Підводні камені Єдиного реєстру зброї

| Законодавство | Автор: Web admin

Підводні камені Єдиного реєстру зброїПідводні камені Єдиного реєстру зброї

Вітаю, товариство. Мене звати Георгій Учайкін. Ви на каналі «Збройовий лобіст». І тема нашої сьогоднішньої розмови – Єдиний реєстр зброї.

Реєстр викликав багато запеклих дискусій, як в середовищі професіоналів так і серед звичайних власників зброї.

І для того, щоб фахово і предметно розібратися з цим реєстром, я покликав на допомогу добре відомого вам адвоката, власника зброї, співавтора багатьох законопроектів про зброю, Юрія Мінкіна.

Підводні камені Єдиного реєстру зброї

Стати членом УАВЗ

- Юрій, я вас вітаю!

- Доброго вечора!

- Чи можете простими словами пояснити нашим глядачам, що ж це таке – єдиний реєстр зброї?

- Звичайно. Почну з початку. Взагалі криміналістичні реєстри, як такі з'явилися досить давно. І ми кажемо як мінімум про XIX століття, про відповідні картотеки. Спочатку на осіб, потім на інші об’єкти криміналістичної реєстрації.

В даному випадку цілком логічним було те, що у відповідних державах, у правоохоронних органах накопичувалась інформація стосовно зброї, яка використовувалась для учинення злочинів. Пізніше ця практика поширилась взагалі на всю обліковану цивільну зброю.

По мірі того, як відповідно з’являвся відповідний облік. І на сьогоднішній день переважна більшість країн, за виключенням Сполучених Штатів Америки, до речі, має відповідні реєстри цивільної зброї, яка належить населенню.

Власне, Україна, я хотів би сказати, не виключення. Але те, що відбувається зараз викликає велику кількість питань по тому, як реєстрація відбувалася протягом 30 років власне, на теренах України.

- Тоді наступне питання. А чому аж через 30 років вони зайнялися цим, і як вони взагалі працювали в той «очистке». Як це було?

- Питання абсолютно логічне. Справа в тому, що відповідні картотеки, облік зброї за картотеками вівся ще за часів Радянського Союзу, тобто, знаєте за царя Тимка, коли земля була тонка. Певна інформація була накопичена по мисливській зброї, що належала населенню.

Потім, як ви знаєте, населення отримало доступ до нарізної мисливської зброї. Всі ці картотеки, як виявилося, протягом років практично не мінялися. Звісно, було багато спроб перевести реєстрацію у цифру. Зокрема існує на сьогоднішній день база "Арсенал". Це складова база від відомої бази "Армор". Також існувала теоретично база Зброя мисливців.

Тобто спроби цифрувати оці картотеки робилися досить давно. Але найцікавіше те, що переважна більшість продукту подібного плану робилася або на основі російських аналогів або фактично це були російські програми, зокрема програми російської розробки фактично повністю використовувались у практиці криміналістів. Мається на увазі накопичення баз по кулегільзотеці і тому подібні речі. Це все були програми російської розробки.

Очевидно, що з початку війни, я кажу не про повномасштабну, в про початок війни в Україні, 2014 рік - продовження ліцензій на російських програмах викликало дуже багато питань.

Тобто, бази є, але чи належно вони працюють? Скоріш за все – ні. Інформація була накопичена. Здавалось би – ми створюємо реєстр і просто треба перенести старі дані на новий софт. На сьогоднішній день реєстр фактично створюється з елементів, які в основному були в вигляді картотек.

І більше того, я вам скажу, якби існувала якась централізована база, то не викликало б жодних проблем пересилання елементів в електронному вигляді з однієї області до іншої, з одного дозвільного органу до іншого. Зараз ми маємо безліч ситуацій, коли документи власника зброї при зміні місця проживання передавалося або місяці, або взагалі втрачались.

- Чому саме зараз вони схопилися за цей реєстр. Яка ваша думка?

- Ні для кого не секрет, що в Україні іде війна, бажання посилити контроль за обігом зброї з точки зору держави виглядає абсолютно логічним. Крім того, тридцять років робилося щось, але воно не призвело до очікуваного результату, бази не працюють так, як вони мають працювати.

