Андрій Оврамець

По незахищеній людині вбивча дальність буде в межах 2500-3200 метрів при пострілі з автомата зі стволом 415 мм. Точне значення залежить від коливань маси кулі і пороху, атмосферного тиску, вологості, температури.

1. Взагалі-то носимий боєзапас підбирають не по кількості патронів, а по їх масі. В піший рейд особисто я беру не більше 2 кг на собі. Якщо візьму G3 чи FAL, це максимум 4 магазини (80 патронів) + 20 у гвинтівці. Найчастіше 2 магазини + 1 у гвинтівці + від 50 до 100 патронів у рюкзаку розсипом.
Якщо беру G36 чи М4А1, то, відповідно 4-6 магазинів + 1 у гвинтівці. Частіше все ті ж 2 магазини і 1 у автоматі.
Плюс, можна 1-3 кг патронів в рюкзак, але далеко не завжди.
Реально при перестрілках рідко коли відстрілював більше одного магазину.
Те саме актуально і для 12 калібру. Для патрону 12х70 середньою масою 42-48г виходить не більше 50-60 штук.
Із них бажано половину брати кульових (ідеальні Remington Slugger), 3-5 шт дріб №3 (попереджувальні і по ногах, якщо
треба взяти живими), решту - картеч від 7,62 до 9мм (для мене оптимальні Remington 000BK).
Хоча, якщо дійде до перестрілки на відкритій місцевості, то більше магазина навряд чи використаєте, ситуація вирішиться на користь тієї чи іншої сторони.
2. Для самооборони в критичних ситуаціях рекомендую не помпу, а самозарядку - через вищу надійність і швидкострільність. Бенеллі М4, як на фото, - у самий раз, тільки чистка трохи муторна.

А якими саме набоями Hornady Ви користуєтесь? Стандартні бойові мають масу до 4г, а Хорнаді випускають і 4,86г, їхній імпульс на 10-12% вищий.
Також для початку заміряйте масу буфера Вашого карабіна. В моїх автоматах М4 (Кольт і Норінко) із 37см стволом стандартний буфер (M4 SCB) має масу 85г (+/-0,5г). Якщо у Вас менше хоча б на 8-10 грамів, - причина, в тому числі, в цьому.
Далі, якщо проблему не усунуто, можна замінити по наростаючій на Heavy 1 CB чи Heavy 2 CB (105г і 130г відповідно).
Для "гарячих" наважок сміливо можна використовувати і 145-150 грамові буфери.
Особисто я рекомендую в AR-системах використовувати найважчі із допустимих буферів. Трохи знижується точність, зате виростає надійність. Плюс, якщо любите стріляти чергами, знижується швидкострільність до 550-600 пострілів за хвилину.
Ще у Вашому випадку радив би вантажі у буфері замінити на один суцільний металевий циліндр еквівалентної маси, замість трьох із полімерними прокладками між ними. Це збільшить жорсткість системи, затвор і буфер рухатимуться в момент пострілу, поглинаючи енергію, як одне ціле.

Припустимо, людина працює таксистом і має нагородну зброю. Вона може її брати з собою для захисту? - Так, може. Із наповненим магазином, але без патрона у патроннику.

Які в цьому випадку можуть бути ризики в плані юридичної відповідальності - щодо носіння і застосування? - Ті ж самі, що й при застосуванні кулаків, палки, цеглини чи довгоствольного вогнепалу. Відповідальність буде в залежності від результату застосування - по ст. 115, 116, 118, 119, 121-125 ККУ. Відсутність відповідальності відповідно до статей 36 і 37 ККУ.
Застосування відповідно до "Положення про порядок застосування вогнепальної зброї", zakon.rada.gov.ua.
Зберігання по місцю постійного проживання, в сейфі. Сейф може бути будь-яким за розміром, товщиною металу, типом замка - це не регламентується. Але краще, щоб він був заводського виготовлення і таким, що унеможливлює швидке транспортування. Також, якщо його маса менша 20 кг, то бажано, щоб він був прикручений до капітальної стіни чи підлоги.

