Ізраїль послаблює суворі закони про контроль над зброєю, щоб озброїти «якнайбільше громадян»

Ізраїльська жінка зі зброєю

Ізраїль послаблює суворі закони про контроль над зброєю, щоб озброїти «якнайбільше громадян». На жаль трохи пізно, але що про Україну?

Після жахливої терористичної атаки ХАМАС із Гази уряд Ізраїлю раптово полегшив своїм громадянам володіння вогнепальною зброєю для самозахисту.

Ізраїль, крихітна демократія на Близькому Сході з терористами вздовж усіх її кордонів, має суворіші закони про контроль над зброєю, ніж будь-де в Сполучених Штатах.

На відміну від американської Другої поправки, право на зберігання та носіння зброї не визнається. Міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Гвір оголосив надзвичайний стан, який «дозволить якомога більшій кількості громадян озброїтися».

Зараз лише 1,5 відсотка цивільного населення має дозвіл на володіння зброєю.

Ця політика для ліцензування вогнепальної зброї набула чинності через 24 години.

Складний процес подання заявки може пояснити, чому лише 140 000 із 9 мільйонів ізраїльтян мають дозвіл.

Бен-Ґвір наполягав на тому, щоб більше громадян володіло зброєю, щоб боротися як з терористичними атаками, так і зі злочинністю з моменту його вступу на посаду на початку цього року.

«Я хочу, щоб на вулицях було більше зброї, щоб громадяни Ізраїлю могли захистити себе», — сказав він у січні. На початку червня Jerusalem Post повідомила, що кількість нових ліцензій зросла на 280 відсотків порівняно з тим самим чотиримісячним періодом 2022 року.

У серпні Бен-Гвір заявив, що його політика призвела до збільшення на 88 відсотків кількості жінок, які отримують ліцензії на вогнепальну зброю.

«Жінки, які хочуть захистити себе та свої сім’ї, — це благословення», — сказав Бен-Ґвір.

Швидке оголошення уряду після нищівної атаки про послаблення законів про контроль над зброєю показує, що деякі ізраїльтяни хочуть озброїтися, а не чекати прибуття військових чи поліції.

Наше Богом дане право на самозахист закладено в кожному з нас і не знає кордонів.

За матеріалами Emily Miller, The Federalist.