Відповідно виникла необхідність створення баз. А дискусію загалом в чималій мірі підняли ми, подаючи відповідні законопроекти вже в котрій редакції. Коли ідея про створення реєстру зброї, почала висіти у повітрі. Головне питання було в тому, хто буде контролювати…

- Це було наступне питання. Ми, наприклад, завжди - і це була наша колегіальна точка зору - ми були проти, щоб реєстр був у стовідсотковій власності і упорядкуванні у МВС.

І останні події на окупованих територіях підтверджують правильність цієї позиції - наші спільні знайомі повідомляли, що працівники дозвільної системи разом з рашистами ходять і вилучають офіційно зареєстровану зброю.

Відповідно, я завжди вважав, що не можуть бути в одному місці зосереджені абсолютно всі функції. Щоб не виникала, по-перше, спокуса комусь злити цю інформацію, і, по-друге, вони просто не вміють контролювати доступ до таких речей.

- Я повністю погоджуюсь. Уявіть собі ситуацію. Ви власник бізнесу і ви наймаєте дуже доброго хлопця на посади за сумісництвом головного бухгалтера, комірника і сторожа. Хіба варто дивуватися, що потім на складі буде творитися казна що. Тому питання навіть не доступу до реєстру…

Очевидно, що національна поліція (зараз не кажу про МВС, там дуже багато питань) має мати повний доступ до реєстру. Так само обмежений доступ до реєстру мають мати оператори ринку зброї і громадяни, щодо інформації про себе.

Це так званий дозвіл у Дії. Можна по-різному до нього ставитися, але загалом це логічно було б. Але Міністерство юстиції має досвід ведення реєстрів. Багатьох реєстрів, не буду зараз забивати голову, їх перелічувати. І було б логічно, що адміністратором реєстру буде незалежна особа. Незалежна сторона.

- Тобто утримувачем? Можемо ми розглядати от це Міністерство Федорова, інформації, чи як воно називається?

- І знову ж таки, це було б логічно.

- Мінцифри?

- Мінцифри.

- Тобто вони так само обізнані і можуть виконувати ті ж самі функції?

- Вони адмініструють набагато більші за обсягом бази. Будемо казати, набагато важливіші. Справа в іншому. Справа в тому, щоб запобігти зайвій, нелогічній, наднормовій монополії на доступ до інформації. Бо інформацію треба зберігати і тут Мінцифри набагато більш компетентне. Інформацію треба обробляти.

Зрештою треба запобігти незаконним втручанням. Я зараз кажу не тільки про зливи, я кажу про свідомі втручання з метою щось там змінити чи приховати. Відповідно, коли адміністратором реєстру є третя сторона, то такі ризики мінімізуються.

- А це в контексті того, що, в принципі, після 30 років бездіяльності цілком можливо, що є якісь проблемі, які можна в такий спосіб приховати. Якщо ти монопольно володієш всім доступом до реєстру.

- А проблем буде дуже багато. Проблем буде дуже багато тому що, як багато власників зброї з досвідом пам’ятають, виникали питання навіть щодо відстрілу газової зброї, назвемо її так, хоча це є фактично спецзасобами і гладкоствольної мисливської зброї. Кілька років збирали на повному серьйозі, гільзотеку по мисливський гладкоствольній зброї. Потім від цього відмовились. Що там з обліком робиться ніхто не знає. Це інформація закрита. Але я бачу зараз по тому, як формується реєстр…

- От що саме вони туди зараз наповнюють? Яку інформацію? Просто зараз, що в них є реально під рукою?

- Знову ж таки можемо судити з презентацій, які проводило МВС при створенні реєстру. Є цікаві речі. Тобто, дійсно, спроба агрегувати всю інформацію по зброї, що є в наявності.

Наприклад, зараз при проведенні експертного відстрілу зброї, інформація вноситься вже з урахуванням того, що реєстр буде функціонувати. Це видно навіть з відповідних поміток на самій заяві про проведення відстрілу зброї і перевірки її відповідності технічним характеристикам. В реєстр потрапляє фотографія самої зброї і також…

- Номери, наскільки я…

- Звичайно.

- Звичайно. Фотографія, номери і що ще? Мені здається три чи чотири фото я бачив.

- Так, і гільзи. Загалом питання загального стану зброї на момент перевірки її тактико-технічного стану також заноситься до реєстру. Тобто в ідеалі як це має виглядати - оператор реєстру, у даному випадку це співробітник поліції, матиме доступ до того, як зброя виглядала на момент перевірки її технічного стану.