Як часто стріляти в тирі - залежить від Вас :). Від 0 до тисяч пострілів на день/місяць/рік, це ніде не регламентується.

Для чого такі збочення: "мущщина сделал на штык-ноже лазерную гравировку (произвольный номер)" ?. Зіпсував, можливо, цінну історичну річ. Ніяких номерів на штику ніде гравіювати непотрібно, можна зареєструвати і без номера. На мисливському ножі за бажанням можна нанести довільний номер - всеодно суцільного обліку холодної зброї у нас немає, ножі з однаковими номерами можкть бути в різних містах і областях України. "Все окей, все по закону" також бути не може, бо немає цього самого закону :). Є лише Інструкція і Наказ № 622, яка всю процедуру описує дуже туманно.
Про реєстрацію вже багато разів писав, але повторю ще раз. Спершу треба знати, про який штик іде мова. Якщо іноземний (старовинний чи новий) або радянський до 1950-х років, не крадений з музею чи приватної колекції, то можна зареєструвати без проблем. Якщо радянський до АК чи СВД, то важливо, щоб вони не були викрадені з військових частин на території України. Зрозуміло, що в цьому випадку Ви їх не зареєструєте. Далі слід заздалегідь домовитися з дозвільником, попередити, що плануєте зареєструвати. Краще це робити у місячник здачі зброї, двічі на рік, хоча можна і не в місячник. Перед тим, як принести багнет на добровільну здачу, треба отримати на них висновок експерта ДНДЕКЦ МВС про те, що вони є холодною зброєю. Звертатися за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4. Попередьте експерта заздалегідь, що маєте намір його зареєструвати, щоб штик не гнули і на випробовували деструктивними методами, обмежившись порівнянням з аналогічними зразками і співставленням по каталогу. Послуга платна, приблизно 250-500 грн. Якщо виявиться, що штик не є холодною зброєю за українською методикою, тоді все простіше, берете відповідний висновок і зберігаєте без реєстрації. Після того, як написали заяву про добровільну здачу і здали предмети, отримуєте медичну довідку, сплачуєте відповідні платежі за реєстрацію, бланк дозволу, приносите їх разом з двома своїми фотокартками, пишете заяву, що маєте намір зареєструвати цю зброю. І все, через певний термін - від тижня до кількох місяців - забираєте штик разом з дозволом зі штампом "колекція". Якщо вже маєте дозвіл на гладкоствол, Вам можуть вписати в нього, в розділ "мисливські ножі". Якщо на штиках немає власних серійних номерів, то рекомендую не набивати новий (щоб не псувати), а реєструвати як безномерний, для цього треба скласти його опис і зробити на кожен по два фото 15х15см.
Якщо ж Ваша холодна зброя має ще й історичну цінність, то візьміть про це довідку у Міністерстві культури, для цього треба буде замовити її окрему історико-культурологічну експертизу.
Підсумовуючи - ні, це не казка, це реально можливо. Але описана Вами історія в реальності триває набагато довше, деколи навіть до півроку. "Саморобний" номер краще не набивайте - пошкодите історичну річ. На більшості штиків, тим паче, і так є арсенальні клейма і номери, може просто затерті чи заховані під накладками рукоятки.

