Андрій Оврамець

Довголіттю цього кулемета є пояснення. Техзавдання на оригінальний МГ-42 ставили люди, які брали участь в таких кулеметних "зарубах", що сучасним експертам і не снилися.

Тоді, думаю, у Вас би добре вийшо в "мажорних" класах IPSC.

Це просто шикарно!

Маса їх є на складах МОУ. Дочекаємося Закону - придбаєте без проблем :).

Думаю, Вам би стільки практики, скільки у неї - ви б не лише потягалися, але і перегнали б її. А ще секрет її успіху у закріпленому за нею пістолеті, тим паче Хайдурівському. Його вона відчувала інтуїтивно, а Вам треба було звикати до нової нестандарної зброї.

Тут неточностей значно менше, ніж у попередній статті, але, знову ж, доповню.
На питання, яка куля краще, є відповідь, якщо мова йде про точність. Із усього різномаїття куль варті уваги, мабуть, лише чотири - Бреннеке, Фостера, Гуаланді і Совестра. Кулі Фостера і Бреннеке оригінального виготовленя є найкращими кулями для гладкостволу за переважним набором критеріїв, особливо по кучності, енергетиці і ціні. Розсіювання R100 в 5-7см п'ятьма пострілами з упору на 100 метрів не є для цих куль чимось фантастичним. Найбільш універсальною для будь-яких погодних умов є куля Фостера, яка дуже мало відхиляється вітром. Набільшу дульну енергію і вбивчу дію на даний час мають важкі модифікації Бреннеке і Гуаланді. Найбільш прогресивною є куля Совестра, вона має найвищу початкову швидкість і найкраще зберігає енергію в польоті через аеродинаміку. Але на вітрі вона досить сильно відхиляється внаслідок бічної парусності. У неї висока ціна, що не сприяє її популярності. Куля Гуаланді має дуже пристойну точність, навіть кращу від Бреннеке. Та через гостру вершинку можливий інерційний накол у трубчатих магазинах. Тому для помп і самозарядок треба підбирати патрони, в яких ця куля достатньо глибоко посаджена. Ще є сучасні наворочені кулі AccuTip і Copper-Solid, вони дуже точні, але вигода від точності не окуповується ціною, за яку ліпше, на мою думку, взяти Совестр або два-три Фостери.
Із радянських заслуговує на увагу лише куля Полєва в першій і шостій модифікаціях. Вона є спрощеною під можливості радянської промисловісті копією кулі Гуаланді. Але навіть при ретельному спорядженні вона поступається кращим закордонним кулям і по точності, і по енергії. Усі решта - "Діаболо", "Вятка", Маєра, Яканіса ("жакан") та інші - пережитки збройової еволюції.
Що до "каждое конкретное ружьё «любит» свою пулю" - маячня. Сучасні кулі однаково чудово летять і з ТОЗ, і з Бенеллі. Звісно, якщо рушниця має прямий ствол, а стрілець прямі руки :).
"Чи можна стріляти зі старих рушниць сучасними патронами?" - так, з певними обмеженнями.
Сучасні патрони мають безртутні капсулі, що мінімізують ризик корозії чорних стволів, а порохи стабільніші від тих, що були 100 років назад. Коли стріляти патронами, що створюють тиск, не вищий від зазначеного на зброї, така рушниця проживе значно довше, ніж на "древніх" боєприпасах. Більший ризик же для старих рушниць становлять не стільки "магнуми", скільки "мінімагнуми", які мають довжину гільзи 70мм, але тиск створюють на 30%-40% вищий, ніж стандартний 12х70. Нормальну рушницю від кількох таких пострілів зразу не розірве, але стволи будуть стабільно роздуватися, що гарантовано призведе до розриву з часом.
Також пружини радянських рушниць були розраховані на тверді капсулі типу "Жевело". "Єврокапсулі" сучасних патронів вони дуже часто пробивають наскрізь, із проривом порохових газів. Це призводить до ерозії ударників і небезпечно для очей. Тому є сенс поставити менш жорсткі бойові пружини.
З нових же рушниць старими патронами, однозначно, не варто.

Думаю, не критично. Якщо зазори мінімальні, бруд туди не залізе. Парабеллум і Штайр 1912 тому приклад. Та й потім, це ж, скоріше, спортивний, а не бойовий пістолет.