Тобто це передбачається як засіб боротьби з самочинними переробками зброї, які впливають на її технічні характеристики.

- Які зміни для громадян, для власників зброї насамперед можна очікувати від введення в дію цього самого реєстру?

- Давайте я почну здалеку трошечки. Тому що до такої тотальної реєстрації зброї ставлення в суспільстві неоднозначне. Як я казав на самому початку, реєстру зброї нема в найбільш озброєній країні світу, я маю на увазі Сполучені Штати Америки. І місцеві активісти, в тому числі члени Національної зброярської асоціації, NRA , ставляться до цього вкрай негативно.

Чому? Тому що державний контроль над зброєю означає у майбутньому можливе вилучення, обмеження і так далі. Нагадаю, на сьогоднішній день пересічний американець має право сам для себе по справі перепродажу, за наявності ліцензії на певний вид зброї, цю зброю виготовити. Так звані ghost rifles або pistols в деяких випадках. Тобто пістолети і гвинтівки, які не проходили по обліку взагалі ніде, навіть у самого виробника.

З одного боку, для нашого пересічного українця, це може сприйматися як повний безлад. Але по великому рахунку це гарантія прав власника зброї. Що до нього не прийдуть, як це було у нас на початку вторгнення, зброю не вилучать, принаймні, всю. І його інкогніто в певних випадках буде зберігатися.

- Ми ж маємо враховувати. Що в них є закладений правильно фундамент. Вони ж заклади це ще в 1791 році другою поправкою. За великим рахунком зрозуміти. Тобто вони таким чином …

- Саме так. У кожного своя правова традиція. Тому давайте розглядати це питання вже в контексті того, що ми маємо. Реєстрація криміналістична, в тому числі, зброї у нас є, формат, в якому здійснюється облік зброї в Європейському союзі, до якого ми прямуємо також передбачає наявність відповідних баз, тобто, реєстр буде, ми це розуміємо. Питання, в якому вигляді він буде?

- І хто буде його утримувати в решті решт. Питання, а наскільки буде ефективною так реєстрація, які недоліки, що ми бачимо вже станом на сьогодні. Хоча він ще не запрацював. Але ж вони мають розуміти, що є певні інсайди …

- Є певні позитивні боки цього питання. Перше це, як нам розказувало МВС на презентації, в тому числі помічені на офіційному сайті МВС, це покращить умови отримання дозволів.

- Швидкість?

- Швидкість. Швидкість і оперативність. Всі документи є, всі документи в цифрі, всі документи в доступі. Зменшується кількість паперової роботи. Виникає можливість надання електронних документів. Зменшена кількість візитів до дозвільної служби до необхідного мінімуму.

Так це дійсно може бути. Скоріш за все так і буде. Але, є і негативні аспекти цього питання. По-перше, невідомо, як зброя буде категоризуватися. Бо була ідея фактично всю зброю, що в нас в наявності, категоризувати за виробником та моделлю. Здавалося б нормальна ідея. Але давайте згадаємо, що в Радянському Союзі зброю виробляли, чи в сучасній росії, зброю виробляли декілька підприємств.

- Десятки.

- Ми беремо ситуації, коли навіть артелі це робили в 50-х роках. Все одно, це була обмежена кількість. На сьогоднішній день в Сполучених Штатах Америки, а більшість гвинтівок AR-15 й подібних, ввозиться саме звідти, виробників зброї набагато більше.

Більше того, їх перелічити навіть важко. Я вже не кажу про моделі зброї. Тобто зброя, виготовлена на замовлення, навряд чи попаде в цю систему. Тобто для того, щоб включити кастомну гвинтівку від якогось майстра зброї, який робить лише кастомні гвинтівки в невеликій кількості, прийдеться вжити дуже багато зайвих рухів.

І, знову ж таки, в чому проблема. Мені не подобається самий підхід, бо я бачу де його підґрунтя. Це аналог російського кадастру цивільної зброї. Ну, шановні, якось…

- Корупційна складова може виникнути, коли треба буде певним чином вносити інформацію про нових виробників? Я маю на увазі от що: імпортер знайшов цікавого виробника за кордоном. Новий, якісний, хоче постачати зброю. Тобто, в нього виникнуть питання, яким чином це все внести в реєстр. Корупційна складова може бути?

