Андрій Оврамець

Дуже хороший матеріал, перша адекватна стаття на тему газової зброї. Додам, що всі доступні газові балончики неефективні проти противника "на адреналіні". А силами сучасної хімії вже давно можна зробити дешеві суперефективні засоби самозахисту, які будуть зупиняти будь-яку двоногу чи чотириногу істоту краще, ніж короткоствол. На жаль, вони підпадатимуть під Конвенцію про хімічну зброю.

Ага, нацгади - вони такі :). Набрали по оголошенню, видали пістоль і посвідчення - от їм і зірвало дах від відчуття влади :).

Якщо виємка сформована клинком (однопластинчатий монтаж), то не є зброєю. Інакше - треба бачити ніж. Скиньте, будь-ласка, посилання на фото, скажу предметніше.

Цей ніж також не є зброєю, оскільки, відповідно до Методики 2009 року:
"3.2.11. Товщина виступаючої над держаком п’яти клинка, що слугує утиком, – не менше 5 мм, якщо п’ята не має в перерізі клиноподібної форми".
Тобто, якщо товщина клинка (а, заодно, і утика) Вашого ножа 3,5 мм, то рукоятка буде визнана травмонебезпечною, а ніж - не зброєю. За цією ознакою не є зброєю, наприклад, ніж Kizlyar Supreme Alpha, ось такий: kizlyarsupreme.com.ua .

У .357 SIG віддача, для мене суб'єктивно лише трохи вища від 9х19, порівнював Глоки 17 і 22 зі змінним стволом. А потужність десь більше .40 SW і менше 10мм Auto, було помітно по розриву пляшок, в які стріляв :). Мінус Зіга в тому, що стандартна куля має масу десь 8г, важка 9,7г, в той час, як у 10мм найлегша важить 9г, а важка взагалі 15. Зрозуміло, пробиває 10мм краще.
Перевага Зіга в тому, що гільза не має конусності та ще й пляшкоподібна, відповідно магазин під нього буде строго прямий, а куля не пошкоджується при подачі патрона у ствол і сама подача дуже надійна. В будь-якому разі, патрон достойний.
ФБР, думаю, не прийняла 10мм з банальної причини - у них там служить багато жінок :). Для чоловіків масою 70кг і вище, його віддача ні разу не страшна. Я, як тільки постріляв із 10мм Авто, так у нього і "влюбився" :). Коротше, Джеф Купер був правий, але запропонував його занадто рано.
5,7х28 - то взагалі окрема розмова. Дуже правильний пістолетний патрон, який розробили, відкинувши стереотипи і керуючись останніми науковими дослідженнями. Вважаю, для носіння на кожен день для самооборони, ідеальним був би пістолет у габаритах ПСМ і в калібрі 5,7мм.

На близьких дистанціях .223 і 5,45 мають набагато вищу зупиняючу дію, ніж пістолетні патрони. При швидкостях кулі 700 м/с і вище, вода тканин тіла миттєво випаровується і вибухово розширює порожнину рани. Людина після попадання навіть не у життєво важливий орган падає або присідає від больового шоку. Мала зупиняюча дія автоматних куль проявляється десь після 500-600 м. А стосовно прошивання дверей Ви все правильно написали.

Юрій, звичайно, можна.
Якщо дійсно 2,5 мм, то Ваш ніж не є зброєю в жодному разі. Згідно з Методикою, щоб ніж був зброєю, в нього має бути:
"3.2.2. мінімальна товщина клинка – не менше, як 2,6 мм. Вимірювання товщини клинка провадиться у найтовщому його місці".
Марка сталі не має значення, як і те, чи розкладний, чи ні.
Щодо шансів мати проблеми з патрулем, це питання філософське :). Все залежить від Ваших знань законодавства (закон на нашій стороні) і вміння розпедалювати ситуації. Я, наприклад, завжди ношу із собою Boker A-F, Schanz Integral чи багнет, скажімо, STG-57, по сезону і настрою, плюс Gerber A-F Combat Folder у якості бекапу. Спокійно, не розмахуючи ними, не порушуючи порядок. Лише один раз до мене причепилися троє трохи п'яних нацгвардійців, причому, на цьогорічний день Національної гвардії, вдень, у центрі міста. Ну, я доступно пояснив їм, що вони неправі :).

Краще від них обох - 10мм Ауто :). Але це вже зовсім інша історія. Причина заміни, можливо, логістична - щоб у прикордонників був стандартний армійський калібр. А не так, як у Другій світовій, 4 різних калібри для стрілецької зброї, плюс трофейні і нештатні.

Мені щось здається, що хоплофобія і ліберастія - це поняття більше не географічно-національні, а часові. Зараз такий час, що зброя просто мало кого цікавить. Колись було модно розбиратися у зброї і техніці, зараз у гаджетах і барбершопах :). Я би в дитинстві за пістолет чи автомат на все був готовий, а у теперішньої молоді інші фетиші - Айфони і Макбуки. Зброя переходить в розряд рідкісного дивакуватого хобі, на жаль.

А мені стаття дуже сподобалась, автор по ділу топить. Натякаєте, що він у реальному житті такий же, як і Саша Бло, скромний сім'янин, далекий від збройової тематики? ;)

Шикарна стаття, давно таких не читав, автору респект. Дуже правильно описані і причини тероризму, і правильні засоби боротьби з ним.
Сподіваюсь, нащадки Телля візьмуть реванш. От не доганяю я, чого більшості швейцарців треба в тому ЄС? В них же країна - це майже вся Європа в мініатюрі. Причому, краща Європа. Була...

Бггг... Із подібних статей потім ростуть міфи про "кровостоки", "ртутні ножі", "клинок на довжину 4-х пальців" та інші. Найгірше, що часто ці статті читають і деякі працівники МВС, в умовах браку нормальної інформації, а потім керуються прочитаним :).
Описані юридичні поради неактуальні вже і для РФ, а для України - і поготів.

Скажу за Західну Україну, все було спокійно. Принаймні, в Галичині, за часів Австро-Угорщини, пістоль міг купити і українець, і поляк, і єврей, і німець. За умови, що не перебував на особливому обліку у поліції, міг заплатити за "патент" і не був волоцюгою. А якщо у волоцюги виявляли зброю, то це не було обтяжуючою обставиною, якщо вона не крадена. Ажіотажу з купівлею не було, бо дорого і банально непотрібно для більшості. Але, хто хотів - той мав. Рушниці були значно популярніші, особливо у горах і лісах. Загалом, перед Першою світовою було досить демократично і існували плани перетворення імперії в конфедерацію - Сполучені Штати Великої Австрії, з українською Східною Галичиною.
При Польщі, з 1918 по 1939, було вже жорсткіше із купівлею зброї українцями (в чому, великою мірою, самі винні), але все одно реально. Це вже я чув зі слів тих, хто застав період Пілсудського. Члени УВО, які не були під підозрою, купували цілком легально, при нелегальності самої УВО.

Впевнений, так і було. Твори Булгакова, Чехова і Тургєнєва це підтверджують.

І при кваліфікованому, і при некваліфікованому ударі ножем (шпагою, штиком, кулаком) сам удар складається з виходу на лінію атаки, перенесення маси, фінтів, атакуючого руху. Але при кваліфікованому ця послідовність непомітна для противника, а часто, і для того, хто атакує.
Щодо шансів кидка прогином 100кг борця і 50кг дівчини - гарний, веселий приклад :).