Щодо вилучення у вас колекції під час обшуку, особливо СХП і ММГ, в разі їх неповернення, рекомендую звертатися до суду, самодурів потрібно виховувати.
Узаконити колекцію можливо і потрібно, якщо предмети в ній не крадені. В поліції, куди Ви зверталися, можливо, не знають, як це зробити, бо процедура ця описана в Наказі №622 дуже мутно і часто незрозуміло навіть для дозвільників. Або ж просто лінуються.
Спершу треба знати, про які штики йде мова. Якщо іноземні (старовинні і нові) або радянські до 1950-х років, не крадені з музеїв чи приватних колекцій, то можна зареєструвати без проблем. Якщо радянські до АК чи СВД, то важливо, щоб вони не були викрадені з військових частин на території України. Зрозуміло, що в цьому випадку Ви їх не зареєструєте.
Загалом, процедура реєстрації наступна. Слід було заздалегідь домовитися з дозвільником, що плануєте зареєструвати. Краще це робити у місячник здачі зброї, двічі на рік, хоча можна і не в місячник. Перед тим, як принести багнети на добровільну здачу, треба отримати на них висновок експерта ДНДЕКЦ МВС про те, що вони є холодною зброєю. Звертатися за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4. Попередьте експерта заздалегідь, що маєте намір їх зареєструвати, щоб штики не гнули і на випробовували деструктивними методами, обмежившись порівнянням з аналогічними зразками і співставленням по каталогу. Послуга платна, приблизно 250-500 грн. Якщо виявиться, що штики не є холодною зброєю за українською методикою, тоді все простіше, берете відповідний висновок і зберігаєте без реєстрації. Після того, як написали заяву про добровільну здачу і здали предмети, отримуєте медичну довідку, сплачуєте відповідні платежі за реєстрацію, бланк дозволу, приносите їх разом з двома своїми фотокартками, пишете заяву, що маєте намір зареєструвати цю зброю. І все, через певний термін - від тижня до кількох місяців - забираєте штики разом з дозволом зі штампом "колекція". Якщо вже маєте дозвіл на гладкоствол, Вам можуть їх вписати в нього, в розділ "мисливські ножі". Якщо на штиках немає власних серійних номерів, то рекомендую не набивати новий (щоб не псувати), а реєструвати як безномерний, для цього треба скласти його опис і зробити на кожен по два фото 15х15см.
Якщо ж Ваша холодна зброя має ще й історичну цінність, то візьміть про це довідку у Міністерстві культури, для цього треба буде замовити її окрему історико-культурологічну експертизу.
Спеціального статусу колекціонера вогнепальної зброї в Україні немає - просто купуйте цю зброю і колекціонуйте, кількість одиниць зброї не обмежена.
СХП і ММГ можна купувати взагалі без обмежень і реєстрації, за умови, що вони відповідають вимогам державного стандарту до охолощеної зброї і мають відповідний висновок експерта.

Звичайно, можна [було до війни]. В загальному випадку, ніж повинен бути предметом господарсько-побутового призначення відповідно до російського законодавства. Необхідно, щоб на цей ніж у Вас був сертифікат відповідності, виданий їхнім центром сертифікації цивільної і службової зброї. Відповідно, наші висновки експертів НДЕКЦ для російських прикордонників і поліцаїв недійсні. Тут є дві новини.
Погана - можуть бути ножі, які в Україні не є холодною зброєю, а в Росії - так. Узнайте це заздалегідь, знайдіть відповідний сертифікат в Інтернеті, скачайте, роздрукуйте. Проблем не повинно бути.
Хороша - в Росії, на відміну від України є закон про зброю (хоч і типово пострадянський), відповідно двозначностей тлумачення майже не виникало. Також є єдина база висновків експертів щодо приналежності того чи іншого ножа до категорії господарсько-побутових предметів чи до холодної зброї. Тобто, якщо Вас затримали з ножем популярної моделі відомої фірми, доправили у відділок, а сертифікату при собі не було, то поліції було достатньо повідомити виробника ножа і його назву. Якщо такий ніж існує на ринку рік-два, то, з великою імовірністю, він уже є в базі даних і одразу буде встановлена його неприналежність до "холодняка".
Також можна [було] провезти ніж, який є холодною зброєю, зареєстрований на Вас і вписаний у дозвіл, але це вже інша, більш довга, історія. До війни проблем не було ніяких, якщо дотимані норми законодавства.
Щодо політичного аспекту подорожі в Росію поради давати не буду, Ви повнолітні, самі маєте зважувати всі ризики і моральну сторону. Лише за перевезення ножа не має бути нічого. Але сам факт перетину українським громадянином з ножем кордону ворожої держави - чудовий привід для Путін-ТВ голосити про "заброску дівєрсантов із Правого Сєктора" :).