- Звичайно. Тому що там, де є дискреція державного органу, конкретного чиновника, там є і корупція. На жаль, це так.

- Оскільки вже постало питання про введення криміналістичних реєстрів, як цивільної та службової зброї. Наскільки це доречно і ефективно?

- Питання дискусійне, в тому й справа, що це питання дискусійне. Якщо ми кажемо про реєстр зброї, що знаходиться у власників, відповідно, цивільних власників зброї або правоохоронних органів, які є операторами цієї зброї, здавалося б, що можна тепер відслідкувати кожну одиницю зброї. Про що нам, власне, каже МВС.

Чи можна відслідкувати кожну одиницю зброї від моменту її ввезення на територію України до моменту закінчення її життєвого циклу? Знову ж таке питання, чому це все не робилося раніше? Але, скажімо так, абстрагуємося. Здавалася б все буде добре. Тим більше, що у пересічного українця, який іноді подивляється серіали, там CSI Майямі, виникає думка – все тепер у нас є база, тепер ми можемо знайти за кулею або за гільзою будь-яку одиницю зброї, ідентифікувати її власника, якщо він вчинить злочин…

Виглядає не погано, працює набагато гірше. Настільки гірше, що, навіть американське ФБР ставиться до таких тотальних реєстрів скептично. Дійсно, ведеться криміналістичний облік по гільзотекам, зброї, яка була використана на певному злочині. Це нагальна необхідність. Інакше не буває просто. Але оцифрувати…

- Весь обсяг…

- Так. Всі кулі і гільзи, що відстріляні зброєю цивільних операторів, я вже не кажу про правоохоронні органи, я вже не кажу про армію.

- Взагалі, це не реально...

- От, до речі, цікаве питання по армії. На чому ми зупинимося? На калібрі 12.7? Чи може там гармати з унітарними патронами?

- І от тоді питання таке: наскільки взагалі цей процес виглядає демократично? Питаю тому, що мене не полишає відчуття, що все робиться під ковдрою. Я поясню чому: серйозний продукт. Ми вже поговорили про те, що він не може одноосібно належати одному відомству. Треба рознести ризики, корупційні схеми унеможливити максимально.

А де, скажіть мені, будь ласка, всі технічні завдання, тендери, прозоре фінансування, вимоги до збереження інформації, доступу? Чому це робиться під ковдрою, тихесенько і навіть не був оголошений тендер?

Мені здається, що бажаючих в такій країні, як Україна, яка славетна своїми IT-фахівцями, було б дуже багато. І напевне це б підвищило якість продукту. Чому так?

- Цікаве питання, насправді. Тим більше по джерелам фінансування. Подейкують, я не можу назвати цю інформацію перевіреною, що частину, принаймні, коштів на формування єдиного реєстру зброї спонсорує ОБСЄ. Відома організація своїм орлиним зором. Все бачить.

Але тим не менш, питання в тому, дійсно, чому на софт, який буде обслуговувати оце все, не було заявлено тендеру і не було вирішено, який софт кращий? А принесли софт, сказали – буде цей. Чому? Це навіть не про фінансування питання. Це питання про те, чи буде ця інформація зберігатися настільки конфіденційно, наскільки б ми хотіли цього. Тому, що всі бази злиті, всі бази, що були під російським софтом, злиті, це даність, це факт.

- Так я чув, що вони взяли за основу, за фундамент, ту програму, яка використовувалась, софт, який використовувався в Канаді, так ніби було свого часу на презентації, коли робили, здається ОБСЄ. Але в цілому архітектура не зрозуміла. Принаймні, ті хлопці, що працюють з нами щільно по IT, кажуть, що питань, дійсно, дуже багато.

- Питань багато. Дійсно, ми зараз кажемо про те, що ми поки що не бачимо, як формується цей реєстр. Нам розповідають, що буде, коли він буде сформований. Подаються, звичайно, під таким соусом того, що все буде добре, вам простіше буде отримувати дозволи, обіг зброї буде під повним контролем і навіть таке тактичне твердження суто, що безпека громадська це коли людина почувається у безпеці тому, що все під контролем.

