Причини невдач гвинтівок з компонуванням булпап

Причини невдач гвинтівок з компонуванням булпап

Концепція компонування «булпап» з'явилась у Великобританії ще на початку XX століття, а найбільшу популярність здобула в 70-80ті роки. Тоді булпап-гвинтівки прийняли на озброєння армій таких країн, як Австрія, Великобританія, Франція, Сінгапур та багатьох інших.

Але в наш час така конструкція втратила свою популярність. Спробуємо розібратися, чому так сталось.

1. Булпап-гвинтівки втрачають ринки

Здавалося б, що може бути простіше: зрізав приклад, пересунув пістолетну рукоятку вперед і отримав додаткові 4-8 дюйми довжини ствола. Але щось не працює, і дехто, як, наприклад, Нова Зеландія, вже відмовився від таких гвинтівок або збирається це зробити. До того ж ринок зброї може запропонувати лише кілька військових варіантів булпап-гвинтівок, які були розроблені ще 15 років тому. Але чому?

2. Смерть від тисячі порізів

Булпап-гвинтівка ставить перед конструкторами важкі завдання – екстракція гільз, амбідекстральність, зусилля спуску, розміщення органів управління, дизайн ствольної накладки тощо. У звичайних гвинтівках всі механізми розташовані між руками стрільця, і конструктор може розмістити перемикач просто над механізмом. Йому залишається лише зробити перемикач досить великим для зручнішого управління.

У булпап-гвинтівок варіантів декілька: розмістити перемикач над механізмом і не зважати на зручність користування; додати з'єднання між перемикачем і механізмом; або обрати інший шлях, про який розповімо в кінці. Як наслідок – процес проектування гвинтівки з таким компонуванням містить безліч труднощів, вирішити які або дуже важко, або неможливо.

У часи Холодної війни почали стрімко розвиватися БТР та БМП. Переваги булпап-гвинтівок всередині машин були очевидні. Конструктори обирали найбільш прості рішення і не переймались за зручність своїх творінь.

L85 – типова булпап-гвинтівка часів Холодної війни

Але війни в Афганістані та Іраку, а також цивільний ринок, диктували свої вимоги до булпап-гвинтівок. Бойові дії в умовах міста окреслили проблему стрільби з обох плечей, а також запобіжника, до якого можна було б дотягнутися великим пальцем, а не прибирати руку з рукоятки. Ці недоліки просто закреслили переваги в довжині ствола.

3. Але булпап-гвинтівки ще не здалися

Вони залишаються популярними на цивільному ринку. Адже це один з небагатьох варіантів обійти NFA і придбати компактну гвинтівку для самооборони. Але як повернути прихильність армій?

4. У пошуках рішення

Не можна просто взяти традиційну гвинтівку, зрізати приклад і перемістити наперед рукоятку (як було з L85). Потрібно шукати новий підхід. Саме так вчинив Стенлі Торп, коли в 1940-х почав розробку експериментальної моделі EM-1 Thorpe. (Конструкція її УСМ показана на малюнку).

Експериментальна модель EM-1 Thorpe

У режимі ведення автоматичного вогню, при натисканні на спусковий гачок, курок звільняється від шептала. Під впливом пружини курок вдаряє по верхній частині важеля, штовхаючи його нижню частину вперед, до ударника.

Конструкція УСМ гвинтівки EM-1 Thorpe

Таким чином, всі органи управління УСМ можна розташувати навколо пістолетної рукоятки, без додаткових з'єднань і перехідників. А задня частина ствольної коробки залишається порожньою, що відкриває нові можливості для екстракції гільз (наприклад, вниз).

Це теж не найпростіше рішення, і інженерам ще варто подумати над тим, як зробити його більш елегантним. Але з огляду на розвиток легких боєприпасів, які навряд чи будуть сумісні з нинішньою класичною конструкцією зброї, дизайнерам доведеться добряче попрацювати, і рішення все ж буде знайдено.