Розвінчання десяти міфів, пов'язаних зі стрільбою з гвинтівки

Розвінчання десяти міфів, пов'язаних зі стрільбою з гвинтівки

Автор статті на власному досвіді спростував кілька поширених помилкових думок, пов'язаних зі спортивною стрільбою та полюванням з використанням гвинтівки.

Міф 1. Пошкоджений кінчик кулі впливає на точність

Є думка, що пошкоджений кінчик кулі сильно впливає на точність стрільби. Ці ушкодження виникають через сильний відбій при пострілі з гвинтівки, поки патрони зберігаються в магазині.

Багато хто просто мовчки погодився із цим твердженням, але не автор цієї статті, який спеціально пошкодив кулі в декількох патронах різних калібрів і порівняв їх з новими.

У випробуванні використовувалися різні гвинтівки, встановлені на два мішки спереду і ззаду, дистанція – 100 ярдів. Різниця у точності була настільки мізерною, що навряд чи хтось би й помітив її. Звичайно, зміщення аеродинамічних ліній спровокувало б зниження балістичного коефіцієнта, і це вплинуло б на здатність кулі опиратися силі вітру. Але, за винятком стрільби на наддалекі відстані, ці наслідки буду мінімальними.

Набагато більшою проблемою є куля, яка через удари об стінки магазину глибше заходить у гільзу, через це підвищується тиск у патроннику. Щоб цього уникнути, потрібно трохи обтиснути гільзу навколо кулі.

Для того щоб розвінчати цей міф, автор навмисно пошкодив кілька куль

Міф 2. Куля зачепила гілку і змінила траєкторію

У кожного є свої виправдання у разі неточного пострілу, і одне з них – гілка, яка виявилася на шляху кулі. Щоб перевірити даний міф, автор спорудив щось на кшталт дерева з гіллям у вигляді дерев'яних штифтів для меблів і поставив його перед мішенню. Штифтів було багато, тому куля практично кожного разу зачіпляла один з них.

Для випробування були відібрані патрони .300 Win Mag, .30-30 Win та .22-250 Rem з кулями різної ваги. Спочатку перешкода стояла за три метра від мішені, і жодних проблем з точністю не виникло.

Потім автор встановив штифти побільше і відсунув перешкоду на 10 метрів від мішені. Розміри груп влучень трохи збільшилися, але знову ж таки, не сильно. Важливим є те, що стрільба крізь траву і дрібне гілля також не впливає на точність.

Міф 3. Тупокінцеві кулі проникають глибше і краще підходять для полювання у заростях

Під час перевірки попереднього міфу, автор використовував як гостро-, так і тупокінцеві кулі. З'ясувавши, що різниці у точності стрільби крізь перешкоди між ними немає. Автор вирішив перевірити, чи дійсно тупокінцева куля краще зберігає свою енергію, пострілявши у старі магазини, які він поставив у ряд. Знову ж таки, якоїсь суттєвої різниці автор не виявив.

Загострена куля краще справляється з силою вітру, і для багатьох вона є кращим вибором. Якщо звичайно у вашій гвинтівки не трубчастий магазин – у такому випадку, з міркувань безпеки, вам варто використовувати патрони з тупокінцевою кулею.

Багато хто вважає, що тупокінцеві кулі краще підходять для полювання у густих заростях, але автор довів, що суттєвої різниці між ними немає.

Міф 4. Зброя з нержавіючої сталі потребує меншого догляду

У характеристиках сучасної зброї все частіше зустрічається словосполучення «матеріал виготовлення: нержавіюча сталь», і багато хто думає, що така гвинтівка ніколи не поржавіє.

Насправді, нержавіюча сталь так само із часом може поржавіти, якщо не вживати відповідних заходів, а саме – регулярно чистити і змащувати металеві поверхні змоченим у мастилі клаптиком тканини.

Метал, який виробник називає нержавіючої сталлю, не є таким. Якщо за зброєю не стежити – вона обов'язково поржавіє.

Міф 5. Наведення по осі каналу ствола – це гарний спосіб перевірки нульової лінії прицілювання

Те, що центр осі каналу ствола ідеально поєднаний з перехрестям прицілу, ще не означає, що куля слідуватиме тій самій лінії. Наведення по осі каналу ствола – це лише проміжний етап перед пристрілюванням гвинтівки із внесенням поправок у приціл.