Народ, ви що?! Для чого людині усіляку маячню писати? Пан Юрій же серйозно спитав.
Юрію, ось Вам відповідь математика, інженера і фізика-астронома :). Висловлюючись математичною мовою, необхідно знайти висоту h, яку видно під кутом в одну мінуту з відстані L = 100 метрів.
Одна кутова мінута - це 1/60 градуса або 0,016(6). Відповідно, для прямокутного трикутника tg α = h/ L, звідки h = L tg α. Або, в числовому виразі, h = 100 ∙ tg (1/60) ≈ 29,089 мм. Все, інших варіантів бути не може! Те саме буде і в тисячних, і в градах, і в радіанах.
Для довільного трикутника необхідно і достатньо трьох елементів (кути або сторони), щоб порахувати будь-які інші, для прямокутного – достатньо двох (прямий кут уже даний). Сума величин будь-яких двох сторін плоского трикутника завжди більша від будь-якої третьої сторони.

Досвіду купівлі закордоном і ввезення стартової зброї не мав, лише холодної і вогнепальної. Та, думаю, порядок імпорту сигнально-шумових пістолетів схожий із ножами, що є господарсько-побутовими. Алгоритм я описував ось у цих відповідях:
zbroya.info, zbroya.info.
Очевидно, що сигнально-шумовий пістолет повиннен відповідати галузевому стандарту МВС: old.npu.gov.ua
Якщо у Вас є висновок експерта на пістолет саме цієї моделі, то його слід пред'явити на митниці по прибуттю посилки на митний пост. Якщо немає, то доведеться викликати експерта на митницю за свій кошт або спецзв'язком відвозити в НДЕКЦ на експертизу.
А ще краще із даного питання заздалегідь проконсультуйтесь із митним брокером.

Цікаво, а за що Вас тоді нагородили, якщо задаєте такі питання? Типу, "на тобі пістоль, а патрони добудеш в бою"? :) :) :). Як правило, всі, хто здійснив подвиг на полі бою, привезли з цього поля в додачу до іграшок ще й по кілька кілограмів батарейок :). Або, як мінімум, мають клубну карту магазину "АТО-онлайн" для придбання подібних речей "по-чорному" :) :) :). Та й І2Р ніхто не відміняв.
А якщо це серйозне питання, а не тролінг, то порядок такий же, як і при купівлі патронів до нарізних гвинтівок чи автоматів - пред'явили дозвіл на зберігання і носіння зброї зі штампом "Нагородна", заплатили, Вам продали, зробили запис, розписались у книзі реалізації і все. Дивитись в Києві, скажімо, у "Стволі" на Голосіївському, 89 чи Саксаганського, 43. Або, хоч і небажано, в Ібіці на Нестерова. Ціна в межах 12-20 грн за штуку. В наших магазинах лише "спортивні" патрони 9х18 - Blazer, PPU, S&B, Mesko, Fiocchi. Від "бойових" відрізняються набагато вищою якістю, стабільністю характеристик, кучністю і відсутністю сталевого "грибка".