Я, наприклад, не дуже почуваюся в безпеці, коли чиновник контролює всі аспекти мого життя. Може це питання дискусійне. Залежить від ставлення цього питання. Але монополізація цієї інформації в одних руках викликає дуже багато запитань і побоювань. Тим більше, що, як ми бачимо, певної лібералізації обігу зброї в Україні, навіть з огляду на війну поки що не планується.

- Юрій, от таке питання. Ми постійно чуємо: кулегільзотеки, відстріл зброї, вся ця інформація зберігається. От, що було до цього часу? Що було, що буде і наскільки це все взагалі працює? Розшифруйте. Як воно працює, щоб більше людей зрозуміло.

- Що було… Знаєте, серед пересічних українців дуже популярна фраза, вірніше скорочення ІБД, тобто, імітація бурхливої діяльності.

- За гроші.

- За гроші. За наші гроші. Тобто, давайте приплюсуємо до послуг дозвільної ще вартість трьох набоїв на кожну одиницю зброї. Бог з ним, головне, щоб це було ефективно.

Чи ефективно це? Давайте так, я вже казав про те, що більшість софту, який працював з дослідження куль та гільз, накопичував цю інформацію, сканував гільзи, по-перше був застарілим, тому що був дешевшим.

На хвилиночку, якщо ми казали про конкуруючі, так би мовити, фірми. Конкуруюча фірма Сполучених Штатів Америки пропонувала ціну в три рази вищу за російську - хто виграв тендер, я думаю, не питання. Тим більш, що там і локалізація, і мова знайома. Все нормально, тобто, криміналістичними реєстрами саме по гільзотекам працювали з російським софтом. Російський софт…

- До якого року, перепрошую?

- До 2014 і надалі.

- І надалі?

- Так, наскільки мені відомо.

- Це вже цікава новина.

- Доки була ліцензія. Ліцензію не продовжували, купили європейську систему, тим не менш. Так от всі ці російські системи діяли на основі фотознімку куль та гільз. На хвилиночку, сучасні зразки, в тому числі, європейські вже працюють з лазерним скануванням.

- І це відчутно.

- Звичайно. Точність набагато вища. Тобто, маючи ці комплекси, дійсно, можна буде ідентифікувати по кулі чи гільзі відповідну зброю. Але є питання формування баз, людських ресурсів, необхідних для цього. Бо дуже масштабний був проект. Спочатку відстрілювали, як я вже казав, навіть гладкоствольну зброю.

- Це взагалі, дивовижно. От у мене в одній категорії відстріл гладкоствольної і травматичної зброї. Це просто унікальний спосіб збити трошки з населення грошей.

- Ну, тут навіть не про збивання грошей, а про те, що люди мають бути зайняті.

- Які люди?

- Я маю на увазі, люди, зайняті в цьому процесі.

- Тобто, працівники дозвільної?

- Абсолютно. Робота чиновника в тому, щоб…

- Хвилиночку, тобто, мало того, що ми їм платимо зарплату, я так називаю, ми, жертви оподаткування, так вони ще й, для того, щоб не займатися казна чим, вигадують для нас ось такі…

- А вже ж, кожен процес, який придумується, зразу передбачає повне фінансування, залучення відповідних сил, може нових спеціалістів наберуть... Це ж дуже важко. Відстріляти всю зброю, включаючи зброю армійську. Яка на сьогоднішній день в активному використанні. Було питання, чи варто відстрілювати зброю, що знаходилася на складах тривалого зберігання. Весело...

- Просто феноменально. Тому штат дозвільної може зрости.

- Чи можна підняти цей об'єм? Я думаю, що це буде дуже важко. І це буде за наші з вами гроші. Що гірш за все. Але знову ж таки, питання в ефективності. Старі бази на сьогоднішній день, не актуальні, будемо так казати. Зараз формується нова база. Наскільки актуальною та ефективною буде вона, я не можу сказати, бо обсяг зброї в Україні чималий.

Відповідно, так як в улюблених наших криміналістичних серіалах, американських, будемо казати, ідентифікувати одиницю зброї, яка належить певній людині, за слідами з місця злочину поки що нереально. Майже ніде. І настільки це нереально, що в багатьох штатах спроби створення гільзотеку цивільної зброї просто провалювалась. Гроші вкладені, ефекту немає, відповідно штат не хоче фінансувати цей "цирк" далі.

