Збройний самозахист в Україні
Георгій Учайкін
Вітаю, товариство! В суспільстві існує багато штучно створених міфів щодо зброї та самозахисту. Один з них: "Не захищайся, бо посадять".
Мене звати Георгій Учайкін. Ви на каналі "Збройовий лобіст".
І зараз я розповім Вам про три випадки, при яких не передбачена кримінальна відповідальність за самозахист. Та наведу декілька прикладів.
Збройний самозахист в Україні
Отже, згідно статті Конституції України кожен має право захищати своє життя та здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. І це норма прямої дії. Ця норма реалізована в статті 36 Кримінального кодексу України, де в пункті 5 зазначене наступне: "Не є перевищенням меж необхідної оборони і немає наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від:
- нападу озброєної особи,
- нападу групи осіб,
- для відвернення насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
А тепер все теж саме простою мовою. Ви можете відбиватися будь-чим, що є під рукою, якщо нападник озброєний, якщо нападників два, або більше, або якщо протиправно ломляться в ваше житло.
Наведу декілька яскравих прикладів.
Антон Фарб, відомий в Україні інструктор. Оного разу йому довелося використовувати навички для захисту вже власного життя. На вулиці на нього напали троє молодиків. Кремезної структури, з певними бійцівськими навичками. Антону довелося відбиватися ножем.
Проте правоохоронці, ну, ці монополісти на насилля, яких, звісно, не було на місці події, заарештували саме Антона. І за радянською традицією почали йому "шити" замах на вбивство. Проте завдяки втручанням адвокатів УАВЗ та медійному розголосу, справу проти нього закрили. Бо адвокати довели, що він захищався на законних підставах.
Справа Сергія Вакульчика. На Київщині, в селищі Сухолуч в будинок Сергія вдерлася банда озброєних злочинців. Як потім з'ясувалося - всі росіяни. Вони почали бити та душити його дружину, щоб та віддала їм гроші та коштовності.
Сергій почув звуки боротьби, взяв карабін і одним влучним пострілом перетворив поганого росіянина на "хорошого" росіянина. Решта злочинців з місця події втекли. Так от в цьому випадку поліція навіть не затримувала Сергія, а справа проти нього була закрита обласною прокуратурою вже за кілька днів.
Ба, більше, управління національної поліції по Київській області нагородило його почесною грамотою та іменним годинником.
Годинником... Чому не пістолетом?
"Голосіївський стрілець". Гучна справа. Коли рейдери разом з поліцаями намагались вдертися у квартиру Івана Мартинюка. Коли ці гопники почали "болгаркою" зрізати двері, Іван зробив один постріл з дробовика, яким відстрелив кисть бандиту в погонах.
Івана пов'язали. Але завдяки медійному розголосу та підтримці громади випустили під підписку. Іван як герой загинув минулого року під Донецьком. Доля однорукого бандита в погонах мені не відома. Але сподіваюсь, що для всіх це послужило гарним уроком.
Отже, формально збройний самозахист в Україні вже давно передбачено. Просто існує застаріла радянська, міліцейська, прокурорська та судова практика, яка має врешті-решт зникнути.
Так, буде слідство, буде суд. Але, краще погано сидіти в суді, ніж добре лежати у морзі.
Тож поділіться цим відео зі своїми друзями, щоб вони це теж зрозуміли. А народним депутатам хочу нагадати, що на виконання норми Конституції в законі про зброю має бути зафіксовано право громадян на носіння зброї самозахисту.
* * *