Шановна Анно! Я, звісно, міг би навести Вам алгоритм дій щодо подання апеляції по даному рішенню. З великою імовірністю Ваш товариш був би виправданий і міг би навіть розраховувати на вибачення та компенсацію зі сторони МВС. Але робити цього не буду, оскільки мені невідома передісторія і я не знаю, що це за людина.
Одне діло, коли зброю носить колекціонер, фанат-інтелегент, просто чесний "поножовець" чи "пістолетчик", для якого холодний чи вогнепальний предмет є об'єктом захоплення чи засобом справедливої самооборони. І зовсім інша справа, якщо кастет носить гопник, для якого це інструмент незаконного промислу.
Виникає ряд питаннь. Чому Ваш знайомий носив із собою кустарно виготовлений кастет, не ознайомившись попередньо із законодавчою базою і аргументацією? Адже вибір у якості "талісмана" чи засобу самооборони саме кастета - вельми дивний. чому Ваш товариш виглядав настільки підозріло, що "пепси" вирішили перевірити саме його? Чому він, захоплюючись зброєю, не потурбувався заздалегідь про угоду з юристом, який би представляв його інтереси в разі чого?
До того ж, в ретроспективі у вашого знайомого було лікування від асоціальних проявів і зухвалого поводження з оточуючими, що чітко зазначено у вироку суду.
Натомість, я порекомендую Вам звернутись у місцевий осередок УАВЗ і викласти їхнім юристам усю суть. Вони розберуться на місці.
Зазначу, що у представленому Вами вироку суду є багато суперечностей, за які буде радий зачепитися толковий адвокат (при відповідному стимулі). З моєї точки зору цей вирок є незаконним (через відсутність Закону про зброю), але суспільно правильним.

З одного боку - пункт 93 Статуту внутрішньої служби ЗСУ прямо забороняє утримання в підрозділах нетабельної зброї, боєприпасів і майна. З іншого боку - цей статут писався до війни і якщо керуватися ним, то не повинно бути і волонтерських Моторол, тепловізорів, гвинтівок та багато чого іншого. Також, деякі речі, що дозволені і забезпечені пунктом 106 даного Статуту, не виконувалися взагалі ніколи. Більше того, всіляко заборонялося виконання передбачених Статутом норм! Тому все відносно.
Якщо адекватний командир (не "сцикун") і адекватний власник зброї (не "стукнутий", не алкаш, не "рембо"), то, думаю, командир дозволить. Я, принаймні, завжди дозволяв - жодного разу не було проблем ні в мене з підлеглими, ні в начальства зі мною. І всі адекватні бійці хотіли служити саме у мене. Щоправда, мені самому одного разу заборонили, але то вже інша історія :). Ваш карамультук - це не ПТКР, не РПГ-9 і не АГС, йому в КЗЗ місце знайдеться, головне, щоб ніхто з колег не вирішив його випробувати. І щоб не сперли, за цим добре слідкуйте. Це в ППД і на полігоні. А в Секторі, тим паче на першій лінії - всім буде по цимбалах, якщо всі задачі виконуються.
Зрештою, коли горіли пересувні склади РАО в Ізварино, всім було на втрату стрілкотні глибоко начхати, на фоні інших подій.

Досить дико поставлені вихідні умови. Більше нагадує сюжет триллеру про реднеків чи зомбі-апокаліпсис. Насправді описана Вами ситуація майже не має відношення до наявності у Вас зброї чи "резиноплюя".
Якщо ж це не тролінг, то ось Вам моя відповідь. Я в такій ситуації чинив би саме так, незважаючи, що завжди ходжу озброєний.
1. Не звертати увагу, продовжувати свої справи. Максимум, "послати". Якщо погрози так уже зачіпають Вас, зняти на відео цю подію і написати заяву в поліцію. Можна поскаржитися дільничному, за яким закріплена територія проживання агресивного сусіда.
2. Тут уже не лише МОЖНА, а ПОТРІБНО написати заяву в поліцію і поскаржитися дільничному. Оскільки вчасно не вгамований імбецил зі зброєю - суспільна небезпека.
3. Те саме, що й п.2. "Травматик" у Вашій кишені в цього випадку ніяк не впливає на рішення.
4. Те саме, що й п.2. Плюс, бажано якомога швидше покинути небезпечний район чи переміститись в імпровізоване укриття. Проконтролювати, щоби поліція приїхала на виклик і вжила заходів. У разі відсутності реакції з їх сторони, поскаржитись на "гарячу лінію".
В місті чи за містом - особливої різниці немає, але наявність свідків буде Вам дуже на руку.
Наслідки. Для "буйного" - спілкування з представниками МВС, можливо пенітенціарами, а, можливо, і санітарами. Опціонально - штраф і СІЗО. Для Вас - почуття виконаного обов'язку, підняття самооцінки, бонус добропорядного громадянина :).

Щодо відправки чи перевезення охолощеної зброї у моїй практиці випадків не було, зате була мисливська (перероблена з бойової) і ММГ.
В загальному випадку охолощена зброя (Blank Firing Guns) є вогнепальною зброєю з точки зору законодавства США, вона має той же статус, що і стартові пістолети:

(h) (1) “Firearm” means:
(i) a weapon that expels, is designed to expel, or may readily be converted to expel a projectile by the action of an explosive; or
(ii) the frame or receiver of such a weapon.
(2) “Firearm” includes a starter gun.
------------------------------------------------
(n) Handgun. –
(1) "Handgun" means a firearm with a barrel less than 16 inches in length.
(2) "Handgun" includes signal, starter, and blank pistols.

mgaleg.maryland.gov

Детальніше можете почитати на сайті ATF: www.atf.gov

З іншого боку, СХП без проблем продаються в США через Інтернет-магазини, за винятком Нью-Йорку, Массачусетсу, Вісконсіну, Міннесоти, Пуерто-Ріко, де є обмеження на їх оборот. Тому логічніше, щоб Ваш знайомий проконсультувався з місцевими юристами.
Щодо відправки її від фізичної особи, то FedEx чи DHL від Вас в Україні не прийме таку посилку для доставки у США.
Самі ж Ви можете без проблем вивезти охолощену зброю з України закордон, за умови пред'явлення на митниці експертного заключення на зразок СХП і дозволу на вивезення. Чи впустять Вас у США з цією зброєю - інше питання.

Реально. Навіть без хабарів і відкатів. Навіть для приватної особи і "простої людини". Яка в процесі, очевидно, стане юридичною особою чи дуже непростим
ФОПом :). Це цілком реально, але затратно, не стільки по грошах, як по часу і нервах, особливо, якщо живете не в Києві (якщо дані Вашого профілю вірні, то Вас це не стосується).
Даний зразок в нас не відноситься до категорії "спецзброя", як тут пише дехто, більше того у нас взагалі немає такої категорії, а є бойова або мисливська і спортивна нарізна вогнепальна зброя. Є подібні прецеденти, ввезення SIG Stgw. 57 під 7,5х55, BAR 1918 під 30-06 та L1A1 (FAL) під .308.
Можливі наступні варіанти.
1. Проводите сертифікацію особисто, будучи приватною особою. Попередньо треба взяти не лише дозвіл на придбання, а й дозвіл на ввезення в УЕІС. Дуже бажано,
щоб патрон під зброю мав мисливський аналог (без бронебійного осердя). Якщо ні - доведеться також сертифікувати і патрон, для чого прийдеться замовити
партію "цивільних" патронів. Також зброя повинна вписуватися у ГСТУ 78-41-002-97 на мисливську і спортивну зброю, відповідно до наказу МВС №1222. Якщо не вписується - приводите її у відповідний стан. Це дорогий і марудний варіант. Але можливий.
2. Шукаєте юридичну особу, збройовий магазин, який погодиться привезти таку гвинтівку і сертифікувати її для Вас. Плюс такого рішення в економії часу і нервів, мінус - запросять за послугу некислі гроші. І не у всіх є кваліфіковані юристи, які візьмуться за таку справу, в більшості - просто "рішали".
3. Найлегший у даному випадку. Якщо дана зброя продається закордонрм на цивільному ринку, то найраціональніше поїхати, скажімо, в Польщу, Угорщину, Чехію і придбати там. Попередньо, відповідно слід взяти дозвіл на придбання і дозвіл на ввезення. Вона також повинна вписуватись у ГСТУ. Їдете, купуєте, сплачуєте мито - зброя Ваша.

P.S. Якщо ВСС - трофей, простіше "не світитись, зберігати спокій, поливаючи грядку маслом", а чекати прийняття Закону. Не через міфічну відповідальність по 263 статті, а через ризик втрати чи пошкодження трофею.