Випадок у Сухолуччі. Це вже «на часі»

Випадок у Сухолуччі – це вже «на часі»

На сьогодні ми маємо:
• де-юре та де-факто вільний обіг зброї в Україні (наші законодавці не бажають врегулювати у встановленому порядку це питання та прийняти Закон "Про цивільну зброю і боєприпаси №1135-1", текст якого в ВР знаходиться з грудня 2014 року);
• зниження рівня життя;
• безпорадність правоохоронних органів, які не можуть ефективно захистити не лише громадян – себе не можуть захистити;
• суттєве підвищення рівня злочинності, збільшення зухвалих розбійних нападів.

Яскравим прикладом того, що питання вашої особистої безпеки та безпеки ваших рідних і близьких – це ваш особистий клопіт, стала ситуація, яка відбулась на Сухолуччі (Київщіна).

Поліція у даному випадку реагувала не на упередження, а "заганяла зайців", і як вони пишуть – трьох з нападників затримано, одного ще шукають.

Так от, до чого я веду. Наразі у державі склалася ситуація, коли такі випадки будуть траплятися все частіше, тобто шанси зазнати протиправного посягання на наше життя, здоров'я та майно у нас з вами збільшуються. І у разі, якщо це трапиться – то особа по-перше – повинна мати дієвий та ефективний інструмент самозахисту, а по-друге – гарантоване право на його застосування, без ризику зазнати негативних наслідків та переслідування збоку держави у разі правомірного застосування такого інструменту.

Мені не відомо більш дієвого інструменту ніж зброя для самозахисту від нападу озброєної особи чи групи осіб. При цьому зброя, яка б забезпечувала миттєвий доступ до неї, та її застосування у разі потреби та була зручною для щоденного її носіння.

«Українська асоціація власників зброї» неодноразово наголошувало на тому, що громадяни України повинні мати право на збройний захист свого життя, здоров'я та майна від протиправних посягань, ведуться роботи щодо вдосконалення правого поля в цьому питанні. Я вже на початку року писав, що юридичні радники Асоціації співпрацювали з народними депутатами з метою вдосконалення правового регулювання питання самозахисту, однак така співпраця не призвела до вдосконалення правого регулювання питання самозахисту. Депутати з незрозумілих причин подали до ВР законопроекти, які, як на мене, ускладнюють регламентацію питання самозахисту та можуть зробити наявний правовий механізм ще більш суб’єктивним та корупційним.

УАВЗ пропонувала змінити норми Кримінального кодексу України, які стосуються необхідної оборони та пропонувала винести на розгляд ВР України відповідний законопроект. В наведеній нижче порівняльній таблиці ви можете побачити що і як пропонувалося змінити.

Порівняльна таблиця

Заздалегідь передбачаючи запитання, чому в запропонованому проекті знов поняття «необхідна оборона», пояснюю – це був компроміс з народними депутатами, оскільки запевнялося, що «самозахист» буде підставою для «забовтування» в сесійній залі цього важливого питання, і нами первинно готувався проект саме як «самозахист». В комплексі до цього також пропонувалося виключити статті 118 та 124 ККУ (щодо перевищення меж необхідної оборони).

Але на сьогодні у ВР України вже зареєстровано два законопроекти щодо внесення змін до КК України в розрізі необхідної оборони, які, на мою особисту думку, є окозамилюванням та шкідливими за своєю сутністю, про що більш детально розписано в матеріалі "Необхідна оборона в Україні. Деградація чи еволюція".