Андрій Оврамець

Немає за що. Велосипед також корисно винаходити - на цьому базується прогрес.

На жаль, Ви запізнилися років на 100 :). Уже давно придумано – за цим принципом працює перший «каскад» пістолета ПБ і багато іншої малошумної зброї. Але це вже вчорашній день. Найбільш прогресивний принцип – гасіння потоків газів, що мають протилежні фази. Для прикладу, OSS Helix:
www.youtube.com

Маразм міцнішає... :) Тріумф металообробки і CAD-проектування на фоні деградації здорового глузду і інженерного розрахунку. Перемога маркетологів над технарями. Безвідносно до затребуваності штика у сучасному бою, але автору цієї швайки ставлю «незадовільно». Нехай би для початку ознайомився, як елегантно подібні речі реалізовані 80 років назад у нацистській FG-42 і республіканській MAS-36. Навіть Ka-Bar Pistol Bayonet значно продуманіший :). За ціну цього дрину взагалі мовчу.

Головна ідея в тому, що без ліберального адекватного Закону про зброю така «партизанська» підготовка не має сенсу. А одна лише наявність законного короткостволу у населення, по-перше, автоматично робить країну значно більш демократичною, ніж наш сусід-агресор, а, по-друге, це би дало змогу у зародку придушити сепаратистські рухи на Донбасі весною чотирнадцятого.
У талібів також є аналогічні втрати, але менші на порядки і ненабагато більші від таких втрат у невоєнний час. Хоча би через відсутність авто-і бронетехніки і важкої артилерії у достатній кількості. Талібський досвід нам явно не підходить, бо майже всі втрати США зі сторони партизанів у них завдані смертниками.
Сучасні військові доктрини не передбачають великих окупаційних контингентів, їх заміняють стабілізаційні сили. А роль окупаційного контингенту виконують самі ж місцеві, з числа опозиції, конкуруючих банд чи найманців – що і було реалізовано в Чечні та на Близькому Сході.
Щодо чисельності окупаційного контингенту, то в НАСВ нас учили, що перевага над активними бойовиками противника повинна бути в 4-5 разів, тоді можна ефективно протидіяти провокаціям місцевих. Стосовно Чечні, отримаємо цифри у 80-100 тисяч. За Україну – не готовий сказати, багато додаткових факторів, особливо, якщо врахувати, скільки косить від мобілізації і відсутність чіткого політичного курсу.
В Україні класична герилья чи партизанщина у термінах Мао не має сенсу – не той ландшафт, європейський ТБД, висока концентрація населення, вразлива інфраструктура, значна частина прихованих прихильників «русского міра». Вихід – тотальне ополчення за швейцарським зразком чи ТрО за балтійським.

Підтверджую, рукавиці, що треба. Але брати за еталон ріжучі властивості Пентагону некоректно. Це як сказати, що Мерседес керується краще, ніж навіть Ланос :).

Більш, ніж упевнений, що так і є. А Дейдей – взагалі виродок, таких слід каструвати після першого рецидиву.

Душевний мужик, справжній гусар. Між іншим, далеко не найгірший з «острова». Школа генерала Костянтина «400 баксів» Сірика. Тільки він, певно, забув, що стріляючий розвідник – поганий розвідник :). А раз уже на камеру відмовився від звання полковника, то слово треба дотримати. Втім, колеги вже відхрестилися:
www.mil.gov.ua

Програма по обміну дійсно є, причому, з конвертацією спеціальних звань у військові і навпаки. Такі цінні кадри не повинні пропадати :). Крім ЗСУ, МВС і СБУ він тепер може з’явитись у ДССТ, ДПтС, ДПС, ДСНС, НГ, ДФСУ, НАБУ. Особливо НАБУ! Впевнений, ми про нього ще почуємо :)

Не лише називають, але й стоять «струнко» перед ним із кислим виглядом, коли він їх «чпокає» на нарадах :)

Навіть при однаковому рівні забезпечення сторін грамотно облаштована охорона і оборона базового табору, розвідка і патрулювання колонних шляхів зводять до мінімуму небезпеку партизанських акцій. Хоча б тому, що грати в обороні набагато легше, ніж у наступі. У сучасній війні успіхи партизанів – це помилки командування регулярної армії.
Для нас, крім того, афгансько-іракський досвід малопридатний – відсутність великих гірських масивів чи пустелі, наявність розвиненої інфраструктури і більша щільність населення роблять партизанську стратегію уразливою для РБУ авіації, призведуть до невиправданих жертв серед цивільних і, як наслідок, відсутність підтримки з їх боку.
Щодо дій партизанів проти технічно більш оснащеного противника, яким є США для талібів, то тут про якусь ефективність навіть мова не йде – так, комарині укуси. Неприємно, але погоди не міняють.
Показовими є цифри втрат.
В Афганістані коаліція за 13 років втратила десь 4500 військових з ЧВК включно і десь 14000 місцевих збройних сил проти 20-40 тисяч бойовиків. Це при тому, що коаліція воювала з дотриманням гуманітарного права, а таліби – самі розумієте, як.
В Іраку втрати коаліції за 8 років в районі 5000 чоловік (бойові і не бойові).
Для порівняння, у нас за 2014-2017 роки безповоротні втрати ЗСУ становлять тільки офіційно не менше 2000 бойових і десь 1500 небойових. Неофіційні не буду озвучувати.
Врахуйте для повноти картини, що велика частка втрат США – від необережного поводження, хвороб, ДТП і «friendly fire».

І найголовніше. Всі ці потуги будуть марними без правильного Закону про зброю. Не тільки вільні люди мають зброю, але озброєні люди мають волю.

Це все цікаво, але, на жаль, неефективно. Сучасні армії мають дієві засоби (і технічного, і тактичного характеру) для боротьби з партизанськими рухами. У всіх конфліктах роль партизанських дій проти організованої армії була мізерна.
Єдино правильний підхід – створення системи тотального ополчення за швейцарським взірцем, або виділення територіальної оборони в окремий рід СВ по типу Земессардзе, Кайтселійт, Омакайтсе чи Шюцкор.

Видно, Антонін Юрійович навіть конституційне право вельми хріново знає, не те, що збройове законодавство. Референдум – це пряме волевиявлення. Референдум не може бути консультативним. Він може бути обов’язковим чи факультативним. А те, що пропонує фейсбучний хряк, в нормальних країнах називається плебісцитом, а не референдумом.

Так точно, Глок-17 і Форт 12. У Глока-17 основа магазину паралельна стволу, а у 19-го – під кутом.

Запропоную пункт 4. Поголовно відправити на психіатрично-наркологічну експертизу усіх власників нагородної зброї, а у разі непроходження – впаяти їм і тим, хто цю зброю подарував, максимальні строки, з усією строгістю Кримінального Кодексу.