Ще треба було би додати, що заповільнення відкату затвору у цьому пістолеті здійснюється пороховими газами, по типу схеми Барнітцке. Ідея така ж, як у Steyr GB. Інакше читачу незрозуміло, куди розсіюється імпульс віддачі 9х19 при нерухомому стволі.

Це очевидно. Якби різниці не було, жінки давно б виступали у спортивних дисциплінах не окремо, а разом з чоловіками. Це аналогічно ваговим категоріям у багатьох видах спорту. Якщо подивитись на олімпійські результати зі стрільби:
en.wikipedia.org
ось тут першоджерело:
www.olympic.org
Видно, що у вправах, однакових для обох статей, чоловіки набирають більше очок, причому, деколи в 2-3 рази. Рахунок напряму корелює з точністю. Відповідно до законів фізики, чим більша маса стрільця за інших рівних умов, тим менше у нього буде розсіювання. Тому, чим більший калібр, тим більше будуть гендерні відмінності у влучності. Також, навіть за однакових габаритів і маси, чоловік буде на відсотків 40% сильніший, за рахунок особливостей скелету і мускулатури, рівня андрогенних гормонів. Це дуже суттєва перевага. Одна з причин введення малокаліберного патрону у спортивних дисциплінах якраз полягає у нівелюванні масо-габаритних характеристик стрільця.
Дослідження, звичайно ж, є, ось, наприклад:
www.washingtonpost.com
noredirect=on&utm_term=.ff6a5ae5afd4
Там іде мова про те, що оперуючи стандартним армійським озброєнням, жінки в морській піхоті США травмуються частіше, а стріляють менш точно, ніж чоловіки.
Середньостатистична жінка в даному випадку - це така, яка має приблизний зріст 160 см, масу 61,7 кг і вік 36,3 року :). Пораховано, як середньоарифметична зважена за цими даними:
esa.un.org
Абсолютні результати можуть варіюватися по вікових групах і країнах, але скрізь жінки легші приблизно на 13 кг і нижчі десь на 12 см від чоловіків.
Що ж до поради "мушка в рамці", то вона, м'яко кажучи, сумнівна.
По-перше, що за рамку ви маєте на увазі? Діоптр прицілу?
По-друге, для початківців з кульової стрільби це, можливо, і буде корисно. Але є дуже багато інших стрілецьких дисциплін (стенди - траншейний і круглий, компак, IPSC, Rapid Fire, Fast Draw, бенчрест, вестерн і т.д.), де ця порада буде не лише неактуальною, але й шкідливою. Якщо ж мова йде про концентрацію уваги саме на мушці, то про це давно написали у "методичках", дуже корисних, до речі, Сайкс, Купер і Епплгейт. Якось так.

Дякую, що оцінили :). Так, кулі Бреннеке, що класична з фетром, що нова з пластиком, дуже точні, але в оригінальному виконанні. Те, що продавалося в Союзі і деколи продається зараз в магазинах під виглядом "Бреннеке" для самостійного спорядження - порнографія. Ще дуже точна куля Совестра, але її ціна в 150грн, в 2
рази більша від Бреннеке робить її малоконкурентною. Також, Совестр точний лише в безвітряну погоду через велику поперечну парусність. При боковому вітрі вона
летить, подібно до пострілу РПГ-7, в сторону, звідки дує вітер. А найбільш оптимальна, з моєї точки зору, куля Фостера - Remington Slugger, у варіанті 70мм семімагнум. Виключно висока швидкість, кучність, стійкість до вітру і малий дроп.

Ну так а в чому суперечність? Я ж написав, що середньостатистична жінка стріляє гірше, ніж середньостатистичний чоловік. Крім того, може Вам інструктори-чоловіки попадалися такі собі. І потім, що за методички? Чому методички не можуть бути науковими?

Дякую і Вам за таку оцінку. Так, камрад Андрій, можна сказати, фанат зброї :). В першу чергу, до холодної, але й до вогнепалу дуже нерівно дихає. З повагою.

Там, швидше, гордиться перекладач, який був присутнім при арешті фашистського високопосадовця.
Якби я взяв такий трофей, чи то у чмошного нациста, чи то у чмошного комуніста, мабуть, також ним гордився.

Немає за що, і Вам дякую за оцінку.

Головне, не підписуватись на "2 роки умовно - і йдеш додому". Тоді можна обійтись і без дорогого адвоката. Прецеденти вже, на щастя, є.