Андрій Оврамець

Статистика, в принципі, правдива, але в оригінальній статті хибний висновок - що, ніби-то, неозброєна людина може успішно протистояти озброєному ножем противнику. Це, зрозуміло, маячня.
Якщо дистанція від нуля до двох метрів, а противник має чітку мотивацію на вбивство, то, при рівних масо-габаритних характеристиках, шансів вижити в такій сутичці майже немає. Ні в боксера, ні у дзюдоїста чи вільника, навіть олімпійського рівня. Про інші єдиноборства нічого і говорити.
Якщо дистанція більше трьох-чотирьох метрів і є, куди бігти, то найрозумніше - втікати. Якщо менше - постаратися відштовхнути противника і також втекти. А якщо ні - що ж, залишається лише розміняти своє життя подорожче.
Задача протидії ножу голіруч не має рішення в загальному вигляді; можливі лише часткові розв'язки при дуже сприятливому збігу обставин і при величезному везінні. Зброя - вона на те і зброя.

О, так Парабеллум взагалі поза конкуренцією! Береш його в руки і розумієш, наскільки убогими є сучасні пістолети, і технічно, і ергономічно. І його було створено без усіляких комп'ютерів і Автокадів, а, можливо, саме завдяки цьому. Думаю, це просто геній. А "сумрачный гений" - це, швидше, про кривоствольну насадку для штурмгевера, "Велику Берту" чи картонні міни з радіоактивним піском :). Теж здорово придумано, хоч і наворочено.

На жаль, зброя просто мало кому цікава. А мізків, щоб зв'язати поняття "безпека" і "КНЗ", більшості не вистачає. Тому і обирають такі уряди. І віддають перевагу Айфону, а не Глоку, хоча другий втричі дешевший першого, в рази корисніший і не знеціниться такими темпами. У цьому питанні одна надія на Швейцарію, США і "молодоєвропейців".

А головне - немає і в найближчому майбутньому не буде компактних потужних джерел електроенергії. Тому, так, ця проблема вирішена в достатній мірі лише на рівні хімії, тобто метальних вибухових речовин. Майбутнє, дійсно, за порохами, які дають продукти згоряння з малою молекулярною масою.

Останє фото - це Беретта чи Беттінсолі. Правильна ствольна сталь і термообробка - порвало без утворення осколків. Сподіваюсь, що стрільця не зачепило і він відбувся лише переляком.

В принципі, можливо, але не думаю. Порох злежався або у патрон потрапила вода. Така картина розриву дуже часта. Я подібне бачив на Мосінках, з яких стріляли копаними патронами.

Ну, так і є. Якщо спресувати бездимний порох або залити його водою, вийде бризантна вибухова речовина. Сталь - "пережарена" високолегована плюс брак і ударні навантаження.

Перше, четверте, сьоме і дев'яте фото - типово для високолегованої сталі з неправильною термообробкою і при ударних навантаження. Пінольні центри, свердла, різці ламаються саме з такою структурою металу на місці злому.

Це так і задумано. Овочевий гангста-мобіль. І на ринок кавуни завезти, і на "стрілку" катнути :).

Що це за дебільний тюнінг ПМ? Накладка ніби заводська, але таких не зустрічав.

Нічого собі, Р210 уже ходять по руках.

На жаль, не отримає. Він вижив і навіть встиг розмножитись.

Запросто може бути. Але тоді тітушня і беркутня по нас стріляла із 7,62мм. Тут же 5,45. Хоча обвіси на кількох трофеях були дуже подібні.

Ідіотський вчинок з ідіотськи тюнінгованим автоматом.

Швидше за все, автор книги, Дон Пентекост, - це псевдонім Рекса Епплгейта (як і Рекс Ферал), який, таким чином, вирішив "постібатись" над популярними у 1980-х секціями кунг-фу, карате-до і самооборони. А точніше, над дебільними рецептами захисту від ножа, що пропагувалися цими школами (і пропагуються зараз). Принаймні, авторський стиль, однакові вирази, специфічний гумор і одне видавництво вказують на це. В каліфорнійських тюрмах він збирав статистику по застосуванню ножа, яку, вочевидь використав і в цій книзі.
Державна тюрма у Фолсомі насправді була не страшнішою за інші подібні американські тюрми. І вже точно умови в ній були кращими у порівнянні з тюрмами радянськими :).
Для прикладу, Денні Трехо з неї благополучно вийшов, а Чарльзу Менсону перебування в ній не завадило померти від старості у віці 83 років. В обох спогади про цю тюрму були досить рядовими.
А по факту - так, ця книга одна з кількох небагатьох правильних методичок на дану тематику. Вона є, свого роду, доповненням, відгалуженням, форком від "Kill or get killed". Скажу ще, читати її краще в оригіналі англійською, так органічніше передається думка автора.