Міф 6. Краще віддати другові гвинтівку для пристрілювання

Деякі стрільці із підвищеною чутливістю до сили відбою, просять своїх друзів замість них пристріляти гвинтівку. Однак вони із цим позбавляються декількох переваг: по-перше, стрілець звикає до сили відбою, а по-друге – краще знайомиться зі своєю гвинтівкою.

Також не варто забувати, що кожна людина міркує по-своєму, і це сильно впливає на те, куди влучить куля. Різні люди при стрільбі з однієї гвинтівки із тими самими патронами часто влучають у різні ділянки мішені.

Деякі стрільці з підвищеною чутливістю до сили відбою, просять друзів пристріляти гвинтівку замість них. Але це краще робити самостійно.

Міф 7. Чиста гвинтівка найкраще стріляє

Навряд чи хто-небудь знайде хоч один аргумент проти чистої зброї. Хіба що коли ви йдете на полювання. У такому випадку трохи нагару в стволі буде плюсом.

Річ у тім, що купчастість стрільби безпосередньо залежить від сталості ствола. Адже куля, випущена з чистого ствола, влучить зовсім в іншу точку, ніж кулі, випущені після першого пострілу. А цей перший постріл дуже часто стає найважливішим на полюванні.

Ця похибка на дистанції 100 метрів може досягати чотирьох дюймів. Якщо ви нечасто стріляєте з дистанції, що перевищує 50 метрів, то вам не варто про це турбуватися. Але якщо вам пощастило вгледіти величезного лося за 400 метрів від себе, то перший постріл з чистої гвинтівки стане для вас проблемою. Тому, перед виходом на полювання, краще зробити перший постріл у контрольованих умовах.

Чистити зброю потрібно, але для точності бою завжди краще зробити перший постріл у контрольованих умовах. У автора перша куля пішла вгору і вліво.

Міф 8. Перевозити гвинтівку краще дульним зрізом униз

Багато хто з мисливців перевозить гвинтівку в автомобілі дульним зрізом униз, аргументуючи це тим, що так безпечніше. Проте вони забувають, що на підлозі завжди брудно, і цей бруд легко забивається у ствол.

Кращий спосіб перевезення зброї – в кейсі. Але якщо, з очевидних причин, вам важливо тримати гвинтівку завжди під рукою, то краще направити її дульним зрізом угору, за умови, що вона розряджена.

Міф 9. Гвинтівка краще стріляє з дальньої дистанції

Дехто стверджує, що їхня гвинтівка стріляє точніше з дальньої дистанції, ніж з близької. Цього просто не може бути. Одним з основних факторів, що впливає на точність, є коливання кулі в польоті. Ці коливання призводять до того, що куля починає переміщатися по колу.

Багато хто думає, що з відстанню ці коливання припиняються, і куля стабілізується, але це не так. Якщо куля починає коливатися із самого початку польоту, то її доля вже вирішена. Якщо ваша гвинтівка здатна на групу влучань у 2 дюйми зі 100 метрів, то вона не зможе досягти показника в 1 дюйм з 300 метрів – з такої дистанції розмір групи буде найпевніше 6 дюймів.

Деякі стрільці помилково вважають, що їхні гвинтівки краще стріляють з дальньої дистанції, ніж з близької. Але це не так.

Міф 10. Заводські патрони кращі за переспоряджені

Сучасні патрони досягли найвищого рівня якості – на сьогодні у стрільця на вибір є безліч типів куль, про що навіть і не мріяли в минулі роки. Але в масовому виробництві втрачається увага до деталей, саме тому заводські боєприпаси програють переспорядженим у точності стрільби.

Але чому? Виробники використовують точно такі ж кулі, гільзи та капсулі, що й майстри релоадінгу, а от із порохом все не так добре. Автор узяв по п'ять зразків від п'яти різних патронів і зважив їхній пороховий заряд.

Майстри релоадінгу намагаються утримувати похибку при зважуванні порохового заряду в межах 0,1 грана. У заводських же патронах похибка коливаються у межах 0,5-1,7 гранів. І чим більший пороховий заряд – тим більша похибка, і тим більше зерно пороху.

Автор звернувся до виробників патронів і дізнався, що на відміну від майстрів релоадінгу, які відміряють порох вагою, на заводах порох відміряють об’ємом. Звісно, на підприємствах є контроль якості, однак її стандарти щодо порохового заряду здаються сумнівними.

Чи дійсно заводські патрони кращі за переспоряджені?