- Який вихід? Якщо ми все ж таки переходимо вже на таку більш предметну площину… Яким чином ідентифікувати зброю, з якої зроблений постріл? Я розумію, що зараз скрізь розташовані відеокамери, спостереження. А от, реально, ми бачимо гільзу і можливо кулю в тілі. Які варіанти?

- Криміналістичні обліки з якою гільзою була зброя, що використовувалась в злочинах, є на сьогоднішній день скрізь. Навіть у найбідніших країнах. Це логічно. Тому що зброя, яка стріляла на місці злочину один раз, скоріш за все буде стріляти і вдруге, втретє, вп’яте, вдесяте, аж доки не буде вилучена з незаконного обігу, тобто логічно.

Що до того, що робити і куди йти. Певна річ, з плином часу вдосконалюються технології і можливо можна буде створити цілком діючий реєстр, який за допомогою штучного інтелекту проводить відбір по всім параметрам і дійсно допомагає криміналісту з величезного масиву обрати ту зброю, яка принаймні схожа на зброю, яка використовувалась у злочині. Але на сьогоднішній день я не уявляю як це зробити, принаймні, в Україні.

- Але сама пропозиція покликати на допомогу МВС і дозвільні служби штучний інтелект вона заслуговує на повагу. Скажімо чесно...

- Це наше майбутнє.

- Я думаю, бракує штучного інтелекту...

- Це наше майбутнє за будь яких умов. На сьогоднішній день працювати з такими масивами вкрай важко. Оці спроби категоризувати зброю за певними виробниками, за певними типами, логічно, що збираються бібліотеки слідів на зброї...

Але повірте мені, відрізнити за слідами пострілу AR-15, виробництва, наприклад, Diamondback і AR-15 виробництва Шмайсер, буде вкрай важко, як не категоризуй. Це фактично ідентичні збройові платформи, які проміряні до дюйма і відповідно…

- Тобто це продовження імітації бурхливої діяльності...

- Так, і шафи в кулегільзотеках забити гільзами, які, зрештою, не знають куди подіти і що з ними робити. І це, на жаль, реальність нашого недавнього минулого, а десь може й сьогодення.

- Ну, так, питання серйозні. Поки це все в теорії. Ми поки тільки чуємо, що вони щось роблять. По відгуках, які мені надходили операторів, які будуть там, мережі магазинів. То поки все криво і косо і все вилітає і працює не так, як хотілось би. Вже не кажучи про все інше.

В будь якому випадку ми можемо підвести риску під цією розмовою. Тобто ключові питання так і залишилися: чому монопольно вони володіють інформацією, що дозволяє їм і приховати старі якісь проблеми і можливо створювати нові безконтрольні фактично.

І це питання, швидше за все, не до нас з вами, а до народних депутатів. Зараз я, користуючись нагодою, хотів би звернутися до народних депутатів, зокрема з комітету з правоохоронної діяльності і попросити - друзі, вивчіть, будь ласка, питання.

Це точно не прозорий, не демократичний процес і хотілось би щоб він був дійсно таким, як ми декларуємо. І, будь ласка, давайте розглянемо все ж таки можливість, щоб оператором цього реєстру або Мінюст, або Мінцифри. Вони точно краще впораються, ніж МВС. А МВС матиме необхідні доступи для того, щоб виконувати функції дозвільної системи.

- Юрій, я щиро дякую. Я думаю, що нашим глядачам хоч трошки щось стало зрозуміло. А вам раджу поширити це відео серед власників зброї, щоб вони теж трошки більше дізналися.

І підписуйтесь на на цей канал. Далі буде.

* * *

Стати членом УАВЗ

Допомогти УАВЗ


Web admin Автор: Web admin11257,2 Переглядів: 939 , Коментарів: 1 - 4 +
1,0 1 -1 4
Коментарів (1)

  • 25.04.2023 00:35
    #
    - 3 +

    Добрий вечір!
    Ми для вирішення аналогічного питання, створення Державного реєстру Ліквідаторів Чорнобильської катастрофи для вилучення лжеліквідаторів, які купили в мінсоцполітики та в ОДА посвідчення.
    Вирішили і створили Об'єднання громадян (не плутати з громадськими організаціями). Ст.5 Конституції з тлумаченням про нас пише ...Народ здійснює владу безпосередньо...! Таким чином Ми звільнили за брехню зам. міністра соцполітики України та інше...


Будь ласка, залогіньтесь щоб мати можливість коментувати