається.