Про рівність власників зброї перед законом

| Законодавство, Самооборона, Юридичні питання | Автор: Vladyslav Zbaranskyy

Конституція декларує захист життя усіма способами, а що його забезпечує?Конституція декларує захист життя усіма способами, а що його забезпечує?

До написання цієї замітки мене підштовхнув один невеличкий, але вкрай цікавий нормативний документ, який я випадково знайшов у нашому законодавстві. Він настільки короткий і стислий по суті, що його можна привести тут без скорочень, видаливши лише реєстраційні атрибути. Прошу знайомитися:

"Положення про порядок застосування вогнепальної зброї", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від від 12 жовтня 1992 р. N 575 (редакція чинна з 11.01.2010 р.)

1. Посадові особи, яким відповідно до чинного законодавства дозволено володіння вогнепальною зброєю, мають право застосовувати її як крайній захід у таких випадках:

- для відбиття групового та збройного нападу на зазначену особу, членів її сім'ї або окремих громадян, якщо їхньому життю чи здоров'ю загрожує небезпека;
- для захисту від злочинних посягань на своє житло та майно;
- для затримання особи, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити збройний опір;
- для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи і організації, об'єкт, що охороняється, або залізничний рухомий склад, де працює або несе службу зазначена посадова особа;
- для знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров'ю посадової особи, членів її сім'ї або окремих громадян.

Перед застосуванням вогнепальної зброї посадова особа повинна попередити про намір її застосування, крім випадків, коли її життю чи життю інших громадян загрожує безпосередня небезпека.

2. При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї посадова особа повинна негайно викликати карету швидкої медичної допомоги для пораненого, вжити заходів до забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.

3. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, а також по відношенню до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку чи з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх (крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю чи здоров'ю громадян, або збройного нападу чи збройного опору)."

Порівнюємо вищенаведений документ за обсягом прав на застосування зброї з частиною 5 статті 36 Кримінального Кодексу України "Необхідна оборона", яка розповсюджується на всіх громадян України:

"Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від:
- нападу озброєної особи або нападу групи осіб,
- а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає."

Відчуйте різницю, будь ласка, між "мають право" у першому випадку та "не є перевищенням меж і не має наслідком" у другому.

Звичайно, що пересічному громадянину немає потреби відбивати збройний напад на приміщення державного і громадського підприємства, установи і організації, об'єкт, що охороняється, або залізничний рухомий склад (хоча і тут можливі варіанти, як у випадках із рейдерським захопленням власності), або затримувати особу, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити збройний опір (знову ж таки, можуть бути варіанти).

Але захищати своє життя, здоров'я, майно, членів сім'ї, або сусідів та знешкодити небезпечну тварину, яка становить загрозу - це навіть не право, а обов'язок для нормального члена суспільства.

Тим більше, що Конституція України прямо вказує:

- людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3);

- кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (стаття 27);

- ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним (стаття 41).

Тобто, вкотре ми маємо знайому ситуацію, коли усі перед законом рівні, але одні рівніші за інших.

1,0 1 -1 8
Коментарів (32)

  • 20.06.2013 10:30
    #
    - 10 +

    На мій погляд, нюанси законодавства є сенс обговорювати, коли хоч хтось його поважає. Коли ж на закон плюють ті, хто присягався його охороняти, про які тонкі відмінності мова?
    Переконаний, поки не матимемо виборів районних шерифів, суддів і прокурорів, порядку не буде.

    • 20.06.2013 21:22
      #
      - 7 +

      Я кілька років тому дійшов до думки, що нашу країну може врятувати від того хаосу, до я кого ми дійшли, виключно посилення ролі місцевих громад, розширення функцій місцевого самоврядування та децентралізація влади, де виборність та підзвітність громаді шерифів, суддів і прокурорів буде нормою. Але до того всього треба дві обов'язкових речі: наявність тої самої громади, яка не боїться мати права, свободи, користуватися ними та й відповідати за їх наслідки, а не тупіти перед телевізором та по повнухах, а також Закон "Про зброю", або "другу" поправку до Конституції, щоб громада могла ще й захистити себе від спроб користуватися правом сили на початковому етапі такої реформи.

      • 20.06.2013 21:30
        #
        - 2 +

        Поки що я бачу тільки правовий хаос. До повного ми йдемо, але досить швидко)
        От коли настане справжній хаос, буде трошки не до порнух бо постане питання "Як виживати?", тоді й почнуть утворюватися громади. Можливо.

      • 20.06.2013 21:30
        #
        - 3 +

        Поки що я бачу тільки правовий хаос. До повного ми йдемо, але досить швидко)
        От коли настане справжній хаос, буде трошки не до порнух бо постане питання "Як виживати?", тоді й почнуть утворюватися громади. Можливо.

      • 21.06.2013 09:15
        #
        - 0 +

        Це не достатня умова, але необхідна. Проблема зараз постає у розумінні що ж є громада в сьогоднішніх умовах (Київ для мене, наприклад, не є громадою, а конгломератом громад різних рівнів). Плюс є розуміння, що кожна громада відрізняється від іншої, і тому вони не "влізуть" в якесь стандартне "прокрустове ложе", тому потрібно акцентувати на принципах, а не на стандартизованих інструментах. Ще один обов"язковий пункт - чітке розмежування (не все можна віддавати виключно громаді) функцій і повноважень громади і держави (в сенсі управлінського механізму).
        НМСД.. ну і не тільки мою.

  • 20.06.2013 11:37
    #
    - 0 +

    Гримасы демократии, что тут поделаешь. У нас конечно все равны, но некоторые чуть чуть ровнее. Время и научно технический прогресс все поправят. Людям нужны не мифические права, а реальные возможности. Такие же, какие есть у государства.

  • 20.06.2013 11:54
    #
    - 2 +

    Цікавим є ще те, що цю інструкцію практично процитували в ЗАКОНІ про охоронну діяльність (застосування спецзасобів). Якось в нас законодавство клепають через Ж.. для одних це закон, для інших тільки інструкція і т.д. В сфері застосування зброї та спецзасобів не те що вже назріла потреба упорядкування нормативних актів, вона вже перезріла.. Закон про зброю, це вже не забаганка, а крайня необхідність

    • плюс закон про самозахист чи про оборону

      • 20.06.2013 12:38
        #
        - 1 +

        Думаю що аспекти застосування зброї варто викладати в законі про зброю. Про "касл доктрин" чи якісь інші обмеження чи зобов"язання краще виписувати в КК.

        Але я не спеціаліст-правник, тому це лише НМСД.

        • 20.06.2013 21:09
          #
          - 2 +

          Вікторе, мені здається, що в наших реаліях закон на тему "кастл доктрин" має набагато більші шанси на підтримку громадян та на проходження у Парламенті, ніж закон "Про зброю".

          • 21.06.2013 09:24
            #
            - 0 +

            Певно Ви маєте рацію. Навіть самі депутати в цьому зацікавлені.

      • 20.06.2013 13:13
        #
        - 3 +

        Закон, тобто норми КК - є.
        Проблема не в цьому, а в практиці, коли замість нормальної реакції на законні дії громадянина з нього фактично роблять злочинця усіма доступними засобами.
        Проблема не в нормі, а в її застосуванні та репресивним мисленням окремих посадовців та "системи" уцілому.

        Виходячи з усього, що має шанси пройти Раду, закон про зброю навряд-чи принесе полегшення. А от проблем та додаткових обмежень принесе точно.

        • 20.06.2013 13:23
          #
          - 0 +

          Я розумію Вашу позицію як практика, але ж законотворча діяльність не можлива без "бачення ідеальної/правильної картинки". Звісно Закон про зброю не панацея, але потрібний крок. Так само як і зміна репресивного мислення різними методами та засобами, в тому числі і чіткими процедурами.

          НМСД

        • 20.06.2013 21:05
          #
          - 1 +

          Юрію, я до вчорашнього дня, тобто до ознайомлення з наведеною Постановою, також, як і Ви, вважав, що окремий закон в тематиці "кастл доктрин", або як його ще називають "Про право на самозахист", в Україні не потрібен. І Вашими аргументами полемізував у ФБ із Миколою Катеринчуком, який таку пропозицію озвучив. Але після прочитання Постанови я свою думку змінив. Якраз із урахуванням нашої правозастосувальної практики та репресивних традицій у діяльності правоохоронних органів і судів вкрай необхідно міняти акценти у законодавстві, яке стосується життєво важливих для громадян речах. Щоб звучало не "не вважається..." та "допустиме...", а "має право...", "повинен...", "зобов'язаний...". Бо реформування Кримінального та кримінально-прпоцесуального законодавства у нашій державі все більше нагадує "сталінську" конституцію СРСР, яка декларувала надто багато, а реалізовувалася з того усього дещиця.

          • 20.06.2013 21:06
            #
            - 0 +

            Якийсь я темний з тими коментуваннями. Натискаю на "відповідь" Юрію, а публікую Віктору. Вибачте, панове, я ще новачок у тих всіх кнопках)

          • 20.06.2013 21:14
            #
            - 3 +

            Все краще, що на краще.
            Проте навіть з тим, що маємо, можна було б жити. Якби не тотальний маразм саме з кваліфікацією дій особи, що де-факто захищалася.
            Буде Закон - добре, буде зміна в КК - теж добре, проте швидко змінити ситуацію на краще може радше постанова ПВСУ або хочаб Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ.
            Бо перепрошивка мізків наших служителів Феміди процес скоріше управлінський, ніж законодавчий. Особливо у світлі "судової реформи".
            Так, скепсису у мене чимало... а що робити, коли тиждень тому в черговий раз зіткнувся з "професійними суддями", які чітку норму закону просто "не бачать", бо "відстоюють інтереси держави".

            • 20.06.2013 21:56
              #
              - 1 +

              Абсолютно згоден. Конституційний, Верховний, або Вищий спеціалізований суди, звичайно, змогли б найшвидше врегулювати спірні та неоднозначні моменти, але мені чомусь здається, що Верховний суд-2013, це вже далеко не Верховний суд попердніх версій. Не кажучи вже про Конституційний.
              А на рахунок "професійних суддів": "приватна" держава + "приватні" судді = відстоювання інтересів "приватної" держави

    • 20.06.2013 22:29
      #
      - 1 +

      Скоріше не через Ж., а саме нею, бо кількість розбіжностей, неточностей та суперечностей збільшується із року в рік.

  • 20.06.2013 13:18
    #
    - 0 +

    Люблю моделювати ситуації :)
    А як буде виглядати, якщо я, власник зброї, отримаю посвідчення охоронця державного зразку, укладу угоду з власником нерухомості (наприклад з дружиною) про надання послуг з охорони житлового приміщення... Я фактично стаю посадовою особою зі всіма правами, виписаними в інструкції, при цьому я не порушую ніяких законів щодо зберігання зброї чи чогось подібного, адже воно знаходиться по місцю моєї реєстрації і т.д.
    Знову цікавими були б коментарі фахівців.

    • 20.06.2013 20:36
      #
      - 0 +

      Сорри за некомпетентный коммент, но вижу забавную ситуацию:
      - Вы становитесь должностным лицом;
      - этому должностному лицу не положено владение ОО (если Вы не в ГСО)
      - но как физлицу - огнестрел иметь как раз положено
      - и, как физлицу, разрешено самообороняться на своей территории

      Итого показывать корочки Вы сможете как должностное лицо, а валить картечью - как обычный гражданин.
      Я ничего не пропустил?

      • 20.06.2013 21:21
        #
        - 1 +

        ось в тому то і суть питання.... чи так, чи може не зовсім так....

    • 20.06.2013 21:18
      #
      - 2 +

      Виникне питання з правомірністю використання "особистої" зброї на роботі. Мої знайомі так втратили ліцензію - охороняли майно зі своїми рушницями та "резиною". Конфлікт був, до стрільби на ураження не дійшло, стріляли в повітря. А потім перевірка "знайшла порушення".
      Посвідчення - половина справи. Найбільша проблема це виконання ліцензійних умов і отримання ліцензії.
      Доречі, доки ви не оформите на своєму підприємстві "виїзну групу", зброю вам просто "не погодять".

      • 20.06.2013 21:20
        #
        - 0 +

        а як Ви бачет розклад в саме змоделбованій мною ситуації... ситуація звісно частково жартівлива..але чом би й ні

      • 21.06.2013 11:44
        #
        - 0 +

        Ого, даже так.
        Жаль, что Ваш опыт только в ЖЖ освещается.

    • 20.06.2013 21:24
      #
      - 0 +

      Але ж Ваша особиста зброя, - це не службова зброя)

      • 20.06.2013 21:30
        #
        - 1 +

        блін... оно то такі да :) але я ж спеціально змоделював казусну ситуацію...
        тобто виходить якщо доведуть що я "на чергуванні" то стріляти не можна:)
        а от коли вистрілю то чи доведуть що я на чергуванні:)

        тут головнецей момент переходу із "стану" в "стан" ;)

        • 20.06.2013 22:09
          #
          - 2 +

          Момент переходу із "стану" в "стан" буде визначати суддя у залежності від його грамотності, правосвідомості, внутрішнього переконання, доказів та ще купи різних факторів. Але щось мені підказує, що такий казус в будь-якому випадку буде трактуватися не на користь того, хто стріляв на чергуванні із власної зброї.

  • 20.06.2013 15:21
    #
    - 1 +

    У нас хороші закони, тільки вони ніфіга не діють.

    • 20.06.2013 20:38
      #
      - 1 +

      Мне тоже почему-то кажется, что проблема в людях и эти люди могут закон лишь дискредитировать.
      Т.е. деятельность УАВЗ снискает успех в первую очередь на социальной ниве, после чего закон нужен будет лишь для потомков (как Вторая поправка).

      • 20.06.2013 20:57
        #
        - 7 +

        Абсолютно вірно. У пана Учайкіна є ще одна чудова фраза на цю тему: "Долю Закону "Про зброю" у нашій країні будуть вирішувати неозброєні люди".

      • 21.06.2013 10:31
        #
        - 2 +

        Проблема всегда была и будет в людях. А если опираться на указанные документы, так и сейчас каждый может применять официально зарегистрированное оружие. А обороняясь можно и камнем убить - результат один - докажи, что это была самооборона.

  • 22.06.2013 17:08
    #
    - 0 +

    Можна надрукувати список Посадових осїб" було б цікаво знати список осіб, допущених до імператора. Конфлікт між народом і владою був завжди, правда в Україні це приймає гіпертрофовані форми. Наші чиновники дуже самовпевнені. До 17 року багато панїв були впевнені у своїй безкарності, але після 17 року їм пустили кров і не тільки їм, але і їхнім дітям. Історія нічого не вчить наших "чинуш


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати